м. Вінниця
12 березня 2021 р. Справа № 120/273/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Слободонюка М.В., розглянувши в письмовому провадженні за ініціативою суду питання щодо витребування доказів в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення повного розрахунку з позивачем при звільненні з військової служби в частині грошової компенсації за всі невикористаної дні додаткової відпустки за 2016 рік, передбаченої п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та зобов'язати відповідача здійснити виплату позивачу грошову компенсацію за невикористану відпустку за вищевказаний період.
Ухвалою суду від 19.01.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою суд витребував у відповідача та зобов'язав його в 15-денний строк з дня отримання даної ухвали надати суду докази про те, що військова частина НОМЕР_1 є правонаступником військової частини польова пошта НОМЕР_2 .
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення копія ухвали суду від 19.01.2021 року та позовні матеріали відповідач отримав 25.01.2021 року. Однак, станом на даний час ні відзиву на позовну заяву, ні витребуваних доказів до суду не надійшло.
Поряд із цим, суд розглянувши матеріали даної адміністративної справи дійшов висновку, що за відсутності тих доказів, які були витребувані судом, а також інших доказів, які стосуються предмету даного спору і які відповідач в силу приписів ч. 2 ст. 77 КАС України зобов'язаний надати суду, прийняти законне і обґрунтоване рішення по суті спору є неможливим.
Так, даний висновок суду обумовлюється тим, що відповідно до ч. 1 та ч. 3 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При цьому, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Тобто, для того щоб прийняти законне і обґрунтоване рішення суду необхідно дослідити усі фактичні обставини, на підставі яких виник спір, для чого саме на суд покладено обов'язок виявлення і витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як зазначено у частині 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з частиною 4 статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Як зазначено у частині 3 статті 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Згідно частин 6-8 згаданої статті будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Частиною 4 статті 9 КАС України передбачено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Так, при розгляді даної справи судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині польова пошта НОМЕР_2 , де був звільнений у запас за наказом командира в/ч НОМЕР_2 від 30.08.2016 року за № 242. При цьому, як зазначає позивач, при звільненні з військової служби йому не була виплачена грошова компенсації за невикористані дні додаткових відпусток як учаснику бойових дій. Крім того, позивачем пред'явлено позов саме до військової частини НОМЕР_1 з вказівкою на те, що саме ця військова частина є правонаступником військової частини польова пошта НОМЕР_2 .
Однак, наразі матеріали справи жодних доказів про дані факти, які є предметом доказування, не містять. При цьому, відповідач будучи ознайомленим про існування відповідного судового спору, по перше, не виконав вимоги ухвали суду від 19.01.2021 року в частині надання витребуваних доказів, а по друге, усунувся від виконання власного обов'язку передбаченого ч. 2 ст. 77 КАС України щодо доведення правомірності власних дій (бездіяльності), які є предметом судового оскарження.
За таких обставин та враховуючи положення ч. 4 ст. 9, ст. 80 КАС України суд доходить висновку про необхідність повторного витребування у відповідача письмових доказів, які мають значення для розгляду даної справи, та які відповідачем з невідомих суду причин подані не були, а саме доказів про те, що військова частина НОМЕР_1 є правонаступником військової частини польова пошта НОМЕР_2 . Крім того, суд вважає за необхідним додатково витребувати у відповідача і докази про те, чи нараховувалась/виплачувалась в/ч польова пошта НОМЕР_2 або в/ч НОМЕР_1 позивачу ОСОБА_1 грошова компенсація за невикористані дні додаткової відпустки за 2016 рік як учаснику бойових дій.
При цьому, суд додатково звертає увагу відповідача, що згідно частин 2, 3 статті 14 КАС України судове рішення, що набрало законної сили є обов'язковим для виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Керуючись статтями 9, 14, 72, 77, 79, 80, 248, 250, 256 КАС України,
Витребувати у військової частини НОМЕР_1 та зобов'язати її в 5-ти денний строк з дня отримання копії цієї ухвали надати суду наступні докази, які є необхідними для розгляду даної справи:
- докази про те, що військова частина НОМЕР_1 є правонаступником військової частини польова пошта НОМЕР_2 ;
- докази про те, чи нараховувалась/виплачувалась у військовій частині польова пошта НОМЕР_2 або у військовій частині НОМЕР_1 ОСОБА_1 грошова компенсація за невикористані дні додаткової відпустки за 2016 рік як учаснику бойових дій.
Попередити відповідача, що згідно ч. 8 ст. 80 КАС України за неподання витребуваних доказів без поважних причин суд вправі застосувати до особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом. А згідно ч. 3 ст. 14 КАС України невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Слободонюк Михайло Васильович