Справа № 466/2045/21
15 березня 2021 року суддя Шевченківського районного суду м. Львова Баєва О.І. ознайомившись із заявою Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по оплаті за спожиту теплову енергію, -
12.03.2021 року Львівське комунальне підприємство «Залізничнетеплоенерго» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про з ОСОБА_1 заборгованості по оплаті за спожиту теплов енергію за період з 01.02.2018 року по 31.12.2020 року та 227 грн судового збору.
Розглянувши надані матеріали, суд приходить до висновку, що слід відмовити у видачі судового наказу виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 160 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Згідно з положення п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Заявник просить стягнути з боржника заборгованість за послуги за спожиту теплову енергію за період з 01.02.2018 року по 31.12.2020 року у розмірі 4676,16 грн. З цього вбачається, що ЛКП «Залізничнетеплоенерго» звернулося до суду з заявою про видачу судового наказу поза межами строків позовної давності щодо вимог про стягнення боргу за період з 01.02.2018 року до 12.03.2018 року.
Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» наявність спору про право є підставою для відмови у відкритті провадження за заявою про видачу судового наказу, якщо з доданих документів вбачається пропуск позовної давності; така вимога може бути розглянута тільки у позовному провадженні.
Відповідно до п. 10 вищевказаної Постанови норми ЦПК України не передбачають можливості часткового задоволення заяви про видачу судового наказу, оскільки, він видається лише за умови безспірності вимог.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
Відповідно до ч.3 ст. 165 ЦПК України у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.
А тому, у зв'язку з тим, що з наданих заявником документів вбачається пропуск позовної давності, та враховуючи неможливість часткового задоволення заяви про видачу судового наказу, вимога щодо стягнення заборгованості в сумі 4676,16 грн. не може бути визнана судом безспірною та як наслідок цього, не підлягає розгляду у порядку наказаного провадження.
За таких обставин, суд вважає за необхідне відмовити у видачі судового наказу, та роз'яснити заявникові, що відповідно до ч. 2 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Керуючись ст. ст.163, 165, 166 ЦПК України,
відмовити у видачі судового наказу за заявою Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по оплаті за спожиту теплову енергію.
Апеляційна скарга на ухвалу подається до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О. І. Баєва