10 березня 2021 року справа №320/10313/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сидорчук А.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Київській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління МВС України в Київській області, в якому позивач просить суд:
- визнати дії Головного управління МВС України в Київській області щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю чоловіка позивача ОСОБА_2 неправомірними;
- зобов'язати Головне управління МВС України в Київській області виплатити одноразову грошову допомогу у встановленому законом порядку.
В обґрунтування вказаного позову позивач зазначила, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05.12.2019 у справі №320/4055/19 задоволено її позов до ГУ МВС України у Київській області про визнання нещасного випадку, який трапився ІНФОРМАЦІЯ_4 з її чоловіком - ОСОБА_2 , таким, що трапився в період проходження служби в органах внутрішніх справ, при виконанні службових обов'язків, та зобов'язано відповідача скласти по даному факту акт по Формі Н-1. Рішення суду набрало законної сили та виконано відповідачем, а саме: складено акт за Формою Н-1. Листом відповідача від 04.09.2020 року їй було відмовлено щодо проведення виплат, передбачених законодавством, у разі загибелі, смерті або інвалідності працівника міліції, у зв'язку з тим, що таку вимогу вона могла пред'явити протягом трьох років з дня настання події, що дає право на отримання такої допомоги. Під даною подією відповідач розуміє день смерті її чоловіка, який стався ІНФОРМАЦІЯ_4. Вважає, що дії відповідача є неправомірними, оскільки останній трактує зміст Порядку на свій розсуд.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.11.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду, призначено підготовче засідання на 08.12.2020, витребувано докази від сторін.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.12.2020 продовжено строк проведення підготовчого провадження по справі на 30 календарних днів. Зобов'язано відповідача виконати вимоги ухвали суду від 02.11.2020 у 10-денний строк з дня отримання даної ухвали. Відкладено підготовче судове засідання на 21.01.2021.
21.12.2020 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву без зазначення дати та номеру реєстрації у відповідному журналі, підписаний представником ГУ МВС України в Київській області Євгенією Роменською.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.12.2020 відзив Головного управління МВС України в Київській області б/н б/д на позовну заяву, підписаний представником ГУ МВС України в Київській області Євгенією Роменською, повернуто Головному управлінню МВС України в Київській області без розгляду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.01.2021 витребувано докази у справі від відповідача та відкладено підготовче судове засідання на 03.02.2021.
У підготовче судове засідання, призначене на 03.02.2021, з'явився представник позивача. Відповідач у підготовче судове засідання у справі не забезпечив явку уповноваженого представника, а представник відповідача Роменська Є.П. не була допущена судом до участі у справі у зв'язку з відсутністю процесуальних повноважень на представництво відповідача в суді.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.02.2021 витребувано докази у справі від відповідача. Закрито підготовче провадження у справі. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 18.02.2021 року о 15:00 год.
03.02.2021 на адресу суду надійшов відзив від ГУ МВС України в Київській області, підписаний головою Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Київській області Стаховським І., в якому відповідач просить поновити ГУ МВС України в Київській області строк на подання відзиву; долучити відзив на позовну заяву ГУ МВС України в Київській області до матеріалів справи та врахувати його при прийнятті рішення; відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ГУ МВС України в Київській області про визнання неправомірними дій, посилаючись на те, що до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII, порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано нормами ст.23 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 №565-ХІІ та Порядком №850 від 21.10.2015.
Відповідач вказує, що за змістом п.15 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення вказаного Закону право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію» зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».
Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції (що діяв на момент смерті ОСОБА_2 ), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року №707.
Відповідно до п.7 даного Порядку працівник міліції, податкової міліції, у разі його загибелі (смерті) члени його сім'ї, а в разі їх відсутності - його батьки та утриманці можуть пред'явити МВС та ДПА вимоги щодо виплати грошової допомоги протягом трьох років з дня настання події, що дає право на отримання такої допомоги.
Відповідач вважає, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є дата смерті, яка зазначена у свідоцтві про смерть, а це ІНФОРМАЦІЯ_4.
Враховуючи, що з дати настання події (дати смерті) пройшло більше трьох років, у ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Київській області відсутні підстави для складання висновку щодо виплати грошової допомоги та направлення його до міністерства внутрішніх справ України.
В судове засідання 18.02.2021 представник позивача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи сповіщений належним чином, в той же час від позивача 03.02.2021 надійшло клопотання про здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження.
В судовому засіданні 18.02.2021 представник відповідача проти позову заперечував з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву.
Приймаючи до уваги неявку представника позивача в судове засідання, а також клопотання представника позивача про здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження, суд протокольною ухвалою постановив здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 , виданим Переяслав-Хмельницьким РС УДМС України в Київській області 16 жовтня 2014 року. Місце проживання з 15.03.1995 р. зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 17-19).
20 квітня 2010 року ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб, серія НОМЕР_3 , відповідний актовий запис за №46, прізвище дружини після укладення шлюбу: « ОСОБА_1 » (а.с. 28).
Під час даного шлюбу у них народився син: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження (повторно), серія НОМЕР_4 , відповідний актовий запис за №137 (а.с. 29).
ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 помер у віці 29 років, про що свідчить свідоцтво про смерть (повторно), серія НОМЕР_5 , відповідний актовий запис №300 (а.с. 30).
26 вересня 2014 року ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб, серія НОМЕР_6 , відповідний актовий запис за №287, прізвище дружини після укладення шлюбу: « ОСОБА_1 » (а.с. 103).
30 червня 2012 року складений висновок службового розслідування за фактом смерті міліціонера-водія 4-ї оперативної роти ПМОП «Беркут» ГУМВС в Київській області ОСОБА_2 , який затверджено начальником ГУМВС в Київській області К.В. Сапко 12.07.2012 року (а.с.131-136).
За результатами службового розслідування за фактом смерті міліціонера-водія 3-го взводу 4-ї оперативної роти ПМОП «Беркут» ГУМВС в Київській області сержанта міліції ОСОБА_2 , у Висновку службового розслідування від 30.06.2012 року вказано, що захворювання міліціонера-водія 3-го взводу 4-ї оперативної роти ПМОП «Беркут» ГУМВС в Київській області сержанта міліції ОСОБА_2 у вигляді: гострої серцевої недостатності, гострої форми ішемічної хвороби серця, що призвело до його смерті вважати таким, що отримане під час проходження служби в органах внутрішніх справ України не при виконанні службових обов'язків.
За результатами розслідування нещасного випадку, що стався ІНФОРМАЦІЯ_4 близько 23:00 год. з сержантом міліції ОСОБА_2 , 18.07.2012 комісією Головного управління МВС України в Київській області складено:
- Акт спеціального розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався ІНФОРМАЦІЯ_4 близько 23:00 год., складений комісією ГУМВС України в Київській області 18.07.2012 року (за формою Н-5) (а.с. 137-138),
- Акт №4 про нещасний випадок невиробничого характеру за формою НТ, затверджений начальником ГУМВС в Київській області К.В. Сапко 18.07.2012 року (а.с.139-140).
Згідно з Висновками комісії в Акті спеціального розслідування нещасного випадку від 18.07.2012 по формі Н-5 на підставі матеріалів спеціального розслідування нещасного випадку, який трапився з працівниками ПМОП «Беркут» ГУМВС в Київській області комісія вважає, що нещасний випадок з міліціонером-водієм 3-го взводу 4-ї оперативної роти ПМОП «Беркут» ГУМВС в Київській області сержантом міліції ОСОБА_2 , 1983 року народження, стався під час проходження служби в органах внутрішніх справ не при виконанні службових обов'язків.
Згідно з Висновками комісії в Акті №4 про нещасний випадок невиробничого характеру за формою НТ, який затверджений начальником ГУМВС в Київській області К.В. Сапко 18.07.2012 року, нещасний випадок з міліціонером-водієм 3-го взводу 4-ї оперативної роти ПМОП «Беркут» ГУМВС в Київській області сержантом міліції ОСОБА_2 , 1983 року народження, стався під час проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків.
В липні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління МВС України в Київській області, в якому просить суд визнати дії Головного управління МВС України в Київській області щодо визнання нещасного випадку, який трапився ІНФОРМАЦІЯ_4 з ОСОБА_2 , таким, що трапився в період проходження служби в органах внутрішніх справ, не пов'язаний з виконанням службових обов'язків - неправомірними, та зобов'язати Головне управління МВС України в Київській області скласти по даному факту акт по Формі Н-1.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року у справі №320/4055/19 (а.с. 32-42), яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року (а.с. 44-46), адміністративний позов задоволено. Визнано дії Головного управління МВС України в Київській області щодо визнання нещасного випадку, який трапився ІНФОРМАЦІЯ_4 з ОСОБА_2 , таким, що трапився в період проходження служби в органах внутрішніх справ, не пов'язаний з виконанням службових обов'язків - неправомірними та зобов'язано Головне управління МВС України в Київській області скласти по даному факту акт по Формі Н-1.
Відповідно до Акту розслідування нещасного випадку, що стався ІНФОРМАЦІЯ_4 близько 23:00 год. (а.с. 85-87), складеного Ліквідаційною комісією ГУМВС України в Київській області 24.07.2020 року (за формою Н-5), складеного на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року у справі №320/4055/19, комісія у складі: голови комісії: ОСОБА_11 , членів комісії: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , провела у період з 21.07.2020 року по 24.07.2020 року додаткове спеціальне розслідування нещасного випадку (смертельне) з колишнім працівником ПМОМ «Беркут» ГУМВС в Київській області сержантом міліції ОСОБА_2 , який стався - м. Ржищів, Кагарлицького району, Київської області.
Як слідує з даного акту розслідування нещасного випадку від 24.07.2020 за формою Н-5, ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 помер внаслідок гострої серцевої недостатності гострої форми ішемічної хвороби серця. Обставини, за яких стався нещасний випадок (у тому числі поранення): Згідно рішення Київського окружного адміністративного суду від 05.12.2019 року по справі №320/4055/19, ліквідаційною комісією проведено додаткове спеціальне розслідування нещасного випадку та встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Ржищів, Кагарлицького району, Київської області проводився фестиваль «Трипільське коло 2012. Парад стихій», на якому до охорони громадського порядку задіяні працівники міліції 4-ї оперативної роти ПМОП «Беркут» ГУМВС України в Київській області в кількості 11 осіб, із них сержант міліції ОСОБА_2 та старший сержант міліції ОСОБА_14 , у яких під час забезпечення охорони громадського порядку раптово погіршився стан здоров'я, а саме: втрата свідомості. Під час проведення службового розслідування опитаний в лікарні сержант міліції ОСОБА_14 пояснив, що під час несення служби по охороні громадського порядку у м. Ржищеві у вечірній час, знайшли дві медичні пластмасові упаковки з назвою «Терен», в яких знаходились таблетки в кількості 6 штук. Разом із ОСОБА_2 вирішили випробувати їх дію на собі та випили кожен по три таблетки, приблизно через двадцять хвилин обидва втратили свідомість. Прибувши на місце лікарі швидкої медичної допомоги, що чергували на фестивалі, надали ОСОБА_14 , та ОСОБА_2 першу медичну допомогу, однак, останній, не приходячи до свідомості, помер на місці. Згідно лікарського свідоцтва Київського обласного бюро судово-медичної експертизи від 30.06.2012 №68 встановлено, що смерть ОСОБА_2 наступила внаслідок: Гострої форми ішемічної хвороби серця. ОСОБА_14 госпіталізований до реанімаційного відділення Кагарлицької ЦРЛ, а в послідуючому до Центрального госпіталю МВС України. Згідно довідки Центрального госпіталю МВС України від 30.06.2012 ОСОБА_14 поступив в реанімаційне відділення з діагнозом: отруєння невідомої етіології.
Причинами нещасного випадку (у тому числі поранення) в Акті розслідування нещасного випадку від 24.07.2020 по формі Н-5 названо: організаційні - гостра серцева недостатність, гострої форми ішемічної хвороби серця.
Згідно Висновку комісії в Акті розслідування нещасного випадку від 24.07.2020 по формі Н-5 за результатами спеціального розслідування ліквідаційна комісія прийшла до висновку: нещасний випадок з сержантом міліції ОСОБА_2 стався у період проходження служби в органах внутрішніх справ при виконанні службових обов'язків.
Також в Акті розслідування нещасного випадку від 24.07.2020 по формі Н-5 зазначено, що згідно рішення Київського окружного адміністративного суду від 05.12.2019 року по справі №320/4055/19 акти по спеціальному розслідуванню нещасного випадку з сержантом міліції ОСОБА_2 за формами Н-5 та НТ від 18.07.2012 року скасовано.
Судом встановлено, що на виконання рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року у справі №320/4055/19, Ліквідаційною комісією ГУМВС України в Київській області також складено Акт №5 про нещасний випадок з сержантом міліції ОСОБА_2 за Формою Н-1, який був затверджений Головою ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Київській області Іваном Стаховським 24.07.2020 року.
В Акті №5 про нещасний випадок сержанта міліції ОСОБА_2 за Формою Н-1, який затверджений Головою ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Київській області Іваном Стаховським 24.07.2020 року, вказано, що за результатами спеціального розслідування ліквідаційна комісія прийшла до висновку: нещасний випадок з сержантом міліції ОСОБА_2 стався у період проходження служби в органах внутрішніх справ при виконанні службових обов'язків (а.с. 88-90).
13 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернулася із заявою від 11.08.2020 до Голови ліквідаційної комісії по ліквідації ГУ МВС України в Київській області про виплату їй одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю її чоловіка ОСОБА_2 , який помер під час виконання службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку (а.с. 82).
У відповідь на вказану заяву в листі ГУ МВС України в Київській області №29/Ж-639 від 04.09.2020 року, який підписано заступником голови ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Київській області Валерієм Жовновським, відповідач повідомив, що виплата одноразової грошової допомоги колишнім працівникам міліції проводилася відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію», який втратив чинність 07.11.2015 на підставі Закону України «Про Національну поліцію».
Відповідач також вказав, що згідно з п.15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію» зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».
Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року №707.
Відповідно до п.7 даного Порядку працівник міліції, податкової міліції, у разі його загибелі (смерті) члени його сім'ї, а в разі їх відсутності - його батьки та утриманці можуть пред'явити МВС та ДПА вимоги щодо виплати грошової допомоги протягом трьох років з дня настання події, що дає право на отримання такої допомоги.
Відповідач у листі зазначив, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є дата смерті, яка зазначена у свідоцтві про смерть. Згідно надісланих матеріалів ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Враховуючи, що з дати настання події (дати смерті) пройшло більше трьох років, у ліквідаційної комісії Головного управління відсутні підстави для складання висновку щодо виплати грошової допомоги та направлення його до Міністерства внутрішніх справ України (а.с. 83-84).
Не погоджуючись із даною відповіддю ГУ МВС України в Київській області щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю чоловіка ОСОБА_2 , позивачка звернулася до Київського окружного адміністративного суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить із наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
2 липня 2015 року Верховна Рада України прийняла Закон України "Про Національну поліцію" № 580-VІІІ (далі - Закон № 580-VІІІ, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних відносин), який набрав чинності 07 листопада 2015 року.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 580-VІІІ Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Як встановлено статтею 3 Закону № 580-VІІІ, у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з пунктом 5 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних Закону №580-VIII визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про міліцію» №565-ХІІ.
Відповідно до пункту 15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних Закону №580-VIII право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом №565-ХІІ, зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Закону №580-VIII.
Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 №565-ХІІ у редакції, чинній на дату смерті ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ), у разі загибелі (смерті) працівника міліції, який перебував на службі в органах внутрішніх справ, під час виконання ним службових обов'язків по охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю сім'ї загиблого (померлого), а в разі її відсутності його батькам та утриманцям виплачується одноразова грошова допомога в розмірі десятирічного грошового забезпечення загиблого (померлого) за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Отже, Закон України «Про міліцію» від 20.12.1990 №565-ХІІ у редакції, чинній на дату смерті ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ), передбачав право на отримання одноразової грошової допомоги у разі смерті працівника міліції, який перебував на службі в органах внутрішніх справ, під час виконання ним службових обов'язків по охороні громадського порядку сім'ї померлого.
Відповідно в силу положень пункту 15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних Закону №580-VIII таке право зберігається у позивача і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом №580-VIII.
Згідно з пунктом 1 Рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 № 5-рп/99 «У справі за конституційними поданнями Служби безпеки України, Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, Міністерства фінансів України щодо офіційного тлумачення положень пункту 6 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", частин четвертої і п'ятої статті 22 Закону України "Про міліцію" та частини шостої статті 22 Закону України "Про пожежну безпеку" (справа про офіційне тлумачення терміна "член сім'ї")» до кола членів сім'ї військовослужбовця, працівника міліції, особового складу державної пожежної охорони належать його (її) дружина (чоловік), їх діти і батьки. Щодо них ознака (вимога) ведення спільного господарства з суб'єктом права на пільги в оплаті користування житлом і комунальними послугами застосовується лише у передбачених законом випадках. Діти є членами сім'ї незалежно від того, чи є це діти будь-кого з подружжя, спільні або усиновлені, народжені у шлюбі або позашлюбні.
Таким чином, право на отримання одноразової грошової допомоги у разі смерті працівника міліції, який перебував на службі в органах внутрішніх справ, під час виконання ним службових обов'язків по охороні громадського порядку має позивачка, як законний представник дитини померлого працівника міліції ОСОБА_2 , сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
До набрання чинності Законом №580-VIII порядок виплати одноразової грошової допомоги регулювався нормами статті 23 Закону №565-ХІІ та Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції» №707 від 12 травня 2007 року (далі - Порядок №707).
Суд зазначає, що між сторонами відсутній спір щодо регулювання спірних відносин саме нормами Порядку №707.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Порядку №707 (далі - в редакції, чинній станом на дату смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 ) одноразова грошова допомога (далі - грошова допомога) виплачується у разі: загибелі (смерті) працівника міліції, податкової міліції під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю. Грошова допомога виплачується членам сім'ї загиблого (померлого), а в разі їх відсутності - його батькам та утриманцям у розмірі десятирічного грошового забезпечення.
Як вказано в п.2 Порядку №707 виконанням службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, зокрема є охорона і забезпечення громадського порядку.
Як вбачається із матеріалів справи, а саме Акту розслідування нещасного випадку, що стався ІНФОРМАЦІЯ_4 близько 23.00 год., складеного Ліквідаційною комісією ГУМВС України в Київській області 24.07.2020 року (за формою Н-5), встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Ржищів, Кагарлицького району, Київської області проводився фестиваль «Трипільське коло 2012. Парад стихій», на якому до охорони громадського порядку задіяні працівники міліції 4-ї оперативної роти ПМОП «Беркут» ГУМВС України в Київській області в кількості 11 осіб, із них сержант міліції ОСОБА_2 .
Враховуючи норми законодавства та причинно-наслідковий зв'язок: комісія дійшла висновку про те, що нещасний випадок з сержантом міліції ОСОБА_2 стався у період проходження служби в органах внутрішніх справ при виконанні службових обов'язків.
Згідно з п.3 Порядку №707 розмір грошової допомоги визначається відповідно до грошового забезпечення за останньою посадою, яку особа рядового або начальницького складу займала на день загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва), установлення інвалідності. До грошового забезпечення, виходячи з якого здійснюється розрахунок грошової допомоги працівнику міліції, включається посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, відсоткова надбавка за вислугу років та щомісячна надбавка в розмірі 100 відсотків грошового забезпечення (окладів грошового забезпечення та надбавки за вислугу років) згідно із законодавством.
Як вказано у пункті 4 Порядку №707 для виплати грошової допомоги у разі загибелі (смерті) працівника міліції, податкової міліції члени його сім'ї, а в разі їх відсутності батьки та утриманці подають органу внутрішніх справ, органу державної податкової служби за місцем проходження таким працівником служби: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги згідно з додатком; копію довідки кадрового підрозділу органу про обставини загибелі; копію свідоцтва про смерть; копію свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові); копії свідоцтва про народження дітей - для виплати грошової допомоги дітям; копію свідоцтва про народження працівника міліції, податкової міліції - для виплати грошової допомоги батькам; довідку про перебування на утриманні у загиблого (померлого) працівника міліції, податкової міліції - для виплати грошової допомоги утриманцям; копію посвідчення про призначення особи опікуном чи піклувальником (у разі здійснення опіки чи піклування над дітьми особи рядового або начальницького складу); довідку про грошове забезпечення працівника міліції, податкової міліції; копію сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові, видачу документа та місце реєстрації (довідку органу реєстрації або відповідного житлово-експлуатаційного підприємства, організації чи органу місцевого самоврядування про місце реєстрації або місце перебування заявника); копію ідентифікаційного номера.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 була дружиною померлого ОСОБА_2 , є матір'ю дитини ОСОБА_2 , їх спільного сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тому вона має право на звернення із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у разі смерті працівника міліції, який перебував на службі в органах внутрішніх справ, під час виконання ним службових обов'язків по охороні громадського порядку.
Як свідчать матеріали справи, позивачка 13 серпня 2020 року звернулася із заявою від 11.08.2020 до Голови ліквідаційної комісії по ліквідації ГУ МВС України в Київській області про виплату їй одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю її чоловіка ОСОБА_2 , який помер під час виконання службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку, до якої були додані такі документи:
- копія рішення Київського окружного адміністративного суду від 05.12.2019 у справі №320/4055/19;
- копія акту Форми Н-1 (Акт №5 про нещасний випадок з сержантом міліції ОСОБА_2 за Формою Н-1, який був затверджений Головою ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Київській області Іваном Стаховським 24.07.2020 року.
- копію свідоцтва про народження сина;
- копію свідоцтва про реєстрацію шлюбу;
- копію свідоцтва паро реєстрацію шлюбу з іншим чоловіком;
- копію паспорта позивачки;
- копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру позивачки (а.с. 82).
Отже, додані позивачкою до заяви від 11.08.2020 про виплату їй одноразової грошової допомоги документи передбачені пунктом 4 Порядку №707.
Відомостей щодо недостатності поданих документів відповідь ГУ МВС України в Київській області №29/Ж-639 від 04.09.2020 року на вказану заяву не містила.
Згідно з абзацом 5 пункту 7 Порядку працівник міліції, податкової міліції, у разі його загибелі (смерті) члени його сім'ї, а в разі їх відсутності - його батьки та утриманці можуть пред'явити МВС та ДПА вимоги щодо виплати грошової допомоги протягом трьох років з дня настання події, що дає право на отримання такої допомоги.
Саме вказана норма Порядку №707 зазначена відповідачем як підстава для відмови у виплаті одноразової грошової допомоги у листі ГУ МВС України в Київській області №29/Ж-639 від 04.09.2020 року, в якому відповідач повідомив, що враховуючи, що з дати настання події (дати смерті) пройшло більше трьох років, у ліквідаційної комісії Головного управління відсутні підстави для складання висновку щодо виплати грошової допомоги та направлення його до Міністерства внутрішніх справ України (а.с. 83-84).
Вирішуючи спір щодо дотримання позивачем строку пред'явлення до відповідача вимоги про виплату одноразової грошової допомоги, суд повинен встановити, з яким днем в даному випадку пов'язується подія, що дає право на отримання одноразової грошової допомоги.
Як вбачається із матеріалів справи, а саме: рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року, яке залишене без змін Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року у справі №320/4055/19, дії Головного управління МВС України в Київській області щодо визнання нещасного випадку, який трапився ІНФОРМАЦІЯ_4 з ОСОБА_2 , таким, що трапився в період проходження служби в органах внутрішніх справ, не пов'язаний з виконанням службових обов'язків - визнано неправомірними та зобов'язано Головне управління МВС України в Київській області скласти по даному факту акт по Формі Н-1.
Враховуючи вищенаведене, право ОСОБА_1 на звернення із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у разі смерті працівника міліції - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , виникло лише після складання Ліквідаційною комісією ГУМВС України в Київській області Акту про нещасний випадок із сержантом міліції за формою Н-1 від 24.07.2020 року на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року, залишеного без змін Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року у справі №320/4055/19, яким підтверджено, що нещасний випадок з сержантом міліції ОСОБА_2 стався у період проходження служби в органах внутрішніх справ при виконанні службових обов'язків.
Отже, приймаючи до уваги, що тільки в Акті №5 про нещасний випадок сержанта міліції ОСОБА_2 за Формою Н-1, який затверджений Головою ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Київській області Іваном Стаховським 24.07.2020 року, було вперше підтверджено, що нещасний випадок з сержантом міліції ОСОБА_2 стався у період проходження служби в органах внутрішніх справ при виконанні службових обов'язків, початком перебігу строку пред'явлення позивачем вимоги про виплату одноразової грошової допомоги є 24 липня 2020 року.
А відтак, звернувшись із заявою про виплату одноразової грошової допомоги 11.08.2020 позивачем було дотримано вимоги абз.5 п.7 Порядку №707 щодо строку пред'явлення вимоги.
Відповідно до пункту 7 Порядку №707 орган внутрішніх справ, орган державної податкової служби, у якому проходив службу працівник міліції, податкової міліції, подає МВС та ДПА у семиденний строк з дня реєстрації документів висновок щодо можливості проведення грошової допомоги разом з документами, зазначеними у пунктах 4 і 5 цього Порядку, копією висновку службового розслідування за фактом поранення (контузії, травми або каліцтва) такого працівника, установлення групи інвалідності чи загибелі (смерті). МВС та ДПА у десятиденний строк приймає рішення про призначення виплати і надсилає його разом із документами, зазначеними у пунктах 4 і 5, органу внутрішніх справ, органу державної податкової служби, у якому проходив службу працівник міліції, податкової міліції, для проведення виплати. Виплата грошової допомоги працівнику міліції, податкової міліції проводиться шляхом перерахування суми виплати на рахунок, відкритий заявником в установі банку, або через касу органу внутрішніх справ, органу державної податкової служби, у разі його загибелі (смерті) членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - його батькам та утриманцям. Грошова допомога виплачується не пізніше двох місяців з дня прийняття відповідного рішення у межах коштів, передбачених у державному бюджеті на такі цілі. Працівник міліції, податкової міліції, у разі його загибелі (смерті) члени його сім'ї, а в разі їх відсутності - його батьки та утриманці можуть пред'явити МВС та ДПА вимоги щодо виплати грошової допомоги протягом трьох років з дня настання події, що дає право на отримання такої допомоги.
Отже, у разі відповідності поданих документів вимогам пункту 4 Порядку №707, пункт 7 Порядку №707 передбачає такі подальші дії органу внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції: подати до МВС України у семиденний строк з дня реєстрації документів висновок щодо можливості проведення грошової допомоги разом з документами, зазначеними у пунктах 4 і 5 цього Порядку, копією висновку службового розслідування за фактом поранення (контузії, травми або каліцтва) такого працівника, установлення групи інвалідності чи загибелі (смерті).
Органом, який приймає рішення про призначення виплати в силу пункту 7 Порядку №707 є МВС України, яке у десятиденний строк приймає рішення про призначення виплати і надсилає його разом із документами, зазначеними у пунктах 4 і 5, органу внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції, для проведення виплати.
Щодо способу захисту порушеного права суд зазначає таке.
Позивачка у позові просить визнати дії Головного управління МВС України в Київській області щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю чоловіка позивача ОСОБА_2 неправомірними та зобов'язати Головне управління МВС України в Київській області виплатити одноразову грошову допомогу у встановленому законом порядку.
Під час судового розгляду судом з'ясовано, що метою звернення до суду в даному випадку є отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю чоловіка позивача ОСОБА_2 .
Відповідно до ч.2 ст.5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Обставини справи свідчать про протиправність дій відповідача щодо повідомлення позивачці листом №29/Ж-639 від 04.09.2020 року про відсутність підстав для складання висновку щодо виплати грошової допомоги та направлення його до Міністерства внутрішніх справ України.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Разом із цим, суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання права на ефективність внутрішніх механізмів в аспекті забезпечення гарантій, визначених ст. 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, вказував, що для того, щоб бути ефективним, засіб захисту має бути незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (див. рішення від 06.09.2005 у справі "Гурепка проти України" (Gurepka v. Ukraine), заява №61406/00, п. 59); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваному порушенню чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (див. рішення від 26.10.2000 у справі "Кудла проти Польщі" (Kudla v. Poland), заява №30210/96, п. 158) (п. 29 рішення Європейського суду з прав людини від 16.08.2013 у справі "Гарнага проти України" (Garnaga v. Ukraine), заява №20390/07).
Отже, "ефективний засіб правого захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Крім того, приписами статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, якщо воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 п. 9 мотивувальної частини Рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 по справі №1-12/2003).
Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 Комітету Міністрів РЄ державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Отже, дискреційним повноваженням є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.
Суд перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Водночас, згідно пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Відповідно до частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Враховуючи зміст спірних правовідносин та наявні у справі докази, суд вважає, що ефективним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправними дій ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Київській області щодо не подання до МВС України висновку щодо можливості проведення грошової допомоги разом з документами, зазначеними у пункті 4 Порядку №707 та копією висновку службового розслідування за фактом поранення (контузії, травми або каліцтва) такого працівника, установлення групи інвалідності чи загибелі (смерті) за заявою ОСОБА_1 та зобов'язання Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Київській області провести дії по нарахуванню та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю чоловіка ОСОБА_2 , як працівника міліції, під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку, у розмірі відповідно до Порядку №707.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі, з урахуванням обраного судом способу захисту порушеного права позивача.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України , при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 840,80 грн., що підтверджується квитанцією про сплату №0.0.1871802942.1 від 16.10.2020 (а.с. 20).
Сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у справі.
Доказів понесення позивачем інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, матеріали справи не містять.
Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Київській області щодо не подання за заявою ОСОБА_1 до МВС України висновку щодо можливості проведення грошової допомоги разом з документами, зазначеними у пункті 4 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №707 від 12 травня 2007 року та копією висновку службового розслідування за фактом поранення (контузії, травми або каліцтва) такого працівника, установлення групи інвалідності чи загибелі (смерті).
3. Зобов'язати Ліквідаційну комісію Головного управління МВС України в Київській області провести дії по нарахуванню та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю чоловіка ОСОБА_2 , як працівника міліції, під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку, у розмірі відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №707 від 12 травня 2007 року.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок грн. 80 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління МВС України в Київській області (місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15, код ЄДРПОУ 08592218).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.
Дата складення повного тексту рішення суду 10.03.2021.
Суддя Кушнова А.О.