12 березня 2021 року № 320/7782/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайт Сервістрейд" до Головного управління Державної податкової служби України у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Лайт Сервістрейд" з позовом до Головного управління Державної податкової служби України у Київській області, Державної податкової служби України, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 25.06.2020 р. №1669749/43591797 про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 24.06.2020 року №1664095/43591797 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайт Сервістрейд» від 02.06.2020 року №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.08.2020 року №1846009/43591797 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайт Сервістрейд» від 03.06.2020 року №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.08.2020 року №1846008/43591797 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайт Сервістрейд» від 04.06.2020 року №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання.
Позивач в обгрунтування своїх вимог зазначає, що оскаржуваними рішеннями протиправно відмовлено у реєстрації податкових накладних, незважаючи на їх відповідність всім вимогам та критеріям, що встановлені Податковим кодексом України та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами. При цьому, оскаржувані рішення комісії ДПС України не містить жодної інформації щодо невідповідності накладних законодавчо встановленій нормі, або щодо порушення законодавства при її складанні та поданні до реєстрації в ЄРПН.
Позивач стверджує, що оскаржувані рішення прийняті відповідачем з порушенням процедури, встановленої приписами ПК України, та всупереч вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, рішення по своїй суті не відображають фактичних обставин справи, не грунтується на первинних документах, складених позивачем та його контрагентом для підтвердження господарських операцій між ними та базується на доказово і юридично непідтверджених суб'єктивних припущеннях членів комісії ДПС України.
Ухвалою суду від 07.09.2020 відкрито загальне позовне провадження в даній адміністративній справі.
Відповідач - Головне управління Державної податкової служби у Київській області позов не визнав, подав до суду письмовий відзив, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що позивач не надав документів, необхідних для прийняття Комісією рішення про реєстрацію податкових накладнихрозрахунків коригування в Реєстрі, встановлених п.14 Порядку зупинення реєстрації ПНРК.
Відповідач вказує, що під час перевірки реальності здійснення фінансово-господарської операції по даних ПН встановлено, що обсяг поданих позивачем документів не відповідає вичерпному переліку (п. 14 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК), а їх зміст не дозволяє однозначно з'ясувати фактичні обставини здійснення фінансово-господарської операції. Тому відповідач вважає обґрунтованими рішення Комісії про відмову у реєстрації ПН в ЄРПН.
Таким чином, на думку відповідача, позивачем не надано обґрунтованих доводів щодо порушення його прав та законних інтересів з боку відповідача та неправомірності дій останнього, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог.
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.01.2020 вирішено подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на таке.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Лайт Сервістрейд» була складена податкова накладна від 02.06.2020 року №1, яка була направлена засобом електронного документообігу до контролюючого органу з метою реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно квитанції від 19.06.2020 р. №9140998510 податкова накладна від 02.06.2020 року №1 була прийнята контролюючим органом, проте зупинена її реєстрація з наступної підстави:
«Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 02.06.2020 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 68.20, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.».
Крім того, в квитанції від 19.06.2020 р. №9140998510 зазначено про пропозицію надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково зазначено, що показник "D" =.0000 %, "Р" =0.
23.06.2020 року позивачем подано повідомлення від 23.06.2020 року №1 з поясненнями від 23.06.2020 р. №01-01/20 та копіями документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкової накладної від 02.06.2020 року №1.
Прийняття такого повідомлення від 23.06.2020 року №1 підтверджується відповідною квитанцією від 23.06.2020 р. №2 (реєстраційний №26459385).
24.06.2020 року комісією яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації було прийнято рішення №1664095/43591797 про відмову у реєстрації податкової накладної від 02.06.2020 року №1 у зв'язку з ненаданням платником податку копій документів:
«первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи) у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних».
ТОВ «Лайт Сервістрейд» не погоджуючись з рішенням від 24.06.2020 року №1664095/43591797 звернулось з відповідною скаргою від 09.07.2020 р. №02-01/20 на таке рішення.
Скаргу ТОВ «Лайт Сервістрейд» від 09.07.2020 р. №02-01/20 було прийнято та зареєстровано від 09.07.2020 р. №27891370, що підтверджується відповідною квитанцією №2 від 09.07.2020 р.
За результатами розгляду скарги ТОВ «Лайт Сервістрейд» від 09.07.2020 р. №02-01/20 контролюючим органом було прийняте рішення від 17.07.2020 р. №35890/43591797/2 яким залишено без задоволення скаргу, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін.
ТОВ «Лайт Сервістрейд» була складена податкова накладна від 03.06.2020 року №2, яка була направлена засобом електронного документообігу до контролюючого органу з метою реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно квитанції від 02.07.2020 р. №9152640906 податкова накладна від 03.06.2020 року №2 була прийнята контролюючим органом, проте зупинена її реєстрація з наступної підстави:
«Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 03.06.2020 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 68.20, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.».
Крім того, в квитанції від 02.07.2020 р. №9152640906 зазначено про пропозицію надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково зазначено, що показник "D" =.0000 %, "Р" =0.
15.08.2020 року позивачем подано повідомлення від 15.08.2020 року №2 з поясненнями від 14.08.2020 року №04-01/20 та копіями документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкової накладної від 03.06.2020 року №2.
Прийняття такого повідомлення від 15.08.2020 року №2 підтверджується відповідною квитанцією від 15.08.2020 р. №2 (реєстраційний №32194014).
18.08.2020 року комісією яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації було прийнято рішення №1846009/43591797 про відмову у реєстрації податкової накладної від 03.06.2020 року №2 у зв'язку з ненаданням платником податку копій документів:
«первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи) у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних».
ТОВ «Лайт Сервістрейд» була складена податкова накладна від 04.06.2020 року №3, яка була направлена засобом електронного документообігу до контролюючого органу з метою реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно квитанції від 06.07.2020 р. №9155983954 податкова накладна від 04.06.2020 року №3 була прийнята контролюючим органом, проте зупинена її реєстрація з наступної підстави:
«Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від №3 від 04.06.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 68.20, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.».
Крім того, в квитанції від 06.07.2020 р. №9155983954 зазначено про пропозицію надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково зазначено, що показник "D" =.0000 %, "Р" =0.
15.08.2020 року позивачем подано повідомлення від 15.08.2020 року №3 з поясненнями від 14.08.2020 року №05-01/20 та копіями документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкової накладної від 04.06.2020 року №3.
Прийняття такого повідомлення від 15.08.2020 року №3 підтверджується відповідною квитанцією від 15.08.2020 р. №2 (реєстраційний №32197011).
18.08.2020 року комісією яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації було прийнято рішення №1846008/43591797 про відмову у реєстрації податкової накладної від 04.06.2020 року №3 у зв'язку з ненаданням платником податку копій документів:
«первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи) у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних».
ТОВ «Лайт Сервістрейд» 23.06.2020 року направлено до ГУ ДПС у Київській області Таблицю даних платника податку на додану вартість разом із поясненнями від 23.06.2020 р. №01-01/20 з додатками на 31 аркуші.
Відповідно квитанції №2 від 23.06.2020 р.:
«Інформацію Таблиці даних платника податку на додану вартість, зареєстровано у контролюючому органі 23.06.2020 за №26459396 не враховано автоматично через невиконання вимог п. 18 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165. Таблицю даних платника податку на додану вартість прийнято до розгляду.».
25.06.2020 р. комісією регіонального рівня прийнято рішення №1669749/43591797 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість з підстави:
«виявлення невідповідності визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності наявним у платника податку основним засобам.».
ТОВ «Лайт Сервістрейд» не погоджуючись з рішенням від 25.06.2020 року №1669749/43591797 звернулось з відповідною скаргою від 09.07.2020 р. №03-01/20 на таке рішення до ДПС України (вх. ДПС №27570/6 від 13.07.2020 р.).
За результатами розгляду скарги ТОВ «Лайт Сервістрейд» від 09.07.2020 р. №03-01/20 (вх. ДПС №27570/6 від 13.07.2020 р.) контролюючим органом було прийняте рішення від 22.07.2020 р. №23444/6/99-00-04-11-01-06.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Лайт Сервістрейд» не погоджується з прийнятими рішеннями від 24.06.2020 року №1664095/43591797, від 18.08.2020 року №1846009/43591797, від 18.08.2020 року №1846008/43591797 та від 25.06.2020 р. №1669749/43591797, вважає їх протиправними та таким, що підлягають скасуванню, тому звернулось до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.
ГУ ДПС у Київській області звертає увагу, що відповідно АІС «Податковий блок» подані документи ТОВ «Лайт Сервістрейд», щодо врахування таблиці даних платника податку на додану вартість розглянуті Комісією ГУ ДПС України у Київській області та прийнято рішення від 25.06.2020 № 1669749/43591797 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість.
Відповідно таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.
ГУ ДПС у Київській області зазначає, що в таблиці даних були не враховані з наступних підстав:
- виявлення невідповідності визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності наявним у платника податку основним засобам.
ГУ ДПС у Київській області звертає увагу суду, що положеннями Постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 передбачено, що платник податків може надсилати до податкового органу таблиці даних платника податку будь яку кількість разів для прийняття позитивного рішення.
Процедура зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з наступним прийняттям рішення про їх реєстрацію/відмову у реєстрації на даний ас регламентована:
- Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-УІ (зі змінами та Доповненнями) (далі - ПКУ);
- Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі Постанова № 1165);
- Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №566 «Про затвердження Порядку роботи Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 року №753/30620 (далі Наказ №566);
- Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 «Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі - Наказ №520);
- Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» від 29.12.2010 року №1246 (зі змінами та доповненнями (далі Постанова №1246).
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПКУ, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Наказом №566 затверджено Порядок роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, що додається. Цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія).
Відповідно до п. 18 Порядку №566 Комісія може перевірити подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, в тому числі електронні, одержані від інших платників податків, засобів масової інформації тощо).
За результатами засідання Комісії приймається Рішення Комісії про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, яке складається за формою згідно з додатком до цього Порядку, підписується, реєструється та надсилається платнику податку на додану вартість у порядку, встановленому статтею 42 розділу II Кодексу, протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.
Відповідно до п. 7 Порядку 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Згідно з п.1 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Відповідно п.5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (затвердженого Наказом №520), встановлено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання- передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Згідно п. 11 Порядку №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
- та/або надання платником податку копій документів, складених/ оформлених із порушенням законодавства.
Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.
Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
ГУ ДПС у Київській області звертає увагу, що відповідно АІС «Податковий блок» подані ТОВ «Лайт Сервістрейд» до повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій (далі - Повідомлення) по податковій накладній від 02.06.2020 №1, від 03.06.2020 №2, від 04.06.2020 №3 розглянуто Комісією ГУ ДПС України у Київській області та прийнято рішення від 24.06.2020 № 1664095/43591797, від 18.08.2020 № 1846009/43591797, 1846008/43591797 про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, з вказаною конкретною причиною відмови в реєстрації, а саме:
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання- передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні.
Таким чином подані Позивачем документи не відповідають вичерпному переліку (п.5 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК затвердженого Постановою КМУ №1165), а зміст первинних документів не дозволяє однозначно з'ясувати фактичні обставини здійснення фінансово-господарської операції.
Відповідно реєстрація податкових накладних від 02.06.2020 №1, від 03.06.2020 №2, від 04.06.2020 №3 в ЄРПН зупинена у зв'язку з тим, що коди УКТЗЕД товару/послуг 68.20, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість.
Проаналізувавши позовну заяву з доданими до неї додатками до суду першої інстанції, ГУ ДПС у Київській області було встановлено відсутність первинних документів для здійснення і підтвердження реальності господарських операцій позивача з контрагентом.
Вимоги щодо обов'язкової наявності первинних документів закріплені в нормативно-правових актах, зокрема:
- Податкового кодексу України;
- Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»;
- Наказ Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року N 363 , яким затверджено «Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за N 128/2568;
- Постанова Національного банку України №22 «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті»;
- Закон України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05 квітня 2001 року N 2346-ІІІ;
- Постанова Національного банку України № 75 «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України» від 4 липня 2018 року;
- Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності»;
- Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Так відповідно ст.44 ПКУ встановлено вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності.
Згідно п.44.1. Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.
Відповідно до ст.1 ЗУ «Про Бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.
За змістом цієї ж статті господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.
Відповідно до ч.1, 2 ст.9 «Про Бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:
- назву документа (форми);
- дату і місце складання;
- назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Законодавством не передбачено вичерпного переліку первинних документів, які використовуються в бухобліку, проте основними видами первинних документів є:
- договір;
- видаткова накладна;
- товарно-транспортна накладна;
- залізнична накладна;
- акт приймання виконаних робіт;
- касові ордери(ирибутковий та видатковий);
- рахунок-фактураПнвойс);
- розрахункові документи;
- сертифікати якості;
- бухгалтерська довідка.
Згідно п. 11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 1$. 12.2015 № 21-4266а15, договір не є первинним обліковим документом для цілей бухобліку, а свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання, в той час як первинні документи складаються лише за фактом надання послуг.
Більше того, відносно первинних бухгалтерських документів висловився Верховний Суд України і в рішенні від 19 квітня 2016 року у справі №21-4985а15 вказавши, що господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів латника податків та руху його капіталу, а сам договір не є первинним обліковим Документом для цілей бухгалтерського обліку.
Вказаної позиції дотримується і Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного Адміністративного суду від 27 лютого 2018 року по справі № 813/1766/17, адміністративне провадження №К/9901/3360/17 (ЄДРСРУ № 72486685).
Враховуючи законодавчо закріплені вимоги, щодо обов'язкової наявності первинних документів та дослідивши подані позивачем документи до суду встановлено, що позивачем ні до суду першої інстанції, ні до повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення господарських операцій Позивачем не надано належних первинних документів в силу приписів КАС України, котрі б підтверджували реальність зідійснення господарських операцій по ПН від 02.06.2020 №1, від 03.06.2020 №2, від 04.06.2020 №3 у реєстрації яких відмовлено.
Крім того, з метою всебічного, повного та об'єктивного розгляду зазначеної справи, а також якісного супроводження та представлення інтересів ДПС України в суді, управлінням правової роботи було направлено на адресу управління податкового адміністрування службову записку стосовно надання пояснень щодо причин, які є підставами для прийняття оскаржуваних рішень від 24.06.2020 № 1664095/43591797, від 18.08.2020 № 1846009/43591797, 1846008/43591797 про відмову у реєстрації податкових накладних від 32.06.2020 №1, від 03.06.2020 №2, від 04.06.2020.
Разом з тим управління податкового адміністрування повідомило, що ТОВ «Лайт Сервістрейд» не надано наступні документи:
- відсутня банківська виписка, яка підтверджує факт оплати за суборенду приміщення.
Так, згідно постанови Національного банку України №22 «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» (далі - Інструкція) розрахунковий документ - документ на паперовому носії, що містить доручення та/або вимогу про перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача.
Відповідно до п. 1.13. Інструкції під час здійснення розрахунків можуть застосовуватись розрахункові документи на паперових носіях та в електронному вигляді.
Ця Інструкція встановлює правила використання під час здійснення розрахункових операцій таких видів платіжних інструментів:
- меморіального ордера;
- платіжного доручення;
- платіжної вимоги-доручення;
- платіжної вимоги;
- розрахункового чека;
- інкасового доручення (розпорядження).
Пунктом 1.14. Інструкції передбачено, що клієнти банків для здійснення розрахунків самостійно обирають передбачені цією главою платіжні інструменти (за винятком меморіального ордера) і зазначають їх під час укладення договорів.
Банк під час здійснення розрахункових операцій застосовує платіжні інструменти, що визначені цією главою, згідно із нормативно-правовими актами Національного банку та внутрішніми процедурами банку.
Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, а також відповідальність суб'єктів переказу, загальний порядок здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами визначає Закон України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05 квітня 2001 року N 2346-ІІІ (далі - Закон N 2346-ІІІ).
Відповідно до пункту 1.24 статті 1 Закон України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05 квітня 2001 року N 2346-ІІІ (далі - Закон N 2346-ІІІ) переказ коштів - це рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі.
Пунктом 1.30 статті 1 цього Закону встановлено, що платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.
Відповідно до пункту 8.1 статті 8 Закону N 2346-ІІІ банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.
Відповідно до підпункту 16.5.2 пункту 16.2 статті 16 Закону N 2346-ІІІ днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах.
Положенням пункту 22.4 статті 22 Закону N 2346-111 передбачено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника, для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.
Також суд звертає увагу, що відповідно до ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим кодексом граничного терміну подання такої звітності.
Якщо документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, пов'язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом.
Також суд звертає увагу, що постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22 «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» встановлено вказівки щодо заповнення реквізитів розрахункових документів та їх реєстрів. Ці вказівки містять вимоги щодо Заповнення реквізитів розрахункових документів та їх реєстрів.
Таким чином встановлено, що позивачем не дотримано усіх вимог щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, а саме:
1. Дата надходження - зазначаються число, місяць та рік отримання банком платника розрахункового документа: цифрами у форматі ДД/ММ/РРРР або число зазначається цифрами ДД, місяць - словом і рік - цифрами РРРР, які засвідчуються підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку;
2. Дата виконання - зазначаються число, місяць та рік списання коштів з рахунку платника цифрами у форматі ДД/ММ/РРРР або число зазначається цифрами ДД, місяць - словом, рік - цифрами РРРР, які засвідчуються підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку;
3. Дата надходження в банк стягувача/отримувача - зазначається дата прийняття та перевірки банком стягувана платіжної вимоги, яка підлягає надсиланню в банк платника (банком чи безпосередньо стягувачем), або дата прийняття банком отримувача розрахункового документа (реєстру) для надсилання в банк платника, які засвідчуються підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку.
Відповідно до п.61 Постанови НБУ «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України» (далі - Постанова НБУ №75) форма особових рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов'язкові реквізити:
- номер особового рахунку;
- дату здійснення останньої (попередньої) операції;
- дату здійснення поточної операції;
- код банку, у якому відкрито рахунок;
- код валюти;
- суму вхідного залишку за рахунком;
- код банку-кореспондента;
- номер рахунку кореспондента;
- номер документа;
- суму операції (відповідно за дебетом або кредитом);
- суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку;
- суму вихідного залишку.
У свою чергу згідно п.62 Постанови НБУ №75 передбачено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.
При цьому, долучені до Повідомлення щодо подачі документів «ВИПИСКИ З банківських рахунків» на думку ГУ ДПС у Київській області є неналежним доказом в силу приписів КАС України, так як не завірені належним чином.
Також, до позовної заяви долучено вищевказані «виписки з банківських рахунків», проте ГУ ДПС у Київській області критично ставиться до поданих «виписки з банківських рахунків», так як вони знову не завірені належним чином.
Враховуючи законодавчо закріплені вимоги, щодо обов'язкової наявності первинних документів та дослідивши подані позивачем документи до суду першої інстанції встановлено, що позивачем ні до суду першої інстанції, ні до повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення господарських операцій Позивачем не надано розрахункові документи, які оформлені належним чином.
Вказані операції мають певну специфіку та повинні підтверджувати реальне виконання робіт та послуг.
При розгляді даної адміністративної справи судам також варто враховувати практику Верховного суду в подібних правовідносинах:
1 - Так, Верховного Суду України постановою від 14.03.2017 у справі №21-1513а16 за адміністративним позовом TOB «Флеско Прінт Плюс» до ДПІ у Солом'янскому районі ГУ ДФС у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень, задовольняючи заяву ДПІ та направляючи справу на новий розгляд, зазначив:
«Тим часом справа не містить відомостей про те, ни ТОВ «Броксид» має управлінський та/або технічний персонал, основні кошти, виробничі активи, складські приміщення, транспортні та інші засоби, що можуть свідчити про можливість здійснення ніш операцій з поставки згаданої сировини; чи технічні умови виготовлення плівки ПЕТФ зобов'язували ТОВ «Флексо Прінт Плюс» відшукувати саме суб'єктів господарювання, які з огляду на такі умови її виготовлення були спроможні поставити потрібну продукцію. Підлягають з'ясуванню й умови поставки сировини, зокрема, чи ТОВ «Броксид» володіє виробничими та технологічними потужностями і має спеціально підготовлених працівників (персонал), за наявності яких може організувати та виконати поставку сировини для ТОВ «Флексо Прінт Плюс», чи поставило воно насправді продукцію, якщо так, то як саме; що свідчить про її переміщення і доставку; як повинно було оформлятись виконання поставки; чи знало і чи не могло не знати ТОВ «Флексо Прінт Плюс» про виробничий, технологічний й кадровий потенціал виконавця та його здатність виконати обумовлену поставку тощо.»
2 - Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постановою від 28.02.2018 у справі №826/7986/13-а за позовом ТОВ «Інтек Б» до ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень, залишаючи касаційну скаргу ТОВ «Інтек Б» без задоволення, зазначив:
«Застосування судами попередніх інстанції норм процесуального і матеріального права при вирішенні спору у цій справі відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленій у постанові від 20.01.2016 у справі за позовом ПАТ «МТС Україна» до Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень. Згідно з цією правовою позицією надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, / єдійсність даних в яких установлена судом.
Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:
- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;
- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;
- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;
- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;
- відсутність первинних документів обліку.»
3 - Постановою від 17.04.2020 у справі №826/4721/15 Верховний суд України зазначив , що:
«Господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.
Таким чином, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
Отже, наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов'язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами під час вирішення цієї справи.
Необгрунтована ж податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов для бюджетного відшкодування.
Доводи податкового органу про отримання платником необгрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.
Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов залучення підрядної установи, змісту робіт, що замовляються, доцільність залучення контрагента та можливість ним виконати замовлені послуги.
З метою дослідження фактичного виконання господарських операцій необхідно аналізувати умови договорів позивача з контрагентом, а також досліджувати всі первинні бухгалтерські документи».
4. Відповідно до ухвали Вищого адміністративного Суду України від 06.07.2016 у справі №К/800/38951/15 суд зазначає, що «відсутність в матеріалах справи належним чином оформлених ТТН чи інших документів, що відображатимуть перевезення товару, виключає можливість встановити рух такого товару».
Отже, Позивачем не було надано обгрунтованих доводів щодо порушення його прав та законних інтересів зі сторони органів податкової служби та неправомірності дій останніх, що свідчить про необгрунтованість позовних вимог.
Так у квитанції вказано конкретні підстави не прийняття податкових накладних, проте Позивачем ні до фіскального органу ні до суду першої не було надано доказів, котрі б підтвердили реальність здійснення господарських операцій.
Податкова служба діяла у межах та у спосіб визначений Податковим кодексом України, за для забезпечення адміністрування та справляння обов'язкових платежів на території України.
Враховуючи вищевикладені докази та закріпленні вимоги щодо реєстрації податкових накладних та порядок зупинення реєстрації таких податкових накладних Податкова служба зазначає, що Позивачем не було дотримано вимог «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», щодо надання контролюючому органу платником податків письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію якої зупинено, надання платником податку копій документів.
Враховуючи вищевикладене, спірні рішення Комісії ГУ ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є правомірним та відповідають вимогам чинного законодавства України.
Відповідно до частин першої-другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, оцінивши у сукупності докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Терлецька О.О.