про залишення позовної заяви без руху
16 січня 2021 року м. Київ № 320/397/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Бишівської сільської ради Макарівського району Київської області та ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішень,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Бишівської сільської ради Макарівського району Київської області та ОСОБА_2 , у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення №204-39-VII від 27.06.2019, прийняте Бишівською сільською радою сьомого скликання Макарівського району Київської області в частині надання дозволу на проведення робіт з розробки проекту землеустрою щодо відведення громадянці України ОСОБА_2 земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 0,0400 га, для ведення особистого селянського господарства в межах АДРЕСА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати рішення №204-49-VII від 19.08.2020, прийняте Бишівською сільською радою сьомого скликання Макарівського району Київської області в частині затвердження проекту землеустрою щодо передачі безоплатно у власність ОСОБА_2 земельної ділянки, орієнтовною площею 0,0400 га, для ведення особистого селянського господарства в межах АДРЕСА_1 .
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам ст.160-161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Згідно з частиною першою статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Адміністративна процесуальна правоздатність - абстрактна умова володіння всіма процесуальними правами і обов'язками, яка передбачає можливість конкретної особи стати суб'єктом конкретних процесуальних правовідносин, стати персоніфікованим носієм прав і обов'язків, передбачених законом для даного суб'єкта і даних правовідносин. Тому особою, що бере участь у справі, можуть бути лише особи, які володіють процесуальною правоздатністю.
Для особистої участі в адміністративній справі недостатньо володіти лише правоздатністю, необхідна ще й адміністративна процесуальна дієздатність, тобто здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді.
Відповідно до частини другої статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Таким чином, змістом адміністративної процесуальної дієздатності є здатність особисто здійснювати процесуальні права та обов'язки, яка породжує відповідні юридичні наслідки. Вона визнається за фізичними особами, які досягли повноліття.
Положеннями статті 34 Цивільного кодексу України, серед іншого, передбачено, що особа вважається повнолітньою, якщо вона досягнула вісімнадцяти років.
Відповідно до частини першої статті 21 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 р. № 5492-VІ паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в даному випадку належним доказом наявності у ОСОБА_1 адміністративної процесуальної правосуб'єктності є саме паспорт громадянина України.
У зв'язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати копії усіх заповнених сторінок паспорту громадянина України - ОСОБА_1 .
Також, відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Натомість, позовна заява не містить засобів зв'язку з позивачем, зокрема, номера телефону та адреси електронної пошти, за якими мають здійснюватися відправлення судової кореспонденції (судових рішень, повісток тощо), враховуючи відсутність у Київському окружному адміністративному суді достатніх фінансових ресурсів для направлення такої кореспонденції поштовим зв'язком.
У зв'язку з цим, суд звертає увагу позивача на необхідність надання уточненої позовної заяви, з урахуванням вказаних судом зауважень.
Частиною першою статті 42 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасниками справи є сторони, треті особи.
Згідно з частинами першою та третьою статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Згідно з пунктами 7 та 9 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України у цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
- відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача;
- суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
У позовній заяві в якості відповідача вказана ОСОБА_2 , проте у прохальній частині позовної заяви не заявлено позовні вимоги до цієї особи.
Крім того, суд звертає увагу позивача, що в силу вищенаведених положень КАС України ОСОБА_2 , не може бути відповідачем в даній адміністративній справі, оскільки не відноситься до категорії суб'єкта владних повноважень.
Суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Суд звертає увагу позивача на те, що рішення по даній справі може вплинути на права та інтереси ОСОБА_2 як власника земельної ділянки (кадастровий номер 3222780601:01:033:0039), яка розташована по АДРЕСА_1 , що є передумовою для залучення цього субєкта до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
У зв'язку з цим, суд звертає увагу позивача на необхідність уточнення складу учасників справи, з урахуванням вказаних судом зауважень.
Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Частиною четвертою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо (частина п'ята статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України).
Суд зазначає, що у позовній заяв не вказано, яким саме чином спірні рішення порушують права та інтереси позивача та не надано доказів на підтвердження відповідних пояснень.
У зв'язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду обґрунтовані пояснення щодо того, яким чином спірними рішеннями порушено його права та інтереси та надати докази, що підтверджують такі обставини, а у разі їх відсутності, надати відповідне клопотання про їх витребування.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Абзацом першим частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Предметом позову у даній справі є, зокрема, оскарження рішення Бишівської сільської ради сьомого скликання Макарівського району Київської області в частині надання дозволу на проведення робіт з розробки проекту землеустрою щодо відведення громадянці України ОСОБА_2 земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 0,0400 га, для ведення особистого селянського господарства в межах АДРЕСА_1 .
Отже, строк звернення до адміністративного суду з даним позовом встановлюється у межах шести місяців.
Таким чином, звернувшись до суду 11.01.2021 з позовною заявою, позивачем було пропущено шестимісячний строк звернення до суду з позовною заявою.
Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Враховуючи вказане, суд звертає увагу позивача на необхідність надання заяви про поновлення строку звернення до суду з вказаною вимогою та доказів поважності причин його пропуску.
Згідно з частинами першою та другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- надати копії усіх заповнених сторінок паспорту громадянина України - ОСОБА_1 ;
- надати уточнену позовну заяву (три примірники), з урахуванням вказаних судом зауважень;
- надати заяву про поновлення строку звернення до суду з вимогою про визнання протиправним та скасування рішення Бишівської сільської ради Макарівського району Київської області №204-39-VII від 27.06.2019 та надати докази поважності причин пропуску такого строку;
- надати обґрунтовані пояснення щодо того, яким чином спірними рішеннями порушено права та інтереси позивача та надати докази, що підтверджують такі обставини, а у разі їх відсутності, надати відповідне клопотання про їх витребування.
3. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Дудін С.О.