Господарський суд Рівненської області
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013
"16" березня 2021 р. м. Рівне Справа № 918/51/21
Господарський суд Рівненської області у складі судді Романюк Ю.Г. при секретарі судового засідання Рижій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" до Хлібокомбіната Березнівського районного Споживчого товариства про стягнення 21 917, 41 грн.
представники сторін:
від позивача: Мельник О.П.;
від відповідача: Власюк В.М.
У січні 2021 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Хлібокомбінату Березнівського районного Споживчого товариства (далі - відповідач) про стягнення 21 917, 41 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань по договору про постачання електричної енергії.
Ухвалою суду від 28.01.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання для розгляду справи по суті призначити на "17" лютого 2021 року.
17 лютого 2021 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що відповідач заперечує проти задоволення позову з огляду на те, що відповідач, керуючись п. 10.1 договору № 470011544 (1027-ВЦ) від 28.12.2018 року, листом за вих. №37 від 10.05.2019 року повідомив позивача про намір змінити електропостачальника починаючи з 01.06.2019 року та укласти договір на постачання електричної енергії з ТОВ "ГАЗ-ОІЛ ГРУПП", який позивач отримав 10.05.2019 року, що підтверджується відміткою фахівця Тихончук І.Ю.
В судовому засіданні 17.02.2021 року оголошено перерву до 02.03.2021 року.
26 лютого 2021 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, зі змісту якої вбачається, що договір про постачання електричної енергії споживачу № 470011544 (1027-ВЦ) згідно п. 13.1., укладено до 31.12.2019 року, а відповідач з власної ініціативи здійснив розірвання договору в односторонньому порядку 01.06.2019 року, а тому відповідно до абз. 3 п. 6.1.3. ПРЕЕ є підставою для нарахування штрафної санкції Відповідачу за дострокове розірвання договору про постачання електричної енергії. Окрім того, зазначається, що ОСОБА_1 не була і на даний час не є працівником ТОВ "РОЕК". Долучено до відзиву довідку від 19.02.2021 року № 3 про те, що ОСОБА_1 в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" станом на сьогоднішній день не працює і раніше не працювала.
Ухвалою суду від 02.03.2021 року розгляд справи відкладено на 16.03.2021 року.
16 березня 2021 року від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, зі змісту яких слідує, що 10 травня 2019 року, керуючись п. 10.1 договору № 470011544 (1027- ВЦ) від 28.12.2018 року про постачання електричної енергії споживачу, відповідач передав наручним через представника компанії в приміщенні Березнівського РЕМ, який знаходиться в м. Березне, Рівненської області, вул. Андріївська, 73, повідомлення про зміну постачальника електричної енергії № 37 від 10.05.2019 року, що підтверджується відповідною відміткою на повідомленні. Крім того, зазначено, що з початку співпраці з ТОВ "РОЕК" до моменту її припинення ОСОБА_1 надавала споживачам, в тому числі відповідачу, договори на поставку електроенергії, додаткові угоди, комерційні пропозиції, інколи підписувала акти звірки розрахунків, зокрема підпис ОСОБА_2 відображений в графі керівник та скріплений печаткою ТОВ "РОЕК" на акті звірки розрахунків за 22 травня 2019 року.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві та у відповіді на відзив.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову з підстав, зазначених у відзиві та у запереченнях на відзив.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.
28 грудня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (далі - позивач), яке діє на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу (постанова НКРЕКП №429 від 14 червня 2018 року) та Хлібокомбінатом Березнівського районного споживчого товариства (далі - відповідач) було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 470011544 (1027 - ВЦ) (далі - договір) (а.с. 7-10).
28 грудня 2018 року відповідач підписав заяву-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу, яка є додатком 1 до Договору, згідно з положеннями якої приєднався до умов договору про постачання електричної енергії споживачу на умовах комерційної пропозиції постачальника № 2.01/1-РОЕК (а.с.11).
Відповідно до пункту 2.1 Договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі, передбачені умовами цього договору.
За змістом підп. 10, 13 п. 6.1. договору споживач має право вільно обирати іншого електропостачальника та розірвати цей договір у встановленому цим договором та чинним законодавством порядку. Перейти на постачання електричної енергії до іншого електропостачальника, у разі наявності договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії та відсутності припинення постачання електричної енергії внаслідок наявності заборгованості за постачання електричної енергії перед діючим постачальником.
За невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань, відповідно до пункту 9.1 Договору, сторони несуть відповідальність, передбачену Договором, його додатками та чинним законодавством.
Відповідно до пунктів 10.1, 10.2 Договору споживач має право в будь-який момент часу змінити постачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальником, принаймні за 21 календарний день да такої зміни, вказавши дату або строки, в які буде відбуватися така зміна (початок дії нового Договору про постачання електричної енергії). Заміна постачальника електричної енергії здійснюється згідно з порядком, встановленим ПРРЕЕ.
Пункт 13.1 Договору передбачає, що цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції (додаток 2 до договору), яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяві-приєднання (додаток 1 до договору) і договірних величин споживання електричної енергії (додаток 3 до договору) та укладається на строк до 31.12.2019 року, але підлягає обов'язковому перегляду протягом 10 днів від дати вказаної в п.2 Розділу XVII Закону України "Про ринок електричної енергії".
За умови дострокового розірвання Договору за ініціативою споживача, споживач зобов'язаний сплатити постачальнику передбачені обраною споживачем комерційною пропозицією штрафні санкції чи іншу фінансову компенсацію за дострокове припинення Договору, (пункт 13.3 Договору).
Дія Договору також припиняється у наступних випадках: анулювання постачальнику ліцензії на постачання; банкрутства або припинення господарської діяльності постачальником; у разі зміни власника об'єкта споживача; у разі зміни електропостачальника (пункт 13.5 Договору).
Отже, умовами даного Договору встановлено право споживача в односторонньому порядку розірвати договір з попереднім постачальником електроенергії та укласти договір з новим постачальником. Однак, обов'язковим для виконання сторонами договором, сторони передбачили обов'язок споживача повідомляти постачальника про намір змінити електропостачальну організацію та встановлено строки такого повідомлення, а за не виконання обов'язку з повідомлення споживачем такої зміни передбачено наслідки у вигляді штрафу.
27 травня 2019 року оператор систем розподілу ПрАТ "Рівнеобленерго" повідомив позивача про те, що відповідач змінює електропостачальника з 01.06.2019 року (а.с.15).
У зв'язку зі зміною відповідачем з 01.06.2019 року постачальника електричної енергії відбулось дострокове розірвання договору про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між сторонами, термін дії якого згідно з вищеназваною комерційною пропозицією визначено до 31.12.2019 року.
Змінивши діючого постачальника електричної енергії з 01 червня 2019 року Хлібокомбінат Березнівського районного споживчого товариства, не повідомило ТОВ "РОЕК" про дострокове припинення договору за 21 день до зміни, чим відповідач порушив умови договору, вчинивши господарське правопорушення.
Згідно п. 8 комерційної пропозиції №2.01/1-РОЕК , яка є додатком №2 до Договору, за дострокове припинення (розірвання) договору, споживач сплачує постачальнику штраф у розмірі вартості електричної енергії, замовленої споживачем, як прогнозований договірний обсяг споживання у місяці, в якому постачальником отримано повідомлення про дострокове припинення договору. Прогнозований договірний обсяг споживання визначається відповідно до додатку №3 договору.
Прогнозований обсяг споживання відповідачем електричної енергії протягом травня 2019 року визначений у додатку №3 до договору і становить 12 тис. кВт.год.
В травні місяці 2019 року ціна на електричну енергію для відповідача становила 1,841971 грн/кВт.год., що підтверджується підписаним сторонами актом приймання - передачі електричної енергії за травень 2019 року (а.с.16).
Вартість електричної енергії, заявленої відповідачем, як прогнозований обсяг споживання у травні місяці 2019 року, визначається шляхом множення ціни для цього споживача на прогнозований обсяг купівлі електричної енергії цим споживачем, який наведений в додатку №3 до договору, а саме: 1,826451 грн/кВт.год * 12000 кВт.год і становить 21 917,41 гривень.
Оскільки Хлібокомбінат Березнівського районного споживчого товариства не повідомило ТОВ "РОЕК" про дострокове припинення договору у строк встановлених договором, тобто за 21 день до такої зміни, позивачем відповідачу нарахований штраф в сумі 21 917,41 грн.
З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача надсилалася претензія № 417 від 27 березня 2020 року з пропозицією у семиденний строк сплатити штраф, однак дана претензія залишилася без задоволення. Доказів погашення заборгованості відповідачем суду не надано.
Наведені обставини стали причиною звернення позивача з позовом до суду та є предметом спору у даній справі.
Дослідивши матеріали справи, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав заявлених вимог учасників судового процесу, дотримуючись принципів об'єктивної істини, добросовісності, розумності та справедливості суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення, виходячи з наступного.
З урахуванням викладеного судом установлено, що між сторонами виникли правовідносини, пов'язані з правопорушенням на ринку електричної енергії, регулювання яких здійснюється ЗУ "Про ринок електричної енергії", ГК України, ЦК України, тощо.
Пунктом 10 частини 7 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" унормовано, що умови постачання електричної енергії, права та обов'язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу. У договорі постачання електричної енергії споживачу визначаються, зокрема, строк дії договору, умови припинення, пролонгації та розірвання договору, зокрема в односторонньому порядку споживачем у разі зміни електропостачальника, а також умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності чи відсутності санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору.
Отже, укладаючи договір сторони вправі включити до умов договору штрафні санкції за дострокове його розірвання, що також узгоджується із положенням підпункту 8 пункту 3.2.7. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312 (далі - ПРРЕЕ).
Відповідно до п. 6.1.1. ПРРЕЕ споживач має право в установленому цими Правилами порядку на зміну електропостачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії споживачу (постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг) з новим електропостачальником.
Згідно п. 6.1.3. ПРРЕЕ зміна електропостачальника за ініціативою споживача має бути завершена протягом періоду, що починається з дня повідомлення споживачем нового електропостачальника про наміри змінити попереднього електропостачальника, але у строк, що не перевищує 21 календарний день з дня вказаного повідомлення. Днем повідомлення споживачем про намір змінити електропостачальника вважається дата зафіксованого звернення споживача до нового електропостачальника щодо наміру укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу. Якщо споживач має чинний договір про постачання електричної енергії споживачу з фіксованим терміном (строком) дії, з метою уникнення штрафних санкцій за дострокове розірвання договору з боку попереднього електропостачальника споживач повинен повідомити нового електропостачальника про намір укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу за 21 календарний день до дати закінчення терміну (строку) дії чинного договору.
З огляду на викладені вище норми Закону України "Про ринок електричної енергії" та ПРРЕЕ, вбачається, що чинним законодавством передбачається можливість застосування штрафних санкцій до споживача за дострокове припинення договору про постачання електричної енергії споживачу.
Згідно зі ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються (ч. 2 ст. 653 ЦК України).
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1, 2 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Згідно зі ч.1, 3 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Як вбачається з матеріалів справи, повідомленням від 23 травня 2019 року оператор системи розподілу (ПрАТ "Рівнеобленерго") повідомив позивача про те, що відповідач змінює електропостачальника з 01.06.2019 року. На зазначеному повідомленні міститься резолюція посадових осіб ТзОВ "РОЕК" від 27.05.2019 р.
З матеріалів справи вбачається, що сторони не заперечують факту зміни відповідачем електропостачальника з 01.06.2019 року.
Пунктом 13.5. Договору врегульовано, що дія цього договору припиняється, зокрема, у разі зміни електропостачальника.
Відповідно до умов пункту 13.1. Договору договір укладається на строк, визначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач.
В пункті 9 комерційної пропозиції № 2.03/1-РОЕК (додаток № 2 до договору), зазначено, що договір діє по 31.12.2019 року включно.
Відтак, між сторонами у даній справі укладено договір про постачання електричної енергії споживачу з фіксованим строком його дії.
За змістом п. 10.1. Договору споживач має право в будь-який момент часу змінити постачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальником, принаймні за 21 день до такої зміни вказавши дату або строки, в які буде відбуватись така зміна (початок дії нового договору про постачання електричної енергії).
Відповідно до пункту 13.3. Договору, за умови дострокового розірвання договору за ініціативою споживача, споживач зобов'язаний сплатити постачальнику передбачені обраною споживачем комерційною пропозицією штрафні санкції чи іншу фінансову компенсацію за дострокове припинення договору.
Пунктом 13.3. Договору передбачено безумовне право постачальника на застосування штрафних санкцій, виключно у випадку наявності однієї підстави - дострокового розірвання договору. Це ж положення договору відсилає до комерційної пропозиції виключно в частині виду штрафних санкцій, зазначених в ній.
Враховуючи положення пункту 13.3. Договору в усіх інших випадках, дострокове розірвання договору за ініціативою споживача тягне за собою виникнення у попереднього постачальника права на застосування штрафних санкцій до споживача.
Пунктом 8 комерційної пропозиції № 2.03/1-РОЕК (додаток № 2 до договору) передбачено сплату споживачем штрафної санкції, а саме штрафу у розмірі вартості електричної енергії, заявленої споживачем, як прогнозований обсяг споживання в місяці, в якому було подано повідомлення про дострокове припинення дії договору.
Таким чином, умовами договору, передбачена відповідальність за дострокове розірвання договору (п. 13.3. Договору), а комерційною пропозицією визначено вид та розмір штрафної санкції, а саме штраф у розмірі вартості електричної енергії, заявленої споживачем, як прогнозований обсяг споживання в місяці, в якому було подано повідомлення про дострокове припинення дії договору.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що за змістом п. 13.3. Договору дострокове розірвання договору за ініціативи споживача, є безумовною підставою для застосування штрафних санкцій, і таке положення договору, в силу ст. 629 ЦК України, є обов'язковим до виконання.
Оскільки, відповідач реалізував своє право на зміну електропостачальника з 01.06.2019 р., у зв'язку з чим за його ініціативою було достроково розірвано договір про постачання електричної енергії споживачу, строк дії якого визначено до 31.12.2019 р., наведене є підставою для застосування попереднім постачальником електричної енергії до споживача штрафних санкцій.
При цьому, суд не приймає до уваги інші заперечення відповідача проти позову, як такі, що не мають правового значення та висновків суду не спростовують.
Учасники господарських відносин, відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України, несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.
Положеннями ч. 2 та ч. 4 ст. 217 ГК України передбачено, що у сфері господарювання за ініціативою учасників господарських відносин застосовуються господарські санкції у виді: відшкодування збитків, штрафні санкції та оперативно-господарські санкції.
Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є, відповідно до ч. 1 ст. 218 ГК України, вчинення ним правопорушення у сфері господарювання.
У даному випадку постачальник просить суд стягнути із споживача штрафні санкції, передбачені договором та додатками до нього.
Штрафними санкціями, відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Положеннями ч. 4 ст. 231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій не визначено законом, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у визначеній грошовій сумі, тощо.
Вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення, відповідно до ч. 3 ст. 232 ГК України, може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено.
Враховуючи наведене, а також те, що судом було встановлено порушення відповідачем умов договору, позивач правомірно звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача штрафних санкцій передбачених п. 13.3. Договору та п. 8 комерційної пропозиції.
Пунктом 8 комерційної пропозиції № 2.03/1-РОЕК (додаток № 2 до договору) передбачено сплату споживачем штрафної санкції, а саме штрафу у розмірі вартості електричної енергії, заявленої споживачем, як прогнозований обсяг споживання в місяці, в якому було подано повідомлення про дострокове припинення дії договору.
Прогнозований обсяг споживання відповідачем електричної енергії протягом травня 2019 року визначений у додатку № 3 до договору і становить 12 тис. кВт.год.
В травні місяці 2019 року ціна на електричну енергію для Підприємця становила 1,841971 грн/кВт.год., що підтверджується підписаним сторонами актом приймання - передачі електричної енергії за травень 2019 року № А-8699445451.
Вартість електричної енергії, заявленої відповідачем, як прогнозований обсяг споживання у травні 2019 року, визначається шляхом множення ціни для цього споживача на прогнозований обсяг купівлі електричної енергії цим споживачем, який наведений в додатку № 3 до договору, а саме: 1,826451 грн/кВт.год*12 000 кВт.год і становить - 21 917,41 грн.
При цьому, досліджуючи обґрунтованість розміру заявлених штрафних санкцій, з урахуванням обсягів постачання електричної енергії на травень 2019 року відповідно до додатку 3 до договору та ціни електричної енергії вказаної у комерційній пропозиції, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача штраф в сумі 21 917,41 грн.
З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з претензію від 27.03.2020 р. № 417 про відшкодування штрафної санкції за дострокове розірвання договору про постачання електричної енергії споживачу, в якій повідомив про нарахування штрафу за дострокове розірвання договору в розмірі 21 917,41 грн., однак дана претензія залишена без задоволення, а штраф відповідачем не сплачений.
З огляду на вищезазначене, вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу в сумі 21 917,41 грн. обґрунтовані та підтверджені фактичним обставинам справи, а тому вимога позивача про стягнення штрафу в сумі 21 917,41 грн. підлягає до задоволення.
Відповідно до частини 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України дотримуючись принципу змагальності, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За змістом ч. 1, 2 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Відповідно до ч. 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За результатами з'ясування обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам позивача у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст.ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та про стягнення з відповідача 21 917,41 грн. - штрафу за дострокове розірвання договору про постачання електричної енергії споживачу № 470011544 (1027-ВЦ) від 28.12.2018 року.
Відповідно до ст. 129 ГПК України оплата судових витрат покладається на відповідача в розмірі 2 270,00 грн. - судового збору.
Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 237 - 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" - задовольнити.
2. Стягнути з Хлібокомбіната Березнівського районного Споживчого товариства (34600, Рівненська обл., Березнівський р-н, м. Березне, вул. Зірненська, 12, ЄДРПОУ 01733408) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (33013, м. Рівне, вул. Князя Володимира, 71-Б, ЄДРПОУ 42101003) 21 917 (двадцять одну тисячу дев'ятсот сімнадцять) грн. 41 коп. - штрафу за дострокове розірвання договору про постачання електричної енергії споживачу № 470011544 (1027-ВЦ) від 28.12.2018 року та 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. - судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-Західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://rv.arbitr.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 17 березня 2021 року.
Суддя Романюк Ю.Г.