Справа № 760/16758/20
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/4145/2021
15 березня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів
судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Болотова Є.В.,
суддів: Лапчевської О.Ф., Музичко С.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, зняття з реєстрації та виселення,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 10 листопада 2020 року, постановлену під головуванням судді Калініченко О.Б.,-
встановив:
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із названим позовом.
Просила визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 ; зняти з реєстрації та виселити із вищеназваної квартири ОСОБА_2 .
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 10 серпня 2020 року відкрито провадження у справі.
15 жовтня 2020 року представник ОСОБА_2 подав зустрічну позовну заяву в якій просить встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 2006 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 10 листопада 2020 року зустрічну позовну заяву повернуто заявнику.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України дана справа розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що обидва позови не взаємопов'язані і спільний їх розгляд не є доцільним.
Висновки суду підтверджуються матеріалами справи і ґрунтуються на нормах діючого законодавства.
Відповідно до положень ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Так, ОСОБА_1 звернулась із позовними вимогами про визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 , та зняття ОСОБА_2 з реєстрації і виселення.
В обґрунтування позовних вимог, ОСОБА_1 посилається на те, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Макухою О.О., за реєстровим № 351. Відповідач перешкоджає позивачу у користуванні його власністю, а тому на підставі ст. ст. 389, 391 ЦК України позивач просить задовольнити позовні вимоги.
В зустрічному позові ОСОБА_2 просить встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 2006 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 .
При цьому ОСОБА_2 не оспорює право власності ОСОБА_1 на квартиру, не заявляє жодних вимог про визнання права власності на частину квартири за собою тощо.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що поданий ОСОБА_2 зустрічний позов не є взаємопов'язаним в розумінні положень ст. 193 ЦПК України, оскільки дані позови мають різний предмет, різні підстави виникнення правовідносин, а тому спільний їх розгляд є не доцільний та ускладнить розгляд справи.
Доводи апеляційної скарги про те, що задоволення зустрічного позову та встановлення факту проживання ОСОБА_2 з ОСОБА_3 призведе до відмови ОСОБА_1 у задоволенні її позовних вимог, колегія суддів відхиляє, оскільки при пред'явленні зустрічного позову не були дотримані положення ст. 193 ЦПК України.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що звернення із зустрічним позовом про встановлення факту проживання необхідно ОСОБА_2 тільки для того, щоб вирішити спір про право, адже ОСОБА_1 не визнає ОСОБА_2 членом сім'ї померлої ОСОБА_3 колегія суддів не приймає із вищенаведених мотивів.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції, дійшовши до висновку, що зустрічний позов не містить вимог позовного характеру, що свідчить про невідповідність позову вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, мав би залишити зустрічний позов без руху, колегія суддів відхиляє, оскільки суд обґрунтовано повернув зустрічний позов на підставі ст. 193 ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції повернувши зустрічний позов позбавив ОСОБА_2 можливості захистити свої права та інтереси, колегія суддів не приймає, оскільки в ухвалі суду роз'яснено право на звернення до суду на загальних підставах.
Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду про наявність підстав для закриття провадження.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду від 10 листопада 2020 року постановлена з додержанням норм процесуального права, відтак підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги немає.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 10 листопада 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено 15 березня 2021 року.
Суддя-доповідач Є.В. Болотов
Судді: О.Ф. Лапчевська
С.Г. Музичко