17 березня 2021 рокуСправа № 280/2036/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративним суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника - адвоката Борисенкова Віталія Сергійовича (вул. Стешенка, 23/32, м. Запоріжжя, 69118), до Комишуваської селищної об'єднаної територіальної громади в особі Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області (вул. Богдана Хмельницького, буд. 49, смт. Комишуваха, Оріхівський район, Запорізька область, 70530) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
16.03.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач), в особі представника - адвоката Борисенкова Віталія Сергійовича, до Комишуваської селищної об'єднаної територіальної громади в особі Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд: визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у залишенні без розгляду клопотань позивача від 26.02.2021 про затвердження погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 2323986500:02:002:0163 у власність для ведення особистого селянського господарства та про передачу вищезазначеної земельної ділянки у власність позивача; зобов'язати відповідача затвердити поданий позивачем проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2,00 га кадастровий номер 2323986500:02:002:0163 у власність для ведення особистого селянського господарства, з урахуванням висновків суду, та передати цю ділянку у власність позивачу.
Також просить зобов'язати відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення у 14-денний строк з дня набрання законної сили рішенням суду у даній судовій справі, стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти, витрачені позивачем на сплату судового збору у сумі 908,00 грн. та кошти, витрачені позивачем на сплату судового збору за подачу заяви про забезпечення позову у даній судовій справі у сумі 681,00 грн.
Крім того, позивачем подана заява про забезпечення позову, в якій позивач просить суд забезпечити позов шляхом:
заборони відповідачу приймати рішення про передачу у власність або користування фізичним чи юридичним особам земельної ділянки кадастровий номер 2323986500:02:002:0163;
заборонити суб'єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно, зазначених у ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», приймати рішення про внесення відомостей про право приватної власності або право користування на земельну ділянку кадастровий номер 2323986500:02:002:0163.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначив, що 17.12.2020 він звернувся до відповідача із клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,00 га, яка розташована на території Новояковлівської сільської ради Оріхівського району Запорізької області за межами населеного пункту в межах земельної ділянки з кадастровим номером 2323956500:02:002:0077. У визначений законодавством строк звернення позивача не було розглянуто, тому позивач скористався правом, передбаченим абз. 3 ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України і за принципом «мовчазної згоди» замовив у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність без надання такого дозволу, про що письмово повідомив відповідача. 26.02.2021 відповідачу було подане клопотання про затвердження погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, до якого був доданий оригінал розробленого проекту землеустрою, а також клопотання про передачу у власність позивача зазначеної земельної ділянки. Останнім днем строку, протягом якого мав би бути затверджений проект землеустрою є 12.03.2021, проте позивачу станом на 15.03.2021 відомостей про результат розгляду його клопотань від відповідача не надходило.
Крім того, зазначає, що 23.02.2021 земельну ділянку 2323956500:02:002:0077 на підставі документації із землеустрою, розробленої ПП «Землевпорядник-Плюс», поділено, в результаті чого було утворено дві земельні ділянки площею 2,00 га та 0,0124 га (кадастрові номери 2323986500:02:002:0163 та 2323986500:02:002:0162 відповідно). Зазначені зміни вчинено на підставі іншої землевпорядної документації, ніж подана позивачем на затвердження відповідачу. Позивач робить висновок, що відповідачем було замовлене виготовлення технічної документації з поділу земельної ділянки 2323956500:02:002:0077 та, що метою такого поділу є передача земельної ділянки площею 2,00 га не позивачу, а іншій особі. Зазначає, що 26.02.2021 від відповідача позивачу надійшов лист щодо заперечень відповідача проти надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивачу.
Вважає, що невжиття термінових заходів забезпечення позову у вигляді заборони відповідачу приймати рішення про передачу у власність третім особам земельної ділянки площею 2,0000 га з кадастровим номером 2323986500:02:002:0163 унеможливить виконання рішення суду та ефективний захист оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся. Зазначає, що ним здійснені значні фінансові витрати під час розроблення документації із землеустрою, а у разі передачі земельної ділянки з кадастровим номером 2323986500:02:002:0163 у власність іншим особам заявнику доведеться докласти ще більших зусиль та понести ще більші фінансові витрати задля виправлення ситуації. Такі дії потягнуть за собою виникнення декількох судових спорів та порушення прав третіх осіб. Станом на дату подачі цієї заяви до суду у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості про право власності або користування на земельну ділянку з кадастровим номером 2323986500:02:002:0163 відсутні, проте, якщо відповідачем вже прийняте рішення про її передачу у власність або користування третіх осіб, позивач вважає за необхідне вжити заходи, спрямовані на заборону суб'єктам, які здійснюють державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, приймати рішення про внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
За правилами частини 1 ст. 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Враховуючи вищевикладене, суддя розглянув заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Розглянувши та дослідивши додані до позову та заяви докази, суддя дійшов висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову та відповідно відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно із ч. 2 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За приписами частини 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (ч.2 ст. 151 КАС України).
Отже, статтею 151 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних обставин, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Суддя зазначає, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Тобто інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (постанова Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” №9 від 22.12.2006).
Суддею встановлено, що предметом позову є правомірність оскаржуваної бездіяльності відповідача, яка полягає в залишенні без розгляду клопотань позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Суддя зазначає, що матеріали позовної заяви та заяви про забезпечення позову не містять належних та допустимих доказів вчинення відповідачем дій щодо прийняття рішення про передачу земельної ділянки кадастровий номер 2323986500:02:002:0163 у власність чи користування іншим особам.
Також, матеріали позовної заяви не містять проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, розроблений ФОП ОСОБА_2 .
В свою чергу питання правомірності бездіяльності відповідача щодо розгляду клопотань позивача має бути досліджена під час судового розгляду даної справи.
Крім того, наведене в заяві обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову може свідчити про наявність спору про право, який належить вирішувати в порядку іншого судочинства.
З урахуванням викладеного, суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову, оскільки відсутні підстави вважати, що невижиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 150-156 КАС України, суддя, -
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника - адвоката Борисенкова Віталія Сергійовича (вул. Стешенка, 23/32, м. Запоріжжя, 69118), до Комишуваської селищної об'єднаної територіальної громади в особі Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області (вул. Богдана Хмельницького, буд. 49, смт. Комишуваха, Оріхівський район, Запорізька область, 70530) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені ст. ст. 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.В. Кисіль