15 березня 2021 року (о 16 год. 00 хв.)Справа № 280/9115/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053 м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 17, код ЄДРПОУ 21708016) до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (04032, м.Київ, вул.Саксаганського, 110, код ЄДРПОУ 34967593) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
14.12.2020 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - позивач) до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невчинення дій, передбачених ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження»;
зобов'язати відповідача невідкладно винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 63247049, на підставі пункту 4 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» та вжити всіх заходів, передбачених частиною 1 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження».
Позовні вимоги позивач обґрунтовані тим, що у Шевченківському районному відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Шевченківський РВ ДВС у м. Києві, відповідач) перебуває виконавче провадження № 63247049 про стягнення коштів з уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ». Позивачем у листопаді 2020 року відповідачу направлено заяву про закінчення виконавчого провадження № 63247049 на підставі пункту 4 частини першої статі 39 Закону України «Про виконавче провадження» та вжиття всіх заходів, передбачених частиною 1 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження». Зазначає, що у 2016 році Національним банком України прийнято постанову № 124-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд гарантування) прийнято рішення від 12.07.2016 №1213 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» та делегування повноважень ліквідатора банку». Посилається на приписи ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до яких виконавче провадження підлягає закінченню у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника. Вважає, що оскільки відповідачем не вчинено дії на виконання приписів чинного законодавства України щодо закінчення виконавчого провадження, то відповідно, допущено протиправну бездіяльність. Просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою суду від 04.01.2021 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 13.01.2021. У резолютивній частині зазначеної ухвали витребувано у відповідача належним чином завірену копію виконавчого провадження №63247049.
Станом на 13.01.2021 витребувані документи Шевченківським районним відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) суду не надані. Також, відповідачем не надано суду відзив на позовну заяву.
У зв'язку із зазначеним, судом постановлено ухвалу від 13.01.2021 про витребування від відповідача доказів.
Витребувані судом докази передані до матеріалів справи канцелярією суду 09.03.2021.
У судове засідання 15.03.2021 учасники справи не прибули.
Відповідачем відзив на позовну засіву не надавався.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно з частиною четвертою статті 229 КАС України, при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з ч. 4 с. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Суд, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
Використавши Єдиний державний реєстр судових рішень судом встановлено, що у провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 808/1632/18 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Банк Михайлівський” Волкова Олександра Юрійовича про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду у справі №808/1632/18 від 18.06.2018 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Банк Михайлівський” Волкова Олександра Юрійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: 1. Державна організація “Фонд гарантування вкладів фізичних осіб” відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2018 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено:
рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.06.2018 у справі №808/1632/18 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича, Державна організація «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - скасовано;
позов ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича, Державна організація «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії задоволено;
визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» щодо не включення до Переліку рахунків, за якими вкладники ПАТ «Банк Михайлівський» мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформації про ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів в сумі 20198,92 грн. по поточному рахунку № НОМЕР_1 ;
зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича включити інформацію про ОСОБА_1 до Переліку рахунків, за якими вкладники ПАТ «Банк Михайлівський» мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та подати до цього Фонду додаткову інформацію про ОСОБА_1 , яка має право на відшкодування коштів в розмірі 20198,92 грн. по поточному рахунку № НОМЕР_1 , для внесення даних щодо неї до Загального Реєстру вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» на користь ОСОБА_1 судовий збір.
Згідно інформації з Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи Запорізьким окружним адміністративним судом 18.03.2020 видано виконавчий лист за №808/1632/18.
За заявою стягувача - ОСОБА_1 , відповідачем 09.10.2020 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа Запорізького окружного адміністративного суду від 18.03.2020 №808/1632/18; боржник - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» (а.с.51).
06.11.2020 виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення «Про деякі питання ліквідації ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» № 1921, в якому зазначено, що з метою завершення процедури ліквідації ПАТ «БАНК МИХАИЛІВСЬКИЙ», а також припинення його як юридичної особи, виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, зокрема, вирішила: 1. Відкликати повноваження ліквідатора ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», делеговані Паламарчуку Віталію Віталійовичу рішенням виконавчої дирекції Фонду від 18 червня 2020 року № 1139 «Про деякі питання здійснення ліквідації ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» та делегування повноважень ліквідатора»; 2. Визначені Законом повноваження під час здійснення ліквідації ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» до моменту внесення запису про державну реєстрацію припинення ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань здійснювати Фондом безпосередньо. 3. Змінити відомості про керівника ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань шляхом внесення даних директора-розпорядника Фонду Рекрут Світлани Валеріївни, в якості керівника ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» (а.с. 7-10).
18.11.2020 Фондом гарантування була сформована заява №230-49-1/20 про закінчення виконавчого провадження №63247049, адресована Шевченківському РВ ДВС у м.Києві, у якій позивач просив винести постанову про закінчення виконавчого провадження №63247049 на підставі п.4 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.11-13).
24.11.2020 позивачем сформовано Список згрупованих поштових відправлень, поданих в КМД УДППЗ «Укрпошта» (а.с.14-15), надсилання якого підтверджується копією квитанції АТ «Укрпошта» від 24.11.2020 (а.с.15).
Вказана заява отримана відповідачем 26.11.2020 (а.с.53).
Оскільки відповідачем не вчинено жодних дій щодо закінчення виконавчого провадження, про які позивач просив у своїй заяві, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог та зазначає наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (надалі - Закон «Про виконавче провадження») передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Отже, правомірними вважаються дії державного виконавця, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Як зазначено судом, боржником у виконавчому провадженні №63247049 з виконання виконавчого листа Запорізького окружного адміністративного суду від 18.03.2020 №808/1632/18 є Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський», тобто посадова особа Фонду гарантування (фізична особа), яка покликана здійснювати процедуру управління з ліквідації юридичної особи - ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», а не юридична особа - ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ».
Відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника.
Крім того, згідно п. 4 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника.
Таким чином, у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника, виконавче провадження щодо примусового виконання рішення суду щодо саме боржника, яким є банк, не може здійснюватися, а відкрите виконавче провадження підлягає закінченню з підстав п. 4 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Разом з тим, відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», під банком розуміється юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків.
Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», уповноваженою особою Фонду є працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.
Виходячи з положень профільного законодавства, суд зазначає, що «уповноважена особа» в певних випадках діє по суті від імені держави (Фонду), в інших випадках, що стосується діяльності банку під час ліквідації, як посадова особа банку, його представник.
Отже, суд дійшов висновку, що «банк» та «уповноважена особа Фонду» є різними суб'єктами правовідносин в системі гарантування вкладів фізичних осіб, з огляду на що ототожнення вказаних понять не допускається, а вказані особи не можуть ототожнюватись в межах виконавчого провадження як уособлення однієї особи, як одна особа.
Окрім того, суд зазначає, що позов в адміністративній справі № 808/1632/18 було пред'явлено до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, яка відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», виконувала повноваження щодо внесення особи до Реєстру вкладників, які мають право на отримання гарантованої суми.
Отже, у даному випадку відповідачем була саме Уповноважена особа, а не банк, оскільки саме Уповноважена особа має повноваження приймати рішення щодо внесення даних до Реєстру.
При цьому, суд звертає увагу на те, що банк є юридичною особою, а уповноважена особа Фонду є особою, яка покликана здійснювати дії з виведення юридичної особи - банку з ринку.
Враховуючи те, що як в межах виконавчого провадження №63247049 боржником є саме Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», а не банк (юридична особа), тому норми п. 4 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» не розповсюджуються на особу, яка здійснює функції з управління ліквідації банку, натомість вказані норми п. 4 ч. 1 ст. 39 Закону, підлягають застосуванню виключно у тому випадку, коли боржником за виконавчими провадженнями є саме банк, тобто юридична особа, у якого рішенням Національного банку України відкликано банківську ліцензію.
На підставі викладеного суд, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно зі ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Виходячи з необхідності відмови судом у задоволенні позовних вимог позивача, у суду відсутні підстави, передбачені ст. 139 КАС України, для стягнення на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень судових витрат.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд -
У задоволенні позовних вимог Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053 м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 17, код ЄДРПОУ 21708016) до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (04032, м.Київ, вул.Саксаганського, 110, код ЄДРПОУ 34967593) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити повністю.
Судові витрати не стягуються.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, в 10-денний строк з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 15.03.2021
Суддя Ю.В. Калашник