вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"11" березня 2021 р. Справа № 911/61/21
За позовом Керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі територіальної громади міста Українка Обухівського району Київської області
до 1) Української міської ради
2) Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Дніпровський-27»
про визнання недійсним рішення та скасування реєстрації права власності
Суддя Лутак Т.В.
Секретар судового засідання Мишак І.Ю.
Представники:
від прокуратури: Козачук В.Б.
від відповідача 1: не з'явилися
від відповідача 2: Білоусько І.В.
Обставини справи:
Керівник Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області звернувся до господарського суду Київської області з позовом в інтересах держави в особі територіальної громади міста Українка Обухівського району Київської області про визнання недійсним рішення п'ятдесят третьої сесії Української міської ради сьомого скликання № 40/0/7-19-53-7скл. від 05.02.2019 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та про передачу земельної ділянки у власність Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Дніпровський-27», а також про скасування рішення державного реєстратора Першотравенської сільської ради від 26.02.2019 за індексним номером 45693150 про державну реєстрацію права власності Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Дніпровський-27» на земельну ділянку площею 0,5 га з кадастровим номером 3223151000:01:023:0036 на користь територіальної громади міста Українка Обухівського району Київської області.
В обґрунтування позовних вимог, прокурор посилається на те, що оспорюване рішення, на підставі якого проведену державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, прийнято з порушенням вимог земельного та цивільного законодавства, що порушує інтереси держави в особі територіальної громади, яка є власником землі.
Ухвалою господарського суду Київської області від 15.01.2021 відкрито провадження у даній справі, розгляд справи у підготовчому засіданні призначено на 11.02.2021 та витребувано у сторін певні документи.
08.02.2021 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача 2 надійшов відзив вих. № 06-ЮО/2019 від 04.02.2021 (вх. № 2853/21 від 08.02.2021) на позовну заяву, у якому він заперечує проти задоволення позову.
До господарського суду Київської області від відповідача 2 надійшло клопотання вих. № 03/06-ЮО/2019 від 11.02.2021 (вх. № 3294/21 від 11.02.2021) про долучення документів на виконання вимог ухвали суду.
11.02.2021 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача 2 надійшли клопотання вих. № 01/06-ЮО/2019 від 11.02.2021 (вх. № 3295/21 від 11.02.2021) про закриття провадження у справі та клопотання вих. № 02/06-ЮО/2019 від 11.02.2021 (вх. № 3296/21 від 11.02.2021) про залишення позову без розгляду.
Ухвалою господарського суду Київської області від 11.02.2021, враховуючи неявку в судове засідання представника відповідача 1, невиконання прокуратурою та відповідачем 1 вимог суду та зважаючи на заявлене відповідачем 2 клопотання, з метою виконання завдань підготовчого провадження і основних засад господарського судочинства, розгляд даної справи у підготовчому засіданні, в тому числі і клопотань про закриття провадження у справі та про залишення позову без розгляду, відкладено на 11.03.2021.
До господарського суду Київської області від прокуратури надійшли письмові пояснення № 37/04-208вих-21 від 23.02.2021 по справі та відповідь № 37/04-207вих-21 від 23.02.2021 на відзив на позовну заяву (вх. № 4575/21 від 25.02.2021), у якому представник прокуратури просить суд визнати поважними причини пропуску та поновити строк для подачі відповіді на відзив, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача 1 у судове засідання 11.03.2021 не з'явився, причин неявки суду не повідомив та вимог суду не виконав.
У судове засідання 11.03.2021 з'явилися представники прокуратури та відповідача 2, останній заявив клопотання про продовження строку на подання заперечень щодо наведених прокуратурою у відповіді на відзив поясненнях і клопотання про продовження строку підготовчого провадження у даній справі (вх. № 5801/21 від 11.03.2021).
У судовому засіданні 11.03.2021 розглядається клопотання відповідача 2 вих. № 01/06-ЮО/2019 від 11.02.2021 (вх. № 3295/21 від 11.02.2021) про закриття провадження у справі.
В обґрунтування вказаного клопотання відповідач 2 посилається на те, що даний спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, оскільки він є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.
Представник прокуратури заперечує проти задоволення зазначеного клопотання та стверджує, що даний спір стосується захисту приватних інтересів.
Суд, розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників судового процесу, зазначає таке.
Частинами 1, 2, 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У цій справі спірні правовідносини виникли стосовно встановлення правомірності рішення Української міської ради № 40/0/7-19-53-7скл. від 05.02.2019 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та про передачу земельної ділянки у власність Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Дніпровський-27».
Разом з тим, основним мотивом звернення до суду керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області є захист права власності територіальної громади міста Українка Обухівського району Київської області на земельну ділянку, що була зареєстрована на підставі спірного рішення за Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Дніпровський-27».
Суд звертає увагу, що критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Положеннями ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Згідно з частинами 1, 3 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте, сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єкта владних повноважень.
Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів особи, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту її цивільних прав та інтересів.
З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини у даній справі пов'язані із захистом права власності на земельну ділянку, тобто права цивільного, тому спір у цій справі, незважаючи на участь у ньому суб'єкта владних повноважень, не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Юрисдикція господарських судів визначена ст. 20 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 1 наведеної статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (п. 6 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України); вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами (п. 13 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд вважає, що спір у даній справі не є публічно-правовим, а має приватно-правовий характер та відноситься до юрисдикції господарських судів.
За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача 2 вих. № 01/06-ЮО/2019 від 11.02.2021 (вх. № 3295/21 від 11.02.2021) про закриття провадження у справі.
У судовому засіданні 11.03.2021 розглядається клопотання відповідача 2 вих. № 02/06-ЮО/2019 від 11.02.2021 (вх. № 3296/21 від 11.02.2021) про залишення позову без розгляду.
В обґрунтування вказаного клопотання відповідач 2 посилається на те, що прокурор не наділений правом звертатись до суду від імені держави в особі територіальних громад, оскільки територіальні громади не є органами, які уповноважені здійснювати функції держави.
Представник прокуратури заперечує проти задоволення зазначеного клопотання та стверджує, що в даному випадку прокурор звернувся до суду в інтересах територіальної громади міста Українка Обухівського району Київської області, оскільки спірна земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту та вибула з власності територіальної громади без її волі і з порушенням вимог чинного законодавства, проте остання не наділена повноваженнями щодо самостійного звернення з позовом до суду за захистом порушених прав.
Суд, розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників судового процесу, зазначає таке.
За змістом ч. 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури України покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Згідно з ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Отже, представництво прокурором в суді законних інтересів держави здійснюється у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, а також у разі відсутності такого органу.
Позов у даній справі подано прокурором в інтересах держави, а необхідність захисту інтересів держави обґрунтовано порушенням інтересів територіальної громади.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду з позовом у даній справі, прокурор відповідно до вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 53 Господарського процесуального кодексу України обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави у суді та зазначив, що захист порушених прав територіальної громади має здійснювати орган місцевого самоврядування, в даному випадку Українська міська рада, проте, саме цей орган місцевого самоврядування визначено прокурором одним із відповідачів з посиланням на те, що він вчинив, на думку прокурора, дії, які порушують інтереси держави в особі територіальної громади м. Українка.
Крім того, суд зазначає, що питання про те чи є позивач (особа в інтересах якої поданий прокурором позов) тією заінтересованою особою, про яку йдеться в частині ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, вирішується розглядаючи справу по суті.
За таких обставин, враховуючи вищезазначене, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача 2 вих. № 02/06-ЮО/2019 від 11.02.2021 (вх. № 3296/21 від 11.02.2021) про залишення позову без розгляду.
Також, суд, заслухавши пояснення учасників судового процесу та керуючись ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе задовольнити клопотання прокуратури про поновлення строку для подачі відповіді на відзив, а також клопотання відповідача 2 про продовження строку на подання заперечень щодо наведених прокуратурою у відповіді на відзив поясненнях.
Відповідно до ч. 3 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України у виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті строк підготовчого провадження може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Господарський суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного Господарським процесуальним кодексом України строку підготовчого провадження у випадках, визначених ч. 2 ст. 202 цього Кодексу, а також в інших випадках, коли питання, визначені ч. 2 ст. 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні, як це передбачено п. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, враховуючи неявку в судове засідання представника відповідача 1 та невиконання ним вимог суду, з метою виконання завдань підготовчого провадження і основних засад господарського судочинства, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання відповідача 2 (вх. № 5801/21 від 11.03.2021), продовжити строк підготовчого провадження у даній справі на тридцять днів та відкласти розгляд даної справи у підготовчому засіданні на іншу дату.
Керуючись статтями 2, 20, 53, 119, 177, 182-184, 226, 231, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у задоволенні клопотання Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Дніпровський-27» вих. № 01/06-ЮО/2019 від 11.02.2021 (вх. № 3295/21 від 11.02.2021) про закриття провадження у справі.
2. Відмовити у задоволенні клопотання Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Дніпровський-27» вих. № 02/06-ЮО/2019 від 11.02.2021 (вх. № 3296/21 від 11.02.2021) про залишення позову без розгляду.
3. Поновити прокуратурі строк для подачі відповіді на відзив.
4. Продовжити Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Дніпровський-27» строк на подання заперечень щодо наведених прокуратурою у відповіді на відзив поясненнях.
5. Продовжити строк підготовчого провадження у даній справі на тридцять днів.
6. Розгляд справи у підготовчому засіданні відкласти на "05" квітня 2021 року о 16 год. 00 хв. Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Київської області (м. Київ, вул. Симона Петлюри, 16/108, в залі судових засідань № 1).
7. Зобов'язати відповідача 1 виконати вимоги ухвали суду від 15.01.2021 у даній справі.
8. Сторонам подання доказів по справі здійснювати відповідно до ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Письмові заяви, клопотання, заперечення та докази, що подаються до суду заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.
9. Нагадати, що сторони відповідно до ст. 192 Господарського процесуального кодексу України, можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії розгляду спору.
10. Учасникам процесу письмові докази, які подаються до господарського суду, оформити відповідно до вимог ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, а заяви та клопотання - в письмовій формі відповідно до ч. 2 ст. 169 та ст. 170 Господарського процесуального кодексу України.
11. Викликати в судове засідання представників сторін; у разі неявки в судове засідання, сторони зобов'язані повідомити суд про причини такої неявки.
12. Явку представника відповідача 1 - Української міської ради визнати обов'язковою.
13. Попередити відповідача 1, що у разі ненадання відзиву на позов та витребуваних судом документів, справа згідно з ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України буде розглянута за наявними в ній матеріалами.
14. Попередити відповідача 1 про застосування судом заходів процесуального примусу передбачених ст. 135 Господарського процесуального кодексу України у разі невиконання процесуальних обов'язків та зловживання процесуальними правами.
15. Копію даної ухвали надіслати учасникам провадження у справі.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://ko.arbitr.gov.ua/sud5012
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано 17.03.2021.
Суддя Т.В. Лутак