Справа № 456/3389/20
Провадження № 2/456/229/2021
"04" березня 2021 р. Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Саса С. С.
при секретарі Карпин О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрий справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Стрийської міської ради Львівської області, третя особа Державна архітектурно-будівельна інспекція України про визнання права власності на гараж,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом та просить визнати за ним право власності на гараж у дворі біля будинку АДРЕСА_1 розміром 6,91м х 3,28м, загальною площею 22,5 кв.м. В обгрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що 28 жовтня 2019 року виконавчим комітетом Стрийської міської ради Львівської області винесено рішення №268, згідно якого позивачу ОСОБА_1 , інваліду ІІ групи, надано дозвіл на встановлення збірно-розбірного гаражу розміром 6,0х4,0м по АДРЕСА_1 . В березні 2020 року позивач встановив збірно-розбірний гараж розміром 6,91х3,28 м. загальною площею 22,5 м.кв. біля буд. АДРЕСА_1 . В липні 2020 року позивач звернувся до ФОП ОСОБА_2 з заявою про видачу технічного паспорту на гараж загальною площею 22,5 м.кв. біля буд. АДРЕСА_1 та 12 серпня 2020 року отримав технічний паспорт на вищевказаний гараж. Відповідно до звіту про проведення технічного обстеження гаража літ «А-1» розташованого за адресою біля будинку АДРЕСА_1 , встановлено відповідність вимогам ДБН В.2.3-15:2007 «Споруди транспорту. Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів» та їх готовність до експлуатації. 26 серпня 2020 року позивач звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно Грабовецької сільської ради Стрийського району Кіндракевич Б.Р. з заявою про державну реєстрацію права власності на гараж розміром 6,91х3,28 м. загальною площею 22,5 кв.м біля буд. АДРЕСА_1 , однак 26 серпня 2020 року державним реєстратором Кіндракевич Б.Р. винесено рішення №38439585 від 26.08.2020 року про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень посилаючись на те, що позивачем не подано документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту, а тому позивач змушений звернутися з даним позовом до судупро визнання за ним права власності на вказаний гараж.
Позивач та його представник ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, однак представник позивача ОСОБА_3 подав до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують та просять позов задоволити.
Представник відповідача виконавчого комітету Стрийської міської ради Львівської області Р.Бурак в судове засідання не з'явився, однак подав до суду клопотання, в якому просить розглядати справу без його участі та вирішити справу на розгляд суду.
Представник третьої особи Державної архітектурно-будівельної інспекції України в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (1950р.), ратифікована Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР (далі - Конвенція), зокрема ст.1 Протоколу № 1 (1952 р.) передбачає право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускає позбавлення особи свого майна, крім як в інтересах суспільної необхідності і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнає право держави на здійснення контролю за використанням власності у відповідності з загальними інтересами або для забезпечення податків, інших зборів чи штрафів.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що позивачем ОСОБА_1 у дворі будинку по АДРЕСА_1 встановлено збірно-розбірний гараж під літерою «А-1»,загальною площею 22,5 кв.м, що підтверджується технічним паспортом, виготовленого 12.08.2020 року ФОП ОСОБА_2 на замовлення ОСОБА_1 .
З рішення виконавчого комітету Стрийської міської ради Львівської області №268 від 28.10.2019 року вбачається, що виконавчим комітетом Стрийської міської ради вирішено надати дозвіл на встановлення металевого збірно-розбірного гаражу розміром 6,0х4,0м ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 ).
Згідно звіту про оцінку вартості гаражу у дворі комунального будинку по АДРЕСА_1 , виготовленого 14.08.2020 суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_4 , вартість гаража становить 36972 грн.
Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Грабовецької сільської ради Стрийського району Кіндракевич Р.Б. №38439585 від 26.08.2020 відмовлено ОСОБА_1 у внесенні запису до Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно у зв'язку з відсутністю документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта.
Відповідно до звіту про проведення технічного обстеження гаражу літ. «А-1», розташованого за адресою біля будинку АДРЕСА_1 , виконаного ФОП ОСОБА_2 12.08.2020 року, встановлено відповідність вимогам ДБН В.2.3-15:2007 «Споруди транспорту. Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів» та їх готовність до експлуатації.
Відповідно до ч.1 ст. 316, ч.1 ст. 319 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ч.1 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Статтею 376 ЦК України також визначені певні правила, за якими можливе визнання за особою права власності на самочинно збудоване нерухоме майно.
Зокрема, згідно із нормою частини 5 статті 376 ЦК України, яка регламентує порядок визнання права власності на майно, що виникло внаслідок самочинного будівництва, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки, суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Судом встановлено, що позивач встановивши гараж, не порушив права та інтереси інших осіб, встановлена можливість його надійної та безпечної експлуатації, що підтверджується звітом про проведення технічного обстеження об'єкту гаража біля будинку по АДРЕСА_1 , виготовленого ФОП ОСОБА_2 12.08.2020 року.
Пункт 10 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2015 р. № 750) передбачає, що у випадку визнання права власності на самочинно збудований об'єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об'єкта.
Згідно ч. 2 ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Пунктом 2 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних i кримінальних справ від 30.03.2012 року № 6 «Про практику застосування судами ст. 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва)» визначено, що відповідно до ст. 376 ЦК України, суди розглядають справи щодо самочинного будівництва, зокрема, про визнання права власності на самочинно збудоване майно власником земельної ділянки; про визнання права власності на самочинно збудоване майно на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснила самочинно будівництво.
На підставі вищенаведеного, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, зокрема врахувавши те, що самочинне будівництво спірного гаражу здійснено без порушення будівельних і технічних норм, а також судом не здобуто доказів того, що таке будівництво суперечить суспільним інтересам чи порушує права інших осіб, та що таким будівництвом порушені санітарно-технічні вимоги чи правила експлуатації, а тому суд вважає, що позов слід задоволити та визнати за позивачем право власності на гараж біля будинку АДРЕСА_1 загальною площею 22,5 кв.м.
Керуючись ст. ст. 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , право власності на гараж у дворі біля будинку АДРЕСА_1 загальною площею 22,5 кв.м.
Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів.
Суддя: С. С. Сас