465/2430/20
2/465/1246/21
судового засідання
16.03.2021 року м. Львів
Франківський районний суд м.Львова
в складі:
головуючого судді Ванівського Ю.М.
при секретарі Кремса Б.Б.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у м. Львові в залі суду заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, у справі за № 465/2430/20,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову, у справі № 465/2430/20, яку мотивує тим, що 07.10.2020 року ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Заяву мотивує тим, що судом, при прийнятті оскаржуваної ухвали не були відомі обставини, які є істотними для вирішення питання про необхідність та доцільність забезпечення позову та наявні підстави для скасування заходів забезпечення позову з огляду на наступне.
Згідно свідоцтва про право власності від 07.10.2020 р. вбачається, що приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.М. відповідно до ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» та на підставі акту про електронні торги, складеного ОСОБА_2 , приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області 24 вересня 2020 року посвідчує, що ОСОБА_1 належить на праві власності майно, що складається з двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальна площа 51,4 кв.м., житлова площа 29,4 кв.м.
Згідно протоколу проведення електронних торгів №5021113 від 15.09.2020 р., вищевказана квартира належала ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 15.01.2016 року, посвідченого П'ятою Львівською державною нотаріальною конторою, реєстраційний №4-69.
Так, на підставі вищевикладеного, просить клопотання задоволити.
В судовому засіданні третя особа - ОСОБА_1 заявлене клопотання підтримав та просив таке задоволити.
В судовому засіданні позивач - ОСОБА_4 та його представник просили відмовити в задоволенні вищевказаної заяви за безпідставністю.
Суд, заслухавши учасників по справі та дослідивши матеріали клопотання, вважає, що заява підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 12.10.2020 р.. ухвалою Франківського районного суду м. Львова у справі №465/2430/20, в порядку забезпечення позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , про визнання правочину удаваним, накладено арешт на житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 .
Суд, постановляючи вищевказану ухвалу виходив із наданих доказів позивача про те, що спірне житлове приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , відносно продажу якого укладався удавлений правочин, який оспорюється оформлений на ОСОБА_3 .
Відповідно до ч.ч.1, 7 ст.158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006 року заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Крім того, як роз'яснено в пункті 4 даної постанови, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Статтею 19 Конституції України, визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Суд враховує право кожного на справедливий розгляд його справи судом при вирішенні спору щодо його прав та обов'язків цивільного характеру, що передбачено в п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню відповідно до ст.9 Конституції України.
Згідно з ч.1 ст.1 Першого протоколу до цієї Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.
Так, згідно наданих третьою особою доводів, квартира АДРЕСА_1 , належить на праві власності ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст. 321 ЦКУ право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення позову, прийняті ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 12.10.2020 у справі № 465/2430/20.
Керуючись ст.ст.149-153,154 ЦПК України, суд, -
заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, у справі за № 465/2430/20,-задовольнити.
Заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 12.10.2020 р.у справі № 465/2430/20 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_1 , про визнання правочину удаваним скасувати.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Боржник: ОСОБА_3 , іпн - НОМЕР_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
Стягувач: ОСОБА_1 , ІПН - НОМЕР_2 , що проживає за адресою: АДРЕСА_4 .
Суддя Ванівський Ю.М.