ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
м. Київ
16.03.2021Справа № 910/3855/21
Суддя Привалов А.І., розглянувши
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МНТ-АГРО"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про розірвання Додатку 1-8 до Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом та визнання недійсними окремих частин правочину
Товариство з обмеженою відповідальністю «МНТ-АГРО» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про розірвання Додатку 1-8 до Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом та визнання недійсними окремих частин правочину.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
За своїм процесуальним призначенням інститут об'єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.
Отже, порушенням правила об'єднання вимог, є об'єднання неоднорідних вимог, тобто таких, які не пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Так, підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що підтверджують позов, зокрема факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.
Доказами в господарському судочинстві є будь-які відомості, отримані у визначеному законом порядку, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, на яких обґрунтовуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено вимоги про:
- розірвання з 01.01.2021 Додатку 1-8 до Договору про надання послуг з організації
перевезення вантажів залізничним транспортом № 43-40464329/2020-001 від 24.03.2020, укладеного між АТ «Українська залізниця» і ТОВ «МНТ-АГРО», на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України, у зв'язку з істотним порушенням умов договору другою стороною;
- визнання недійсними пунктів 3.17, 7.2. Додатку 1-8 до Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 43-40464329/2020-001 від 24.03.2020 на підставі ст. 215 ЦК України, у зв'язку з невідповідністю вказаних положень договору податковому законодавству.
Таким чином, судом встановлено, що заявлені вимоги не пов'язані між собою ані підставою виникнення, ані поданими доказами, та не є основними та похідними позовними вимогами. При цьому, обставина укладення договору між одними і тими ж сторонами не є спільною "підставою позову", яка об'єднує вимоги.
Також, заявлені вимоги не об'єднані поданими доказами, так як має окремо досліджуватись питання правомірності розірвання договору, а окремо питання щодо невідповідності окремих частин укладеного договору податковому законодавству.
Отже, за поданою позивачем позовною заявою фактично підлягають вирішенню 2 окремих спори між тими ж сторонами, які не пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
При цьому, суд зазначає, що навіть у випадку коли позивач правомірно об'єднав вимоги, пов'язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.
Отже, суд дійшов висновку, що сумісний розгляд об'єднаних позивачем вимог значно утруднить та сприятиме затягуванню учасниками судового процесу вирішення спору по суті, так як подані в обґрунтування позовних вимог документи є окремими доказами по кожній з заявлених вимог.
Підстав для застосування положень ст. 173 ГПК України судом не встановлено.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про повернення поданого позову заявнику для роз'єднання позовних вимог.
Суд звертає увагу, що з урахуванням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, правова конструкція статті 174 Господарського процесуального кодексу України дає можливість стороні розраховувати на захист своїх прав та доступ до правосуддя, незважаючи на порушення при подані позовної заяви, що стали підставою для її повернення, через передбачену законом процесуальну можливість повторного подання позовної заяви після усунення допущеного порушення.
Керуючись п.2 ч.5 ст.174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Повернути позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «МНТ-АГРО» до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про розірвання Додатку 1-8 до Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом та визнання недійсними окремих частин і додані до неї документи заявнику.
2. Звернути увагу позивача, що згідно ч. 8 ст. 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
3. Згідно ч. 2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя А.І. Привалов