Справа № 456/2413/19
Провадження № 2/456/448/2021
іменем України
03 березня 2021 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Бораковського В. М. ,
секретар судового засідання Свержинська І.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Лан» про захист честі, гідності, ділової репутації-,
за участю:
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
представника відповідача ОСОБА_3 , -
встановив:
Стислий виклад позиції сторін.
В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору позивачка покликалася на те, що 13.06.2019 під час трансляції відповідачем програми «Новини Стрия» журналістом відповідача повідомлено телеглядачам про завершення розслідування, в якому фігурувала викладачка з коледжу. В титрах до розповіді, на екрані, розмістили допис «ВИРОК - ВИННА», « .. З роботи не звільнили, але години таки скоротили ..», .Спецслужби поставили крапку в розслідуванні по справі викладачки з коледжу п. Лєни Васільєвої», «...Нагадаю в кінці квітні в коментарях під дописом нашого редактора написала, що Крим ніколи Українським не був», «... п. Лєна у скоєному таки зізналася». Поширена інформація не відповідає дійсності, є недостовірною і неправдивою, принижує її честь і гідність, дискредитує її репутацію, порушує її особисті немайнові права, такі як право на повагу до гідності та честі, ділової репутації. Поширена відповідачем про неї інформація є наклепом. Вона є публічною особою, позитивна думка студентів, викладачів та мешканців Стрия формувалася про неї більше десятка років і є результатом її наполегливої праці і має важливе значення для неї.
Позивачка просить визнати такою, що не відповідає дійсності, принижує честь, гідність та ділову репутацію є образою, інформацію поширену ТзОВ «Телерадіокомпанія «ТелеЛан» відносно про неї, а саме:
«ВИРОК - ВИННА», « .. З роботи не звільнили, але години таки скоротили ..», «..Спецслужби поставили крапку в розслідуванні по справі викладачки з коледжу п. Лєни Васільєвої», «....Нагадаю в кінці квітні в коментарях під дописом нашого редактора написала, що Крим ніколи Українським не був», «... п. Лєна у скоєному таки зізналася».
Зобов'язати ТзОВ «Телерадіокомпанія «ТелеЛан», протягом семи днів, з дня набрання судовим рішенням у даній справі законної сили, спростувати поширену відносно неї недостовірну інформацію, а саме: «ВИРОК - ВИННА», « .. З роботи не звільнили, але години таки скоротили ..», ..Спецслужби поставили крапку в розслідуванні по справі викладачки з коледжу п. Лєни Васільєвої», «....Нагадаю в кінці квітні в коментарях під дописом нашого редактора написала, що Крим ніколи Українським не був», «... п. Лєна у скоєному таки зізналася», шляхом оприлюднення рішення суду у програмі «Новини Стрия».
Представником відповідача подано заперечення на позовну заяву (а.с.110-112), в обґрунтування якого покликаючись на те, що позивачем не надано суду доказів на підтвердження позовних вимог. Позивачем не подано доводів та фактичних даних про не скорочення їй годин та її не зізнання у скоєному. Крім цього, позивачем не надано жодного аргументованого пояснення як саме умовне скорочення годин за місцем праці може дискредитувати цю особу та її відносини з мешканцями міста Стрия, не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів щодо наклепу зі сторони відповідача, а також не надано суду жодного доказу в підтвердження того, що поширена відповідачем інформація спричинила зниження престижу та підриву довіри до її діяльності. Не зазначено нею, які саме права, свободи чи інтереси порушені відповідачем та підлягають судовому захисту. Інформація у програмі «Новини Стрия» безпосередньо була спрямована на висвітлення результатів розгляду допису позивача у коментарях у мережі Інтернет, містила певну думку щодо висновків, проведених та зроблених службовими особами СБУ, яке і проводило розслідування по даному факту. Тобто, ТРК «Лан» поширила відомості про події, які стосуються перевірки правоохоронним органом в особі СБУ, предметом якого був допис позивачки. Висловлювання « ОСОБА_4 », «З роботи не звільнили, але години скоротили», «Спецслужби поставили крапку в розслідуванні по справі викладачки з коледжу п. Лєни Васільєвої» не містить негативної інформації, яка б принизила ділову репутацію позивачки.
В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала, покликаючись на викладені у позові обставини, суду пояснила, що фраза «Вирок - винна» є для неї образливою. Її знайомі питалися її в чому вона винна і чи виносив суд відносно неї вирок. Неправдивою є і вислів про скорочення годин викладання в коледжі. У неї дійсно у 2018 було 828 годин викладання, а у 2019 близько 600, однак це відбулося після виходу в ефір вказаних новин. Неправдивою є і інформація про розслідування спецслужб, оскільки вона не мала жодних розмов з представниками правоохоронних органів. Інформації про Крим вона не поширювала, в цей час її стрінка була зламана. Крім цього вона нікому не зізнавалася про допис щодо Криму, в тому числі і в кабінеті директора коледжу.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, покликаючись на викладені у позові обставини, суду пояснила, поширена відповвідачем інформація є не правдивою і такою, що принижує честь, гідність і ділову репутацію позивача, враховуючи також її посаду викладача коледжу, тому просить позов задоволити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, суду пояснив, що дійсно відповідачем в програмі новин були вжиті вказані у позові вирази, однак вони є правдивими і такими, що не принижують честь, гідність і ділову репутацію позивача. Щодо інформації викладеної на екрані «Вирок винна», то відповідач не мав на увазі вирок суду. Вирок - це мовна алегорія, спосіб викладення обставин журналістом щодо допису позивача про Крим, проведення розслідування працівниками СБУ та встановлення винуватості того, що саме позивач на своїй сторінці подала допис про Крим. Щодо фрази про те, що позивача з роботи не звільнили, то така є правдивою і не є образливою. Щодо скорочення годин викладання, то ОСОБА_5 це підтвердила у судовому засіданні і така обставина підтверджена довідками коледжу. Щодо розслідування, то проводилась перевірка по факту публікації СБУ, які звертались до відповідача із запитами з приводу цього і є відповідь СБУ про проведену перевірку. Про те, що публікацію про Крим писала позивач підтверджується показами свідків та витягом з інтернету. Про те, що позивач зізналася про допис про Крим у директора коледжу, підтвердили свідки у судовому засіданні. Враховуючи вищенаведене, просить відмовити в задоволенні позову повністю.
Заяви (клопотання) учасників справи.
Позивачкою подано:
заяву про виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху (а.с.11-13);
клопотання про відкладення судового засідання (а.с.76);
заяву про виклик свідків (а.с.109).
Представником позивача подано заяву про відкладення розгляду справи (а.с.88, 174, 208, 220).
Представником відповідача подано:
клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача (а.с.32-33) ;
клопотання про ознайомлення з матеріалами справи (а.с.63-64) ;
заяву про відкладення розгляду справу (а.с.125, 172, 209, 221) ;
заяву про виклик свідків (а.с.170) ;
клопотання про витребування доказів (а.с.205).
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 27.06.2019 позовну заяву залишено без руху та надано позивачці строк для усунення недоліків поданої позовної заяви (а.с.8-9).
Ухвалою від 08.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження (а.с.25-26).
Ухвалами підготовчого засідання від 05.08.2019, 18.09.2019 відкладено підготовче засідання (а.с.49, 78).
Ухвалою підготовчого засідання від 04.12.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.115-116).
Ухвалами судового засідання від 23.04.2020, 10.11.2020, 23.12.2020 відкладено розгляд справи (а.с.175, 210, 222).
Заслухавши пояснення сторін, показання свідків, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, суд доходить такого висновку.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Відповідно до запиту з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія «Лан» знаходиться за адресою Львівська область, м.Стрий, вул.Коссака,9, основний вид економічної діяльності юридичної особи -діяльність у сфері телевізійного мовлення (а.с.18-24).
Згідно довідки директора Стрийського коледжу Львівського національного аграрного університету №568 від 04.06.2020 виданій ОСОБА_1 вбачається, що у 2019-2020 за нею закріплено педнавантаження у кількості 360 год за основним наказом та 186 год за додатковими наказами (а.с.187).
Відповідно до запиту №62/51-1215 від 26.04.2019, Управління СБУ у Львівській області просить ТОВ «ТРК «ТелеЛан» надати інформацію про активність в мережі Інтернет користувача за адресою АДРЕСА_1 в період 22.04.2019 з 22:30 по 23:30 год., а також відвідування даним абонентом соціальної мережі Facebook у вищевказаний період із зазначенням його ІР адреси (а.с.197).
Як вбачається з відповіді ТОВ «ТРК «ТелеЛан» на запит Управління СБУ у Львівській області в період 22.04.2019 з 22:30 по 23:30 в даного абонента сервіс був активний, йому була надана реальна ІР адреса НОМЕР_1 і в цей період був обмін даними між ІР адресами абонента і серверами http://facebook.com/ (IP адреси НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 ; 31.13.64.21) Дані отримані таким чином, що в нас збирають трафік від і до абонента утилітою flow capture (а.с.196).
Відповідно до скріншоту сторінки з соціальної мережі «Facebook» вбачається, що ОСОБА_6 поширила допис «Крим ніколи не був нашим» (а.с.198).
Відповідно до відповіді №62/16-732п від 20.01.2021 СБУ України, яка надійшла на адресу суду вбачається, що Управління СБУ у Львівській області аналізувались публікації ОСОБА_1 в соціальних мережах Facebook. За результатами огляду вказаних публікацій в діях ОСОБА_1 не виявлено складу адміністративного чи кримінального правопорушення (а.с.239).
Відповідно до відповіді директора Стрийського коледжу ЛНАУ на адвокатський запит №24 від 04.02.2021 та витягів з наказів №№139, 9, 9/1, 125 ОСОБА_1 встановлено на навчальний рік з 01.09.2019 по 31.06.2020 педагогічне навантаження в кількості 600 год. (а.с.241-245).
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 дала суду показання, за змістом яких 13.06.2019 вона дивилась Стрийське телебачення «Новини», побачила на екрані «Вирок-Винна», почула що це передача про ОСОБА_8 . Говорили, що «спецслужби поставили крапку у розслідуванні по справі ОСОБА_5 , з роботи не звільнили, але години скоротили». Ще повідомила, що під дописом написано фразу, що «Крим ніколи не був Українським». Відразу подзвонила до ОСОБА_5 , так як знала її як досвідченого педагога, а також чула як сусіди обговорювали між собою те, що показували в новинах. Сама ОСОБА_5 нічого не пояснила, сказала тільки що відносно неї кримінальної справи немає, години роботи не скоротили.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 дала суду показання, за змістом яких вона є мамою позивачки. 13 червня дивилася Новини Стрия о 19 год про воду, пізніше говорили про справу вчительки коледжу ОСОБА_5 . Внизу на екрані був напис «Вирок-Винна», почула як говорили, що скорочено години, але не звільнена з посади, визнала себе винною. Відразу подзвонила дочці щодо побаченого, яка сказала що нічого не знає, про дану інформацію.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 дала суду показання, за змістом яких вона в четвер вечером на кухні дивилась новини Стрия, була шокована даною інформацією, так як знає ОСОБА_11 з позитивної сторони. Відразу не дуже зрозуміла про що йде репортаж, чула що її хочуть звільнити. На роботі теж обговорювали дану ситуацію. Образливо було сказано в репортажі, він був негативного характеру.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 дала суду показання, за змістом яких вона бачила коментар на ОСОБА_13 , який писала ОСОБА_14 щодо Криму, але що саме не пам'ятає. Позивач зібрала батьківські збори, на яких вона була і повідомила, що не все що написано писала вона сама, що її сторінку на сайті зламали. Сказала, що нею мали займатися органи СБУ, щоб розслідувати записи, які вона писала. Крім цього, повідомила, що дивилася передачу 13.06.2019 о 19 год. На екрані писало «Вирок-Винна». ОСОБА_14 сказала, що нічого у ОСОБА_13 не писала, замість неї хтось інший написав.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_15 дала суду показання, за змістом яких у квітні місяці її чоловік розмістив пост на ОСОБА_13 щодо ОСОБА_16 . Ввечері під постом був коментар від ОСОБА_1 «Крим ніколи не був Українським». Пізніше журналіст зустрівся в коледжі з п. ОСОБА_17 , зняли сюжет, вона плуталася в показах, казала що вона не це мала на увазі, що її сторінку зламали. Директор коледжу дав дозвіл на інтерв'ю, та сказав що ОСОБА_1 години будуть скорочені. Крім цього, працівник СБУ ОСОБА_18 розпитував її та її чоловіка відносно даної ситуації, сказав, що СБУ зацікавилась цим питанням. Допис «Вирок-Винна» був коментарем її чоловіка ОСОБА_19 .
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_19 дав суду показання, за змістом яких у 2019 році він працював редактором ТОВ «ТРК «Лан». 13 червня 2019 року він готував матеріал до програми «Новин». В другому сюжеті констатував факти на підставі матеріалів про розслідування, яке проводило СБУ щодо допису п.Васільєвої про Крим. У соціальній мережі «Facebook» під його дописом п.Васільєва залишила коментар про те, що «Крим ніколи не був Українським» чи нашим. Зазначив, що до телерадіокомпанії надійшов запит з якої ІР адреси писався допис. Він надавав пояснення представнику СБУ, крім цього спілкувався з директором коледжу, який сказав, якщо буде доведена провина п. ОСОБА_5 тоді їй буде скорочено години. Це відбувалось до виходу даного матеріалу в програмі «Новини». «Вирок - винна» він використав як цитату іншої людини емфірично, мова йшла не про вирок судовий. Працівник СБУ п. ОСОБА_20 сказав, що ОСОБА_5 зізналася, що саме вона писала цей коментар. На підставі розслідування працівниками СБУ, спілкування з директором коледжу та з самою п.Васільєвою, зробив матеріал до новин.
З дослідженого в судовому засіданні диску №1, 2 вбачається, що 13.06.2019 під час трансляції відповідачем програми «Новини Стрия» журналістом повідомлено про завершення розслідування, в якому фігурувала викладачка з коледжу. В титрах до розповіді, на екрані, був розміщений допис «ВИРОК - ВИННА», « . З роботи не звільнили, але години таки скоротили ..», ..Спецслужби поставили крапку в розслідуванні по справі викладачки з коледжу п. Лєни Васільєвої», «....Нагадаю в кінці квітні в коментарях під дописом нашого редактора написала, що Крим ніколи Українським не був», «... п. Лєна у скоєному таки зізналася». Крім цього, як зазначила журналіст громадськість обурилася на те, що «Крим ніколи Українським не був», та звернулась до правоохоронних органів, щоб з'ясувати правду. Працівники СБУ провели розслідування в даній справі, де було встановлено, що з ІР адреси де проживає ОСОБА_14 був зроблений допис, що «Крим ніколи Українським не був». Пізніше вона зізналася у даному дописі.
Зміст спірних правовідносин.
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з поширенням відповідачем, на думку позивачки, недостовірної інформації про неї, яка посягає на її честь гідність і ділову репутацію.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
До спірних правовідносин, які виникли між сторони, підлягають застосуванню норми Конституції України, Цивільного кодексу України, Закону України «Про інформацію» (від 02 жовтня 1992 року № 2657-XII), Закону України «Про телебачення і радіомовлення» (від 21 грудня 1993 року № 3759-XII).
Так, стаття 3 Конституції України визначає, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до статті 28 Конституції України кожен має право на повагу до його гідності.
Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя (ст. 34 Конституції України).
Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров'я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.
Згідно з частиною першою статті 302 Цивільного кодексу України, фізична особа має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про інформацію» інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Згідно з статтею 2 Закону основними принципами інформаційних відносин є: гарантованість права на інформацію; відкритість, доступність інформації, свобода обміну інформацією; достовірність і повнота інформації; свобода вираження поглядів і переконань; правомірність одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації; захищеність особи від втручання в її особисте та сімейне життя.
Відповідно до частини 1 та 2 ст. 30 Закону ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.
Пунктами «а» та «в» ст. 59 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» передбачено, що телерадіоорганізація зобов'язана: дотримуватися законодавства України та вимог ліцензії; поширювати об'єктивну інформацію.
Зважаючи на положення статті 9 Конституції України та частини 4 статті 10 ЦПК України суд враховує частину 2 статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (дата підписання 04.11.1950), ратифіковану Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, згідно з якою здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.
Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб'єктивних прав та юридичних обов'язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.
Крім цього, суд зважає на роз'яснення, викладені у постанові Пленуму ВСУ від 27.02.2009 №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи».
У пункті 5 постанови роз'яснено, що фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. При цьому, суди повинні враховувати такі відмінності: а) при спростуванні поширена інформація визнається недостовірною, а при реалізації права на відповідь - особа має право на висвітлення власної точки зору щодо поширеної інформації та обставин порушення особистого немайнового права без визнання її недостовірною; б) спростовує недостовірну інформацію особа, яка її поширила, а відповідь дає особа, стосовно якої поширено інформацію.
Як роз'яснено у пункті 15 постанови при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Згідно з роз'яснень, викладених у пункті 19 постанови вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
Таким чином на підставі безпосередньо досліджених у судовому засіданні та оцінених доказів, судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з публікацією на сторінці Фейсбук з ІР адресою : 31.13.81.5; 31.13.81.36; 31.13.64.21, що зареєстрована в АДРЕСА_1 , тобто за місцем проживання позивача, повідомлення ОСОБА_21 «Крим ніколи не був нашим…».
13.06.2019 ТОВ «ТРК «Лан» під час трансляції програми «Новини Стрия» близько 19.00 год. журналістом новин ОСОБА_19 повідомлено телеглядачам наступні фрази : « .. З роботи не звільнили, але години таки скоротили...», Спецслужби поставили крапку в розслідуванні по справі викладачки з коледжу п. Лєни Васільєвої», «....Нагадаю в кінці квітня в коментарях під дописом нашого редактора написала, що Крим ніколи Українським не був», «... п. Лєна у скоєному таки зізналася». В титрах до розповіді, на екрані, був розміщений допис «ВИРОК - ВИННА». Крім цього, як зазначив журналіст громадськість обурилася дописом про те, що «Крим ніколи Українським не був», та звернулась до правоохоронних органів, щоб з'ясувати правду. Працівники СБУ провели розслідування в даній справі, де було встановлено, що з ІР адреси де проживає ОСОБА_14 був зроблений допис, що «Крим ніколи Українським не був». Пізніше вона зізналася у даному дописі.
Аналізуючи поширену відповідачем інформацію суд приходить до наступного висновку:
1. В обґрунтування позовних вимог та поясненнях у судовому засіданні, позивач вказує на те, що титри в низу екрана під час вказаної програми новин «ВИРОК - ВИННА» вона вважає не правдивою і такою, що принижує її честь, гідність та ділову репутацію, оскільки відносно неї судом не виносилось жодного судового вироку.
Суд звертає увагу на те, що у вказаному виразі не має посилання на ВИРОК СУДУ, а вжито слово вирок.
Відповідно до Академічного тлумачного словника української мови, слово ВИРОК вживається як в розумінні рішення суду про винність або не винність підсудного (обвинувальний вирок суду, виправдувальний вирок суду) так і категоричного рішення про що-небуть, оцінка чогось, авторитетна думка про щось (Буде з тебе й старої, навчися-но перше робити,- дала ВИРОК мати і на тому скінчилося. (Л Українка, ІІІ, 1952, 640)
Таким чином суд приходить до висновку про те, що позивач сприйняла вказану інформацію не вірно, у розумінні обвинувальний вирок суду, в той час як відповідач вжив це слово як оцінку того, що саме позивач написала допис на сторінці Фейсбук про Крим у такій формі, тому вона винувата у його написанні. Таке оціночне судження не є підставою для відповідальності відповідно до вимог ст. 30 ЗУ «Про інформацію».
2. Щодо інформації « .. З роботи не звільнили, але години таки скоротили ..», то її частина, а саме « .. З роботи не звільнили…», відповідає дійсності, не оспорюється і підтверджена у судовому засіданні сторонами по справі і не є такою що принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача.
Щодо іншої частини інформації, а саме «…але години таки скоротили ..», то у судовому засіданні позивач визнала те, що до цієї події у 2018 році її педагогічне навантаження було 828 годин викладання, а у 2019 близько 600. Крім цього ці обставини підтверджується і дослідженою у судовому засіданні довідкою виданою директором Стрийського коледжу ЛНАУ, тому вказана інформація відповідає дійсності і не є такою що принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача.
3. Поширена інформація про те, що «...Спецслужби поставили крапку в розслідуванні по справі викладачки з коледжу п. Лєни Васільєвої», підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами по справі, а саме запитом Управління СБУ у Львівській області на керівника ТОВ «ТРК ЛАН», відповіддю на вказаний запит СБУ директора ТОВ «ТРК ЛАН» та повідомлення на адресу суду т.в.о. начальника Управління СБУ у Львівській області, показами свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_15 , в сукупності які підтверджують проведення перевірки публікацій ОСОБА_1 в соціальній мережі Фейсбук з приводу її публікації «Крим ніколи не був нашим», тому така інформація є достовірною і не є такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача.
4. Щодо інформації «....Нагадаю в кінці квітня в коментарях під дописом нашого редактора написала, що Крим ніколи Українським не був». Про те, що допис про Крим на сторінці ОСОБА_22 написала позивачка підтверджено у судовому засіданні дослідженими доказами, а саме запитом Управління СБУ у Львівській області на керівника ТОВ «ТРК ЛАН», відповіддю на вказаний запит СБУ директора ТОВ «ТРК ЛАН», скріншотом зі сторінки ОСОБА_23 в соціальній мережі «Facebook», повідомлення на адресу суду т.в.о. начальника Управління СБУ у Львівській області, показами свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_15 , відповідно до яких встановлено, що сторінка в соціальній мережі «Facebook» ОСОБА_6 із вказаною адресою за місцем її проживання у даний час була активною, що в сукупності підтверджує написання позивачем вказаної інформації про Крим, тому така інформація є достовірною і не є такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача.
5. Щодо інформації «... п. Лєна у скоєному таки зізналася». Даний факт підтверджений показаннями свідків ОСОБА_12 ОСОБА_19 та ОСОБА_15 , які пояснили, що позивач визнала факт написання допису, однак вказувала, що вона не це мала на увазі написавши цю фразу, тому така інформація є достовірною і не є такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що свобода ЗМІ користується особливим статусом тоді, коли на пік поставлені питання, що становлять предмет громадського інтересу (справа Лінгенс проти Австрії», справа Торгер Торгейрсон проти Ісландії).
Суд звертає увагу, що озвучена представником відповідача інформація в програмі «Новини Стрия» сама по собі не порушує особистих немайнових прав позивача, оскільки така відповідає дійсності. Крім цього журналіст висловив думку, щодо ситуації, яка склалась у даржаві щодо анексії Російською Федерацією частини території України - Автономної республіки Крим і обговорення та викладення своєї думки з цього приводу позивачкою у такий спосіб, привертає увагу активної частину суспільства і підлягає перевірці правоохоронними органами України.
Позивачка «виставила» себе на публічне обговорювання, при цьому, вона не могла не усвідомлювати того, що підлягає ретельному громадському контролю і її дії потенційно можуть зазнавати як гострої та сильної громадської критики громадянами, так і засобами масової інформації, оскільки увага суспільства прикута до події що мала і має місце в державі, зокрема в Криму.
Крім цього суд звертає увагу на норму ст. 30 ЗУ «Про інформацію», відповідно до якої особа, яка не згідна із наведеною інформацією, вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення інформації у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених оціночних суджень, надавши їм іншу оцінку.
Оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні є безпідставними, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
На підставі статей 3, 28, 68 Конституції України, статей 200, 201, 269, 270, 277, 280, 297, 299 ЦК України та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Відмовити в позові ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Лан» (місцезнаходження: Львівська область, м. Стрий, вул.Коссака,9, ідентифікаційний код 30310652) про захист честі, гідності, ділової репутації.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до частини 6 ст. 259 та частини 1 ст. 268 ЦПК України складання повного рішення суду відкладено на десять днів.
У зв'язку з оголошенням в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення - 15 березня 2021 року.
Головуючий суддя В. М. Бораковський