15 березня 2021 року м. Чернігів Справа № 620/5942/20
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О. розглянувши в письмовому провадженні справу
за позовомОСОБА_1
доДепартаменту соціальної політики Чернігівської міської ради
провизнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Деснянського району департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради (далі - Управління), у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати йому щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року в розмірі 1390 грн;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому недоплачену грошову допомогу до 5 травня 2020 року як учаснику бойових дій в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком в сумі 6800 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що як учасник бойових дій він має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, розмір якої на момент виникнення спірних правовідносин, враховуючи рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020, має визначатись у відповідності до статті 12 Закону України ''Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту''. Однак, відповідач протиправно нарахував та виплатив йому вказану допомогу у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України у постанові від 19.02.2020 №112.
Ухвалою судді від 03.12.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні). Також встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для надання відзиву на позов.
Ухвалою суду від 03.12.2020 провадження у справі зупинено.
Ухвалою суду від 17.02.2021 поновлено провадження у справі, допущено заміну відповідача на правонаступника - Департамент соціальної політики Чернігівської міської ради.
У встановлений ухвалою суду строк представником Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради надано відзив на позов, у якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог та зазначив, що із набуттям чинності Законом України від 28.12.2014 №79-VIIІ, Кабінету Міністрів України надано повноваження щодо визначення розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, встановленої Законом України ''Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту''. Зазначені зміни були визнані неконституційними лише 27.02.2020 рішенням Конституційного Суду України №3-р/2020 та втратили чинність з дня ухвалення вказаного рішення. Разом з тим, 19.02.2020 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №112, якою визначено розмір спірної допомоги. Вказані кошти і були перераховані Управлінням на картковий рахунок позивача.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити, враховуючи таке.
Судом встановлено, що позивач є учасником бойових дій, про що позивачу видано відповідне посвідчення (а.с. 3). Позивач перебуває на обліку в Департаменті.
У зв'язку з наведеним, на виконання вимог Закону України ''Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту'' відповідачем на картковий рахунок позивача було перераховано щорічну разову грошову допомогу до 5 травня у 2020 році 1390,00 грн.
Разом з тим, 27.02.2020 Конституційним Судом України ухвалено рішення №3-р/2020, яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У зв'язку з наведеним, пунктом 2 вказаного рішення установлено, що неконституційні положення втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Вважаючи, що Управління протиправно виплатило щорічну разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі меншому, ніж передбачено Законом України ''Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту'', позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставин справи, суд зважає на таке.
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції Закону України від 25 грудня 1998 року №367-XIV «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Згідно із частиною третьою статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Як зазначено в постанові Великої палати Верховного Суду від 13.01.2021 у справі №440/2722/20, правовий статус ветеранів війни, створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон №3551-XII. Згідно із підпунктом 5 пункту 63 розділу І Закону України від 28 грудня 2014 року №79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетний кодекс України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. Конституційний Суд України Рішенням від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, на час виникнення спірних відносин Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 відновлено дію частини четвертої статті 12 Закону №3551-XII у редакції Закону №367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Водночас, Кабінет Міністрів України у Постанові №112 установив, що у 2020 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбачена Законом №3551-XII, учасникам бойових дій здійснюється в розмірі 1390,00 грн, тобто у розмірі меншому, ніж це передбачено статтею 12 цього Закону. Отже, на час виплати позивачу у 2020 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон №3551-XII і Постанова №112.
Виходячи із визначених у частині четвертій статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни у 2020 році слід застосовувати не Постанову №112, а Закон №3551-XII, який має вищу юридичну силу.
Відтак, із урахуванням встановлених обставин та правової позиції Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд доходить висновку, що виплачуючи позивачу оспорювану допомогу за 2020 рік у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 №112, відповідач допустив порушення норм статті 12 Закону від 22.10.1993 №3551-XII (у редакції Закону від 25.12.1998 №367-XIV), яка передбачала виплату учасникам бойових дій допомоги до 5 травня у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Отже, адміністративний позов має бути задоволений шляхом визнання протиправним дій Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у меншому розмірі, ніж п'ять мінімальних пенсій за віком; зобов'язання Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним дії Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у меншому розмірі, ніж п'ять мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язати Департамент соціальної політики Чернігівської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Департамент соціальної політики Чернігівської міської ради, вул. Івана Мазепи, 19, м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ 43649464.
Дата складення повного рішення суду - 15.03.2021.
Суддя Ю. О. Скалозуб