Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua
"16" березня 2021 р. м. Житомир Справа № 906/1034/20
Господарський суд Житомирської області у складі судді Кравець С.Г.,
розглядаючи заяву позивача №31 від 15.02.2021 про притягнення представника ТОВ "Нормагро" до відповідальності у зв'язку з зловживанням процесуальними правами у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромонтажбуд" (м.Біла Церква, Київська область)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нормагро" (с.Половецьке,
Бердичівський район, Житомирська область)
про стягнення 405900,00грн,
за участю представників сторін:
від позивача: Баляба О.В., довіреність від 16.02.2021, витяг з ЄДР,
від відповідача: Телющенко П.П., ордер серія АІ №1058020 від 27.09.2020.
У проваджені Господарського суду Житомирської області перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромонтажбуд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нормагро" про стягнення 405900,00грн заборгованості у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за укладеним між сторонами договором купівлі-продажу №2102/2 від 21.02.2017.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 23.10.2020, зокрема, призначено у справі судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Житомирському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (10014, м.Житомир, вул.Театральна, 17/20, офіс 512) та зупинено провадження у справі №906/1034/20 на час проведення судової почеркознавчої експертизи.
На адресу Господарського суду Житомирської області 30.12.2020 від Житомирського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов супровідний лист №2931/3485-3487/20-25/1881-20 від 24.12.2020, до якого додано висновок експерта №2931/3485-3487/20-25 від 24.12.2020 за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи у господарській справі №906/1034/20.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 11.01.2021 провадження у справі №906/1034/20 поновлено та розгляд справи у підготовчому засіданні призначено на 02.02.2021.
В підготовчому засіданні 02.02.2021 за клопотанням представника позивача господарським судом оголошено перерву до 08.02.2021.
22.02.2021 на адресу суду від ТОВ "Агромонтажбуд" надійшла заява №31 від 15.02.2021 про притягнення представника ТОВ "Нормагро" до відповідальності у зв'язку з зловживанням процесуальними правами, в якій позивач просить суд розглянути дії представника відповідача - директора ТОВ "Нормагро" ОСОБА_1 за фактом зловживання процесуальними правами та застосувати до останньої штраф, визначений ст.135 ГПК України.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 08.02.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/1034/20 до судового розгляду по суті на 01.03.2021.
В судовому засіданні оголошувалась перерва з 01.03.2021 до 16.03.2021.
Обґрунтовуючи заяву від 15.02.2021 про притягнення представника ТОВ "Нормагро" до відповідальності у зв'язку з зловживанням процесуальними правами ТОВ "Агромонтажбуд" посилається на те, що за клопотання відповідача було призначено почеркознавчу експертизу. Вказує, що висновком експерта від 24.12.2020 №2931/3485-3487/20-35 було встановлено, що всі підписи на актах прийому-передачі та видаткових накладних зроблені безпосередньо ОСОБА_1 Доводить, що такими діями представник відповідача надав суду неправдиву інформацію чим порушив свої обов'язки, які визначені в ст.42 ГПК України.
Представник відповідача заперечив проти задоволення заяви позивача про зловживання процесуальними правами посилаючись на те, що клопотання про призначення експертизи було заявлено лише один раз; керівник відповідача з'являлась до суду та нею надавались усі документи, які суд вимагав. Також вказав, що керівником відповідача ОСОБА_1 повідомлялось, що з часу підписання акту та накладної пройшов тривалий період, у зв'язку з чим вона не пам'ятає чи дійсно нею підписувались ці документи. Наведені обставини, на думку відповідача, не свідчать про вчинення керівником відповідача дій направлених на затягування розгляду справи.
Дослідивши заяву ТОВ "Агромонтажбуд" №31 від 15.02.2021 про притягнення представника ТОВ "Нормагро" до відповідальності у зв'язку з зловживанням процесуальними правами суд вважає за необхідне зазначити таке.
Згідно з ч.ч. 1,2 ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч.1 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Наведені норми свідчать про те, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права. Кожен має право будь-якими не забороненим законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Разом з тим, слід враховувати, що будь-яке суб'єктивне право має межі, оскільки суб'єктивне право є міра свободи, міра можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.
Відповідно до п.11 ч.3 ст.2 ГПК України однією з засад господарського судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Тобто, господарське процесуальне законодавство містить застереження щодо заборони учасникам судового процесу зловживати наданими їм процесуальними правами.
Зловживання процесуальними правами - це особливий вид юридично значущої поведінки, яка полягає у діях (бездіяльності) учасника процесу, що суперечать завданням господарського судочинства.
Як зазначено у п.5 ч.5 ст.13 ГПК України, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їх обов'язків.
Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07.07.1989 у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії зробив висновок про те, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Рішеннями ЄСПЛ у справах Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands від 27.10.1993 (n. 33), та Ankerl v. Switzerland від 23.10.1996 (n. 38) встановлено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні справедливого балансу між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Рівність засобів включає: розумну можливість представляти справу в умовах, що не ставлять одну сторону в суттєво менш сприятливе ніж іншу сторону; фактичну змагальність; процесуальну рівність; дослідження доказів, законність методів одержання доказів; мотивування рішень.
Крім того, принцип змагальності тісно пов'язаний з принципом рівності, тоді як рівноправність сторін - один із необхідних елементів принципу змагальності, без якого змагальність як принцип не існує. Рівноправність сторін є суттю змагальності, бо тільки через рівні можливості сторін можлива реалізація принципу змагальності.
Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо (ст. 15 ГПК України).
Викладене свідчить, що суд у своїй діяльності має забезпечувати непорушність балансу інтересів сторін, їх рівності та змагальності, зокрема, шляхом недопущення зловживання процесуальними правами окремими учасниками судового процесу.
Господарський процесуальний кодекс України визначає дії, які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами.
Об'єктивним критерієм визначення межі здійснення суб'єктивного права є неможливість використання його на шкоду правам інших осіб. Таке використання свого права є зловживання ним, застереження щодо неприпустимості такої поведінки містить процесуальний закон.
За приписами ст.43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення (ч.2 ст.43 ГПК України).
Про цілеспрямований характер зловживання своїми процесуальними правами, а також завчасне усвідомлення безпідставності позов можуть свідчити дії сторони, які за своєю суттю та наслідками суперечать одна одній.
Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухваленню законного та обґрунтованого рішення, а також створенню особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав і так само прав та інтересів інших осіб.
Отже, зловживання процесуальними правами - це оціночне поняття, яке в межах змагального процесу має досліджуватися судом, виходячи з доводів сторін та зібраних доказів.
Судом встановлено, що 25.09.2020 відповідачем подано до суду клопотання про призначення експертизи.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі.
25.09.2020 відповідачем було подано клопотання від 23.09.2020 про проведення судової почеркознавчої експертизи.
Ухвалою суду від 28.09.2020 відповідачу було запропоновано надати суду вільні зразки підпису ОСОБА_1 , роз'яснивши, що вільні зразки повинні відповідати об'єкту, який досліджується, за часом виконання, за видом матеріалів письма (папір, олівець, кулькова ручка тощо), за формою документа (накладні, відомості тощо), за його змістом та цільовим призначенням. Вільні зразки підпису надаються у кількості не менше ніж на 15 документах. Цією ж є ухвалою відповідача було зобов'язано забезпечити явку в судове засідання 23.10.2020 ОСОБА_1 для виконання нею експериментальних зразків підпису.
В подальшому, на вимогу експерта та виконання вимог ухвали суду від 19.11.2020, відповідач надав суду: вільні зразки почерку та підпису ОСОБА_1 за період 2016-2017 роки, якісну копію паспорта виданого на ім'я ОСОБА_1 . Також в судове засідання 27.11.2020 прибула ОСОБА_1 для виконання нею експериментальних зразків підпису.
Отже, з наведеного слідує, що керівником відповідача не вчинялись дії направлені на затягування розгляду справи, які можна було б кваліфікувати як зловживання процесуальними правами, оскільки керівник відповідача не ухилялась від виконання вимог суду.
З огляду на викладене, суд враховує, що подання відповідачем клопотання про проведення судової експертизи у даній справі є його процесуальним правом, реалізація якого прямо передбачена Господарським процесуальним кодексом України, а доцільність проведення судової експертизи у справі обговорювалась у судових засіданнях за участі обох сторін, відтак, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви позивача №31 від 15.02.2021 про притягнення представника ТОВ "Нормагро" до відповідальності у зв'язку з зловживанням процесуальними правами та застосування заходів процесуального примусу шляхом накладення штрафу.
Визнання дій представника відповідача зловживанням процесуальними правами, без достатніх підстав та належного підтвердження, у розумінні ст.43 ГПК України, є порушенням принципу рівності та змагальності сторін.
У вирішенні питання про визнання тих чи інших дій зловживанням процесуальними правами, позиція учасника справи є важливою, але не вирішальною, оскільки законодавець відносить ці повноваження до виключної компетенції судів.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про безпідставність заяви позивача №31 від 15.02.2021 про притягнення представника ТОВ "Нормагро" до відповідальності за зловживанням процесуальними правами, у зв'язку з чим визнав за необхідне відмовити у її задоволенні.
Керуючись статтями 43, 131, 135, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
Відмовити у задоволенні заяви позивача №31 від 15.02.2021 про притягнення представника ТОВ "Нормагро" до відповідальності у зв'язку з зловживанням процесуальними правами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Повний текст ухвали складено: 17.03.2021.
Суддя Кравець С.Г.
Друк:
1 - в справу,
2,3 - сторонам (рек. з повід.),
на електронні адреси:
yarmvv@gmail.com
artkulspas@gmail.com
t-pp@ukr.net,