ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
17.02.2021Справа № 910/15643/20
Суддя Господарського суду міста Києва Данилова М.В. при секретарі судового засідання Тарасюку А.Ю., розглянувши в загальному позовному провадження матеріали справи
за позовом:
1. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 );
2. ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 );
3. ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 );
4. ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 );
5. ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 );
6. ОСОБА_6 ( АДРЕСА_6 );
7. ОСОБА_7 ( АДРЕСА_7 );
8. ОСОБА_8 ( АДРЕСА_8 );
9. ОСОБА_9 ( АДРЕСА_9 );
10. ОСОБА_10 ( АДРЕСА_10 );
11. ОСОБА_11 ( АДРЕСА_11 );
до відповідачів:
1. Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Придніпровське" (02140, АДРЕСА_1);
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Медіа" (04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 10)
про визнання недійсними договорів,
Представники сторін:
від позивачів: Черняк С.В. - адвокат;
від відповідача 1: Вербицький Я.В. - адвокат;
від відповідача 2: не з'явились,
12 жовтня 2020 року позивачі звернулися до суду з позовом б/н від 08.10.2020 року про визнання недійсними договорів оренди фасадної частини будівлі житлового будинку, укладених між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Придніпровське" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа-Медіа".
Позов мотивований посиланням на те, що оспорювані договори оренди спільного майна будинку укладені з перевищенням повноважень головою правління ОСББ "Придніпровське", без відповідного рішення загальних зборів співвласників та правління.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2020 року у справі № 910/15643/20 позовну заяву б/н від 08.10.2020 року ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 ; ОСОБА_10 ; ОСОБА_11 до відповідачів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Придніпровське" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Медіа" про визнання недійсними договорів залишено без руху, надано позивачам строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали.
16.10.2020 року ухвалу суду у даній справі було направлено позивачам, за адресами, які вказані в позовній заяві.
23 жовтня 2020 року через відділ діловодства суду від позивачів надійшла заява, на виконання вимог ухвали суду від 15.10.2020 року, про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2020 року Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, розгляд справи № 910/156643/20 здійснювати у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 18.11.2020 року.
18.11.2020 року через відділ діловодства суду від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву.
18.11.2020 року судом оголошено перерву в підготовчому засіданні на 09.12.2020 року.
08.12.2020 року через відділ діловодства суду від відповідача 2 надійшло клопотання про відмову у відкритті провадження у справі.
09.12.2020 року через відділ діловодства суду від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній просить суд задовольнити позов.
09.12.2020 року судом продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів та оголошено перерву у підготовчому засіданні на 13.01.2021 року.
13.01.2021 року через відділ діловодства суду від представника відповідача 1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У підготовчому засіданні 13.01.2021 року представником позивачів подано письмові заперечення на клопотання відповідача 2 про відмову у відкритті провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2021 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача 2 про відмову у відкритті провадження у справі.
У підготовчому засіданні 13.01.2021 року судом оголошено перерву на 27.01.2021 року.
У підготовчому засіданні 27.01.2021 року від відповідача надійшло письмове повідомлення, відповідно до якого Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Придніпровське" підтверджує, що Загальними зборами співвласників рішення про укладення будь-яких договорів з відповідачем 2 для розміщення рекламних засобів на фасаді багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1, Ѕ ніколи не приймалося, жодних документів, що підтверджують їх проведення не існує.
27.01.2021 року судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.02.2021 року.
17.02.2021 року через відділ діловодства суду від відповідача 2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
В судове засідання 17.02.2021 року з'явились представники сторін.
Представник позивача наполягав на задоволенні позову, просив його задовольнити.
Представник відповідача 1 визнав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
Предметом спору у даній справі є вимога позивачів про визнання недійсним договору оренди фасадної (зовнішньої) частини будівлі № 03/11-1 від 03.11.2017 року та договору оренди фасадної (зовнішньої) частини будівлі № 03/11-2 від 03.11.2017 року, що були укладені між відповідачем 1 та відповідачем 2, оскільки вказані договори укладені з перевищенням повноважень Головою правління ОСББ "Придніпровське" ОСОБА_12., без відповідного рішення загальних зборів співвласників та правління.
Як було встановлено судом, та не заперечувалось сторонами, 03.11.2017 року між Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Придніпровське", в особі Голови правління ОСОБА_12 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа Медіа" було укладено договір оренди фасадної (зовнішньої) частини будівлі № 03/11-1, згідно з п. 1 та. 2.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає на умовах оренди в строкове платне користування частину зовнішнього фасаду будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_12 .
Крім того, 03.11.2017 року між Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Придніпровське", в особі Голови правління ОСОБА_12 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа Медіа" було укладено договір оренди фасадної (зовнішньої) частини будівлі № 03/11-2, згідно з п. 1 та. 2.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає на умовах оренди в строкове платне користування частину зовнішнього фасаду будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.
Пунктами 2.3. вказаних договорів встановлено, що об'єкт оренди надається для використання з метою встановлення спеціальної конструкції та розміщення зовнішньої реклами.
Як вбачається з позовної заяви, позивачі посилаються на перевищення Головою правління ОСББ "Придніпровське" ОСОБА_12 повноважень, оскільки предметами спірних договорів є спільне майно будинку, дозвіл на передачу якого іншим особам позивачі, як співвласники, не надавали.
Враховуючи викладене вище, суд зазначає наступне.
Згідно ст. 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Статтею 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що вищим органом управління об'єднання є загальні збори співвласників.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та п. 3 Розділу III Статуту ОСББ "Придніпровське" до виключної компетенції Загальних зборів належить питання про використання спільного майна.
Викладене вище свідчить про те, спільне майно може бути передано у користування фізичним та юридичним особам виключно шляхом прийняття відповідного рішення на Загальних зборах співвласниками.
Як передбачено ст. 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та п. 1 Розділу III Статуту ОСББ "Придніпровське" органами управління об'єднання є: загальні збори співвласників; правління; ревізійна комісія об'єднання.
Згідно ст. 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" вищим органом управління об'єднання є Загальні збори, Правління є виконавчим органом об'єднання і підзвітне загальним зборам, контроль за фінансово-господарською діяльністю правління здійснює Ревізійна комісія (ревізор).
До компетенції Правління згідно ст. 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та п.14 розділу III Статуту ОСББ "Придніпровське" відноситься: підготовка кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; розпорядження коштами об'єднання відповідно до затвердженого загальними зборами об'єднання кошторису; укладення договорів про виконання робіт, надання послуг та здійснення контролю за їх виконанням.
Пунктом 16 розділу III Статуту ОСББ "Придніпровське" та Типового Статуту зазначено, що Голова правління виключно: забезпечує виконання рішень Загальних зборів та правління; діє без доручення від імені Об'єднання та укладає в межах своєї компетенції договори і вчиняє інші правочини відповідно до рішень правління; розпоряджається коштами об'єднання відповідно до затвердженого кошторису та рішень правління, має право першого підпису фінансових документів об'єднання; наймає на роботу в об'єднання працівників та звільняє їх, застосовує до них заходи заохочення та накладає стягнення, видає обов'язкові для працівників об'єднання накази у сфері трудових правовідносин; за рішенням правління видає довіреності на представництво інтересів об'єднання іншим особам; відкриває і закриває рахунки об'єднання в банківських установах та інших фінансових установах, підписує банківські та інші фінансові документи; засвідчує справжність підпису осіб, що проживають у будинку; відповідно до рішень правління здійснює інші дії, спрямовані на досягнення мети та завдань об'єднання.
Зі спірних договорів вбачається, що ОСОБА_12 діяв на підставі виключно Статуту, що підтверджує відсутність відповідного рішення Загальних зборів та Правління.
Отже, суд робить висновок, що відповідач знав та, за всіма обставинами, не міг не знати про наявність обмежень, встановлених Статутом відповідача 1, оскільки спірні договори містять умову про підписання його особою, яка діє на підставі Статуту, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким Статутом у частині, яка стосується відповідних повноважень, і в такому разі суд не може брати до уваги посилання цієї сторони на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів осіб, а загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені статтею 215 цього Кодексу.
Згідно із статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої - третьої, п'ятої статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Відповідно до частини 2 статті 203 Цивільного кодексу України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Частина 1 статті 92 Цивільного кодексу України визначає поняття цивільної дієздатності юридичної особи та передбачає, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.
Таким чином, цивільну дієздатність, тобто здатність власними діями і у власному інтересі створювати відповідні права та обов'язки, юридична особа реалізує через свої органи, які формуються та діють відповідно до установчих документів та вимог законодавства.
Припис абзацу 1 частини 3 статті 92 Цивільного кодексу України зобов'язує орган або особу, яка виступає від імені юридичної особи, не перевищувати своїх повноважень. Водночас саме лише порушення даного обов'язку не є підставою для визнання недійсними правочинів, вчинених цими органами (особами) від імені юридичної особи з третіми особами, оскільки у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (абзац 2 частини 3 статті 92 Цивільного кодексу України).
Отже, позов про визнання недійсним відповідного правочину може бути задоволений у разі доведеності юридичною особою (позивачем) у господарському суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин (що не отримав наступного схвалення особи, яку представляють).
Враховуючи викладене вище, а також те, матеріали справи не містять доказів, а відповідач не довів, що Голова ОСББ "Придніпровське" ОСОБА_12 був уповноваженим на підписання спірних договорів, тому до спірних правовідносин не можуть бути застосовані положення ч. 1 ст. 241 ЦК України щодо наступного схвалення правочину.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Частиною 1 статті 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.
З системного аналізу вищевикладеного, приймаючи до уваги, що матеріали справи не містять доказів, а відповідач не довів, що Голова ОСББ "Придніпровське" ОСОБА_12 був уповноваженим на підписання спірних договорів, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивачів.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 232, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсним договір оренди фасадної (зовнішньої) частини будівлі № 03/11-1 від 03.11.2017 року та договір оренди фасадної (зовнішньої) частини будівлі № 03/11-2 від 03.11.2017 року, укладені між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Придніпровське" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа-Медіа".
3. Судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 750, 00 грн. покласти на Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Придніпровське" (02140, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ 30529913) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа-Медіа" (04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 10; код ЄДРПОУ 37932783).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення підписано 10.03.2021 року.
Суддя М.В. Данилова