Справа № 538/245/21
Провадження № 2-а/538/4/21
15 березня 2021 року м. Лохвиця
Лохвицький районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Цімботи Л.Г., з участю секретаря Дробот О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Лохвиця адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Лохвицького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області про скасування постанови серія БАВ № 036989 від 03.02.2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Лохвицького ВП ГУНП в Полтавській області, і просить: скасувати постанову серія БАВ № 036989 від 03.02.2021р. про адміністративне правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП; адміністративну справу стосовно ОСОБА_1 про скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП закрити за відсутністю в діях складу такого правопорушення. Із зазначеною постановою він не погоджується, виходячи з наступного. Постановою сержанта СРПП Лохвицького ВП ГУНП в Полтавській обл. Коломійця Б.В. його, ОСОБА_1 було притягнуто до адмінітраитвної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн за те, що 03.02.2021 р. о 10 год 05 хв в м. Заводське по вул. Польовій керував транспортним засобом MAN TGX 18.480 номерний знак НОМЕР_1 з причіпом він порушив вимоги дорожнього знаку 3.3 "Рух вантажних автомобілів заборонено», здійснив виїзд з підприємства ТДВ «Червонозаводський хлібзавод». Вважає, що вказана постанова є незаконною з наступних підстав. Відповідно до ПДР п. 3.43 дія знаку 3.3 не поширюється на транспортні засоби, що обслуговують громадян чи належать громадянам, які проживають або працюють у цій зоні, а також на транспортні засоби, що обслуговують підприємства, які розташовані у позначеній зоні. У таких випадках транспортні засоби повинні в'їжджати до позначеної зони і виїжджати з неї на найближчому перехресті до місця призначення; Зона дії знаку 3.3 - від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним, а в населених пунктах, де немає перехресть, - до кінця населеного пункту. Дія знаків не переривається в місцях виїзду з прилеглих до дороги територій і в місцях перехрещення (прилягання) з польовими, лісовими та іншими дорогами без покриття, перед якими не встановлено знаки пріоритету. Листом від 27.07.2020 № 157 ТДВ «Червонозаводський хлібзавод» звернулося до Заводської міської ради з проханням надати дозвіл на рух вантажного автомобільного транспорту, який здійснює доставку сировини та борошна по вул. Польовій до Товариства, на що міська рада надала відповідь, згідно якого дія даного знаку 3.3 не створює загрози безперебійній роботі підприємства.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в заяві до суду позовні вимоги підтримав, просив задоволити, справу розглядати без його участі.
Відповідач - ГУНП в Полтавській області про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, явку представника в судове засідання не забезпечив, відзиву не надав .
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.
Суд, дослідивши письмові докази надані сторонами по справі, вважає за необхідне позов задовольнити виходячи з наступних підстав.
З копії постанови у справі про адміністративне правопорушення серія ВАБ № 036989 від 3 лютого 2021 року вбачається, що вона була складена поліцейським СРПП Лохвицького ВП Коломієць Б.В., щодо ОСОБА_1 за ст. 122 ч.1 КУпАП за порушення останнім правил дорожнього руху України та накладено адміністративне стягнення за ст. 122 ч. 1 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 255 гривень. У вказаній постанові у справі про адміністративне правопорушення зазначено, що 03.02.2021р. о 10 год 05 хв в м. Заводське по вул. Польовій водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Man д.н.з. НОМЕР_1 з причіпом в зоні дії знаку 3.3. Рух вантажних автомобілі заборонено та здійснив виїзд з підприємства … При цьому подальший зміст суті правопорушення викладений нечітко. (а.с. 3).
Як вбачається з листа Заводської міської ради № 02-20/655 від 21.07.2020 у відповідності до ПДР України, дія знаку 3.3 «Рух вантажних автомобілів заборонено» не поширюється на транспортні засоби, які обслуговують підприємства, які розташовані у позначеній зоні. У таких випадках транспортні засоби повинні в'їжджати до позначеної зони і виїжджати з неї на найближчому перехресті до місця призначення. Зона дії знака - від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним, а в населених пунктах, де не має перехресть, - до кінця населеного пункту. Дія знака не переривається в місцях виїзду з прилеглих до дороги територій і в місцях перехрещення (прилягання ) з польовими, лісовими та іншими дорогами без покриття, перед якими не встановлено знаки пріоритету… дія даного знака не створює загрози для безперебійної роботи … підприємства» (а.с. 4).
Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КУпАП оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення здійснюється у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими КУпАП.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З матеріалів справи вбачається, що позивач заперечує проти вчинення ним правопорушення. Зазначені твердження позивача відповідачем не спростовані.
Так, відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, на відповідача, як на суб'єктів владних повноважень, покладається обов'язок щодо доказування правомірності оскаржуваного рішення, в основу якого було покладено доведений на їх думку факт, що позивач порушив вимоги дорожнього знаку 3.3 "Рух вантажних автомобілів заборонено".
Розділом 33 Правил дорожнього руху України унормовано вимоги такого знаку, як знак 3.3 «Рух вантажних автомобілів заборонено», який застосовується для заборони руху вантажних автомобілів і автопоїздів (вантажний автомобіль з причепом або напівпричепом) з дозволеною максимальною масою більш як 3,5 т (якщо на знаку не зазначено конкретне значення маси) або з дозволеною максимальною масою, що перевищує зазначену на знаку. Рух тракторів, самохідних машин і механізмів у зоні дії знака заборонено незалежно від їх дозволеної максимальної маси. Знак застосовується з метою розвантажити від транзитного руху найбільш напружені дороги або окремі райони населених пунктів. Знак установлюється на кожному в'їзді на ділянку дороги або територію, де запроваджується заборона. Знак повторно встановлюється після закінчення населеного пункту (що не має перехресть) або безпосередньо за перехрестям у разі потреби збереження обмеження, запровадженого знаком, установленим перед перехрестям, або до кінця населеного пункту. Зона дії знака - від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним, а в населених пунктах, де немає перехресть, - до кінця населеного пункту. Не переривається дія знака в місцях виїзду з прилеглих територій і в місцях перехрещення (прилягання) польових, лісових та інших доріг без покриття, перед якими не встановлені знаки пріоритету.
В Правилах дорожнього руху України, зокрема в п. 3.43 зазначено, що дії знаків 3.1-3.8, 3.11, тобто зокрема і знаку 3.3, - не поширюється на транспортні засоби, що обслуговують громадян чи належать громадянам, які проживають або працюють у цій зоні, а також на транспортні засоби, що обслуговують підприємства, які розташовані у позначеній зоні. У таких випадках транспортні засоби повинні в'їжджати до позначеної зони і виїжджати з неї на найближчому перехресті до місця призначення.
Згідно частини першої статті 122 КУпАП адміністративна відповідальність за вчинення вказаного правопорушення настає у разі: перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
В постанові у справі про адміністративне правопорушення ВАБ № 036989 від 3 лютого 2021 року хоча і є посилання на докази, на підставі який прийнято рішення посадовою особою про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень, зокрема, зазначено про те, що «до постанови додаються письмове пояснення водія та свідків», проте до суду цих документів відповідачем надано не було, як не було надано і відзиву на позов.
Таким чином за відсутності об'єктивних, достовірних та допустимих доказів, спростувати пояснення позивача немає можливості, і будь-які сумніви з приводу наявності вини водія транспортного засобу трактуються на користь водія, оскільки наявні у справі докази, зокрема, постанова (частину якої , як було зазначено вище, не можливо прочитати) не дають суду підстав зробити висновок про те, що позивач вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Також судом не встановлено, яким чином давав оцінку та досліджував докази відповідач, на підставі яких даних дійшов до висновку про вчинення позивачем правопорушення та виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, піддавши позивача адміністративному стягненню за порушення Правил дорожнього руху.
При цьому у відповідності до вимог чинного адміністративного судочинства, зокрема ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, матеріали справи не містять, а відповідачем не надано жодних доказів не дотримання позивачем вимог дорожнього знаку 3.3.
Суд зазначає, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17 (номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 73700340).
У відповідності до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
За викладеного суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова є незаконною, а порушене право позивача підлягає захисту шляхом скасування останньої та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо особи позивача.
Враховуючи, що відповідачем не було надано жодного допустимого, достовірного та достатнього доказу, який міг би підтвердити правомірність оскаржуваного позивачем рішення, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВАБ № 036989 від 3 лютого 2021року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та стягнення штрафу в розмірі 255 гривень, а провадження по справі закрити.
З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 73-76, 77, 79, 229,243, 244, 245, 246, 257, 286 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Лохвицького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області про скасування постанови серія БАВ № 036989 від 03.02.2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 036989 від 03.02.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення та стягнення штрафу в розмірі 255 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень.
Стягнути за рахунок бюджетного фінансування Лохвицького ВП ГУНП в Полтавській області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешканця АДРЕСА_1 , 908 (дев'ятсот вісім) гривень сплаченого судового збору.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Лохвицький районний суд Полтавської області.
Суддя Лохвицького
районного суду Л.Г. Цімбота