17 березня 2021 року Справа № 160/14432/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Верба І.О., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду питання у справі № 160/14432/20 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради» про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
1. 04.11.2020 ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації про:
- визнання протиправною бездіяльності Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 05.05.2020 у розмірі семи мінімальних пенсій за віком;
- зобов'язання Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 05.05.2020 як інваліду війни 3-ї групи у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, - встановлених на 01.01.2020, з урахуванням раніше виплачених сум.
2. Ухвалою суду від 22.02.2020 витребувано від позивача банківську виписку із зазначенням дати отримання разової грошової допомоги до 5 травня, запропоновано, у разі пропущення шестимісячного строку звернення до суду із цім позовом з дати одержання спірної виплати, подати клопотання про поновлення строків звернення до суду із відповідним обґрунтуванням причин пропущення таких строків та наданням підтверджуючих документів, за наявності.
3. 23.02.2020 позивачем надано банківську виписку із підтвердженням виплати разової грошової допомоги до 5 травня 10.04.2020 у розмірі 3160 грн та клопотання про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, в обґрунтування якого зазначив, що є літньою людиною у зв'язку із карантинними заходами знаходиться у групі ризику, отже не мав можливості раніше направити позов.
4. Вирішуючи заявлене клопотання суд виходить із того, що відповідно до статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
5. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
6. Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
7. Суд зазначає, що виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі 3610 грн здійснена позивачу Комунальним закладом «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради шляхом перерахування на картковий рахунок 10.04.2020, із цим позовом позивач звернувся до суду 04.11.2020, строк звернення до суду тривав до 12.10.2020 (10.10.2020 субота).
8. Із заявою до Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації про перерахунок, нарахування та виплату разової грошової допомоги до 5 травня, з урахуванням раніше виплачених сум позивач звернувся 13.10.2020, відповідь на заяву надана листом від 19.10.2020 № П-913, отже, позивач із такою заявою звернувся поза межами строку, встановленого статтею 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
9. Таким чином, шестимісячний строк звернення до суду позивачем пропущено.
10. Надаючи оцінку доводам позивача, суд зазначає, що статтями 1, 3 Конституції України, зокрема, встановлено, що Україна є соціальною та правовою держава, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
11. Одним із елементів права на суд є право на доступ до суду, який означає, що особа повинна мати можливість подати справу на розгляд, а суд повинен розглянути її без зайвих та неналежних правових чи практичних перешкод. Таке право покладає на державу як негативний обов'язок, - тобто утриматися від створення неналежних процесуальних перешкод для доступу до суду, - так і позитивний, тобто забезпечити практичний та ефективний доступ до суду.
12. Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що держави користуються певною свободою розсуду у сфері регулювання права на доступ до суду, яке залежить як від потреб і ресурсів суспільства, так і від конкретних осіб, та сформулював доктрину обмежень на право доступу до суду, згідно із якою такі обмеження, для того, щоб відповідати вимогам частини 1 статті 6 Конвенції мають: переслідувати правомірну мету, і не порушувати саму сутність права.
13. Відповідні принципи Суд виклав таким чином:
а) право на доступ до суду, гарантоване частиною 1 статті 6, не є абсолютним і може бути обмежене. Це дозволяє сама суть цього права, позаяк право на доступ до суду «за своєю природою вимагає регулювання державою - регулювання, що може різнитися залежно від часу та місця і відповідно до потреб і ресурсів суспільства та особи»;
б) при встановленні таких обмежень Договірні держави користуються певною свободою розсуду, однак, остаточне вирішення того, чи було дотримано вимог Конвенції залишається за Судом. Він має впевнитися, що встановлені обмеження не порушують чи зменшують доступ, що залишився особі таким чином, що завдають шкоду самій суті права;
в) більше того, обмеження не буде сумісним із частиною 1 статті 6, якщо воно не має правомірної мети і коли відсутнє пропорційне співвідношення між застосованими засобами та поставленою метою.
14. Ці принципи визначають процес, що є невід'ємною частиною завдання суду відповідно до Конвенції, визначення справедливої рівноваги між потребами загального інтересу суспільства та вимогами захисту фундаментальних прав особи.
15. З огляду на викладені позивачем обставини, суд вважає їх поважними та зазначає про обов'язок суду забезпечити доступ до правосуддя, як гарантоване Конституцією України право, із врахуванням того, що спір заявлено щодо соціальної виплати.
16. Суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого клопотання, поважність причин пропуску строку звернення до суду, у зв'язку із чим, з метою надання права доступу до правосуддя, із врахуванням незначного пропуску такого строку вбачає наявними підстави для поновлення пропущеного строку звернення до суду.
17. Керуючись статтями 122, 123, 243, 248 КАС України, суд -
ухвалив:
18. Клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду задовольнити, визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду із цим позовом.
19. Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та не може бути оскаржена.
Суддя І.О. Верба