Головуючий у суді першої інстанції: Мельниченко Л.А.
Єдиний унікальний номер справи № 755/18337/20
Апеляційне провадження № 33/824/1513/2021
16 березня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Мережко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Кузьміна Євгена Олександровича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 25 січня 2021 року щодо притягнення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до адміністративної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 25 січня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розмірі 10 200 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
На вказану постанову адвокат Кузьмін Є.О., діючи в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу. У апеляційній скарзі просить постанову скасувати та закрити провадження у справі на підставі п. 6 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку із скасуванням акта, який встановлює адміністративну відповідальність.
Також просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду. Клопотання мотивує тим, що не був присутній у судовому засіданні під час прийняття постанови, копію не отримував. При цьому зазначає, що вживав усіх необхідних дій для отримання інформації про рух справи.
Клопотання про поновлення строку підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом 10 днів з дня винесення постанови.
З матеріалів справи вбачається, що постанова винесена 25 січня 2021 року, а апеляційна скарга на неї подана 10 лютого 2021 року, тобто, з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Вважаю, що особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, слід поновити строк на апеляційне оскарження постанови, оскільки розгляд справи 25 січня 2021 року відбувся без його участі, докази отримання копії постанови апелянтом у матеріалах справи відсутні. Отже, суд вважає за можливе визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови поважними та поновити вказаний строк.
В судове засідання ОСОБА_1 та його захисник не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи належно повідомлені.
Перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, вважаю апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як видно із протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 005865 від 30 жовтня 2020 року: «30 жовтня 2020 року близько 17 години 40 хвили ОСОБА_1 , рухаючись по Харківському шосе у м. Києві, керував автомобілем «Шкода», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер» у присутності двох свідків, результат тесту 1, 65 %о. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України».
Як вбачається з талону тестування на алкоголь до протоколу ДПР18 № 005865, ОСОБА_1 проходив тест приладом «Драгер» 30 жовтня 2020 року за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 8, за результатами проведення якого встановлено наявність у ОСОБА_1 1,65‰ алкоголю. ОСОБА_1 погодився з цим результатом, що засвідчено його особистим підписом без внесення зауважень.
Також, власноручним підписом ОСОБА_1 засвідчив згоду з даними про перебування ним у стані алкогольного сп'яніння та згоду з результатами тесту, які знаходяться в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
Цей акт без зауважень та доповнень підписаний свідками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які також надали письмові пояснення.
Відповідно до розписки ОСОБА_4 , він забрав автомобіль «Шкода», державний номерний знак НОМЕР_1 , для транспортування до буд. 18 по вул. Ревуцького.
Як вбачається з даних, що містяться у рапорті інспектора роти 3 батальйону 4 полку 2 Максима Бабака від 30 жовтня 2020 року, у складі автопатруля він виїхав на виклик по лінії 202 про те, що водій автомобіля «Шкода», державний номерний знак НОМЕР_1 , знаходиться за кермом ймовірно у стані алкогольного сп'яніння та порушив правила дорожнього руху. При виїзді за адресою Харківське шосе, 8, був виявлений водій ОСОБА_1 , який погодився пройти огляд на стан сп'яніння на місці за допомогою алкотестера «Драгер». Результат тестування 1,65 ‰.
При відтворенні відеозапису судом встановлено, що працівники поліції зупинили автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , саме він знаходився за кермом автомобіля. Стан у якому він перебував та його поведінка викликали сумнів щодо вживання ним алкоголю. В присутності двох свідків він погодився пройти тестування на алкотестері «Драгер». При проведенні тестування працівниками поліції були дотриманні всі вимоги до проведення тесту. Результат був 1,65 ‰. ОСОБА_1 не оспорював, що вживав спиртні напої. Він особисто підписав усі документи.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями статей 251 та 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Вивченням матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що суддя, діючи у відповідності до вимог ст.245, 252, 280, 283 КУпАП, всебічно, повно та об'єктивно дослідив обставини вчиненого адміністративного правопорушення на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, а його висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху, що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є законним і обґрунтованим.
Відповідно до п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується письмовими доказами у матеріалах справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 005865 від 30 жовтня 2020 року; талоном до протоколу на тестування на алкоголь від 30 жовтня 2020 року; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 30 жовтня 2020 року; розпискою ОСОБА_4 , який взяв на себе керування автомобілем; рапортом інспектора роти 3 батальйону 4 полку 2 Максима Бабака від 30 жовтня 2020 року. Встановлені судом обставини вчинення порушення відображені також на відеозаписі з нагрудної камери працівника поліції.
Суд апеляційної інстанції критично оцінює доводи апелянта щодо відсутності правових підстав для притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Так, Верховною Радою України 22 листопада 2018 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (далі - Закон № 2617-VIII), яким визначено поняття кримінального правопорушення, кримінального проступку та особливості початку досудового розслідування у формі дізнання.
17 червня 2020 року Верховною Радою прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (далі - Закон № 720-ІХ).
У Розділі II Закону № 720-ІХ зазначено, що «Цей Закон набирає чинності з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII». 1 липня 2020 року Закон № 2617-VIIІ набрав чинності, а Закон № 720-ІХ був підписаний Президентом України 2 липня 2020 року та 3 липня 2020 року опублікований в газеті «Голос України».
Зокрема, у зв'язку з набранням чинності 1 липня 2020 року Законом № 2617- VIIІ, відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, або за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку медичного освідування на стан наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а так само за вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного освідувания з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого медичного освідувания, була закріплена у статті 286-1 КК України «Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», а статтю 130 КУпАП було змінено.
Однак, Законом України № 720-ІХ внесено зміни до Закону № 2617-VIIІ, відповідно до яких із Закону № 2617-VIIІ вилучені положення, які змінювали статтю 130 КУпАП та включали до КК України статтю 286-1.
Тому суд апеляційний суд доходить висновку, що з 3 липня 2020 року стаття 130 КУпАП підлягає застосуванню в редакції, що діяла до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII, тобто в редакції до 1 липня 2020 року.
Отже, апеляційний суд вважає, що з 3 липня 2020 року стаття 130 КУпАП підлягає застосуванню в редакції, що діяла до набрання чинності Законом № 2617-VIIІ, яка передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Враховуючи викладене, за результатами апеляційного перегляду справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення суддею першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, висновки суду доводами апеляційної скарги не спростовані
За таких обставин суд доходить висновку, що постанова Дніпровського районного суду м. Києва від 25 січня 2021 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 130 КУпАП є обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні. А відтак, апеляційна скарга адвоката Кузьміна Є.О. в інтересах ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суд,
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 25 січня 2021 року.
Апеляційну скаргу адвоката Кузьміна Євгена Олександровича в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 25 січня 2021 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду М.В. Мережко