Справа № 466/1802/21
про відмову у відкритті провадження
10 березня 2021 року м. Львів
Суддя Шевченківського районного суду м. Львова Федорова О.Ф., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Турківський районний відділ реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Львів) про встановлення факту, що має юридичне значення,-
встановив:
05 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Львова з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, у якій просить встановити факт неправильності (неповноти) запису про національність бабусі ОСОБА_2 в актовому записі про народження ОСОБА_3 , №35 від 22.05.1962 року складений Виконавчим комітетом Нижньовисоцької сільської ради Турківського району Львівської області; зобов'язати Турківський районний відділ реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Львів) внести зміни в актовий запис №35 від 22.05.1962 року складений щодо ОСОБА_3 у графі національність матері: ОСОБА_2 з «українки» змінити на «полька».
Дослідивши матеріали заяви, вважаю за необхідне відмовити у відкритті провадження з наступних підстав.
Відповідно до частин першої та другої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
У частині першій статті 315 ЦПК України наведено перелік фактів, справи про встановлення яких розглядаються судом. Хоча за змістом частини другої цієї статті зазначений перелік не є вичерпним, проте у судовому порядку можуть бути встановлені тільки ті факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб (якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення).
Чинним законодавством України не передбачено зазначення в актових записах цивільного стану та свідоцтвах про РАЦС національності батьків дитини чи осіб, які вступають у шлюб. Тим самим забезпечується рівність усіх незалежно від національності чи етнічного походження, а також право особи вільно обирати та відновлювати національність, як це передбачено статтею 11 Закону України «Про національні меншини в Україні». Примушення громадян у будь-якій формі до відмови від своєї національності не допускається.
Відмова від фіксації національності в офіційних документах, що посвідчують особу, та актових записах цивільного стану і відповідних свідоцтвах про РАЦС повністю відповідає статті 24 Конституції України, яка гарантує рівність громадян, зокрема, незалежно від етнічного походження, а також статті 11 Закону «Про національні меншини в Україні». Національна належність особи, таким чином, є актом її особистого самовизначення і жодним чином не впливає на публічно-правові відносини такої особи з державою. Фіксація факту національності особи в документі, що її посвідчує, чи в актових записах громадянського стану створила б перешкоду вільному обранню чи відновленню національності, оскільки поставила б таке обрання чи відновлення у залежність від рішення державного органу.
Щодо вимоги про зобов'язати Турківський районний відділ реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Львів) внести зміни до актового запису про народження, необхідно зазначити наступне.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Отже, юрисдикція адміністративного суду поширюється на публічно-правові спори, ознаками яких є не лише спеціальний суб'єктний склад (хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції), але й спеціальні підстави виникнення, пов'язані з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Вирішуючи питання про юрисдикцію спору, необхідно з'ясувати характер спірних правовідносин, а також суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа.
Заявник звернувся із заявою про встановлення факту належності його матері до національності «полька», посилаючись на неповноту та неправильність таких відомостей, зазначених в актовому записах про народження, що на думку заявника є підставою для внесення змін до актового запису щодо національності. При цьому рішення, дії чи бездіяльність органу РАЦС щодо внесення змін до актових записів цивільного стану заявник не оскаржує.
З огляду на наведене, дана справа не містить ознак публічно-правового спору, а вимоги про зобов'язання органу РАЦС внести зміни до актового запису щодо національності є похідними від її вимог встановити певні обставини і неправильність відомостей, що містяться у таких записах.
Відмова від фіксації національності в офіційних документах, що посвідчують особу, та актових записах цивільного стану і відповідних свідоцтвах про ДРАЦС повністю відповідає статті 24 Конституції України, яка гарантує рівність громадян, зокрема, незалежно від етнічного походження, а також статті 11 Закону «Про національні меншини в Україні». Національна належність особи, таким чином, є актом її особистого самовизначення і жодним чином не впливає на публічно-правові відносини такої особи з державою. Фіксація факту національності особи в документі, що її посвідчує, чи в актових записах громадянського стану створила б перешкоду вільному обранню чи відновленню національності, оскільки поставила б таке обрання чи відновлення у залежність від рішення державного органу.
Аналогічні висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 807/45/17 та від 29 травня 2019 року у справі № 398/4017/18.
Також відповідно до п.п. 11 п. 4 Листа Верховного Суду України від 01.01.2012 року про «Судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», не можуть бути встановлені в судовому порядку факти щодо належності особи до певної національності.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо заява не підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства.
На підставі викладеного, заява про встановлення факту належності особи до певної національності не підлягає розгляду в судах у порядку окремого провадження цивільного судочинства, що згідно з п.1 ч. 1 ст.186 ЦПК України є підставою для відмови у відкритті провадження у справі.
Відмова органів реєстрації актів громадянського стану виправити або змінити запис може бути оскаржена до суду у порядку адміністративного судочинства.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства у зв'язку з неможливістю встановлення в судовому порядку факту щодо належності особи до певної національності та похідною від цієї вимоги вимогою про зобов'язання внести зміни до актового запису, а тому у відкритті провадження у даній справі необхідно відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 186, 293, 315 ЦПК України,-
постановив:
Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Турківський районний відділ реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Львів) про встановлення факту, що має юридичне значення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарги подаються учасниками справи через Шевченківський районний суд м. Львова.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://sh.lv.court.gov.ua/sud1328/.
Суддя: О. Ф. Федорова