36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
09.03.2021 Справа № 917/1677/20
за позовною заявою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул. Б.Хмельницького, 6, м. Київ, 01001
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лубнигаз", вул. Л. Толстого 87, м. Лубни, Полтавська область, 37500
про стягнення 296 572 557,93 грн. заборгованості
Суддя Тимощенко О.М.
Секретар судового засідання Отюгова О.І.
Представники сторін:
від позивача: Верхацький В.І.
від відповідача: Кравченко Ю.В.
Обставини справи: 22.10.2020 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лубнигаз" про стягнення 296 572 557,93 грн. заборгованості.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач не в повному обсязі здійснив розрахунки за отриманий природний газ за договором купівлі-продажу природного газу №18-526-Н від 20.11.2018 року.
Ухвалою суду від 26.10.2020 року відкрито провадження у даній справі, справу ухвалено розглядати у порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 26.11.2020 року на 11:00год. Роз'яснено учасникам справи, що вони мають право заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності (ч. 3 ст. 196 ГПК України). Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України 15 днів з дня отримання ухвали; після отримання від позивача відповіді на відзив подати до суду заперечення в строк 5 днів з дня отримання такої відповіді від позивача з урахуванням вимог ст.167, 184 ГПК України. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив з урахуванням вимог ст. 166 ГПК України 5 днів з моменту отримання від відповідача відзиву на позов.
20.11.2020 року на адресу господарського суду Полтавської області від представника позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів по справі №917/1677/20 (том 5, арк. с. 192).
Ухвалою від 23.11.2020 року суд задовольнив клопотання представника позивача - Верхацького І. В. про участь у судовому засіданні господарського суду Полтавської області 26.11.2020 р. о 11:00 год. по справі № 917/1677/20 у режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів (том 5, арк. с. 195-196).
23.11.2020 року на електронну адресу (без ЕЦП) та 24.11.2020 року засобами поштового зв'язку на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про продовження строку для подачі відзиву на позовну заяву (том 5, арк. с. 198-200).
26.11.2020 року на електронну адресу (без ЕЦП) та 26.11.2020 року через канцелярію на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи ( том 5, арк. с. 202-204).
Під час розгляду справи у підготовчому засіданні 26.11.2020 року було оголошено протокольну ухвалу про продовження відповідачу строку для подачі відзиву на позовну заяву та перерву у засіданні до 21.12.2020 р. до 11.00 год. (том 5, арк. с. 205).
Учасники справи, які були присутні в судовому засіданні (представник позивача), повідомлені про перерву під розписку. Відповідачу була направлена ухвала від 26.11.2020 року з повідомленням наступної дати наступного судового засідання (том 5, арк. с. 206).
11.12.2020 року на електронну адресу (без ЕЦП) та 14.12.2020 року поштою на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без руху на підставі ч. 11 ст. 176 ГПК України та продовження строку для подання відзиву на позовну заяву, після усунення позивачем недоліків (том 5, арк. с. 208-211).
23.12.2020 р. на адресу Господарського суду Полтавської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лубнигаз" надійшла заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції на сервісі EASYCON (том 6, арк. с. 38).
Ухвалою від 11.01.2021 року суд повернув Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лубнигаз" заяву про проведення судового засідання в режимі відеоконференції на сервісі EASYCON (том 6, арк. с. 44-46).
23.12.2021 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (том 5, арк. с. 222-227), в якому відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що договір купівлі-продажу природного газу №18-526-Н від 20.11.2018 року, додаткові угоди №№1-16 до нього, а також акти приймання-передачі природного газу за період з листопада 2018 року по листопад 2019 року включно підписані від імені відповідача неуповноваженою особою в. о. директора Лохвицькою Оксаною Григорівною. Сума договору купівлі-продажу природного газу №18-526-Н від 20.11.2018 року та укладених в подальшому додаткових угод, перевищує 500 000 грн. Пункт 8.6.4 Статуту відповідача в редакції, затвердженій наглядовою радою Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Лубнигаз», протокол №13/14 від 05.12.2014, передбачає, що директор має право вчиняти правочини, що не перевищують 500 000,00 грн. з одним контрагентом, та чинити юридичні дії від імені товариства, давати доручення, відкривати та використовувати рахунки товариства в установах банків. Статутом відповідача у новій редакції затверджено протоколом загальних зборів учасників товариства №1 від 19 листопада 2019 року знято обмеження щодо вчинення директором правочинів від імені товариства (п.9). Загальними зборами учасників товариства згода на укладення вказаного правочину виконуючій обов'язки Лохвицькій О.Г. не надавалася. Відтак, на думку відповідача, виконуюча обов'язки директора Лохвицька Оксана Григорівна на час підписання договору №18-526-Н від 20.11.2018 року, додаткових угод до нього та актів приймання-передачі природного газу за період з листопада 2018 року по листопад 2019 року, не мала необхідного обсягу повноважень.
Крім того, відповідач заперечує отримання від позивача у період з листопада 2018 року по листопад 2019 року газу в обсягах зазначених у договорі, додаткових угодах та актах прийому передачі. Відповідач посилається на те, що позивачем не надані належні та допустимі докази наявності у власності відповідача природного газу у обсязі, заявленому позивачем. Сама наявність договірних відносин не є підтвердженням факту постачання природного газу без доведеності руху активів, а саме, підписаних уповноваженими особами актів приймання-передачі, що виключає можливість виникнення у відповідача права власності на природний газ в обсязі заявленому позивачем. До актів приймання-передачі природного газу не додавалися жодні документи на підтвердження зазначених обсягів природного газу. На момент підписання актів представники сторін не могли переконатися, що зазначені в них обсяги реально були поставлені. Отже, на думку відповідача, акти приймання-передачі не є беззаперечними доказами обсягів передачі покупцю природного газу у зазначених об'ємах. За даними відповідача в період з листопада 2018 року по листопад 2019 року включно ним всього отримано від позивача природний газ на загальну суму 254267890,99 грн. і зазначена сума повністю сплачена відповідачем. За таких обставин, нарахування заборгованості за вказаний період є безпідставним.
Також відповідач вказує на те, що на нього, як на газопостачальне підприємство, були покладені спеціальні обов'язки щодо постачання природного газу побутовим споживачам та релігійним організаціям (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності) до зміни постачальника природного газу, на території у межах ліцензованої території діяльної ПАТ "Лубнигаз". Відповідач, як постачальник природного газу, на підставі наданої Операторм ГРМ інформації щодо обсягу спожитого газу здійснює нарахування оплати за спожитий природний газ. В період з серпня по жовтень 2020 року відповідачем було здійснено чергове звіряння фактичного об'єму (обсягу) споживання природного газу за даними Оператора ГРМ та проведення відповідного перерахунку споживачам. Під час такого звіряння у деяких побутових споживачів виявлено різницю між показаннями фактично використаних побутовими споживачами обсягів природного газу та даними раніше наданими безпосередньо Оператором ГРМ по споживачам. Виявлена розбіжність між наданими раніше та фактично встановленими показаннями лічильників споживачів дає обґрунтовані підстави вважати, що обсяги споживання природного газу населенням завищені внаслідок донарахування та обліку газу за плановими величинами середньомісячного споживання газу. В свою чергу, збільшиться різниця між обсягами газу придбаними відповідачем у позивача та обсягами газу, реально розподіленим Оператором ГРМ для населення. Протягом листопада 2018 - липня 2019 років відповідач закуповував природний газ для потреб населення, в тому числі, для споживачів без газових лічильників виключно у позивача. Із прийняттям Кабінетом Міністрів України ряду постанов "Про норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників" виникла різниця у вартості природного газу спожитого населенням за нормами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №619 від 08.06.1996 року та вартістю природного газу, спожитого населенням за нормами, по яких не допускається заборгованість, згідно з постановою КМУ №143 від 27.02.2019 року.
Судове засідання, призначене на 21.12.2020 року, не відбулось в зв'язку з перебуванням судді Тимощенко О.М. у відпустці.
Ухвалою від 11.01.2021 року суд призначив підготовче судове засідання на 03.02.2021 року на 09:00 год., задовольнив клопотання представника позивача - Верхацького І. В. про участь у судовому засіданні господарського суду Полтавської області 03.02.2021 р. о 09.00 год. по справі № 917/1677/20 у режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів. Крім того в даній ухвалі суд відхилив клопотання про залишення позовної заяви без руху на підставі ч. 11 ст. 176 ГПК України (том 6, арк. с. 41-43).
15.01.2021 року на електронну адресу суду (без ЕЦП) від відповідача надійшло клопотання про продовження строку для подачі заперечень на відповідь на відзиву на позовну заяву (том 6, арк. с. 47). Зазначене клопотання не підписано електронним підписом, про що уповноваженим працівником суду вчинено відмітку на поданому клопотанні. Оригінал даного клопотання від відповідача до суду не надходив.
Суд залишає без розгляду вказане клопотання, оскільки воно оформлене з порушенням вимог Законів України "Про електронні довірчі послуг", "Про електронні документи та електронний документообіг" та приписів ГПК України.
16.01.2021 року від позивача надійшло клопотання про долучення доказів (том 6, арк. с. 48-65), згідно якого позивач просить суд залучити до матеріалів справи наступні документи: статут товариства; виписки з ЄДР юридичних осіб 09.1.2018 рік; протокол №6 від 06.11.2018 року; наказ від 06.11.2018 року; фінансову звітність за 2017 рік; копія паспорту Лохвицької О.Г.
22.01.2021 року від відповідача (на електронну адресу суду без ЕЦП) та 25.01.2021 року (по пошті) до суду надішли заперечення у справі (том 6, арк. с. 67-68, 70-71).
27.01.2020 року від відповідача до суду надійшли заперечення проти задоволення клопотання про долучення додаткових доказів (том 6, арк. с. 76).
03.02.2021 року від представника відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання у справі (том 6, арк. с. 79).
Ухвалою від 03.02.2021 року суд клопотання позивача про долучення доказів задовольнив, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 03.03.2021 року на 09:00 год. (том 6, арк. с. 89-86).
03.03.2021 року від відповідача до суду надійшло клопотання про залишення позову без розгляду на підставі п. п. 1,2 ч. 1 ст. 226 ГПК України (том 6, 90-91). В обґрунтування поданого клопотання відповідач посилається на те, що дану позовну заяву підписано та подано представником АТ "НАК "Нафтогаз" Петруком Я.Ю. На підтвердження повноважень щодо здійснення представництва інтересів АТ "НАК "Нафтогаз" в господарському судочинстві Петрука Я.Ю. до позовної заяви додано лише копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 26.04.2018 року та довіреність АТ "НАК "Нафтогаз" №14-167 від 25 квітня 2019 року. Водночас відповідно до ст. ст. 26 та 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" надання правової допомоги адвокатом без укладення договору в письмовій формі, зокрема лише на підставі довіреності не допускається, окрім випадків, передбачених ч. 2 ст. 27 цього Закону. Отже, на думку відповідача Петрук Я.Ю. не надав належних документів на підтвердження його повноважень здійснювати представництво інтересів АТ "НАК "Нафтогаз" у суді, а тому поданий ним позов підлягає залишенню без розгляду на підставі ст. 226 ГПК України. Крім того на підтвердження обґрунтувань свого клопотання відповідач також посилається на правову позицію викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.11.2019 року у справі №817/66/16.
Суд в судовому засіданні 03.03.2021 року відмовив у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду на підставі ст. 226 ГПК України.
Так, відповідно до частин 1, 6 статті 4 ГПК право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.
Згідно з частиною 1 статті 12 ГПК господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку, зокрема, позовного провадження (загального або спрощеного).
Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи ( частина 2 статті 162 ГПК).
До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача (частина 5 статті 164 Господарського процесуального кодексу України).
За змістом пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.
Статтею 16 ГПК передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника (частина 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Підпунктом 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України передбачено, що з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» представництво відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.
Статтею 8 Конституції України встановлено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.
Отже, з 01.01.2019 року представництво у суді першої інстанції, у провадженнях, розпочатих після 30.09.2016 року, має здійснюватися адвокатом. При цьому підписання та/або подання позовної заяви є процесуальними формами реалізації повноважень з представництва.
Частиною 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Водночас, в господарському процесі повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (частина 4 статті 60 Господарського процесуального кодексу України).
Отже, відповідно до вимог процесуального законодавства в господарському суді повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером. Договір про надання правової допомоги, на підтвердження повноважень представника, в господарських судах не вимагається.
З матеріалів справи вбачається, що позовна заява від імені Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" підписана представником Петруком Я.Ю.
Повноваження адвоката Петрука Я.Ю., як представника Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" підтверджено доданою до позовної заяви та наявною у матеріалах справи довіреністю №14-167 від 26.04.2019 року (том 1, арк. с. 91), виданою Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в особі Голови правління Коболєва Я.Ю., який діє на підставі статуту, на ім'я адвоката Петрука Я.Ю., що діє на підставі Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС №6591/10 виданого на підставі рішення Ради адвокатів Київської області від 26 квітня 2018 року №57 та на підставі договору про надання правової допомоги від 22.04.2019 року №14/414/19. Зміст довіреності свідчить, що її видано Петруку Я.Ю., для представництва інтересів позивача з наданням відповідного обсягу повноважень, зокрема права на пред'явлення позову. Крім того, матеріали справи містять завіреною копією Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС №6591/10 виданого на підставі рішення Ради адвокатів Київської області від 26 квітня 2018 року №57 на ім'я Петрука Я.Ю. (том 1, арк. с.92).
Отже, довіреність, яка видана відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката. Надання договору про правничу допомогу, його копії або витягу разом із довіреністю чинна редакція Господарського процесуального кодексу України не вимагає.
Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.12.2020 року у справі №904/151/20.
З огляду на викладене вище, позовну заяву у справі підписано особою, яка мала право її підписувати.
Наведене не суперечить позиції ВС, наведеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.11.2019 року у справі №817/66/16 (в адміністративному судочинстві), на яку посилається відповідач.
При цьому, як вже зазначалося вище, судом врахована правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.12.2020 року у справі №904/151/20 щодо повноважень представника в господарському процесі.
03.03.2021 року від відповідача до суду надійшло клопотання про поновлення процесуального строку для залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог та залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Лубнигаз" (том 6, 97-98).
03.03.2021 року від відповідача до суду надійшло клопотання про поновлення процесуального строку для подання клопотання про витребування доказів та витребування доказів в порядку ст. 81 ГПК України (том 6, арк. с. 101-107).
03.03.2021 року від відповідача до суду надійшло клопотання про поновлення процесуального строку для подання клопотання про призначення судової економічної експертизи та призначення у справі судової економічної експертизи (том 6, арк. с. 108-113).
Під час розгляду справи у судовому засіданні 03.03.2021 року судом відмовлено в задоволенні клопотання про поновлення строку для подачі клопотань про залучення до справи третьої особи, про витребування доказів, про призначення судової експертизи та залишено без розгляду клопотання про залучення третьої особи, клопотання про витребування доказів та клопотання про призначення судової експертизи.
03.03.2020 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лубнигаз" до Господарського суду Полтавської області надійшла зустрічна позовна заява до відповідача Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про визнання недійсним договору купівлі-продажу природного газу №18-526-Н від 20.11.2018 року та додаткових угод №1-16 укладених між Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лубнигаз". Разом з зустрічною позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лубнигаз" подало до господарського суду клопотання про поновлення пропущеного строку для подання зустрічної позовної заяви, відповідно до якої товариство просить визнати поважними причини пропуску строку та поновити пропущений строк для подання зустрічної позовної заяви по справі №917/1677/20 (том 6, арк. с. 114-116).
Ухвалою від 04.03.2021 року суд відмовив в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лубнигаз" про поновлення пропущеного строку для подання зустрічної позовної заяви у справі №917/1677/20. Зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лубнигаз" до відповідача Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про визнання недійсним договору купівлі-продажу природного газу №18-526-Н від 20.11.2018 року та додаткових угод №1-16 укладених між Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лубнигаз" та додані до неї документи повернув заявнику без розгляду (том 6, арк. с. 159-162).
03.03.2021 року від відповідача до суду надійшла заява про відвід судді (том 6, арк. с. 117-126).
Ухвалою від 03.03.2021 року суд відмовив в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лубнигаз" про відвід судді Тимощенко О.М. від розгляду справи №917/1677/20 (том 6, арк. с. 128-131).
03.03.2021 року від відповідача до суду надійшла заява про відвід судді (том 6, арк. с. 132-137).
Ухвалою від 03.03.2021 року суд відмовив в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лубнигаз" про відвід судді Тимощенко О.М. від розгляду справи №917/1677/20, заявленого з підстав відмови у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду. В іншій частині заявлений відвід залишено без розгляду на підставі ч. 5 ст. 38 ГПК України (том 6, арк. с. 139-142).
03.03.2021 року від відповідача до суду надійшла заява про відвід судді (том 6, арк. с. 143-148).
Ухвалою від 03.03.2021 року суд відмовив в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лубнигаз" про відвід судді Тимощенко О.М. від розгляду справи №917/1677/20, заявленого з підстав відмови у задоволенні клопотання залучення третіх осіб. В іншій частині заявлений відвід залишено без розгляду на підставі ч. 5 ст. 38 ГПК України (том 6, арк. с. 150-153).
В судовому засіданні 03.03.2021 року суд розпочав слухання справи по суті, заслухав вимоги та заперечення представників учасників справи, з'ясував обставини справи, дослідив докази, наявні в матеріалах справи.
В судовому засіданні 03.03.2021 року для надання можливості учасникам справи підготуватися до судових дебатів суд оголосив перерву до 09.03.2021 р. 09 год. 00 хв. Про оголошену перерву в судовому засіданні сторони були повідомлені під розписку (том 6, арк. с. 154-156).
В судовому засіданні 09.03.2021 року від відповідача до суду надійшла заява про відвід судді (том 6, арк. с. 163-167). Ухвалою від 09.03.2021 року суд відмовив в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лубнигаз" про відвід судді Тимощенко О.М. від розгляду справи №917/1677/20 (том 6, арк. с. 170-172).
Заявлення представником відповідача численних клопотань при розгляді справи по суті щодо залучення третіх осіб, проведення експертиз, витребування доказів, подача численних відводів та зустрічного позову розцінюється судом як зловживання правами. Ознакою зловживання процесуальними правами можуть бути не просто конкретні дії, а дії, спрямовані на введення суду в оману, затягування розгляду справи, створення перешкод опоненту.
Жодних обставин, які б об'єктивно перешкоджали чи унеможливили подачу цих клопотань на стадії підготовчого засіданні відповідачем не наведено.
Відповідачем на стадії підготовчого провадження було подано заяви по суті справи, однак вказаних клопотань та зустрічного позову не заявлено. Суд звертає увагу відповідача на те, що зміна представника в судовому процесі та зміна внаслідок цього його бачення стратегії захисту в суді не є підставами для прийняття вказаних вище клопотань на стадії розгляду справи по суті.
У даній справі судом дотримано балансу інтересів та прав учасників справи - судом було на місяць продовжено відповідачу строки для подачі відзиву на позов та поновлено позивачу строки на подачу доказів.
Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.
Господарський процесуальний обов'язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду.
Таким чином, у відповідача було достатньо часу для того, щоб скористатися своїми правами саме на відповідній стадії судового процесу - підготовчому провадженні. Частиною 4 ст. 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей ( для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення ЄСПЛ у справі "Шульга проти України", no. 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення ЄСПЛ у справі "Мусієнко проти України", no. 26976/06, від 20.01.2011).
В судовому засіданні 09.03.2021 року суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив коли буде виготовлено повне рішення, роз'яснив порядок набрання рішенням чинності, порядок і строки його оскарження.
11.03.2021 року від відповідача до суду засобами поштового зв'язку через канцелярію надійшла копія клопотання про відвід судді ( поданого відповідачем в засіданні 09.03.2021 року та вже розглянутому судом).
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши учасників справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.
20.11.2018 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лубнигаз" (покупець, відповідач) укладено договір №18-526-Н купівлі-продажу природного газу (далі - договір, том 1, арк. с. 36-40).
До Договору між сторонами було укладено додаткові угоди №1-№26 (том 1, арк. с. 41-69).
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 року №226 "Деякі питання акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" перейменовано на Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".
У Договорі сторони узгодили, зокрема, наступне :
- продавець зобов'язується передати покупцеві у 2018 році (у 2019 році в редакції додаткової угоди №2) природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах цього договору (п.1.1 Договору та п. 1.1. Договору в редакції додаткової угоди №2);
- оплата за газ здійснюється покупцем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця купівлі-продажу природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ, крім фактично переданого природного газу, визначеного абзацом третім цього пункту, здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем купівлі-продажу газу. Остаточний розрахунок з оплати вартості придбаного природного газу на суму наданих побутовим споживачам пільг, субсидій та компенсацій проводиться за процедурою, визначеною порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 року №256 і має бути здійснений протягом 90 днів з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу. У разі не надання покупцем продавцеві до 25 числа (включно) передбачених в абзаці четвертому цього пункту актів звіряння розрахунків за відповідний місяць, остаточний розрахунок за весь фактично переданий у відповідному місяці купівлі-продажу природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу (п. 6.1 Договору );
- строк у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить п'ять років (п. 9.3. Договору).
На виконання умов Договору, позивач в період листопад 2018 року - липень 2020 року (включно) передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 713 137 800,97 грн., що підтверджується належним чином оформленими сторонами актами приймання-передачі природного газу: від 30.11.2018 року на загальну суму 74 910 778,27 грн., від 31.12.2018 року на загальну суму 92 869 907,57 грн., від 31.01.2019 року на загальну суму 107 064 542,26 грн., від 28.02.2019 року на загальну суму 79 123 630,99 грн., від 31.03.2019 року на загальну суму 68 664 159,08 грн., 30.04.2019 року на загальну суму 32 749 335,00 грн., від 30.05.2019 року на загальну суму 14 053 273,18 грн., від 30.06.2019 року на загальну суму 9 168 097,25 грн., від 31.07.2019 року на загальну суму 7 443 918,34 грн., від 31.08.2019 року на загальну суму 8 512 445,10 грн., від 30.09.2019 року на загальну суму 10 306 322,02 грн., від 31.10.2019 року на загальну суму 18 823 389,58 грн., від 30.11.2019 року на загальну суму 42 260 177,08 грн., від 31.12.2019 року на загальну суму 45 201 157,45 грн., від 31.01.2020 року на загальну суму 49 313 899,68 грн., від 29.02.2020 року на загальну суму 24 067 044,14 грн., від 31.03.2020 року на загальну суму 14 267 407,03 грн., від 30.04.2020 року на загальну суму 6 445 473,20 грн., від 31.05.2020 року на загальну суму 4 514 930,40 грн., від 30.06.2020 року на загальну суму 1 620 084,54 грн., від 31.07.2020 року на загальну суму 1 757 828,81 грн. (завірені копії наявні у матеріалах справи, том 1, арк. с. 70-90).
За отриманий від позивача природний газ відповідач розрахувався лише частково на суму 4 788 286 109,40 грн., що підтверджується виписками по рахунку ( том 1, арк. с. 93-250, том 2, арк. с. 1-250, том 3, арк. с. 1-250, том 4, арк. с. 1-250, том 5, арк. с. 1-184). Несплаченою залишається заборгованість в сумі 296 572 557,93 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи розрахунком заборгованості відповідача (том 1, арк. с. 9-20).
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача основного боргу за договором купівлі-продажу природного газу №18-526-Н від 20.11.2018 року в сумі 296 572 557,93 грн. (розрахунок заборгованості, том 1, арк. с. 9-20).
На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази: оригінал розрахунку основної заборгованості відповідача; довідку про операції за договором; належним чином завірена копія договору купівлі-продажу природного газу №18-526-Н від 20.11.2018 року та додаткових угод до нього; належним чином завірені копії актів приймання-передачі природного газу за період листопад 2018 року - липень 2020 року; належним чином завірені копії виписок по рахунку в АТ "Ощадбанк"; статут товариства; виписки з ЄДР юридичних осіб 09.12.2018 рік; протокол №6 від 06.11.2018 року; наказ від 06.11.2018 року; фінансову звітність за 2017 рік; копія паспорту ОСОБА_1 .
На підтвердження обґрунтованості своїх заперечень відповідач надав наступні докази: належним чином завірену копію виписки з ЄДР; належним чином завірену копію статуту ТОВ "ТД "Лубнигаз" затвердженого протоколом №13/14 від 05.12.2017 року; належним чином завірену копію статуту ТОВ "ТД "Лубнигаз" затвердженого протоколом №1 від 19.11.2019 року; фінансові стани абонентів з відкритими обсягами споживання; таблицю обсягу споживання газу по нормах; витяги з ЄДРСР рішення ОАСК від 30.05.2018 №826/2507/18, від 21.09.2015 року №826/16447/15, від 14.08.2019 року №640/2305/19 та від 13.02.2020 року №640/13591/19.
При прийнятті рішення суд керувався наступним.
Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з купівлі-продажу.
Відповідно ст. 655 Цивільного Кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Якщо продавець зобов'язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства (п. 1 та п. 5 ст. 692 Цивільного Кодексу України).
Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Матеріалами справи підтверджується, що позивачем на виконання вимог Договору у період з листопада 2018 року - липень 2020 року (включно) було передано відповідачу природний газ на загальну суму 713 137 800,97 грн. Відповідач, в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним Договором, оплатив отриманий природний газ лише частково в сумі 4 788 286 109,40 грн. і заборгованість останнього складає 296 572 557,93 грн.
Заперечень щодо неврахування позивачем часткових проплат відповідача останній не надав, на наявність таких не посилався.
Факт наявності заборгованості підтверджується належними доказами (договором, актами приймання-передачі природного газу, виписками про часткову оплату).
Заперечення відповідача судом до уваги не приймаються з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи повноваження в. о. директора ТОВ "Торговий дім "Лубнигаз" Лохвицької О.Г. на укладання договору купівлі-продажу природного газу №18-526-Н від 20.11.2018 року, додаткових угод №№1-16 до нього, а також актів приймання-передачі природного газу за період: листопада 2018 р. по листопад 2019 р. підтверджуються наступними документами: статутом ТОВ "Торговий дім "Лубнигаз", протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Торговий дім "Лубнигаз" №6 від 06.11.2018 року, наказом про призначення тимчасово виконуючого обов'язки №7 від 07.11.2018 року, копією паспорту та ідентифікаційного номеру громадянина ОСОБА_1 , фінансовою звітністю за 2017 рік, випискою з ЄДР юридичних осіб ТОВ "Торговий дім "Лубнигаз" станом на 09.11.2018 рік (том 6, арк. с. 49-63).
Як свідчать матеріали справи, згідно протоколу №6 від 06.11.2018 p. ТОВ "Торговий дім "Лубнигаз" було прийняті рішення про надання повноважень тимчасово виконуючому обов'язки директорі відповідача ОСОБА_1 укладати від імені Товариства договори (угоди) на придбання та реалізацію природного газу без урахування обмежень встановлених пунктом 8.6.4. статуту товариства.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Отже, стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Відповідачем у судовому порядку не порушувалось питання про визнання недійсним договору купівлі-продажу природного газу від 20.11.2018 року №18-526-Н та додаткових угод №№1-16 до нього, тобто, не спростовано презумпцію правомірності договору у встановленому порядку (ст. 204 ЦК України).
Заперечення відповідача стосовно обсягів отриманого від позивача природного газу зазначених у договорі, додаткових угодах та актах прийому передачі судом до уваги не приймаються з огляду на наступне.
Згідно з п. 3.2 договору в редакції додаткової угоди №1 передача газу за цим Договором здійснюється шляхом надання оператору ГТС сторонами торгових сповіщень (в розумінні кодексу ГТС) на відчуження/набуття природного газу, в якому зокрема зазначаються обсяги природного газу, визначені покупцем (заявка покупця) згідно з п. 2.1. цього Договору.
У разі відхилення оператором ГТС торгових сповіщень по незалежним від продавця причинам (в тому числі, якщо зазначені в торговому сповіщені покупця обсяги відрізняються від обсягів визначених в пункті 2.1. цього Договору), продавець не несе відповідальність за невиконання умов цього Договору в частині передачі природного газу.
Приймання-передача природного газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці купівлі-продажу, оформлюється актом приймання-передачі.
У пункті 3.3. Договору у редакції додаткової угоди №1 сторони погодили, що покупець зобов'язується подати не пізніше 08 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу, продавцеві підписані та скріплені печаткою два примірники акта приймання-передачі природного газу де зазначаються фактичні обсяги переданого природного газу згідно з цим договором у розрахунковому місяці, його ціна та фактична вартість.
Обсяги газу, зазначені продавцем в торговому сповіщенні згідно пункту 2.1. та 3.2. цього договору, можуть відрізнятися від обсягів газу, фактично відібраних покупцем за цим договором і визначених ним в акті-приймання передачі природного газу. При цьому, підписання сторонами актів приймання-передачі природного газу свідчить про повне виконання продавцем своїх зобов'язань в частині передачі газу за цим договором.
Відповідно до п. 3.6. Договору коригування обсягів природного газу, які планується передати згідно з цим договором, оформлюється покупцем у вигляді заявки.
Отже, умовами договору сторони погодили, що саме покупець (відповідач) не пізніше 08 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу, подає продавцеві (позивачу) підписані та скріплені печаткою два примірники акта приймання-передачі природного газу де зазначаються фактичні обсяги переданого природного газу згідно з цим договором у розрахунковому місяці, його ціна та фактична вартість.
Факт передачі позивачем відповідачу природного газу за спірний період підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу, які підписано уповноваженими представниками та скріплено печатками сторін, без будь-яких зауважень щодо обсягу поставленого (спожитого) газу, вартості за одиницю товару та загальної його вартості за відповідний місяць (арк. справи 70-90, том 1).
Інші заперечення відповідача, зокрема, і щодо різниці між обсягами газу придбаними відповідачем у позивача та обсягами газу, реально розподіленим Оператором ГРМ для населення виходять за межі позовних вимог і стосуються господарської діяльності відповідача з іншими контрагентами, тоді як предметом спору у даній справі є виключно заборгованість за договором, укладеним між позивачем та відповідачем.
Отже, заперечення відповідача не є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Згідно із ч.2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 296 572 557,93 грн. основної заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу №18-526-Н від 20.11.2018 року підтверджені документально та нормами матеріального права а тому підлягають задоволенню.
У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись статтями 129,232-233,237-238,240 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лубнигаз" (вул. Л. Толстого 87, м. Лубни, Полтавська область, 37500, ідентифікаційний код 39581002) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б.Хмельницького, 6, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 20077720) 296 572 557,93 грн. заборгованості за договором № 18-526-Н від 20.11.2018 року, 735 700 грн. витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ із набранням цим рішенням законної сили.
Повне рішення складено 17.03.2021 року
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 ГПК України.
Суддя Тимощенко О.М.