Справа № 420/3398/21
15 березня 2021 року суддя Одеського окружного адміністративного суду, Бжассо Н.В., дослідив позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до Біляївського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування постанов від 18.12.2020 року, від 26.01.2021 року
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 до Біляївського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування постанов від 18.12.2020 року, від 26.01.2021 року.
Відповідно до п.п.3,5,6 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 171 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Стаття 287 КАС України визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ст.287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
В прохальній частині позову представник позивача просить суд поновити позивачу строк для звернення до суду із вказаним позовом. В обґрунтування клопотання представник позивача зазначає, що з позовом про скасування постанови від 18.12.2020 року про відкриття виконавчого провадження Військова частина НОМЕР_1 вже зверталася, проте 25.02.2021 року судом повернута позовна заява до закінчення наданого судом строку для усунення недоліків позовної заяви, оскільки копію ухвали про залишення позову без руху позивач отримав лише 24.02.2021 року. Щодо постанови про накладення штрафу, представник позивача, що вказану постанову Військова частина НОМЕР_1 отримала 24.02.2021 року.
Суддя зазначає, що повернення судом в рамках справи № 420/1379/21 адміністративного позову Військової частини НОМЕР_1 раніше, ніж закінчився строк на усунення недоліків позовної заяви не є поважною причиною пропуску строку для звернення до суду із вказаним позовом, оскільки позивач має право апеляційного оскарження судового рішення, у випадку допущення, на його думку, судом порушення норм процесуального права.
Строки мають суттєве значення в правовому регулюванні суспільних відносин. З ними пов'язані початок і закінчення дії правової норми матеріального права, вони вказують на своєчасне здійснення прав і обов'язків, визначають момент настання чи припинення виконання будь-якої процесуальної дії. Можливість захисту прав та інтересів у багатьох випадках залежить від дотримання строків, встановлених законом для звернення за захистом прав та інтересів, розглядом і вирішенням адміністративних справ, оскарженням і переглядом постанов, інших актів у адміністративних справах. Зазначені строки дисциплінують суб'єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків тягне чітко визначені юридичні наслідки.
Аналогічний правовий висновок ,зроблений в ухвалі Верховного Суду від 13.03.2018 року по справі № 800/474/17.
При цьому поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Інститут строків сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах і стимулює суд та учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 липня 2020 року по справі № 1.380.2019.001042 (провадження № К/9901/13509/20).
Щодо строків звернення до суду із вимогою про скасування постанови про накладення штрафу від 26.01.2021 року, суддя зазначає, що позивач вказує, що зазначена постанова отримана військовою частиною 24.02.2021 року за вх. № 73, проте, не надає доказів на підтвердження вказаного факту (копії супровідного листа або безпосередньо постанови з відповідною відміткою).
Згідно ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, суд робить висновок, що підстави пропуску строку звернення до суду із вказаним позовом є неповажними та позивач повинен у десятиденний строк надати суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в якій вказати інші підстави для поновлення строку та надати докази на підтвердження факту отримання копії постанови про накладення штрафу лише 24.02.2021 року.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Підпунктом 1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем встановлюється ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою сплачується судовий збір за ставкою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч.3 ст.6 Закону України “Про судовий збір”, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Суддя зазначає, що позивачем заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження та одну позовну вимогу майнового характеру про скасування постанови про накладення штрафу.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» передбачено, що з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2270 гривень.
Таким чином за звернення до суду із вказаним позовом позивач має сплатити судовий збір у сумі 4540,00 грн.
Проте, на підтвердження сплати судового збору суду надано платіжне доручення № 10 від 11.02.2021 року на суму 2770,00 грн.
Таким чином, позивачу необхідно доплатити 1770,00 грн. судового збору.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.
Виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом надання клопотання про поновлення строку для звернення до суду із вказаним позовом із зазначенням інших підстав для поновлення такого строку, надання доказів на підтвердження отримання копії постанови від 26.01.2021 року лише 24.02.2021 року, надання доказів на підтвердження сплати судового збору у сумі 1770,00 грн.
Керуючись ст.ст. 160,161, 169 КАС України, суддя
Залишити без руху адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 до Біляївського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування постанов від 18.12.2020 року, від 26.01.2021 року.
Повідомити позивача про необхідність у термін протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позову без руху усунути недоліки та роз'яснити, що у разі не усунення у визначений судом термін недоліків, позов буде повернутий позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення суду не належить до оскарження.
Суддя Н.В. Бжассо