ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про відмову в задоволенні заяви про відвід
17.03.2021Справа № 910/12663/20
Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши
заяву Фізичної особи-підприємця Іванчихіна Миколи Олеговича
про відвід судді Нечая О.В. від розгляду справи № 910/12663/20
за позовом Фізичної особи-підприємця Іванчихіна Миколи Олеговича
до Товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна"
про визнання недійсним договору
Фізична особа-підприємець Іванчихін Микола Олегович (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" (далі - відповідач) про визнання недійсним договору.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не підписував Договір доручення №53686 від 08.01.2014, сторонами якого є Товариство з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" та Фізична особа-підприємць Іванчихін Микола Олегович, відсутністю згоди (волевиявлення) на його укладення, у зв'язку з чим вказаний договір підлягає визнанню недійсним в судовому порядку.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.2020 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків - протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.
22.09.2020 (надіслана засобами поштового зв'язку у встановлений судом строк) до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла уточнена позовна заява з додатками в порядку усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/12663/20, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 28.10.2020.
Підготовче засідання, призначене на 28.10.2020, не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Нечая О.В. на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2020, в порядку статей 120 - 121 Господарського процесуального кодексу України, сторін було повідомлено про те, що підготовче засідання у справі № 910/12663/20 призначено на 02.12.2020.
У підготовчому засіданні 02.12.2020 судом було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 20.01.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2021, в порядку статей 120 - 121 Господарського процесуального кодексу України, позивача було повідомлено про те, що підготовче засідання у справі № 910/12663/20 призначено на 17.02.2021.
У підготовчому засіданні 17.02.2021 судом було розглянуто наявне в матеріалах справи клопотання позивача про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи та відмовлено в його задоволенні, а також заяву відповідача про зупинення провадження у справі та відмовлено в її задоволенні.
Враховуючи, що судом було здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 17.03.2021.
16.03.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява Фізичної особи-підприємця Іванчихіна Миколи Олеговича про відвід судді Нечая О.В. від розгляду справи № 910/12663/20.
В обґрунтування поданої заяви про відвід судді Нечая О.В. від розгляду справи №910/12663/20 (далі - заява про відвід) позивач посилається на те, що в нього є сумніви в об'єктивності судді Нечая О.В., оскільки суддя не постановив ухвалу за результатом розгляду клопотання позивача про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи і відмова в задоволенні вказаного клопотання є необґрунтованою, відтак, на думку позивача, суддя вчинив дії задля неотримання позивачем доказів по справі. Крім того, позивач як на підставу для відводу судді Нечая О.В. від розгляду цієї справи посилається на те, що судом не було направлено копію ухвали суду, якою відмовлено в задоволенні його клопотання про призначення у справі судової експертизи, на поштову адресу та електронну пошту.
Згідно з ч. 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
З огляду на вищенаведене, оскільки заява про відвід судді Нечая О.В. надійшла до суду 16.03.2021 (тобто за один день до дати призначеного судом засідання), питання про відвід вирішується судом, що розглядає справу.
Розглянувши заяву позивача про відвід судді Нечая О.В. від розгляду цієї справи, суд зазначає наступне.
Згідно з частинами 1, 2 статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу.
Підстави для відводу (самовідводу) судді передбачені статтею 35 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Частинами 2, 3 статті 38 Господарського процесуального кодексу України визначено, що з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Як було вказано вище, клопотання позивача про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи судом було розглянуто в підготовчому засіданні 17.02.2021 і в задоволенні вказаного клопотання судом було відмовлено.
Суд звертає увагу, що в підготовчому засіданні 17.02.2021 був присутній представник позивача - адвокат Галь А.М., відтак обставини, на які позивач посилається в обґрунтування заяви про відвід, йому були відомі з дати вказаного підготовчого засідання.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивачем подано заяву про відвід з пропуском встановленого процесуальним законом строку.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи відповідним складом суду.
За приписами частин 7, 8, 11 статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід вирішується невідкладно. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною першою статті 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland) зазначено, що у контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.
Тобто, заявлений учасником справи відвід судді від розгляду справи має ґрунтуватися не на особистих переконаннях заявника щодо обставин спірних правовідносин чи особистості судді, визначеного у встановленому законодавством порядку для розгляду конкретної справи, а саме на оцінці особистих переконань конкретного судді у конкретній справі та його фактичної поведінки при вирішенні такої справи.
Статтею 15 Кодексу суддівської етики також визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.
Відповідно до частин 1, 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
За приписами частин 1 - 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Пунктом 4 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Тобто, з наведеного у сукупності випливає, що неупереджений розгляд справи є однією з найголовніших засад здійснення господарського судочинства, а також основоположним правом особи, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Посилання позивача у заяві про відвід судді Нечая О.В. на те, що судом не було постановлено ухвалу за результатом розгляду його клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи є безпідставними, оскільки вказані обставини спростовуються протоколом підготовчого засідання 17.02.2021, в якому судом було постановлено відповідну ухвалу, при цьому, як зазначалось вище, у вказаному засіданні був присутній представник позивача - адвокат Галь А.М.
Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про призначення експертизи може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції.
Стаття 255 Господарського процесуального кодексу України не містить положень щодо можливості оскарження ухвали суду про відмову в задоволенні клопотання про призначення у справі судової експертизи окремо від рішення суду, натомість частиною третьою цієї статті передбачено, що заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
З огляду на вищенаведене, судом було викладено мотиви свого рішення про відмову в задоволенні клопотання позивача про призначення судової експертизи в ухвалі суду, постановленій за результатами підготовчого засідання від 17.02.2021.
Посилання позивача на необґрунтованість відмови суду в задоволенні клопотання позивача про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи свідчить про те, що позивач своїми діями фактично висловлює незгоду з процесуальним рішенням судді, що в силу ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України в будь-якому разі не може бути підставою для відводу судді від розгляду справи.
Обставин, зазначених у пунктах 1 - 4 частини першої статті 35 цього Кодексу, статті 36 цього Кодексу, які б звільняли заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу, як це передбачено ч. 4 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, судом не встановлено.
Позивачем також не надано суду доказів та не наведено належних доводів, які б, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, свідчили про наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді Нечая О.В. при розгляді цієї справи.
Суд вважає твердження позивача про недотримання суддею Нечаєм О.В. принципів неупередженості і об'єктивності безпідставними та такими, що позбавлені належного доказового обґрунтування.
Доводи позивача стосовно неотримання ним копії відповідного судового рішення в будь-якому разі не можуть слугувати підставою для відводу судді від розгляду справи.
При цьому, як зазначає сам позивач в заяві про відвід, йому відомий зміст ухвали суду від 17.02.2021, в якій, серед іншого, суд виклав мотиви свого процесуального рішення про відмову в задоволенні клопотання позивача про призначення у справі судової експертизи.
Більше того, копії ухвали суду від 17.02.2021 були направлені на адресу позивача згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (вказане поштове відправлення повернулось до суду 04.03.2021), а також на поштову адресу позивача, на яку він просив надсилати поштову кореспонденцію по справі.
З матеріалів справи вбачається, що копія ухвали суду від 17.02.2021 у цій справі була отримана позивачем 03.03.2021, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105477305047.
Отже, направлення позивачем засобами поштового зв'язку 12.03.2021 (тобто після дати отримання копії ухвали суду від 17.02.2021) заяви про відвід із зазначенням про те, що ним не отримано копію вказаного судового рішення суд розцінює як дії, що мають ознаки зловживання своїми процесуальними правами.
Враховуючи вищевикладене, наведені позивачем у заяві про відвід обставини не свідчать про наявність підстав, передбачених статтею 35 Господарського процесуального кодексу України, для відводу судді Нечая О.В. від розгляду цієї справи, відтак суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні заяви позивача про відвід судді Нечая О.В.
Керуючись статтями 35, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Іванчихіна Миколи Олеговича про відвід судді Нечая О.В. від розгляду справи № 910/12663/20 відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя О.В. Нечай