Справа № 761/4110/21
Провадження № 1-кс/761/3309/2021
22 лютого 2021 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши клопотання слідчого СУ Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12020110390000270 від 19.08.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченого ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України, про надання дозволу на примусове відібрання біологічних зразків,
встанови:
Слідчий СУ Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_3 , за погодженням із прокурором ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні № 12020110390000270 від 19.08.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченого ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України, подав до суду клопотання про надання дозволу на примусове відібрання біологічних зразків, а саме: зразків букального епітелію чи зразка крові у підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання мотивовано тим, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020110390000270 від 19.08.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченого ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України.
В рамках вказаного кримінального провадження ОСОБА_6 17 грудня 2020 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 14 лютого 2020 року.
Також у вказаному кримінальному провадженні призначено ряд судових молекулярно-генетичні експертиз:
01.12.2020 призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, виконання якої доручено експертам Київського НДЕКЦ на дослідження надано мобільний телефон марки «іPhone», рушник із РБК, фрагмента мотузки з РБК, три змиви, дві праски .
03.12.2020 призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, виконання якої доручено експертам Київського НДЕКЦ на дослідження надано змиви з автомобіля марки «Nissan Pathfinder» д.н.з. НОМЕР_1 та «Nissan Qashqai» д.н.з. НОМЕР_2 .
07.12.2020 призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, виконання якої доручено експертам Київського НДЕКЦ на дослідження надано два паперових стаканчики, недопалок, шапка чорного кольору з біркою з написом «М-ТАС», мобільний телефон «іPhone X mах».
01.09.2020 призначено комплексну судово-дактилоскопічну-молекулярно-генетичну експертизу, виконання якої доручено експертам Київського НДЕКЦ.
01.09.2020 призначено молекулярно-генетичну експертизу, виконання якої доручено експертам Київського НДЕКЦ.
01.09.2020 призначено комплексну судово-дактилоскопічну- молекулярно-генетичну експертизу, виконання якої доручено експертиз Київського НДЕКЦ.
14.01.2021 начальником відділу прокуратури Київської області ОСОБА_7 було доручено відібрати зразки букального епітелію у підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
14.01.2021 підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за участю його захисника, було пред'явлено постанову прокурора про відібрання біологічних зразків.
Того ж дня, 14.01.2020 підозрюваний ОСОБА_6 в присутності захисника, відмовився надавати зразки букального епітелію про, що було зазначено у постанові захисником та підозрюваним.
Вважаючи, що підозрюваний ОСОБА_6 намагається уникнути кримінальної відповідальності, оскільки саме його сліди могли залишитись на вилучених предметах та речах з місця вчинення злочину, сторона кримінального провадження звернулася із вказаним клопотанням.
В судовому засіданні слідчий ОСОБА_3 клопотання підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_6 та його захисники ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , в судовому засіданні заперечували проти задоволення вказаного клопотання, з підстав його необґрунтованості та невідповідності обставинам, зазначеним слідчим у його клопотанні дійсним обставинам.
Дослідивши зміст клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
За положеннями ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
В свою чергу ст. 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Приписами ст. 26 КПК України встановлено, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Так, згідно ч.3 ст.245 КПК України, зазначено, що відбирання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, передбаченими статтею 241 цього Кодексу. У разі відмови особи добровільно надати біологічні зразки слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, що розглядається в порядку, передбаченому статтями 160-166 цього Кодексу, має право дозволити слідчому, прокурору (або зобов'язати їх, якщо клопотання було подано стороною захисту) здійснити відбирання біологічних зразків примусово.
Відповідно до положень ч.ч.1, 4 ст. 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом, при цьому для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
При цьому, приписи ст. 241 КПК України регламентують порядок освідування особи.
Відповідно до вказаної статті, слідчий, прокурор здійснює освідування підозрюваного, свідка чи потерпілого для виявлення на їхньому тілі слідів кримінального правопорушення або особливих прикмет, якщо для цього не потрібно проводити судово-медичну експертизу.
Освідування здійснюється на підставі постанови прокурора та, за необхідності, за участю судово-медичного експерта або лікаря. Освідування, яке супроводжується оголенням освідуваної особи, здійснюється особами тієї ж статі, за винятком його проведення лікарем і за згодою особи, яка освідується. Слідчий, прокурор не вправі бути присутнім при освідуванні особи іншої статі, коли це пов'язано з необхідністю оголювати особу, що підлягає освідуванню.
Перед початком освідування особі, яка підлягає освідуванню, пред'являється постанова прокурора. Після цього особі пропонується добровільно пройти освідування, а в разі її відмови освідування проводиться примусово.
Сторона захисту посилається на порушення порядку відібрання зразків, оскільки слідчий, якому було доручено здійснити відібрання біологічних зразків у підозрюваного ОСОБА_6 постанови прокурора про відібрання біологічних зразків ні підозрюваному ОСОБА_6 ні його захиснику не пред'являв.
Від добровільно надання біологічних зразків підозрюваний ОСОБА_6 не відмовлявся, однак він та його захисник вимагали дотримання слідчим вимог КПК України, необхідності, для перевірки законності дій слідчого, пред'явлення ним постанови прокурора, чого слідчим забезпечено не було, натомість безпідставно розтлумачено такі, дії підозрюваного та захисника як відмова надати біологічні зразки добровільно.
Крім цього, оскільки під біологічними зразками для проведення експертизи розуміють різного роду виділення (слина, сперма, клітини епітелію, кров, зразки кісткового мозку, органів тощо), то на думку сторони захисту відібрання біологічних зразків у вигляді крові, потребує відповідної у особи кваліфікації та належних умов для відібрання біологічних зразків.
Також сторона захисту посилається на необхідність застосування практики Європейського Суду з прав людини, зокрема рішення Європейського Суду у справі «Яллох проти Німеччини», у якому зазначено про те, що біологічні зразки у особи можуть бути отримані поза її згодою лише тоді, коли метою відібрання таких зразків не є отримання доказів обвинувачення особи, яка надає такі зразки. У іншому рішенні від 25.12.1993 у справі «Функе проти Франції» Європейський суд з прав людини також зазначив про те, що не можливо здійснення по відношенню до особи будь - якого примусу з метою надання цією особою доказів, які згодом буде покладено в основу її обвинувачення.
Приймаючи рішення по суті заявлених вимог слідчий суддя виходить з того, що дана категорія справ розглядається за правилами ст. 160-167 КПК України, які регляментують розгляд клопотань про тимчасовий доступ до речей і документів.
Зазначеними нормами процесуального права, зокрема, приписами ст. 160 КПК України визначено, що у клопотанні зазначається речі і документи, доступ до яких планується отримати, значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні, можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Проте, клопотання не містить в собі відомостей, визначених законом.
Слідчим не доведено, що процедура відібрання біологічних зразків не завдасть шкоди здоров'ю особи, що таке втручання у права особи буде виправданим, пересвідчитись, що іншим чином такі зразки отримати неможливо і примус є єдиним можливим засобом.
За приписами ст. 22 КПУ України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
За таких обставин, враховуючи, що слідчий в судовому засіданні не довів, що біологічні зразки іншим способом отримати неможливо і примус є єдиним можливим засобом, що унеможливлює надання оцінки обставинам на які наголошує практика Європейського суду з прав людини та з урахуванням зазначеної практики, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання задоволенню не підлягає.
За таких обставин, керуючись вимогами ст.ст. 22, 26, 131, 132, 159, 160, 163 КПК України, слідчий суддя,
ухвалив:
Клопотання слідчого СУ Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12020110390000270 від 19.08.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченого ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України, про надання дозволу на примусове відібрання біологічних зразків - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1