04.03.2021 Справа № 920/17/18
м. Суми
Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., при секретарі судового засідання Кириченко-Шелест А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду матеріали справи №920/17/18
за позовом Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ,
до відповідача Акціонерного товариства “Сумиобленерго”, м. Суми,
про стягнення 26400 грн. 00 коп.,
за участю представників сторін:
від позивача: не прибув,
від відповідача: Довганюк Р.М. (довіреність від 01.03.2021 №08-31/15-Д/67),
справа розглядається у порядку загального позовного провадження
установив:
Позивач у своїй позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь 6400,00 грн. витрат зі сплати приватному нотаріусу за вчинення нотаріальних дій за опротестування векселів у неплатежі та 20000,00 грн витрат зі сплати приватному нотаріусу за вчинення нотаріальних дій за вчинення виконавчих написів, а також 1600,00 грн судового збору.
15.01.2018 ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; встановлено учасникам справи строки для надання заяв по суті справи.
02.02.2018 відповідачем подана заява про зупинення провадження у справі (вх№243к), відповідно до якої відповідач просив суд зупинити провадження у справі №920/17/18 до розгляду Зарічним районним судом м. Суми справи № 591/1922/14 та Солом'янським районним судом м. Києва справи № 760/8699/15-ц, предметами розгляду яких є оскарження нотаріальних дій, які, у свою чергу, є підставою позову у даній судовій справі.
02.02.2017 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх№906), в якому проти вимог позивача заперечує з підстав, викладених у відзиві.
У судовому засіданні 13.02.2018 в порядку ч. 5 ст. 233 ГПК України судом постановлено протокольну ухвалу, якою задоволено усне клопотання позивача про поновлення строку для подання відповіді на відзив та поновлено позивачу строк для подання відповіді на відзив.
Ухвалою суду від 13.02.2018 відкладено розгляд справи та розгляд клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до 13.03.2018.
14.02.2018 позивачем подана відповідь на відзив, в якій позивач позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.
20.02.2018 відповідачем подане клопотання (вх№408к), відповідно до якого відповідач просить суд продовжити строк для подання заперечень.
13.03.2018 відповідачем подані заперечення (вх№1967), в яких відповідач проти задоволення позову заперечує.
У судовому засіданні 13.03.2018 в порядку ч. 5 ст. 233 ГПК України судом постановлено протокольну ухвалу, якою задоволено клопотання відповідача про продовження процесуального строку та продовжено відповідачу процесуальний строк для подання заперечень до 13.03.2018.
13.03.2018 ухвалою суду постановлено справу №920/17/18 розглядати за правилами загального позовного провадження; задоволено клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі; зупинено провадження у даній справі до набрання законної сили судовими рішеннями у цивільній справі №591/1922/14, яка розглядається Зарічним районним судом м. Суми, а також у цивільній справі №760/8699/15-ц, яка розглядається Солом'янським районним судом м. Києва.
10.12.2020 позивач звернувся до суду з клопотання про поновлення провадження у справі (вх № 3788к/20).
Ухвалою суду від 16.12.2020 задоволено клопотання позивача від 10.12.2020 № 39/5-3990-20 (вх № 3788к/20 від 10.12.2020) про поновлення провадження у справі; поновлено провадження у справі № 920/17/18; призначено підготовче засідання у даній справи на 02.02.2021.
01.02.2021 відповідачем подано до суду письмові пояснення (вх № 910/21 від 01.02.2021), в яких він просить суд, відповідно до ст. 80 поновити процесуальний строк для подачі пояснень та додаткових доказів, визначити поважними причини пропуску подачі відповідних пояснень по справі, у задоволенні позову відмовити повністю.
У підготовчому судовому засіданні в порядку ч. 5 ст. 233 ГПК України судом постановлено протокольну ухвалу, якою задоволено клопотання відповідача про поновлення процесуального строку для подання пояснень та додаткових доказів по справі, залучено до матеріалів справи відповідні письмові пояснення разом з доказами.
Ухвалою суду від 02.02.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу №920/17/18 до судового розгляду по суті в судове засідання 04.03.2021.
У судовому засіданні 04.03.2021 судом розпочато розгляд справи по суті та встановлено:
Представник позивача у судове засідання не прибув, про місце, дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.
Представник відповідача у судове засідання прибув, проти задоволення позову заперечував.
У порядку ч. 5 ст. 233 ГПК України судом постановлено протокольну ухвалу, якою змінено назву відповідача з Публічного акціонерного товариства “Сумиобленерго” на Акціонерне товариство “Сумиобленерго”.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання заяв по суті справи та доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам були створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлені наступні обставини:
Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (далі - позивач) є законним власником 8 (вісім) простих векселів Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго» (надалі - відповідач) на загальну суму 8000000,00 грн, випущених 04 травня 2000 року, зі строком платежу «по пред'явленню, але не раніше 01 січня 2015 року».
13.03.2015 позивач листом №26-1847/1.2-15, копія якого та доказ його надсилання додано до позову, звернувся до відповідача з вимогою про оплату зазначених векселів. Будь-яких дій щодо повної оплати вказаних векселів відповідачем здійснено не було.
В подальшому, 19.03.2015, позивач звернувся до приватного нотаріуса Марченко І.В. з листом №26-2003/1.2-15 про опротестування вказаних вище векселів у неплатежі. Розпискою від 26.03.15 про передачу векселів для опротестування приватний нотаріус Марченко І.В. отримала вищезазначені 8 (вісім) векселів на загальну суму 8000000,00 грн.
25.03.2015 приватний нотаріус Марченко І.В. звернулася до відповідача з телеграмою - вимогою з пропозицією до 12 години 26 березня 2015 року здійснити оплату вказаних вище векселів або повідомити нотаріуса про відмову вчинити такі дії (копія такої вимоги та доказ її надсилання додані позивачем до позову).
У зв'язку з невиконанням вказаної вимоги відповідачем, 21.03.2015 приватним нотаріусом Марченко І.В. видано вісім актів про протест вказаних вище векселів.
Актом приймання-передачі від 26.03.2015 приватний нотаріус Марченко І.В. передала 8 (вісім) вищезазначених векселів та 8 (вісім) актів про протест векселя про неоплату позивачу.
26.03.2015 між приватним нотаріусом Марченко І.В. та позивачем було складено акт виконаних робіт за вчинені нотаріальні дії (протест векселів про неоплату) вартість якої склала 6400,00 грн., що підтверджується довідкою про отримання даної суми від уповноваженого представника позивача.
31.03.2015 позивач звернувся до приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Сидоренко А.В. з листом № 26-2333/1.2-15 про вчинення виконавчого напису про стягнення заборгованості за вказаними векселями на загальну суму 8000000,00 грн.
01.04.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сидоренко А.В. видано 8 (вісім) виконавчих написів про стягнення з відповідача заборгованості за векселями на загальну суму 8000000,00 грн.
01.04.2015 між позивачем та приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сидоренко А.В. було складено акт виконаних робіт про вчинення нотаріальних дій (видача виконавчих написів) на загальну суму 20000,00 грн., що підтверджується рахунком № 19 від 01.04.15.
Позивач у відповідності до вимог ст. 48 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі визначив, що загальна сума заборгованості за позовною заявою (сплата приватному нотаріусу за протест векселів та вчинення виконавчих написів) складає 26400,00 грн.
Зазначені витрати, на його думку, є прямими витратами, що підлягають відшкодуванню у порядку ст. 48 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі.
Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 48 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі держатель може вимагати від особи, проти якої він використовує своє право регресу витрати, пов'язані з протестом і пересиланням повідомлень, а також інші витрати.
Таким чином, враховуючи приписи Уніфікованого закону, AT "НАК "Нафтогаз України", як держатель векселів, вимагає від емітента - AT "Сумиобленерго", відшкодування здійсненних ним витрат, пов'язаних з протестом векселів.
Провадження у справі № 920/17/18 зупинялося до набрання законної сили судовими рішеннями у цивільній справі № 591/1922/17, яка розглядалася Зарічним районним судом м. Суми, а також у цивільній справі №760/8699/15-ц, яка розглядалася Солом'янським районним судом м. Києва.
У цивільній справі № 591/1922/17 розглядався позов AT "Сумиобленерго" до приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Марченка І.В., третя особа: AT "НАК "Нафтогаз України" про визнання незаконними та недійсними протестів про несплату простих векселів.
У цивільній справі №760/8699/15-ц розглядався позов AT "Сумиобленерго" до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сидоренка А.В., третя особа: AT "НАК "Нафтогаз України" про визнання виконавчих написів таким, що не підлягають виконанню.
В мотивувальній частині постанови від 17.07.2019 у справі №591/1922/17 Сумський апеляційний суд прийшов до висновку, що товариство оспорюючи нотаріальні акти - протести векселів, якими засвідчено факт їх не оплати при відсутності безспірних обставин, які б підтверджували дотримання компанією Уніфікованого закону під час пред'явлення простих векселів до оплати в рахунок погашення боргового зобов'язання товариства перед компанією, що виникла під час здійснення компанією та товариством господарської діяльності, та недотриманням нотаріусом процедури вчинення протестів векселів, передбачених главою 17 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, заявила до нотаріуса фактично спір в порядку цивільного судочинства, яким бажає довести відсутність посвідченого нотаріусом юридичного факту - не оплату простих векселів, що має суттєве значення для вирішення майнового спору, який розглядається в порядку господарського судочинства, штучно підмінивши належного відповідача - компанію, з якою на даний час триває судове вирішення спору за іншим видом судочинства.
Закриваючи ухвалою від 12.11.2019 провадження у справі № 760/8699/15-ц Солом'янський районний суд м. Києва виходив з того, що як вбачається з матеріалів справи та встановлених судом фактичних обставин, спірні правовідносини щодо визнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню, виникли між учасниками справи, здебільшого між позивачем ПАТ «Сумиобленерго» та ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» щодо несплаченої в строк суми заборгованості за простими векселями, вартістю 1000000,00 грн., векселедавцем за яким є ВАТ «Сумиобленерго» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Сумиобленерго»). На підставі встановлених обставин, суд прийшов до висновку, що товариство (ПАТ «Сумиобленерго»), визнаючи виконавчий напис нотаріуса, таким що не підлягає виконанню, подав до нотаріуса позов в порядку цивільного судочинства, штучно підмінивши належного відповідача - компанію ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України».
Зазначені судові рішення набрали законної сили.
За змістом вказаних судових рішень можна дійти до висновку, що товариством було обрано невірний спосіб захисту своїх прав, оскільки нотаріус не належить до учасників цивільних правовідносин і не може бути належним відповідачем у таких спорах.
Разом з цим судом встановлено, що судовими рішеннями у господарських справах №№ 920/12/18, 920/13/18, 920/14/18, 920/15/18, 920/16/18, 920/18/18, 920/19/18, 920/20/18 було стягнуто з AT "Сумиобленерго" на користь AT "НАК "Нафтогаз України" заборгованість за всіма спірними векселями.
AT "Сумиобленерго" після набрання законної сили судовими рішеннями у даних справах, зобов'язання за простими векселями перед AT "НАК "Нафтогаз України" виконало у повному обсязі. Факт виконання судових рішень підтверджується платіжними дорученнями:
№ 419 від 11.07.2019, яким перераховано на користь стягувача 1037500,00 грн в якості добровільного виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 18.06.2018 у справі №920/13/18, в тому числі 1000000,00 грн заборгованості за простим векселем № 783375462436;
№ 4161 від 24.12.2019, яким перераховано 1015000,00 грн в якості добровільного виконання рішення господарського суду Сумської області від 20.06.2018 у справі №920/15/18, в тому числі 1000000,00 грн заборгованості за простим векселем №783375462437;
№ 490 від 17.07.2018, яким перераховано 1037500,00 грн. в якості добровільного виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 04.07.2018 у справі №920/19/18, в тому числі 1000000,00 грн заборгованості за простим векселем №783375462438;
№ 418 від 11.07.2018, яким перераховано 1037500,00 грн в якості добровільного виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 20.06.2018 у справі №920/20/18 заборгованості за простим векселем №783375462439;
№ 506 від 20.02.2020, яким перераховано 1015000,00 грн в якості добровільного виконання рішення господарського суду Сумської області від 11.06.2019 у справі №920/18/18 заборгованості за простим векселем №783375462443;
№ 507 від 20.02.2020, яким перераховано 1015000,00 грн в якості добровільного виконання рішення господарського суду Сумської області від 23.10.2019 у справі №920/12/18 заборгованості за простим векселем №783375462442;
№ 3113 від 23.09.2019, яким перераховано 1015000,00 грн в якості добровільного виконання рішення господарського суду Сумської області від 11.06.2019 у справі №920/14/18 заборгованості за простим векселям №783375462441;
№ 492 від 18.06.2018, яким перераховано 1015000,00 грн в якості добровільного виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 04.06.2018 у справі №920/16/18 заборгованості за простим векселем №783375462440.
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Таким чином, зобов'язання за векселями були припиненні шляхом їх виконання на підставі саме судових рішень, які набрали законної сили, а не на підставі дій позивача щодо опротестування зазначених векселів.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, враховуючи, що позивач не довів належними та допустимими доказами підстав відповідальності відповідача у відповідності до ст.48 Уніфікованого закону, суд відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог.
Нормою статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 126, 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Відмовити у задоволенні позову.
Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 16.03.2021.
Суддя В.Л. Котельницька