ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
17.02.2021Справа № 910/15180/20
Суддя Господарського суду міста Києва Данилова М.В. при секретарі судового засідання Тарасюку А.Ю. розглянувши матеріали справи в порядку загального позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Променергетик-К" (01023, м. Київ, вул. Еспланадна, 2)
до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
про стягнення грошових коштів,
за участю представників сторін:
від позивача: Шестаков Д.М. - адвокат;
від відповідача: Дудар В.В. - адвокат;
05 жовтня 2020 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Променергетик-К" (позивач) надійшла позовна заява б/н від 05.10.2020 року до ОСОБА_1 (відповідач), в якій викладені позовні вимоги, щоб в судовому порядку стягнути заборгованість на суму в розмірі 205 286, 52 грн. за договором оренди нежитлового приміщення б/н від 01.02.2015 року.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань, зокрема, відповідач незаконно втрутилася в засоби передавання та фіксування електроенергії, у зв'язку з чим постачальник електроенергії стягнув з власника приміщення (позивача) штрафні санкції, тому у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи № 910/15180/20 здійснювати у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 28.10.2020 року.
У підготовчому засіданні 28.10.2020 року з метою повного з'ясування обставин справи та для надання часу представникам сторін подати усі наявні пояснення та заперечення по справі, судом оголошено перерву на 11.11.2020 року.
10.11.2020 року через канцелярію суду від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи.
10.11.2020 року від через канцелярію суду від відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі.
У підготовчому засіданні 11.11.2020 року з метою повного з'ясування обставин справи, враховуючи клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та для надання часу представникам сторін подати усі наявні пояснення та заперечення по справі, суд оголосив перерву на 25.11.2020 року.
У підготовчому засіданні 25.11.2020 року судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі та з метою повного з'ясування обставин справи та для надання часу представникам сторін подати усі наявні пояснення та заперечення по справі, суд оголосив перерву на 02.12.2020 року.
У підготовчому засіданні 02.12.2020 року судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі та з метою повного з'ясування обставин справи та для надання часу представникам сторін подати усі наявні пояснення та заперечення по справі, суд оголосив перерву на 16.12.2020 року.
16.12.2020 року через відділ діловодства суду надійшов відзив ОСОБА_1 .
У підготовчому засіданні 16.12.2020 року з метою повного з'ясування обставин справи та для надання часу представникам сторін подати усі наявні пояснення та заперечення по справі, суд оголосив перерву на 13.01.2021 року.
У підготовчому засіданні 13.01.2021 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Променергетик-К" надійшла заява про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі", а також відповідь на відзив ОСОБА_1 .
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2021 року відкладено підготовче засідання на 27.01.2021 року.
27.01.2021 року закрито підготовче засідання, призначено справу до судового розгляду по суті та оголошено перерву у судовому засіданні на 17.02.2021 року.
Представник позивача наполягав на задоволенні позову, просив його задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити в його задоволенні.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
01 лютого 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Променергетик-К» та фізичною особою-підприємцем Фатєєвою Світланою Володимирівною було укладено договір оренди нежитлового приміщення (Договір) та Акт прийому-здачі нежитлового приміщення, за яким Орендар прийняв від Орендодавця в оренду приміщення.
Відповідно до пункту 1.1. Договору, орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне володіння та користування без права викупу нежитлове приміщення, загальною площею 319,9 квадратних метрів, яке розташоване в будинку № 2, літера «А» по вулиці Еспланадна в місті Києві (Приміщення) , для ведення підприємницької діяльності.
Відповідно до пункту 1.2. Договору, цільове призначення оренди Приміщення - ведення ресторанного бізнесу.
Згідно з пунктом 2.2.3. Договору, орендар зобов'язується експлуатувати електричні, газові, водопровідно-каналізаційні мережі, пристрої, прилади відповідно до технічних вимог, щоб не завдати збитків орендодавцю, суміжним орендарям, іншим особам. У випадку, якщо в результаті експлуатації зазначених систем буде завдано збитків орендодавцю, орендар зобов'язаний відшкодувати їх в повному обсязі протягом 2 (двох) місяців з моменту пред'явлення орендодавцем відповідного рахунку. Факт заподіяних збитків, їх розмір та причини визначаються комісією у складі уповноважених представників обох сторін. У разі недосягнення згоди, щодо причин та розміру нанесених збитків. Орендодавець має право залучити експертну організацію, при цьому всі витрати, пов'язані з проведенням експертизи, відшкодовується орендарем.
Відповідно до пункту 2.2.4. Договору, орендар зобов'язується експлуатувати електроустановки в Приміщенні, згідно «Правил безпеки при експлуатації електроустановок споживачів», «Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів», «Правил влаштування електроустановок», «Правил користування електричною енергією», «Правил експлуатації електричних засобів», «Порядку проведення посвідчення електроустановок споживачів».
Відповідно до пункту 4.5. Договору, орендар несе повну матеріальну відповідальність за спричинення майнових збитків (враховуючи штрафні санкції), заподіяних орендодавцю внаслідок недотримання норм санітарії, технічного стану, пожежної безпеки та інших загальнообов'язкових норм та правил, щодо приміщення та прибудинкової території.
Під час періоду дії Договору, електроенергія постачалася в приміщення на підставі Договору на постачання електричної енергії № 33555 від 03.09.2014 року, який укладений між орендодавцем та ПАТ «Київенерго» (в подальшому ПАТ «ДТЕК Київські електромережі»).
Відповідач споживав електроенергію та згідно показників лічильника передавав кошти за спожиту електроенергію позивачу, а позивач сплачував в ПАТ «Київенерго».
Однак, 15.09.2015 року уповноваженими представниками ПАТ «Київенерго» складено Акт про порушення «Правил користування електричною енергією» (надалі - ПКЕЕ), яким зафіксовано порушення ПКЕЕ № 42512, а саме: «Порушення статей 26, 27 Закону України «Про електроенергетику», п. 3.34, 6.40, 10.2 ПКЕЕ - виявлені ознаки встановлення перемичок, які шунтують струмові ланцюги вторинних кіл розрахункового обліку. Порушення виконане шляхом пошкодження цілісності з накладок ТС. які закривають доступ до струмив ланцюгів.»
Об'єкт порушення ПКЕЕ знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Еспланадна, 2, у зв'язку чим уповноваженими представниками ПАТ «Київенерго», складено Акт порушень ПКЕЕ № 42512 (Акт).
Представниками ПАТ «Київенерго» вжито заходів щодо повного відключення від електропостачання даного об'єкту.
У відповідності до вимог ПКЕЕ, 01.02.2016 року відбулося засідання комісії по розгляду Акта. На засіданні комісії складено Протокол №177 та прийнято рішення: нарахування провести згідно з п. 2.5 та за формулою 2.6 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ. Потужність 152 кВт., тривалість роботи: 24 год., 7 днів на тиждень. Період нарахування з 15.07.2015 року по 17.09.2015 року.
Згідно з розрахунком вартості необлікованої спожитої електроенергії по Акту сума збитків складає: 202 252, 73 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.05.2019 року у справі № 910/3727/19 за позовом ПАТ «ДТЕК Київські електромережі» до ТОВ «Променергетик-К» про стягнення 202 252, 73 грн. позов задоволено повністю.
При цьому суд зауважує, що при розгляді справи № 910/3727/19 Товариство з обмеженою відповідальністю «Променергетик-К» не посилалося на те що саме орендарем Фатєєвою С.В. було встановлено перемички, які шунтують струмові ланцюги вторинних кіл розрахункового обліку.
Матеріалами справи підтверджується та не заперечується позивачем, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Променергетик-К» було виконано вказане рішення повністю, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що втручанням в засоби передавання та фіксування електроенергії ФОП Фатєєва С.В. порушила умови Договору оренди, законодавства України, у зв'язку з чим ТОВ «Променергетик-К» завдано збитків в розмірі 205 286, 52 грн.
У зв'язку з чим суд зазначає наступне.
03.09.2014 року між Публічним акціонерним товариством «Київенерго», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі», (далі - Постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Променергетик-К» (далі - Споживач, відповідач) було укладено Договір про постачання електричної енергії №33555, відповідно до умов якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача за об'єктами Споживача згідно з умовами цього Договору та Додатків до Договору, що є його невід'ємною частиною, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та Додатків до Договору, що є його невід'ємною частиною.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.
З лютого 2015 року приміщення площею 319, 9 кв.м., що розташоване в будинку № 2, літ. «А» по вул. Еспланадна в місті Києві використовувалося ФОП Фатєєвою Світланою Володимирівною на підставі Договору оренди нежитлового приміщення від 25.02.2015 року, який було укладено з позивачем.
При цьому суд зазначає, що оскільки орендарем приміщення не було укладено договору постачання електричної енергії, споживачем електричної енергії, у розумінні Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики від 31.07.1996 № 28, які були чинними у 2015 році, є ТОВ «Променергетик-К».
Пунктом 1.3 Правил передбачено, що постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.
Згідно з підпунктом 1 пункту 10.2 Правил споживач електричної енергії зобов'язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів).
У відповідності до пункту 1.11 Правил № 28, у разі передачі електроустановки або її частини в оренду та обумовлення договором оренди передачі орендареві відповідних повноважень щодо врегулювання договірних відносин з електропередавальною організацією та/або постачальником електричної енергії щодо електрозабезпечення орендованої електроустановки або її частини між орендарем та суб'єктами електроенергетики мають бути укладені відповідні договори згідно з вимогами цих Правил.
Таким чином, згідно з Правилами № 28 орендодавець є основним споживачем електроенергії, а орендар - субспоживач. При цьому споживача не позбавлено права відпускати енергію субспоживачам, але в орендаря як субспоживача має бути два договори: з основним споживачем, тобто орендодавцем (щодо використання його електромереж), і з постачальником електроенергії.
У разі якщо договором оренди не обумовлено передачу орендареві відповідних повноважень щодо врегулювання договірних відносин з електропередавальною організацією та/або постачальником електричної енергії щодо електрозабезпечення орендованої електроустановки або її частини, електропостачальна компанія не має підстав для укладення з таким орендарем відповідних договорів згідно з вимогами правил № 28.
Укладений між позивачем та відповідачем Договір оренди нежитлового приміщення від 01.02.2015 року не містить жодних відомостей про передачу електроустановки в оренду ФОП Фатєєвій С.В.
Викладене вище свідчить про те, що саме позивач є власником електроустановки, на якого покладено обов'язок користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів), у даному випадку Договору про постачання електричної енергії № 33555 від 03.09.2014 року.
Крім того у матеріалах справи наявні також договори оренди нежитлового приміщення від 02.07.2014 року, укладений між позивачем та ТОВ "Пром-Полімер" та договрі про грошове зобов'язання від 01.02.2015 року, що було укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Відповідно до змісту даних договорів в оренди передавалося нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Еспланадна, 2.
Суд зазначає, що позивачем не надано суду жодних доказів того, що саме орендар ФОП Фатєєва С.В. втрутилася в засоби передавання та фіксування електроенергії.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.) від 9 грудня 1994 року, серія A, 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen.), 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Таким чином, позивачем не доведено наявність такої умови цивільно-правової відповідальності, як причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою, нанесеною ТОВ "Променергетик-К", того, що саме протиправна поведінка відповідача є тією безпосередньою причиною, що з необхідністю та невідворотністю спричинила збитки, а також вини, тобто умислу прямого чи непрямого, спрямованого на настання цих збитків.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Частиною 1 статті 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З системного аналізу вищевикладеного, беручи до уваги те, що позивачем документально не підтверджено наявність складу правопорушення, як і не доведено розміру шкоди, вини ОСОБА_1 , яка визначені відповідачем та причинно-наслідкового зв'язку між її діями і визначеною позивачем шкодою, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Променергетик-К» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 10.03.2021 р.
Суддя М.В. Данилова