65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про закриття провадження у справі
"16" березня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/112/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Д'яченко Т.Г.
При секретарі судового засідання Аганін В.Ю.
Розглянувши справу №916/112/21
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Клокворк” (49000, м. Дніпро, вул. Жуковського, буд. №1; код ЄДРПОУ 38114713)
До відповідача: Державного підприємства „Одеській авіаційний завод” (65121, м. Одеса, пр. Небесної сотні, буд. 32-А; код ЄДРПОУ 07756801)
Про стягнення 9588,15 грн.
Представники сторін:
від позивача - Сухомлин О.В. адвокат за ордером
від відповідача - не з'явився.
Встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю „Клокворк” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства „Одеській авіаційний завод” про стягнення 9588,15 грн.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Клокворк” обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача прийнятих на себе зобов'язань за умовами Договору №149/МТЗ-20 від 27.05.2020р. та направлено на стягнення заборгованості у розмірі 9588,15 грн., з якої 8800,00 грн. - сума боргу за поставлений товар (80% вартості поставленого товару за видатковою накладною № РН-0000085 від 03.07.2020р.), 91,63 грн. - 3% річних, 330,00 грн. - інфляційні втрати та 366,52 грн. - пеня.
Ухвалою господарського суду Одеської області 20.01.2021р. прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Клокворк” та відкрито провадження у справі №916/112/21. Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на "15" лютого 2021 р. о 10:15. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст. 166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив. Викликано учасників справи у підготовче засідання на 15.02.2021р. о 10:15.
05.02.2021р. за вх.№3330/21 господарський суд одержав клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, згідно з яким представник Товариства з обмеженою відповідальністю „Клокворк” просив суд забезпечити проведення судового засідання у справі №916/112/21, яке призначене на "15" лютого 2021 р. о 10:15 , в режимі відеоконференції.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.02.2021р. клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю „Клокворк” від 05.02.2021р. задоволено. Доручено Центральному апеляційному господарському суду забезпечити проведення в режимі відеоконференції судового засідання у справі №916/112/21 "15" лютого 2021 р. о 10:15. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю „Клокворк” направити уповноваженого представника до для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
15.02.2021р. до суду позивачем було подано заяву про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 7500,00 грн.
У судовому засіданні 15.02.2021р. судом було оголошено перерву по справі до 01.03.2021р. о 10:00.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.02.2021р. повідомлено відповідача по справі №916/112/21 Державне підприємство „Одеській авіаційний завод” про судове засідання, яке відбудеться на "01" березня 2021 р. о 10:00.
Також, ухвалою господарського суду Одеської області від 15.02.2021р. клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю „Клокворк” від 15.02.2021р. задоволено. Доручено Центральному апеляційному господарському суду забезпечити проведення в режимі відеоконференції судового засідання у справі №916/112/21 "01" березня 2021 р. о 10:00. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю „Клокворк” направити уповноваженого представника до для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
01.03.2021р. до суду Державним підприємством „Одеській авіаційний завод” було подано клопотання про закриття провадження у справі, відповідно до якого відповідач просив суд закрити провадження у справі №916/112/21, у зв'язку з відсутністю предмету спору та зазначав, що ним сплачено заборгованість в сумі 9588,15 грн., що підтверджується платіжним дорученням №428 від 19.02.2021р.
01.03.2021р. до суду позивачем було подано заяву про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 2500,00 грн.
У судовому засіданні 01.03.2021р. судом було оголошено перерву по справі до 16.03.2021р. о 09:30.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.03.2021р. повідомлено відповідача по справі №916/112/21: Державне підприємство „Одеській авіаційний завод” про судове засідання, яке відбудеться "16" березня 2021 р. о 09:30.
09.03.2021р. вх. № ГСОО 6405/21 до суду Товариством з обмеженою відповідальністю „Клокворк” було подано заяву, відповідно до якої позивач не підтримує заявлені позовні вимоги. При цьому, позивачем було зазначено суду, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Клокворк” наполягає на стягненні з Державного підприємства „Одеській авіаційний завод” всіх судових витрат, які позивач поніс у зв'язку із порушенням відповідачем свого зобов'язання з оплати та зверненням до суду.
У судовому засіданні, яке відбулось 17.03.2021р., представником позивача було зазначено, що заяву від 09.03.2021р. вх. № ГСОО 6405/21 Товариства з обмеженою відповідальністю „Клокворк” можно вважати заявою про відмову від позову, однак, із врахуванням ч. 3 ст. 130 ГПК України, судові витрати слід покласти на відповідача, оскільки позивач не підтримує свої позовні вимоги саме внаслідок задоволення їх відповідачем в повному обсязі після пред'явлення позову.
11.03.2021р. Державним підприємством „Одеській авіаційний завод” було подано клопотання про зменшення витрати на оплату правничої допомоги. (вх. №№ ГСОО 6715/21, 6716/21).
12.03.2021р. до суду позивачем було подано заяву про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 2500,00 грн.
Як з'ясовано судом, 27 травня 2020 року між Державним підприємством „Одеській авіаційний завод” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Клокворк” було укладено Договір №149/МТЗ-20, за умовами якого продавець зобов'язується передати, а покупець - прийняти та оплатити Товар згідно ДК 02162015 КОД 34731000-0 „Частини повітряних літальних апаратів”. Конкретна кількість товару, його найменування, номенклатура, вартість та терміни постачання, визначені на підставі конкурсу №5444117 від 13.03.2020р., що проводиться через електронну систему закупівель „Prozorro” і вказується у Специфікації, яка є невід'ємною частиною цього Договору.
Між Сторонами також було укладено Специфікацію №1 - Додаток №2 від 27.05.2020р. до Договору №149/МТЗ-20 від 27.05.2020р., якою погоджено асортимент продукції, його вартість та порядок оплати.
Позивачем також було пояснено суду, що на виконання умов Договору на адресу відповідача була здійснення поставка товару за видатковою накладною № РН-0000085 від 03.07.2020 року на суму 10560,00 грн. з ПДВ.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Клокворк” було обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача прийнятих на себе зобов'язань за умовами Договору №149/МТЗ-20 від 27.05.2020р. та направлено на стягнення заборгованості у розмірі 9588,15 грн., з якої 8800,00 грн. - сума боргу за поставлений товар (80% вартості поставленого товару за видатковою накладною № РН-0000085 від 03.07.2020р.), 91,63 грн. - 3% річних, 330,00 грн. - інфляційні втрати та 366,52 грн. - пеня.
Поряд з цим, 09.03.2021р. вх. № ГСОО 6405/21 до суду Товариством з обмеженою відповідальністю „Клокворк” було подано заяву, відповідно до якої позивачем було зазначено суду, що після відкриття провадження у справі відповідачем було сплачено 8800,00 грн. суму боргу за поставлений товар, 91,63 грн. 3% річних, 330,00 грн. інфляційних втрат та 366,52 грн. пені та зазначено, що відповідач повністю визнав позов і сплатив всю суму, яка була зазначена як ціна позову, у зв'язку з чим позивачем було повідомлено суду, що після такої оплати відповідачем Товариство з обмеженою відповідальністю „Клокворк” не підтримує заявлені позовні вимоги.
При цьому, позивачем було зазначено суду, що з Товариство з обмеженою відповідальністю „Клокворк” наполягає на стягненні з Державного підприємства „Одеській авіаційний завод” всіх судових витрат, які позивач поніс у зв'язку із порушенням відповідачем свого зобов'язання з оплати та зверненням до суду.
Посилаючись на ч. 3 ст. 130 ГПК України, позивач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Клокворк” не підтримує свої позовні вимоги саме внаслідок задоволення їх відповідачем в повному обсязі після пред'явлення позову, а тому, за посиланням позивача, існують всі підстави для присудження на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Клокворк” всіх судових витрат.
Відповідно до ч. 1 п. 1 ч.2 ст. 46 ГПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 190 ГПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Положеннями п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України визначено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо: позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
Приймаючи до уваги вищевикладене та те, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю „Клокворк” від 09.03.2021р. вх. № ГСОО 6405/21 викладена у письмовій формі, підписана директором Товариства з обмеженою відповідальністю „Клокворк” та позивачу відомо наслідки відповідних процесуальних дій, господарський суд закриває провадження у справі №916/112/21 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Частина 1 ст. 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України, представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Суд зазначає, що статтею 130 ГПК України визначено розподіл витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 130 ГПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Судом враховано, що позивачем 09.03.2021р. за вх. № ГСОО 6405/21 до господарського суду Одеської області було подано відповідну заяву, з посиланням на ч. 3 ст. 130 ГПК України.
Як з'ясовано судом, позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 12500,00 грн.
Згідно положень ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Судом встановлено, що 18.12.2020р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Клокворк” та Адвокатським об'єднанням „Адвокатська компанія „Клименко і партнери” було укладено Договір про надання правової допомоги, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю „Клокворк”. Також наявний Додаток №1 до Договору про надання правової допомоги від 18.12.2020р., укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю „Клокворк” „Розмір гонорару та порядок його оплати”.
Також 18.12.2020р. між адвокатом Сухомлин О.В. та Адвокатським об'єднанням „Адвокатська компанія „Клименко і партнери” було укладено Договір-доручення про надання правової допомоги №18/12 та 13.05.2019р. між адвокатом Сухомлин О.В. та Товариством з обмеженою відповідальністю „Клокворк” було укладено Договір про надання правової допомоги №13/05.
Судом встановлено, що п. 3.1. п. 3 Додатку №1 до за Договору про надання правової допомоги від 18.12.2020р., укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю „Клокворк”, узгоджено, що оплата послуг здійснюється за фактом їх надання на підставі підписаного сторонами Акту приймання-передачі наданої правової допомоги протягом тридцяти днів з моменту підписання акту або сплачується клієнтом наперед.
Матеріали справи містять: рахунок-фактуру №08/02 від 08.02.2021р. на суму 7500,00грн., рахунок-фактуру №29/02 від 29.02.2021р., рахунок-фактуру №01/03 від 02.03.2021р., Акт №10 від 08.02.2021р. приймання-передачі наданої правової допомоги за Договором про надання правової допомоги від 18.12.2020р., укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю „Клокворк”, відповідно до якого вбачається, що вартість за підготовку позовної заяви про стягнення заборгованості у розмірі 9588,15 грн. складає 5000,00 грн. та представництва адвокатом інтересів клієнта у судовому засіданні по справі №916/112/21 15.02.2021р. складає 2500,00 грн. та розрахунок суми гонорару за надану правову допомогу на суму 7500,00 грн., Акт №24 від 25.02.2021р. приймання-передачі наданої правової допомоги за Договором про надання правової допомоги від 18.12.2020р., укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю „Клокворк”, відповідно до якого вбачається, що представництва адвокатом інтересів клієнта у судовому засіданні по справі №916/112/21 01.03.2021р. складає 2500,00 грн. та розрахунок суми гонорару за надану правову допомогу на суму 2500,00 грн., Акт №29 від 02.03.2021р. приймання-передачі наданої правової допомоги за Договором про надання правової допомоги від 18.12.2020р., укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю „Клокворк”, відповідно до якого вбачається, що представництва адвокатом інтересів клієнта у судовому засіданні по справі №916/112/21 16.03.2021р. складає 2500,00 грн. та розрахунок суми гонорару за надану правову допомогу на суму 2500,00 грн.
Отже, позивачем заявленого до стягнення з відповідача суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12500,00 грн., з яких - 5000,00 грн. за підготовку позовної заяви та по 2500,00 грн. за участь у судових засіданнях.
Частина 4 ст. 126 ГПК України встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Разом з тим, суд зазначає, що наявні в матеріалах справи рахунки-фактуру, акти приймання-передачі наданої правової допомоги за Договором про надання правової допомоги від 18.12.2020р., укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю „Клокворк” та розрахунки суми гонорару за надану правову допомогу, а також розмір адвокатських послуг у вигляді вартості погодинної роботи адвоката не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у такому розмірі, адже розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та повинен відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі “East/West Alliance Limited” проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Положення ч. 1 ст. 19 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” передбачають, що видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні; представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Частиною 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст.126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 р. у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 р. у справі № 910/906/18.
При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява №19336/04, п. 269; рішення у справі “Гімайдуліна і інші проти України” від 10.12.2009 р., рішення у справі “Баришевський проти України” від 26.02.2015р.). Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 р. зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд зазначає, що від відповідача надійшли до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, відповідно до яких, відповідач, зокрема просить суд зменшити розмір витрат за підготовку позовної заяви з 5000,00 грн. до 2000,00 грн. та за участь у судових засіданнях по 1000,00 грн. за кожне.
Слід зазначити, що кожна справа має свою специфіку, а тому, враховуючи всі аспекти даної справи, суд вважає, що для належного представлення інтересів позивача у цій справі заявлені витрати не відповідають критеріям реальності та розумності, враховуючи не тільки характер спірних відносин, обсяг фактично виконаних адвокатським об'єднанням послуг та їх вартісну оцінку, а також необхідність всіх вказаних в актах виконаних робіт/наданих послуг витрат відповідача.
Необхідність дотримання співмірності, обґрунтованості та розумного розміру гонорару адвоката, який покладається на іншу сторону, підтримано позицією Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеною в постанові від 01.08.2019 року у справі № 915/237/18.
Крім того, в постанові Верховного Суду від 13.02.2020 року у справі № 911/2686/18 зазначено, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, господарський суд, оцінюючи обґрунтованість заяв відповідача, заперечення позивача в контексті положення пункту 4 частини четвертої статті 126 ГПК України, тобто щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, вважає, що заявлена сума є неспівмірною зі складністю даної справи, нерозумною та несправедливою.
Враховуючи викладене та те, що заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю „Клокворк” розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача, є, на думку суду, завищеним та неспівмірним з обсягом наданих послуг адвоката, господарський суд дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката в господарському суді, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача, з огляду на письмові заперечення останнього, підлягає зменшенню та відшкодуванню в загальній сумі 7500,00 грн., а саме з покладенням на відповідача вартості витрат за підготовку позовної заяви до суду у розмірі 3000,00 грн. та вартості витрат за представництво адвокатом клієнта у судових засіданнях по 1500,00 грн. за кожне судове засідання, яка, на думку суду, може вважатись розумною, співмірною та справедливою за розгляд даної справи.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 130 ГПК України, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270,00 грн. покладаються на відповідача, у зв'язку з поданням до суду відповідної заяви позивачем.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, ч. 3 ст. 130, п. 4 ч. 1 , ч. 4 ст. 231, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України суд
1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Клокворк” від 09.03.2021р. вх. №ГСОО 6405/21- задовольнити.
2.Провадження у справі №916/112/21 - закрити.
3.Заяви Товариства з обмеженою відповідальністю „Клокворк” про стягнення витрат на правничу допомогу - задовольнити частково.
4.Стянути з Державного підприємства „Одеській авіаційний завод” (65121, м. Одеса, пр. Небесної сотні, буд. 32-А; код ЄДРПОУ 07756801) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Клокворк” (49000, м. Дніпро, вул. Жуковського, буд. №1; код ЄДРПОУ 38114713) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7500 (сім тисяч п'ятсот) грн. 00 коп.
Повний текст ухвали складено та підписано17 березня 2021р.
Ухвала набрала чинності 16 березня 2021р. та може бути оскаржена у встановленому законом порядку.
Суддя Т.Г. Д'яченко