02.03.2021 Справа № 920/1031/20
м. Суми
Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., при секретарі судового засідання Чепульській Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду матеріали справи №920/1031/20
за позовом Управління поліції охорони в Сумській області (40022, м. Суми, вул. Псільська, буд. 36, код ЄДРПОУ 40108871)
до відповідача Фізичної особи-підприємця Василенка Євгена Васильовича ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ),
про стягнення 165120,20 грн. в рахунок відшкодування шкоди завданої державному майну,
за участю представників сторін в режимі відеоконференції:
від позивача: Сай О.М.,
від відповідача: Литвинов Д.О.
справа розглядається у порядку загального позовного провадження
установив:
08.10.2020 позивач звернувся до суду з позовною заявою, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 165120,20 грн. в рахунок відшкодування шкоди, завданої державному майну, а також 2476,80 грн. витрат зі сплати судового збору.
Ухвалою суду від 13.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №920/1031/20 в порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання та встановлено учасникам справи строки для надання заяв по суті справи.
12.11.2020 відповідачем поданий відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просив суд поновити строк на подачу відзиву на позовну заяву; відмовити в задоволенні позову.
У підготовчому судовому засіданні 17.11.2020 судом в поряду ч. 5 ст. 233 ГПК України без виходу до нарадчої кімнати постановлено наступні протокольні ухвали: про задоволення клопотання відповідача, викладеного у відзиві на позов, про поновлення строку для надання відзиву; поновлено відповідачу строк для надання відзиву; долучено до матеріалів справи відзив на позовну заяву (вх № 10001/20 від 12.11.2020); та про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 17.12.2020.
24.11.2020 позивачем подана відповідь на відзив, в якій позивач позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити, а також позивачем подане клопотання про поновлення строку подання відповіді на відзив.
08.12.2020 відповідачем подані заперечення в яких відповідач прости задоволення позову заперечує.
15.12.2020 позивачем подана заява про зміну підстав позову (вх№3939к), в якій позивачем фактично було змінено лише правове обґрунтування позову, та керуючись ст. 1212 ЦК України позивач просив суд зазначену заяву задовольнити, стягнути з відповідача 165120,00 грн в рахунок відшкодування шкоди , завданої державному майну позивача та стягнути з відповідача 2476,80 грн. судового збору.
Ухвалою суду 17.12.2020 задоволено клопотання позивача про поновлення строку подання відповіді на відзив (вх № 3576к/20 від 24.11.2020); поновлено позивачу строк для надання відповіді на відзив; залучено до матеріалів справи відповідь на відзив позивача (вх № 10403/20 від 24.11.2020) та заперечення відповідача (вх №10847/20 від 08.12.2020); задоволено клопотання позивача про відкладення розгляду справи (вх № 11173/20 від 17.12.2020 - електронна пошта; вх № 11169/20 від 17.12.2020 - оригінал) та заяву представника відповідача про відкладення розгляду справи (вх № 11143/20 від 16.12.2020); продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; відкладено підготовче засідання та розгляд заяви позивача про зміну підстав позову від 15.12.2020 №2632/43/38/1/01-2020 (вх № 3839к від 15.12.2020) у справі №920/1031/20 на 28.01.2021.
Ухвалою суду від 19.01.2021 задоволено клопотання представника відповідача від 15.01.2021 № б/н (вх. №461к від 19.01.2021) про проведення судових засідань в режимі відеоконференції поза межами приміщенням суду у справі № 920/1031/20.
20.01.2021 відповідачем подано заперечення на заяву про зміну підстав позову (вх №518/21), відповідно до яких відповідач просив суд відмовити позивачу в задоволенні заяви про зміну підстав позову та долучити заперечення до матеріалів справи.
26.01.2021 відповідачем подано клопотання про витребування доказів (вх №561к), в якому відповідач просив суд: витребувати з ГУ ДПС в Сумській області та/або з Управління поліції охорони в Сумській області інформацію та документи.
27.01.2021 позивачем подано до суду відповідь на заперечення на заяву про зміну підстав позову, в яких позивач підтримав свою заяву та просив суд ухвалити рішення про стягнення з відповідача 165120 грн. 20 коп. в рахунок відшкодування шкоди, завданої державному майну позивача.
Ухвалою суду від 28.01.2021 відмовлено в задоволенні заяви позивача про зміну підстав позову (вх № 3839к від 15.12.2020); відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів (вх № 561к від 26.01.2021); закрито підготовче провадження та призначено справу № 920/1031/20 до судового розгляду по суті в режимі відеоконференції за участю представника відповідача - адвоката Литвинова Дмитра Олексійовича поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EasyCon".
У судовому засідання 02.03.2021 судом розпочато розгляд справи по суті.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлені наступні обставини:
22 травня 2014 року між Управлінням Державної служби охорони при МВС України в Сумській області (позивач - виконавець) та Фізичною особою-підприємцем Василенком Євгеном Васильовичем (відповідач - замовник) було укладено договір №14-0000974-14-65 про надання послуг з централізованого спостереження, реагування та обслуговування систем тривожної і охоронної сигналізації, встановлених на об'єкті, підрозділом Державної служби охорони при МВС України, за умовами якого позивачем за допомогою пульту централізованого спостереження (надалі - ПЦС) здійснювалось централізоване спостереження за станом засобів тривожної і охоронної сигналізації, встановлених у належному відповідачу приміщенні магазину «Провіант» по вул. Берегова, буд. 66-А у м. Ромни Сумської області, сервісне технічне обслуговування цих засобів сигналізації та реагування на спрацювання сигналізації шляхом виїзду наряду працівників поліції позивача до даного об'єкту у разі спрацювання на ньому засобів сигналізації для вияснення причин їх спрацювання.
07 лютого 2018 року відповідач звернувся до Господарського суду Сумської області з позовною заявою про стягнення з Управління поліції охорони в Сумській області збитків в сумі в сумі 700000,00 грн.; 165625,00 дол. США, що станом на 07.02.2018 еквівалентно 4548062,50 грн.; 10000,00 Євро, що станом на 07.02.2018 еквівалентно 338500,00 грн. та витрат по сплаті судового збору в сумі 83798,45 грн., що разом складає 5670360,95 грн. збитків, завданих йому внаслідок неналежного виконання позивачем своїх зобов'язань за договором від 22.05.2014 року № 14-0000974-14-65, що стало причиною скоєння викрадення невідомими особами в ніч на 08 квітня 2017 року з приміщення магазину «Провіант» належних відповідачу вказаних грошових та валютних коштів.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 14 червня 2018 року у справі № 920/85/18 позов було задоволено, стягнуто з Управління поліції охорони в Сумській області на користь фізичної особи-підприємця Василенка Євгена Васильовича збитків в сумі 700000,00 грн.; 165625,00 дол. США, що станом на 07.02.2018 еквівалентно 4548062,50 грн.; 10000,00 Євро, що станом на 07.02.2018 еквівалентно 338500,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 83798,45 грн.
17.07.2018 на примусове виконання рішення Господарського суду Сумської області від 14 червня 2018 року у справі № 920/85/18 судом видано наказ.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12 вересня 2018 року у справі № 920/85/18 апеляційну скаргу Управління поліції охорони в Сумській області залишено без задоволення; рішення Господарського суду Сумської області від 14 червня 2018 року у справі № 920/85/18 залишено без змін.
На виконання наказу Господарського суду Сумської області від 17.07.2018 про примусове виконання рішення від 14 червня 2018 року у справі 920/85/18 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області Ричкалем С.П. 02 жовтня 2018 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №57337365 та постанову про арешт коштів боржника.
03.10.2018 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області Ричкалем С.П. винесено постанову про арешт майна боржника, а 07.10.2018 - про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї в межах виконавчого провадження №57337365.
09.01.2019 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області Ричкалем С.П. винесено постанови про зняття арешту з коштів та про зняття арешту з майна в межах ВП №57337365, у зв'язку із надходженням на депозитний рахунок відділу коштів в сумі, необхідній для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження.
11.01.2019 у зв'язку із виконанням наказу Господарського суду Сумської області від 17.07.2018 у справі 920/85/18 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області Ричкалем С.П. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №57337365.
Після примусового виконання рішення від 14 червня 2018 року у справі 920/85/18 постановою колегії Великої Палати Верховного Суду від 18.06.2019 року касаційну скаргу Управління поліції охорони в Сумській області Національної поліції України задоволено частково; постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12 вересня 2018 року та рішення Господарського суду Сумської області від 14 червня 2018 року у справі № 920/85/18 скасовано; справу № 920/85/18 направлено на новий розгляд до Господарського суду Сумської області.
24.01.2020 за наслідками нового розгляду даної справи рішенням господарського суду Сумської області у задоволенні позовної заяви фізичної особи-підприємця Василенко Євгена Васильовича було відмовлено повністю, стягнуто з фізичної особи-підприємця Василенко Євгена Васильовича на користь Управління поліції охорони в Сумській області 293294 грн. 58 коп. витрат зі сплати судового збору.
22.06.2020 постановою Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Василенка Євгена Васильовича на рішення Господарського суду Сумської області від 24.01.2020 у справі №920/85/18 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Сумської області від 24.01.2020 у справі № 920/85/18 залишено без змін, стягнуто з Фізичної особи-підприємця Василенка Євгена Васильовича в дохід Державного бюджету України витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 125697,66 грн. Видачу наказу на виконання цієї постанови доручено Господарському суду Сумської області.
10.08.2020 на виконання рішення Господарського суду Сумської області від 24 січня 2020 року у справі № 920/85/18, яке набрало законної сили 22 червня 2020 року, судом виданий наказ щодо стягнення з фізичної особи-підприємця Василенко Євгена Васильовича на користь Управління поліції охорони в Сумській області 293294 грн. 58 коп. витрат зі сплати судового збору.
10.08.2020 на примусове виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 22 червня 2020 року у справі № 920/85/18, яка набрала законної сили 22 червня 2020 року, судом виданий наказ щодо стягнення з Фізичної особи-підприємця Василенка Євгена Васильовича в дохід Державного бюджету України витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 125697 грн. 66 коп.
25.08.2020 ухвалою Господарського суду Сумської області задоволено заяву Управління поліції охорони в Сумській області №1348/43/38/1/01-2020 від 10.07.2020 про поворот виконання рішення Господарського суду Сумської області від 14.06.2018 у справі № 920/85/18 про стягнення з Управління поліції охорони в Сумській області на користь фізичної особи-підприємця Василенка Євгена Васильовича 5586562,50 грн. Стягнуто у поворот виконання рішення Господарського суду Сумської області від 14.06.2018 з фізичної особи-підприємця Василенка Євгена Васильовича на користь Управління поліції охорони в Сумській області 5670360 грн. 95 коп. Стягнути з фізичної особи-підприємця Василенка Євгена Васильовича на користь Управління поліції охорони в Сумській області 567036 грн. 10 коп. виконавчого збору у виконавчому провадженні ВП № 57337365.
07.09.2020 на примусове виконання ухвали Господарського суду Сумської області від 25 серпня 2020 року у справі №920/85/18, яка набрала законної сили 07 вересня 2020 року, судом видані накази щодо: 1) стягнення у поворот виконання рішення господарського суду Сумської області від 14.06.2018 з фізичної особи-підприємця Василенка Євгена Васильовича на користь Управління поліції охорони в Сумській області 5670360 грн. 95 коп.; 2) стягнення з фізичної особи-підприємця Василенка Євгена Васильовича на користь Управління поліції охорони в Сумській області 567036 грн. 10 коп. виконавчого збору у виконавчому провадженні ВП №57337365.
Разом з цим, судом встановлено, що 02.01.2020 рішенням Головного управління Державної податкової служби у Сумській області № 0000013304 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску - за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в період з 23 жовтня 2018 року по 06 листопада 2018 року вирішено застосувати до Управління поліції охорони в Сумській області штраф в сумі 31759 грн. 80 коп. та нараховано пеню в сумі 2013 грн. 24 коп.
02.01.2020 податковим повідомленням-рішенням № 0000043304 Головне управління Державної податкової служби у Сумській області повідомило Управління поліції охорони в Сумській області про накладення штрафу в сумі 17 637 грн. 92 коп. за несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб в період з 30 жовтня 2018 року по 06 листопада 2018 року.
02.01.2020 податковим повідомленням-рішенням № 0000053304 Головне управління Державної податкової служби у Сумській області повідомило Управління поліції охорони в Сумській області про накладення штрафу в сумі 3700 грн. 00 коп за несвоєчасну сплату військового збору в період з 30 жовтня 2018 року по 01 листопада 2018 року.
05.03.2019 Головним управлінням ДФС у Сумській області складено акт №666/18-28-54-12/40108871 про результати камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних Управління поліції охорони в Сумській області за березень-травень, грудень 2017 року, січень-грудень 2018 року, січень 2019 року, яким встановлена несвоєчасна реєстрація податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних за березень-травень, грудень 2017 року, січень-грудень 2018 року, січень 2019 року чим порушено вимоги пункту 201.10 статті 201 глави 2 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами та доповненнями.
20 березня 2019 року рішенням Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області № 0019505413/168 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску - за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в період з 23 жовтня 2018 року по 01 листопада 2018 року вирішено застосувати до Управління поліції охорони в Сумській області штраф в розмірі 63780 грн. 36 коп. та нараховано пеню в сумі 3189 грн. 02 коп.
27.03.2019 податковим повідомленням-рішенням Головне управління Державної податкової служби у Сумській області повідомило Управління поліції охорони в Сумській області про накладення штрафу в сумі 23 692 грн. 59 коп. за затримку сплати податку на додану вартість на суму 23 692 грн. 59 коп., в тому числі в період з 05 жовтня 2018 року по 19 грудня 2018 року на суму 21 834 грн. 27 коп.
23.10.2019 податковим повідомленням-рішенням Головне управління Державної податкової служби у Сумській області повідомило Управління поліції охорони в Сумській області про накладення штрафу в сумі 20 грн. 42 коп. за прострочення сплати земельного податку з юридичних осіб за період з 30 жовтня 2018 року по 06 листопада 2018 року.
За поясненнями позивача, саме з причини здійснення примусового виконання рішення суду у виконавчому провадженні ВП №57337365, пов'язаного із виконанням рішення Господарського суду Сумської області від 14.06.2018 у справі №920/85/18 і стягненням з Управління поліції охорони в Сумській області на користь Фізичної особи-підприємця Василенка Євгена Васильовича 5670360 грн. 95 коп. і 567036 грн. 10 коп. виконавчого збору, державі, в особі Управління поліції охорони в Сумській області, була спричинена майнова шкода в сумі 165 120,20 грн, яку керуючись частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України позивач просить суд стягнути з відповідача, подавши даний позов.
Згідно з частинами першою, другою статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно з частиною першою та другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю, зокрема майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, наявності збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, вини. Відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності. Тобто, для застосування відповідальності у вигляді стягнення збитків, позивач повинен довести наявність у нього збитків, протиправних дій відповідача та причинного зв'язку між збитками позивача та діями відповідача. З аналізу наведеного слідує, що вимога про відшкодування збитків (шкоди) може пред'являтися виключно у разі, якщо збитки є результатом порушення права і виключно до особи, яка це право порушила.
Збитки (шкода) - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв'язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв'язок протиправної поведінки і збитків (шкоди), що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком. Також деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювана шкоди.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.1-3 ч. ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах --здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Зі змісту позовної заяви та доданих до неї доказів вбачається, що грошові кошти у розмірі 5670360,95 грн були стягнуті з позивача на підставі судового рішення, яке набрало законної сили та в межах процедури його примусового виконання.
Зазначена обставина повністю виключає такий елементи складу цивільного правопорушення як протиправна поведінка, оскільки грошові кошти відповідач отримав на підставі судового рішення та в межах процедури його примусового виконання.
Не погодившись із судовими рішеннями у справі № 920/85/18, Управління поліції охорони в Сумській області оскаржило їх до касаційної інстанції. Разом із касаційною скаргою позивачем було подано клопотання про зупинення виконання оскаржуваних рішень. Вищезазначену справу № 920/85/18 із Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду було передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2018 року було відмовлено Управлінню поліції охорони в Сумській області у задоволенні клопотання про зупинення виконання судових рішень.
Правовідносини у сфері примусового виконання судових рішень регулюються Законом України «Про виконавче провадження» .
Відповідно до статті 1 Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 18 Закону виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до пункту 7 частини 2 статті 18 Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейська обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.
Згідно із частиною 3 статті 52 Закону не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Відповідно до частин 3, 4 статті 59 Закону у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено.
Рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов'язкових платежів до Державного бюджету України, є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, а виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби (зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі № 916/73/19).
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Отже, на підставі наведеного, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними, допустимими та достатніми доказами наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки відповідача, прямого причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та завданням шкоди позивачу, та вини відповідача у завданій шкоді.
Таким чином, враховуючи, що позивач не довів належними та допустимими доказами підстав відповідальності відповідача, суд відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог.
Нормою статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 126, 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Відмовити у задоволенні позову.
Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 15.03.2021.
Суддя В.Л. Котельницька