Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/7908/20
17 липня 2020 року місто Київ
Слідчий суддя - суддя Подільського районного суду м.Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю: прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого у кримінальному провадженні - заступника начальника відділення поліції - начальника слідчого відділення ВП Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_3 ,
про встановлення стороні захисту строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадженні № 42018101070000090 від 30.03.2018 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 199 КК України, -
Слідчий у кримінальному провадженні - заступник начальника відділення поліції - начальник слідчого відділення ВП Подільського УП ГУНП у м. Києві майор поліції ОСОБА_7 , як слідчий групи слідчих у кримінальному провадженні, звернувся з клопотанням, погодженим з процесуальним керівником - прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_3 , що входить в групу прокурорів у даному кримінальному провадженні, в якому просить встановити для підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та його захиснику ОСОБА_5 строк ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 42018101070000090, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.03.2018 за ч.3 ст. 199 КК України до 24.07.2020 включно, після спливу якого підозрюваний та його захисник будуть вважатись таким, що реалізували своє право на доступ до матеріалів.
Клопотання мотивоване тим, що в провадженні слідчого відділу Подільського УП ГУНП в м. Києві перебуває кримінальне провадження за номером №42018101070000090, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 30.03.2018, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 199, КК України. 16.05.2018 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру та 03.05.2019 змінено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 199 КК України. В період часу з 03.09.2019 по 13.07.2020 підозрюваний ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_5 ознайомились з 30 томами даного кримінального провадження, яке складається з 50 томів, що, на думку органу обвинувачення, свідчить про свідоме зволікання при ознайомленні із матеріалами кримінального провадження, таким чином зловживаючи своїми процесуальними правами.
Прокурор в судовому засіданні підтримав внесене клопотання та просив його задовольнити з підстав, зазначених у ньому. На сьогодні, підозрюваному ОСОБА_6 та його захиснику ОСОБА_5 залишилось ознайомитись з 19 томами, при цьому інші фігуранти кримінального провадження з матеріалами ознайомленні майже в повному обсязі, залишивши для ознайомлення останні 2 томи.
Захисник ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечував, просив у задоволенні клопотання відмовити, подав письмове заперечення проти внесеного клопотання, згідно з якими зважаючи на обсяг томів у кримінальному провадженні та запроваджений карантин - стороною захисту не допускається свідоме зволікання, крім того, 4 робочі дні недостатньо для повного та всебічного ознайомлення з рештою томів кримінального провадження. Наголосив, що більш розумним строком для обмеження ознайомлення буде строк до 15 серпня 2020 р., з урахуванням відпустки підозрюваного, через перебуванні в якій останній не матиме можливість такого ознайомлення.
Захисник ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечував, просив у задоволенні клопотання відмовити. Додав, що матеріали кримінального провадження у кількості 50 томів представлені для ознайомлення лише з квітня 2020 року, з 21.07.2020 р по 02.08.2020 р. підозрюваний буде знаходитись у відпустці, про що свідчить приєднаний до матеріалів справи графік відпусток. При цьому, зауважив, до реальним терміном для ознайомлення з усіма томами буде 15 серпня 2020 р.
Підозрюваний проти задоволення клопотання заперечував, просив у задоволенні клопотання відмовити, підтримав думку своїх захисників.
Вислухавши учасників судового розгляду, вивчивши надані матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
У провадженні слідчого відділу Подільського УП ГУНП в м. Києві перебуває кримінальне провадження за номером №42018101070000090, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 30.03.2018, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 199, КК України.
У вчиненні даного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючий директором ТОВ «Глюдор», якому 16.05.2018 повідомлено про підозру та 03.05.2019 змінено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 199 КК України.
Як вбачається з внесеного клопотання, Постановою керівника Київської місцевої прокуратури №7 від 04.07.2018 строк досудового розслідування продовжено до 3 місяців, а саме до 15.08.2018 року. 06.08.2018 ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 продовжено строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до 5 (п'яти) місяців, а саме до 15 жовтня 2018 року. 03.10.2018 ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_8 продовжено строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до 6 (шести) місяців, а саме до 15 листопада 2018 року. 06.11.2018 ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_8 продовжено строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до 12 (дванадцяти) місяців, а саме до 15 травня 2019 року. 07.05.2019 у вказаному кримінальному провадженні досудове розслідування завершено та відповідно вимог ст. 290 КПК України підозрюваним та їх захисникам надано доступ до матеріалів досудового розслідування для ознайомлення. 14.06.2019 до Київської місцевої прокуратури №7 надійшов акт невідповідності від 10.06.2019 №19/17/3/2/274-СЕ/18 та спеціальні пакети експертної служби МВС України №№3347325, 3347343, 3347326, 3347329, 3347328, 3347327, 3347318, 3347319, 3347320, 3347324, 3347323, 3347322, 3347321, 0265687, 3350923, 3350924 з об'єктами дослідження, попередніми упакуваннями та електронними носіями CD-R із маркуванням RFD80M-80451 80. Згідно акту про невідповідність від 10.06.2019 встановлено невідповідність у переліку серійних номерів марок акцизного податку у великоформатному вигляді, що вказані у додатку до ухвали Подільського районного суду м. Києва від 31.10.2018 на електронному носії RFD80M-80451 80, з марками акцизного податку у великоформатному вигляді, що надані на дослідження із зазначенням аркушів. Також було встановлено наявність переліку серійних номерів марок акцизного податку без зазначення нумерації великоформатних аркушів на сторінках 219-221 тому №3; технічні помилки: неправильно зазначена порядкова нумерація аркушів після №433 в тому №1, у 6 рядку аркуша №762 тому №2 відсутній номер марки акцизного податку; відсутні великоформатні аркуші під №№3520-3544, що зазначені в томі 6 та великоформатний аркуш під №1161, що зазначений в томі №2, наявні марки акцизного податку у вигляді великоформатних аркушів від №1-25, серійні номери яких не вказані в додатку до ухвали Подільського районного суду м. Києва від 31.10.2018 на електронному носії RFD80M-80451 80. Марки акцизного податку у великоформатному вигляді в яких виявлено невідповідності упаковані в сейф пакети Експертної служби МВС України №№3350923, 3350924. 02.09.2019 прокурор Київської місцевої прокуратури №7 ОСОБА_3 відновлено досудове розслідування у даному провадженні та проведено огляд акцизних марок з метою усунення вищевказаних недоліків. 03.09.2019 отримано ухвалу Подільського районного суду на проведення експертизи, яку направлено до ІСТЕ СБ України та цього ж дня у вказаному кримінальному провадженні досудове розслідування завершено та відповідно вимог ст. 290 КПК України підозрюваним та їх захисникам надано доступ до матеріалів досудового розслідування для ознайомлення.
В період часу з 03.09.2019 по 13.07.2020 підозрюваний ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_5 ознайомились з 30 томами даного кримінального провадження, яке складається з 50 томів, у зв'язку з чим, орган досудового розслідування прийшов до висновку, що підозрюваний ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_5 здійснюють свідоме зволікання при ознайомленні із матеріалами кримінального провадження, таким чином зловживаючи своїми процесуальними правами.
Водночас, захисниками в судовому засіданні заявлено про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження з квітня 2020 р., тоді як згідно матеріалів клопотання, представлення кримінального провадження для ознайомлення відбувалось з вересня 2019 року, що є значним проміжком часу для повного та всебічного ознайомлення з усіма 50 томами такого провадження, при цьому інші фігуранти кримінального провадження ознайомились з такими матеріалами, та наразі, за доводами прокурора, лишилось 2 томи для ознайомлення.
В зв'язку з чим, слідчий суддя приходить до висновку, що підозрюваний ОСОБА_6 та його сторона захисту недобросовісно користується своїми процесуальними правами та зволікає з ознайомленням з матеріалами справи.
Рішенням Конституційного Суду України від 18.01.2012 р. № 1-рп/2012 у справі № 1-4/2001 зазначено на те, що право обвинуваченого на ознайомлення із матеріалами справи та право на отримання інформації про закінчення розслідування у кримінальній справі є складовими конституційного права на захист. Ознайомлення обвинуваченого чи його захисника з матеріалами справи є елементом кримінального судочинства і його порядок відповідно до пункту 14 частини першої статті 92 Конституції України визначається законами України. Відтак право на таке ознайомлення не є абсолютним.
Вказаним рішенням Конституційний Суд України вважає, що такі строки на ознайомлення повинні визначатися в кожній справі залежно від обсягу матеріалів справи та їх складності, кількості обвинувачених, дій або бездіяльності (поведінки) обвинуваченого чи його захисника та незалежних від волі обвинуваченого чи його захисника чинників (наприклад, хвороби) тощо. Ознайомлення обвинуваченого чи його захисника з матеріалами справи в межах розумних строків відповідає завданням кримінального судочинства, визначеним у статті 2 Кодексу: охороняти права та законні інтереси фізичних і юридичних осіб, які беруть у ньому участь, а також швидко і повно розкривати злочини, викривати винних та забезпечувати правильне застосування закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний. Це, з одного боку, забезпечує реалізацію прав і свобод людини і громадянина, а з іншого - вимагає від особи відповідальної поведінки, зумовленої законними потребами, інтересами інших осіб (зокрема, потерпілого) та суспільства в цілому.
Конституційний Суд України вважає, що вимоги статті 218 КПК України (1960 р.), яким регулювалося ознайомлення обвинуваченого та його захисника з матеріалами кримінальної справи, узгоджуються з практикою Європейського суду з прав людини та з підпунктом „b“ пункту 3 статті 6 Конвенції, відповідно до якого кожен обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право мати час і можливості для підготовки свого захисту. Так, Європейський суд неодноразово зазначав, що право на захист не є абсолютним, а за змістом статті 6 Конвенції прийнятними є лише вкрай необхідні заходи, які обмежують право на захист (рішення від 23 квітня 1997 року у справі „Ван Мехелен та інші проти Нідерландів“, від 25 вересня 2008 року у справі „Полуфакін і Чернишов проти Росії“).
Як зауважив Європейський суд, підпункт „b“ пункту 3 статті 6 Конвенції гарантує обвинуваченому „мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту“, а це означає, що така підготовка охоплює все, що є „необхідним“ для підготовки розгляду справи судом. Крім того, можливості, доступні кожному, хто обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, мають включати ознайомлення - для цілей підготовки свого захисту - з результатами розслідувань, які проводилися протягом усього провадження у справі. Однак питання адекватності часу і можливостей, наданих обвинуваченому, слід вирішувати в контексті обставин кожної конкретної справи (рішення від 21 жовтня 2010 року у справі „Корнєв і Карпенко проти України“).
Відповідно до ч. 10 ст. 290 КПК України сторонам кримінального провадження, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надається достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ. У разі зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них зобов'язаний встановити строк для ознайомлення з матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження або потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів.
Таким чином, зазначена норма КПК України передбачає надання сторонам кримінального провадження достатнього часу для ознайомлення з матеріалами, до яких надано доступ, та лише у разі зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них зобов'язаний встановити строк для ознайомлення з матеріалами.
Зі змісту клопотання слідчого вбачається, що загальна кількість кримінального провадження складає 50 томів, при цьому, підозрюваному ОСОБА_6 , та його стороні захисту залишилось ознайомлення з 19 томів, які надані з вересня 2019 року, а перебування у відпустці підозрюваного не є поважною причиною двотижневого зволікання з ознайомленням. А відтак, суд не бере до уваги заперечення сторони захисту щодо незволікання з ознайомленням з матеріалами кримінального провадження. Крім того, доводи сторони захист про надання таких матеріалів для ознайомлення лише з квітня 2020 р. не знайшло свого підтвердження.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Зі змісту ст. 2 КПК випливає, що є три завдання кримінального судочинства: 1) захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень; 2) охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження; 3) забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Суд, зберігаючи неупередженість, повинен створити необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків (ч. 6 ст. 22 КПК).
Застосування належної правової процедури означає суворе додержання встановленого кримінальним процесуальним законом порядку досудового розслідування та судового провадження. Саме це є гарантією встановлення об'єктивної істини при здійсненні кримінального провадження, застосування до винного справедливого покарання і не притягнення до кримінальної відповідальності невинуватого.
Об'єктами, що беруться під захист від кримінальних правопорушень за допомогою норм КПК, є: особа; суспільство; держава. Об'єктами охорони є права, свободи та законні інтереси учасників кримінального провадження.
Під такою охороною слід розуміти забезпечення необхідних умов для здійснення прав, свобод і задоволення законних інтересів, їх недоторканності та непорушності за допомогою чіткого врегулювання кримінальних процесуальних відносин та прийняття заходів правового характеру з метою недопущення порушення прав учасників кримінального провадження, в тому числі і прав підозрюваного та його захисника.
Пунктом 21 ст. 7 КПК України передбачено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам, до яких, зокрема, відносяться розумність строків.
Відповідно до приписів частин 1, 3 статті 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки.
Критерієм для визначення розумності строків кримінального провадження є: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачених та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2) поведінка учасників кримінального провадження; 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен обвинувачений має право мати час і можливість для підготовки свого захисту.
В справі «Іглін проти України» (заява № 39908/05) Суд зазначає, що підпункт «b» п. 3 ст. 6 Конвенції гарантує обвинуваченому «адекватний час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту», а отже ця гарантія означає, що підготовка захисту по суті головних обвинувачень може включати проведення з його боку всіх «необхідних заходів».
Аналізуючи практику Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити у справі «Хусейн та інші (Huseyn and others) проти Азербайджану» (рішення від 26 липня 2011 р.)Суд визнав порушення підпункту «b» п. 3 ст. 6 Конвенції, відмітивши, що матеріали обвинувачення були досить великими і включали, поміж іншого, більше 6200 сторінок документів у 22 томах та відео свідчення, записані на 22 відеокасетах. Вивчення такого великого обсягу матеріалів вимагає значного часу для ознайомлення. А тому, Суд, дійшов висновку про наявність серйозних проблем з адекватністю і відповідністю часу і способів, наданих захисту для ознайомлення (пункти 174-178) [14].
У справі «Шопс (Schops) проти Німеччини» (рішення від 13 лютого 2001 р.) суд не визнав порушення підпункту «b» п. 3 ст. 6 Конвенції, так як всі томи справи (132 основних і 2 додаткових - близько 16 000 сторінок в цілому) були направлені адвокату за три тижні до прийняття рішення про продовження попереднього ув'язнення заявника (п.54). При цьому, слід зауважити, що адвокат під час досудового розслідування мав доступ до основних матеріалів, які складали 132 томи в цілому (п.24) [15].
Отже, вищенаведені приклади свідчать, що проблему визначення достатності часу для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження Європейський суд з прав людини вирішує в контексті обставин кожної конкретної справи. Судом не вироблено єдиних критеріїв визначення достатнього часу для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження. А тому, рішення Суду в цьому випадку мають не стільки прецедентний, скільки орієнтуючий характер. Втім, вироблення та тлумачення загальних критеріїв визначення «достатності часу для ознайомлення» є необхідним для забезпечення однакової практики застосування положень ч.10 ст.290 КПК України.
З огляду на вищевикладене, слідчий суддя вважає, що визначення достатності часу для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження має здійснюватися в кожному конкретному випадку індивідуально з врахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них.
Обсяг матеріалів слід визначати з врахуванням кількості аркушів кримінального провадження, кількості та характеристики речових доказів, наявності додатків до протоколів (стенограма, аудіо, відеозапис), які необхідно прослухати чи передивитися. При врахуванні обсягу матеріалів необхідно також брати до уваги те, чи ознайомлювалася сторона захисту, потерпілий з матеріалами досудового розслідування до його завершення в порядку, передбаченому ст.221 КПК України.
Складність матеріалів слід визначати з врахуванням кількості підозрюваних, обвинувачених та епізодів кримінальних правопорушень по яких здійснювалося досудове розслідування. Зокрема, якщо кримінальне провадження здійснюється щодо кримінального правопорушення, вчиненого групою осіб, то це вимагає або визначення черговості ознайомлення з матеріалами, або виготовлення копій матеріалів кожному учаснику кримінального провадження, який буде знайомитися з матеріалами.
Так, у ч.4 ст.290 КПК України визначено, що надання доступу до матеріалів включає в себе можливість робити копії або відображення матеріалів.
В зв'язку з наведеним, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, враховуючи обсяг матеріалів кримінального провадження, з якими захиснику та підозрюваному ОСОБА_6 залишилося ознайомитися, складності матеріалів кримінального провадження та часу з якого моменту такі матеріали представлені для ознайомлення, а також часу звернення ухвали до виконання, слідчий суддя вважає необхідним встановити стороні захисту строк для ознайомлення з матеріалами кримінального провадженні терміном по 24 липня 2020 р. включно. Вказаний строк є достатнім часом у цій справі в розумінні підпункту „b“ пункту 3 статті 6 Конвенції.
Таким чином, клопотання слідчого є заснованим на законі, доводи слідчого знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, в зв'язку з чим клопотання, з урахуванням строку, який встановлюється слідчим суддею, підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 290 КПК України, -
Клопотання сторони обвинувачення - задовольнити.
Встановити підозрюваному ОСОБА_6 та його захиснику - адвокату ОСОБА_5 строк для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 42018101070000090 від 30.03.2018 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 199 КК України, - по 24 липня 2020 р. включно.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. КиєваОСОБА_1