Справа № 420/11503/20
15 березня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної та сімейної політики Одеської обласної державної адміністрації, Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту соціальної та сімейної політики Одеської обласної державної адміністрації, Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціальної та сімейної політики Одеської обласної державної адміністрації щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 (зареєстрований та проживає за адресою ( АДРЕСА_1 тел. НОМЕР_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) щорічної разової допомоги до 5 травня 2020 року у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
- зобов'язати Департамент соціальної та сімейної політики Одеської обласної державної адміністрації здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 (зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1 тел. НОМЕР_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), суму недорахованої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням фактично виплаченої суми, а саме 6800,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач має статус учасника бойових дій та користується пільгами, передбаченим Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». В квітні 2020 року позивач отримав щорічну разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі 1390,00 грн. Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок та виплату недоотриманої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня. Однак, листом відповідач відмовив у донарахуванні та виплаті, як учаснику бойових дій, одноразової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік, в розмірі 6800,00 грн. Позивач вважаючи відмову Департаменту праці та соціальної політики Одеської обласної державної адміністрації в перерахунку та виплаті щорічної разової грошової допомоги до 5 травня протиправною, звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 19.11.2020 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 18.01.2021 року залучено до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної та сімейної політики Одеської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, другого відповідача - Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради (65017, м. Одеса, вул. Косовська, 2Д, ЄДРПОУ 36290160). Розпочато розгляд справи №420/11503/20 спочатку.
08.12.2020 року від Департаменту праці та соціальної політики Одеської обласної державної адміністрації надійшов відзив, в обґрунтування якого зазначено, що у 2020 році розміри разової грошової допомоги до 5 травня визначено постановою КМУ від 19.02.2020 року № 112 «Про деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань». Відповідно Постанови № 112 позивачу виплачена у розмірі 1390,00 грн.
Також, представник відповідача зазначив, що Позивач перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення в Приморському районі м. Одеса департаменту прані та соціальної політики Одеської міської ради. Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради є окремою юридичною особою, а управління соціального захисту населення в Приморському районі м. Одеса департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради є його структурним підрозділом, тому в даному випадку Департамент не є суб'єктом порушеного, оспорюваного матеріального права, та Департамент не може відповідати за даним позовом.
02.02.2021 року від Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради надійшов відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що виплата разової щорічної допомоги до 5 травня позивачу, як учаснику бойових дій, здійснена відповідно до постанови КМУ від 19.03.2019 року та постанови КМУ від 19.02.2020 року №112 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань». Вказані положення є чинними та не визнані Конституційним судом України не конституційними.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 , є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 , відповідно до якого позиває має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, виданого у 25.01.2018 року.
В квітні 2020 року позивачу виплачена разова щорічна грошова допомога до 5 травня за 2020 рік в розмірі 1390,00грн.
08.10.2020 року позивач звернувся до Департаменту соціальної та сімейної політики Одеської обласної державної адміністрації із заявою про перерахунок та виплату як учаснику бойових дій, одноразової грошової допомоги до 05 травня, відповідно до ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2020 рік.
Листом від 13.10.2020 року № К-1703/32-20-6-92872 Департамент соціальної та сімейної політики Одеської обласної державної адміністрації повідомило позивача, що розмір виплати разової грошової допомоги визначається згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про розміри разової грошової допомоги», що виплачується відповідно до законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» в межах бюджетних призначень, встановлених Законом «Про Державний бюджет України». Учасникам бойових дій на 2020 рік Урядом встановлено щорічну грошову допомогу до 5 травня в розмірі 1390,00 грн. На даний час змін до зазначеної постанови, щодо збільшення розмірів виплат разової грошової допомоги до 5 травня не приймалося.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює спірні правовідносини, є Закон України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон №3551-XII).
Відповідно до ч. 5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Вказана редакція ч. 5 ст. 12 викладена пунктом 20 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VI.
Статтею 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених ст. 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Законом України від 28 грудня 2014 року №79-VІІІ "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин", який набув чинності 01 січня 2015 року, розділ VІ Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України Кабінетом Міністрів України прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 року № 112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" (далі - грошова допомога), проводить Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення), які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення), центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат).
Районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв'язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах: учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1390 гривень.
Згідно рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 року у справі 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ (далі - Закон № 3551) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно тексту вказаного рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020р. судом встановлено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою (стаття 1); права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (частина друга статті 3).
В Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частини перша, друга статті 8 Основного Закону України).
Відповідно до Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу (частина перша статті 17); захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком громадян України (частина перша статті 65); держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей (частина п'ята статті 17).
Згідно з Основним Законом України Державний бюджет України і бюджетна система України встановлюються виключно законами України (пункт 1 частини другої статті 92). Такими законами є закони України про Державний бюджет України на кожний рік і Кодекс.
У преамбулі Кодексу зазначено, що Кодексом визначаються правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства. Кодексом регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу (стаття 1 Кодексу).
Відповідно до підпункту 5 пункту 63 розділу І Закону № 79 розділ VI "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу було доповнено, зокрема, пунктом 26, яким передбачено, що окремі положення ряду законів України, в тому числі й Закону № 3551, застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Вказаними положеннями Закону № 3551 передбачено пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них (стаття 12), особам з інвалідністю внаслідок війни (стаття 13), учасникам війни (стаття 14), особам, на яких поширюється чинність Закону № 3551 (стаття 15), особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною (стаття 16).
За юридичною позицією Конституційного Суду України "встановлення пільг ветеранам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону № 3551, є одним із засобів реалізації державою конституційного обов'язку щодо забезпечення соціального захисту осіб, які захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність, та членів їхніх сімей. Держава не може в односторонньому порядку відмовитися від зобов'язання щодо соціального захисту осіб, які вже виконали свій обов'язок перед державою щодо захисту її суверенітету і територіальної цілісності. Невиконання державою соціальних зобов'язань щодо ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону № 3551, підриває довіру до держави. Соціальний захист ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону № 3551, спрямований на забезпечення їм достатнього життєвого рівня. Обмеження або скасування пільг для ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону № 3551, без рівноцінної їх заміни чи компенсації є порушенням зобов'язань держави щодо соціального захисту осіб, які захищали Вітчизну, та членів їхніх сімей. У разі зміни правового регулювання набуті вказаними особами пільги чи інші гарантії соціального захисту повинні бути збережені із забезпеченням можливості їх реалізації. Обмеження або скасування таких пільг, інших гарантій соціального захисту можливе лише у разі запровадження рівноцінних або більш сприятливих умов соціального захисту" (абзаци другий, третій пункту 5 мотивувальної частини Рішення від 18 грудня 2018 року № 12-р/2018).
Конституційний Суд України звертає увагу, що предмет регулювання Кодексу, так само як і предмет регулювання законів України про Державний бюджет України на кожний рік, є спеціальним, обумовленим положеннями пункту 1 частини другої статті 92 Основного Закону України.
Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 наголошував на тому, що "законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони" (абзаци третій, четвертий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини).
Таким чином, виходячи з того, що предмет регулювання Кодексу, так само як і предмет регулювання законів України про Державний бюджет України на кожний рік, є спеціальним, обумовленим положеннями пункту 1 частини другої статті 92 Основного Закону України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що Кодексом не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.
Конституційний Суд України дійшов висновку, що встановлення пунктом 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу іншого, ніж у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551, законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Кодексу та Закону № 3551, що суперечить принципу верховенства права, встановленому статтею 8 Конституції України.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Отже, з 27.02.2020 року ані приписи п. 26 розділу VI Бюджетного кодексу України у частині дії ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", ані приписи ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у редакції п. 20 Розділу ІІ Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" об'єктивно не можуть запроваджувати правил призначення та виплати допомоги до 5 травня учасникам бойових дій.
У даному випадку застосуванню підлягають положення статті 12 Закону №3551-XII в редакції Закону №367-XIV "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", частиною п'ятою якої встановлено виплату разової грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
З прийняттям Конституційним Судом України рішення від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 розмір разової грошової допомоги до 5 травня учаснику бойових дій у 2020 році становить 8190,00 грн. (1638,00 грн. х 5).
Оскільки разову грошову допомогу позивачу виплачено у розмірі, меншому ніж передбачено частиною п'ятою статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", суд доходить висновку про порушення прав позивача на отримання такої допомоги у належному розмірі.
Сума недоотриманих позивачем коштів становить 6800,00 грн. Виплата позивачу в квітні 2020 року разової грошової допомоги у сумі 1390,00 грн. не відповідає статті 12 Закону №3551-ХІІ та свідчить про порушення його прав на отримання такої допомоги у належному розмірі.
Статтею 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 423, Міністерство соціальної політики України (Мінсоцполітики) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціальної політики, загальнообов'язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту, волонтерської діяльності, з питань сім'ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, усиновлення та захисту прав дітей, запобігання насильству в сім'ї, протидії торгівлі людьми, відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики щодо пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, соціального захисту ветеранів війни та осіб, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в частині організації виплати їм разової грошової допомоги, соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, які звільняються, осіб, звільнених з військової служби, у сфері здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб, у сфері здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки та з питань захисту прав дітей.
Згідно із підпунктом 41 пункту 4 вказаного Положення Мінсоцполітики відповідно до покладених на нього завдань організовує виплату до 5 травня разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань"» №112 від 19 лютого 2020 року установлено, що у 2020 році виплату до 5 травня разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" (далі - грошова допомога), проводить Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення), які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення), центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат).
Районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв'язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах, зокрема учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1390 гривень.
Пунктом 2 вказаної Постанови установлено забезпечити подання до 23 березня 2020р. районним органам соціального захисту населення переліків осіб, які мають право на отримання грошової допомоги: Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Національною гвардією, Національною поліцією, Державною податковою службою, Державною митною службою, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Службою зовнішньої розвідки, Міністерством юстиції, Управлінням державної охорони, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державною спеціальною службою транспорту, Офісом Генерального прокурора, іншими утвореними відповідно до законів військовими формуваннями, підприємствами, установами, організаціями - щодо осіб, які не перебувають на обліку в органах Пенсійного фонду України; Пенсійним фондом України - щодо осіб, які перебувають на обліку в його органах.
Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення (постанова ВС України від 16 вересня 2015 року у справі 826/4418/14).
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 р. (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: " 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. theUnitedKingdom), пп. 28 - 36, SeriesN 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".
Разом з тим, відповідно до Положення про Департамент соціальної та сімейної політики Одеської обласної державної адміністрації, основними завданнями Департаменту є:
1) підготовка пропозицій до проектів державних, цільових, галузевих і регіональних програм у сфері соціальної політики, в тому числі програм зайнятості населення, стимулювання створення нових робочих місць; підвищення рівня життя, посилення ролі сім'ї як основи суспільства;
2) забезпечення реалізації державної політики у сфері соціально - трудових відносин, оплати і належних умов праці, зайнятості населення, в тому числі соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, і тих, які підлягають звільненню із Збройних сил України та інших військових формувань;
3) забезпечення реалізації державної політики у сфері соціальної підтримки та надання соціальних послуг вразливим верствам населення, зокрема особам похилого віку, з інвалідністю, ветеранам війни (в тому числі учасникам антитерористичної операції), особам, на яких поширюється чинність законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань», громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, сім'ям з дітьми, багатодітним, молодим сім'ям, сім'ям та особам, які перебувають у складних життєвих обставинах, малозабезпеченим, внутрішньо переміщеним особам, іншим категоріям осіб, які згідно із законодавством України мають право на пільги та отримання житлових субсидій;
4) виконання програм і заходів у сфері соціального захисту населення, спрямованих на покращення становища сімей, забезпечення оздоровлення та відпочинку дітей; забезпечення рівних прав і можливостей для участі жінок і чоловіків у політичному, економічному та культурному житті, протидії дискримінації за ознакою статі та торгівлі людьми;
5) організація в області надання соціальних послуг (соціальне обслуговування), проведення соціальної роботи, у тому числі соціального супроводу сімей/осіб, шляхом визначення потреб населення у соціальних послугах, розвитку відповідних закладів, установ та служб і залучення недержавних організацій, які надають соціальні послуги;
6) координація діяльності та контроль за виконанням структурними підрозділами соціального захисту населення районних державних адміністрацій питань, що належать до його компетенції; здійснення нагляду за додержанням вимог законодавства під час проведення (перерахунку) та виплати пенсій органами Пенсійного фонду України; надання практичної, консультаційно - правової та організаційно - методичної допомоги;
7) сприяння органам місцевого самоврядування у вирішенні питань соціально-економічного розвитку відповідних територій; громадським та іншим організаціям, волонтерам у проведенні ними роботи з питань соціального захисту сімей, у тому числі сімей з дітьми, малозабезпечених, багатодітних, молодих сімей, дітей, осіб з інвалідністю, людей похилого віку та інших вразливих категорій населення.
В свою чергу, згідно з Положенням про Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради, основними завданнями якого є:
забезпечення реалізації державної політики з питань соціального захисту населення, дітей, підтримки сімей, у тому числі сімей з дітьми; соціальної підтримки та надання послуг вразливим верствам населення, зокрема особам похилого віку, з інвалідністю, ветеранам війни, учасникам антитерористичної операції та постраждалим учасникам Революції Гідності, громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, сім'ям та особам, які перебувають у складних життєвих обставинах, малозабезпеченим, внутрішньо переміщеним особам, іншим категоріям осіб, які згідно із законодавством України мають право на пільги та отримання житлових субсидій; запобігання домашньому насильству, протидії торгівлі людьми; забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків; виконання програм у цих сферах;
призначення та виплата соціальних допомог, компенсацій та інших соціальних виплат, встановлених законодавством України;
організація соціального обслуговування населення, проведення соціальної роботи та надання соціальних послуг, у тому числі здійснення соціального супроводу сімей/осіб шляхом розвитку спеціалізованих закладів, установ і служб та залучення недержавних організацій, які надають соціальні послуги;
розробка та організація виконання міських цільових та комплексних програм щодо поліпшення становища соціально вразливих верств населення, сімей і громадян, які перебувають у складних життєвих обставинах, та всебічне сприяння в отриманні ними соціальних виплат та послуг за місцем проживання, перебування;
сприяння на території міста реалізації державної політики у сфері соціально-трудових відносин, охорони, належних умов праці та зайнятості, у тому числі соціальної та професійної адаптації учасників антитерористичної операції та постраждалих учасників Революції Гідності, військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, і тих, які підлягають звільненню зі Збройних Сил України та інших військових формувань;
виконання функцій головного розпорядника коштів субвенції з державного бюджету на:
1) виплату допомоги сім'ям із дітьми, малозабезпеченим сім'ям, особам з інвалідністю з дитинства, дітям з інвалідністю; тимчасової допомоги дітям та допомоги по догляду за особами з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу;
2) виплату державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам на надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім'ях за принципом «гроші ходять за дитиною», оплату послуг зі здійснення патронату над дитиною та виплату соціальної допомоги на утримання дитини в сім'ї патронатного вихователя;
3) надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива та скрапленого газу;
реалізація заходів із запобігання та протидії домашньому насильству, сімейної та гендерної політики; ефективної взаємодії всіх суб'єктів, які реалізують такі заходи;
розвиток нової інтегрованої моделі управління у сфері соціального захисту населення, застосування технології ведення випадку (кейс-менеджменту) для організації надання комплексної соціальної підтримки сім'ї/особі, яка опинилась у складних життєвих обставинах;
забезпечення функціонування центрів надання інтегрованих соціальних послуг у форматі «Прозорий офіс»;
запровадження системи моніторингу та оцінки якості надання соціальних послуг.
Відповідно до визначених завдань Департамент виконує такі функції з питань реалізації заходів соціальної підтримки населення, як:
1) організовує в межах своєї компетенції роботу щодо надання населенню пільг та житлових субсидій на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива, скрапленого газу, пільг окремим категоріям громадян на проїзд, інших пільг, передбачених законодавством України;
2) здійснює призначення та виплату:
- державної допомоги сім'ям із дітьми, малозабезпеченим сім'ям, особам з інвалідністю з дитинства, дітям з інвалідністю, тимчасової державної допомоги дітям та допомоги по догляду за особами з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім'ях за принципом «гроші ходять за дитиною», оплату послуг зі здійснення патронату над дитиною та виплату соціальної допомоги на утримання дитини в сім'ї патронатного вихователя;
- щомісячної допомоги особам, які здійснюють догляд за самотніми громадянами, які за висновком медичних закладів потребують постійного стороннього догляду;
- державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, особам з інвалідністю і державної соціальної допомоги на догляд;
- щомісячної компенсаційної виплати непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю I групи, а також за особою, яка досягла 80-річного віку;
- одноразової винагороди жінкам, яким присвоєно почесне звання «Мати-героїня»;
- одноразової грошової допомоги особам, які отримали тілесні ушкодження під час участі у масових акціях громадського протесту, що відбулися у період з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року, а також інших видів державної підтримки відповідно до чинного законодавства України;
- тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату;
- компенсації послуг з догляду за дитиною до 3-х років «муніципальна няня»;
- допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім'ях;
3) проводить електронні звірки інформації організацій - надавачів послуг, щодо витрат, пов'язаних з наданням пільг окремим категоріям громадян, з відомостями, що містяться в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги;
4) здійснює розрахунки з організаціями - надавачами послуг, за надані пільги окремим категоріям громадян та призначені житлові субсидії населенню;
5) здійснює виплату одноразової грошової допомоги ветеранам війни та державних стипендій;
6) здійснює виплату грошових компенсацій вартості санаторно-курортного лікування деяким категоріям громадян відповідно до законодавства України;
7) здійснює виплату соціальних стипендій студентам (курсантам) вищих навчальних закладів;
8) здійснює виплату на заходи із соціальної та професійної адаптації учасників антитерористичної операції;
9) здійснює виплату внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території України, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції та які взяті на облік, допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг;
10) здійснює виплату матеріальної допомоги військовослужбовцям, звільненим із військової строкової служби;
11) організовує прийом документів для призначення всіх видів соціальної допомоги та послуг за принципом «єдиного вікна» або «прозорого офісу» та забезпечує розгляд заяв та прийняття рішень відповідно до затверджених стандартів надання послуг;
12) здійснює контроль відповідно до чинного законодавства України цільового використання коштів, спрямованих на надання державних соціальних допомог та інших видів соціальної підтримки, передбачених законодавством України;
13) організовує роботу соціальних інспекторів.
Таким чином, саме на Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради покладений обов'язок щодо виплати одноразової грошової допомоги ветеранам війни. При цьому, позивач перебуває на обліку, як учасник бойових дій, в управлінні соціального захисту населення в Приморському районі м. Одеса Департаменту прані та соціальної політики Одеської міської ради.
Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачем - Департаментом соціальної та сімейної політики Одеської обласної державної адміністрації не вчинено бездіяльності, яка призвела до порушення прав позивача, оскільки нарахування та виплату належним йому, як учаснику бойових дій, виплати здійснює управлінні соціального захисту населення в Приморському районі м. Одеса Департаменту прані та соціальної політики Одеської міської ради, яке є структурним підрозділом управлінні соціального захисту населення в Приморському районі м. Одеса Департаменту прані та соціальної політики Одеської міської ради, а отже відсутні підстави для задоволення позовних вимог до цього відповідача.
В свою чергу, задля відновлення порушеного права позивача, враховуючи положення ст. 245 КАС України, суд вважає за необхідне зобов'язати Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 ріку розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням виплаченої суми, в розмірі 6800,00 грн.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України судом враховані висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм права, викладені в постанові від 13.01.2021 року у справі №440/2722/20.
Разом з тим, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача - Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, що належним способом захисту прав позивача є вимога про стягнення недоплаченої суми грошової допомоги, оскільки стягненню підлягають нараховані але не виплачені суми. Проте, в даному випадку, відповідачем не нараховувалась ОСОБА_1 щорічна грошова допомога до 5 травня у розмірі 8-ми мінімальних пенсій, а тому підстави для стягнення не нарахованої суми відсутні.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір".
Оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження понесення сторонами судових витрат, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат та компенсації судових витрат за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, відсутні.
Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 255, 243-246, 250 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту соціальної та сімейної політики Одеської обласної державної адміністрації, Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Зобов'язати Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 (зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), суму недорахованої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням фактично виплаченої суми, а саме 6800,00 грн.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.
Відповідно до ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.15.5 ч. І Перехідних положень КАС України апеляційна скарга подається до або через відповідні суди, а матеріали справи витребуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 )
Відповідач: Департамент соціальної та сімейної політики Одеської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 41147618, адреса: 65032, м. Одеса, вул. Канатна, 83)
Відповідач: Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради (ЄДРПОУ 36290160, 65017, м. Одеса, вул. Косовська, 2Д)
Суддя П.П. Марин
.