Провадження №1-в/447/66/21
Справа №447/269/21
16.03.2021 м. Миколаїв
Миколаївський районний суд Львівської області
в складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2
з участю прокурора - ОСОБА_3 ,
представника ДУ «Миколаївська ВК № 50» ОСОБА_4
засудженого ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції подання ДУ «Миколаївська ВК № 50» про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
04.02.2021 до Миколаївського районного суду Львівської області надійшло подання начальника Державної установи «Миколаївська виправна колонія (№ 50)» (далі по тексту - МВК № 50) про умовно-дострокове звільнення засудженого, відповідно до вимог ст. 81 КК України, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого 20.12.2018 Ратнівським районним судом Волинської області за ч.2 ст.185.ст.ст.71,72 КК України
У судовому засіданні представник МВК № 50 надав пояснення аналогічні, викладеним в клопотанні та просив його задовольнити.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 відносно задоволення клопотання про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 заперечив, вважає таке клопотання передчасним.
У судовому засіданні в режимі відеоконференції засуджений ОСОБА_5 , клопотання про умовно-дострокове звільнення підтримав, просив задовольнити.
Заслухавши пояснення представника МВК № 50, думку прокурора, який заперечив проти задоволення даного клопотання, думку засудженого, перевіривши подані матеріали, вивчивши характеристику засудженого, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання необхідно відмовити.
Відповідно до змісту ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року №2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну не відбутої частини покарання більш м'яким умовно-дострокове звільнення від відбування покарання має надзвичайно важливе значення для виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети,передбаченоїст.50 КК України.
Поряд з тим, єдиною і достатньою підставою умовно-дострокового звільнення є досягнення однієї з цілей покарання виправлення засудженого, що підтверджується його сумлінною поведінкою і ставленням до праці в процесі відбування покарання. Під сумлінною поведінкою розуміється не тільки пасивна форма поведінки засудженого, яка полягає у стримуванні від порушень режиму відбування покарання, а й прагнення своєю діяльністю спокутувати вину за вчинений злочин.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 20.12.2018 Ратнівським районним судом Волинської області засуджено за ч.2 ст.185 ,ст.ст.71,72 КК України до 5 років 3 місяців позбавлення волі .
До кінця терміну покарання засудженому ОСОБА_5 залишилося 2 роки 5 місяців 9 днів
З поданих матеріалів вбачається, що засуджений ОСОБА_5 у МВК № 50 прибув 04.10.2018, за час відбування покарання в установі адміністрацією установи за зразкову поведінку та сумлінне ставлення до праці на виробництві установи чотири рази заохочувався правами начальника установи. 18.10.2018 за порушення режиму утримання , яке виразилось в зберіганні заборонених предметів ОСОБА_5 оголошено догану,10.01.2020 за нетактовну поведінку оголошено сувору догану.
05.02.2020 рішенням адміністративної комісії Миколаївської ВК -50 ОСОБА_5 відмовлено у застосуванні до нього ст.82 КК України.
Наявність у засудженого подяк, на думку суду, не свідчить про те,що він довів своє виправлення,оскільки належне виконання засудженим законних вимог представників адміністрації виправної колонії під час відбуття покарання,його належна поведінка є для нього обов'язковим впродовж всього строку відбування покарання,а відтак таке не може бути безумовним свідченням виправлення особи. Враховуючи вищенаведене, а також те, що стягнення до ОСОБА_5 застосовано 10.01.2020 застосування до нього умовно дострокового звільнення на даному етапі є передчасним.
Крім того суд враховує, той факт, що засуджений ОСОБА_5 вчинив повторно злочин маючи не зняту та непогашену судимість, що свідчить про те , що він на шлях виправлення не стає, належних висновків для себе робить та свідчить про його схильність до вчинення злочинів.
На підставі викладеного та керуючись ст.81 КК України, ст. ст. 537, 539 КПК України, суд
постановив :
У задоволенні клопотання начальника Державної установи «Миколаївська виправна колонія (№ 50)» про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до вимог ст.81 КК України відмовити.
Апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвали суду першої інстанції - протягом семи днів з дня її оголошення.
Апеляційна скарга подається на судові рішення, ухвалені судом першої інстанції, - через суд, який ухвалив судове рішення, а саме до Львівського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Львівської області.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1