Справа 369/3696/20 Головуючий у І-й інстанції - Пінкевич Н.С.
апеляційне провадження № 22-ц/824/3617/2021 Доповідач Заришняк Г.М.
16 березня 2021 року Київський апеляційний суд в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого - Заришняк Г.М.
Суддів - Мараєвої Н.Є., Рубан С.М.
розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Бондара Антона Вікторовича, діючого в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 вересня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,-
В березні 2020 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів.
В обґрунтування позову вказувала, що перебувала з відповідачем в зареєстрованому шлюбі з 2014 року. Від даного шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , 2017 року народження, та доньку ОСОБА_4 , 2019 року народження. Подружнє життя не склалось, вони проживають окремо. Неповнолітні діти залишились проживати разом з нею та перебувають на її утриманні. Вважала, що для повноцінного та всебічного розвитку дитини є необхідним стягнення аліментів в розмірі по 6 000 грн. щомісячно на кожну дитину.
При цьому зазначала, що відповідач з 2015 року є ФОП, його дохід є високим, хоч він і приховує реальні доходи, має у користуванні автомобіль, під час шлюбу було придбано квартиру, тому відповідач має можливість сплачувати аліменти у заявленому розмірі для забезпечення дітям належних умов для їх розвитку. Також вказувала, що позивачка не працює, має маленьку дитинку, тому відповідач зобов'язаний також надавати їй матеріальну допомогу, сплачуючи аліменти в розмірі 2500 грн. до досягнення дитиною трирічного віку.
Посилаючись на викладене, просила суд стягнути з ОСОБА_1 на її користь аліменти на утримання дітей: сина ОСОБА_3 , 2017 року народження та доньки ОСОБА_4 , 2019 року народження, в розмірі по 6000 грн. на кожну дитину щомісячно; стягнути з ОСОБА_1 на її користь аліменти на її утримання у розмірі 2500 грн.; судові витрати покласти на відповідача.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 вересня 2020 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 9000 грн. щомісячно, до досягнення дітьми повноліття, починаючи з 23 березня 2020 року.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання, до досягнення дитиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трьох років, у розмірі 2000 грн. щомісячно, починаючи з 18 грудня 2019 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 жовтня 2020 року виправлена описка в зазначеному рішенні суду та вказано в третьому абзаці резолютивної частини рішення «до досягнення дитиною ОСОБА_4 », замість невірного «до досягнення дитиною ОСОБА_2 ».
В апеляційній скарзі адвокат Бондар А.В., діючий в інтересах відповідача ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати частково, та винести постанову, якою стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 4 000 грн. до досягнення дітьми повноліття. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання у твердій грошовій сумі у розмірі 2 000 грн., щомісячно, до досягнення донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трирічного віку.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За змістом ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 січня 2021 року дану справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження згідно ч.1 ст. 369 ЦПК України.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленого рішення суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і це було встановлено судом, що 31 травня 2014 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у м. Києві був зареєстрований шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (після шлюбу ОСОБА_2 ) (а.с.14).
Від даного шлюбу сторони мають двох малолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 15-16).
Відповідно до ч.1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7,8 ст. 7 СК України, під час вирішення будь - яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно із ч.1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. 2 ст. 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
У відповідності з вимогами ч. 3 ст. 181 СК України, кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
У частинах першій - третій статті 181 СК України встановлено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її батька або у твердій грошовій сумі.
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Разом з тим, суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов'язання щодо утримання.
Законодавець визначив (п.4 ч.1 ст.161 ЦПК України, ст. 183 ч.5 СК України), що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину -однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Судом встановлено і дана обставина не заперечуваласьвідповідачем, що діти сторін проживають зі своєю матір'ю - позивачкою по справі, перебувають на її утриманні.
З матеріалів справи також слідує, що відповідачем періодично надавалися грошові кошти на утримання дітей (а.с.78-82). Вказана обставина позивачкою не заперечується.
Як видно зі справи, відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець, видом діяльності останнього є електромонтажні роботи, монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, тобто відповідач по справі є працездатною особою, має задовільний стан здоров'я, на утриманні інших осіб, крім дітей, не має, тому суд першої інстанції, з урахуванням інтересів неповнолітніх дітей сторін, прийшов до правильного висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_2 , стягнення з відповідача на утримання малолітніх дітей аліментів у розмірі 9000 грн. щомісячно до досягнення дітьми повноліття, починаючи з 23 березня 2020 року.Вказаний розмір стягнутих судом аліментів забезпечує право дітей сторін на рівень життя, необхідний для їх фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.
В іншій частині рішення суду не оскаржувалось.
В оскаржуваній частині рішення суду відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права й не може бути скасованим з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом ч.ч.1,2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач має можливість сплачувати аліменти на дітей лише в розмірі 6 000 грн. щомісячно, оскільки у нього, як у підприємця відсутній стабільний дохід, не можуть бути підставою для зменшення розміру стягнутих судом аліментів, оскільки апелянтом на підтвердження вказаних доводів не надано суду належних та переконливих доказів, колегія суддів не вбачає підстав для зменшення розміру стягнутих з відповідача аліментів на утримання малолітніх дітей.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на правильність постановлення судового рішення.
Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу адвоката Бондара Антона Вікторовича, діючого в інтересах ОСОБА_1 ,- залишити без задоволення.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 вересня 2020 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: