12 березня 2021 року (11:30) Справа № 5/46/07-АП : СН/280/49/20
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калашник Ю.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» до Офісу великих платників податків ДПС, за участю: Запорізької обласної прокуратури, Дніпропетровської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
12 квітня 2007 року Відкрите акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» звернулось до Господарського суду Запорізької області з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 05 квітня 2007 року №0000130801/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в загальному розмірі 55 784 298,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 21 082 966,50 грн.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2014 року адміністративний позов задоволено.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2014 року залишена без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04 листопада 2015 постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2014 року та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року у справі № 5/46/07-АП (ЗП/808/3/14) залишені без змін.
Постановою Верховного Суду України від 12 квітня 2016 року заява Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС була задоволена частково, постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2014 року, ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року, та ухвала Вищого адміністративного суду України від 04 листопада 2015 року скасовані, а справа направлена на новий розгляд до Запорізького окружного адміністративного суду.
За висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 12 квітня 2016 року, у справі містяться відомості, що поставлений ВАТ «Запоріжсталь» газ, придбаний у 2005-2006 роках у ТОВ «Газтрейд ЛТД» та ДП «У.П.К. Ресурс», має імпортне походження, і перевірка та встановлення такої обставини має значення для правильного вирішення спору з урахуванням правового висновку, викладеного у цій постанові та постанові Верховного Суду України від 21 лютого 2012 року (справа № 21-955во10).
За результатом нового розгляду справи рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 07 червня 2018 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 05 квітня 2007 року №0000130801/0.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2019 року апеляційні скарги Офісу великих платників податків ДФС України та Прокуратури Запорізької області залишено без задоволення, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07 червня 2018 року в адміністративній справі №5/46/07-АП змінено, викладено текст мотивувальної частини в редакції даної постанови.
Постановою Верховного Суду від 10.09.2020 в адміністративній справі №5/46/07-АП касаційні скарги Першого заступника прокурора Дніпропетровської області та Офісу великих платників податків ДПС задоволені частково, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07 червня 2018 року та постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2019 року у справі № 5/46/07-АП (сн/808/67/16) в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.04.2007 №0000130801/0 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 42 084 014,20 грн. та суми застосованих штрафних санкцій 14 232 824,6 грн. скасовано. Справа в цій частині направлена на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07 червня 2018 року та постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2019 року у справі №5/46/07-АП (сн/808/67/16) залишені без змін.
23.02.2021 рішенням Запорізького окружного адміністративного суду у справі №5/46/07-АП (СН/280/49/20) позовні вимоги задоволено, зокрема:
визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 05.04.2007 № 0000130801/0 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 42 084 014,20 грн. та суми застосованих штрафних санкцій 14 232 824,60 грн.;
стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДПС судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн.
02.03.2021 представником позивача до суду надано заяву про ухвалення додаткового рішення у справі (вх. № 12346), в якій заявник просить суд стягнути з відповідача витрати на проведення експертизи у розмірі 20 018,88 грн.
Судове засідання щодо розгляду заяви призначене на 12.03.2021.
12.01.2021 представники позивача, відповідача та Запорізької обласної прокуратури надали суду клопотання про проведення засіданні без їх участі.
Згідно ч. 1 ст. 44 КАС України, учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб (п.3 ч. 3 ст.44 КАС України).
У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, розглянувши заяву позивача про стягнення витрат на проведення експертизи зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У частині третій статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до вимог частин 3-7 статті 137 КАС України, спеціаліст, перекладач, експерт отримують винагороду за виконані роботи (надані послуги), пов'язані із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов'язків. У випадках, коли сума витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача, експерта або проведення експертизи повністю не була сплачена учасниками справи попередньо (авансом), суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом. Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг). У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Положення частин першої та другої статті 134 КАС України, кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв'язку з розглядом.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Частиною ж першою статті 138 КАС України передбачено встановлення судом розміру витрат, пов'язаних, зокрема, з підготовкою справи до розгляду, на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
За змістом частин сьомої, дев'ятої статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до положень частини сьомої статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Отже, враховуючи приписи частини сьомої статті 139 КАС України, витрати на залучення експерта та проведення експертизи у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.
Такий висновок зробив Верховний Суд у своїй постанові від 17 грудня 2020 року по справі №808/1948/19.
Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ухвалою суду (головуючий суддя Стрельнікова Н.В.) від 07.09.2016 у справі № 5/46/07-АП призначено судово-бухгалтерську експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз. (т.9 а.с.48-50).
Згодом, у зв'язку із непогодженням Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз строку проведення судово-бухгалтерської експертизи, ухвалою суду (головуючий суддя Стрельнікова Н.В.) від 19.12.2016 проведення судово-бухгалтерської експертизи у справі № 5/46/07-АП доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз (т.9 а.с.225-226, 242-243).
Окрім того, судом встановлено, що оплату на проведення експертизи покладено саме на ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь». Сам факт проведення вказаної експертизи та надання відповідного висновку учасниками справи не заперечується.
В матеріалах справи міститься висновок експерта Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз, за результатами проведення судово-економічної експертизи №1 від 26.06.2017 (т.10. а.с.26-46).
На підтвердження понесених витрат на проведення експертизи представником позивача надані суду оригінал рахунку від 17.01.2017 № 19 на суму 20 018,88 грн., копію платіжного доручення від 19.01.2017 № 275193 на суму 20 018,88 грн. з призначенням платежу «оплата за експертизу № 1 по справі № 5/46/07-ап на підставі ухвали від 19.12.2016 Зап. окруж. адмін. суду (суддя Стрельнікова Н.В.) та рахунку № 19, ПДВ 3336,48 грн.)» (т.14, а.с.126, 128).
Отже, виходячи з положень частини сьомої статті 139 КАС України, оскільки матеріали справи містять достатні докази на підтвердження понесення позивачем витрат на залучення експерта та проведення експертизи, суд вважає, що такі витрати підлягають розподілу.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування позивачу витрат на оплату судової експертизи та задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення (пункт 3 частини 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України) щодо розподілу судових витрат у розмірі 20 018,88 грн. за рахунок суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Керуючись ст.ст.134, 139, 143, 241, 243, 252 КАС України, суд -
Заяву Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» про ухвалення додаткового рішення, - задовольнити.
Ухвалити у справі додаткове судове рішення.
Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, 72, код ЄДРПОУ 00191230) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДПС (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 11 Г, код ЄДРПОУ 43141471) судові витрати на проведення експертизи у розмірі 20 018,88 грн. (двадцять тисяч вісімнадцять гривень 88 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Додаткове судове рішення у повному обсязі складено та підписано 12.03.2021.
Суддя Ю.В. Калашник