Справа № 2-62/11/1609
Провадження №4с/552/11/21
10.03.2021 Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого - судді Самсонової О.А.,
секретар судового засідання - Горошко О.О.,
за участю:
представника скаржника - адвоката Ємець В.М.,
розглянувши скаргу ОСОБА_1 на рішення та дії приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича, -
ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника В.Л.
У скарзі посилався на те, що згідно виконавчого листа № 2-62/2011, виданого 17.02.2012 суддею Київським районним судом м. Полтави, з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 стягнуто солідарно на користь Товариства з обмеженою відповідальність «ОТП Факторинг Україна» залишок заборгованості по кредитному договору СL-J00/059/2007 від 10 травня 2007 року в сумі 177262 грн. 65 коп.
Згідно ухвали Київського районного суду м. Полтави від 18 лютого 2019 року за № 2-62/11/1609 стягувача ТОВ «ОТП Факторинг Україна» замінено на його правонаступника - ТОВ «Вердикт Капітал».
28 грудня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Скрипником Володимиром Леонідовичем відкрито виконавче провадження № 63999687 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 залишку заборгованості на користь ТОВ «Вердикт Капітал» (згідно інформації з Автоматизованої системи виконавчого провадження).
10 лютого 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Скрипником Володимиром Леонідовичем винесено постанову про арешт коштів боржника по виконавчому провадженню № 63999687.
На підставі вказаної постанови накладено арешт, зокрема, на пенсію боржника ОСОБА_1 , яка надходить на рахунок НОМЕР_1 , відкритий в АТ КБ «Приватбанку» на ім'я ОСОБА_1 .
Накладення арешту на вказаний рахунок, призначений для виплати пенсії, позбавляє його джерел до існування та порушує його конституційне право на соціальний захист.
Тому ОСОБА_1 просив суд постанову про арешт коштів боржника від 10 лютого 2021 року по виконавчому провадженню № 63999687 в частині накладення арешту на рахунок НОМЕР_1 , відкритий в АТ КБ «Приватбанку» на ім'я ОСОБА_1 , скасувати та зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича зняти арешт з рахунку НОМЕР_1 , відкритого в АТ КБ «Приватбанку» на ім'я ОСОБА_1 .
Приватний виконавець Скрипник В.Л. надав письмові заперечення проти скарги, у яких не погодився з викладеними у скарзі доводами.
Посилався на те, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника В.Л. перебуває виконавче провадження №63999687 з примусового виконання виконавчого листа Київського районного суду м. Полтави №2-62/2011 від 17.02.2012 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості.
28 грудня 2020 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та у порядку статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» направлено боржнику рекомендованим листом з повідомленням за адресою, яка вказана у виконавчому документі.
Того ж дня у відповідності до вимог статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» з метою забезпечення реального виконання рішення суду виконавцем винесено постанову про арешт майна, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , про що повідомлено боржника у визначеному законодавством порядку.
З метою перевірки майнового стану боржника виконавцем направлено запити до відповідних реєструючих установ, в тому числі до банківських установ.
10 лютого 2021 року на адресу приватного виконавця надійшло повідомлення від АТ КБ «Приватбанк» про наявні відкриті розрахункові рахунки боржника ОСОБА_1 . При цьому, жодних повідомлень банку про спеціальний режим використання рахунку/рахунків не надходило.
Відповідно до вимог чинного законодавства виконавцем того ж дня 10.02.2021 р. винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках боржника в АТ КБ " Приватбанк ", в тому числі і на р/р НОМЕР_1 , та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом (в тому числі розрахункові рахунки призначені для виплати заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів), та належать боржнику.
Відповідно, виконавцем в постанові про арешт коштів боржника чітко зазначено, що не підлягають арешту кошти, що містяться на рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом, в тому числі, що призначені для виплати пенсії.
Тому, посилаючись на те, що ним порушень вимог закону та прав боржника не допускалось, виконавець просив суд відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця в повному обсязі.
Скаржник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, уповноваживши адвоката Ємець В.М. представляти її інтереси в суді.
Представник скаржника, адвокат Ємець В.М. в судовому засіданні скаргу підтримала та просила задовольнити. При цьому посилалась на обставини, викладені у скарзі.
Представник стягувача в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.
Приватний виконавець Скрипник В.Л., який належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду скарги, в судове засідання також не з'явився.
Оскільки неявка виконавця та сторін виконавчого провадження не перешкоджає розгляду, суд вважає за можливе скаргу розглянути за відсутності осіб, що в засідання не з'явились.
Суд, заслухавши представника скаржника ОСОБА_3 , дослідивши матеріали скарги, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що рішенням Київського районного суду м.Полтави від 30.05.2011 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» залишок заборгованості по кредитному договору № CL-D00/059/2007 від 10.05.2007 року в сумі 177 262,65 грн., понесені судові витрати в розмірі 1952 грн. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № CL-D00/059/2007 від 10.05.2007 року у розмірі 177 262,65 грн. звернуто стягнення на предмет застави - автомобіль марки MAZDA 3, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , колір - синій, кузов № НОМЕР_3 , тип - легковий седан, шляхом продажу предмета застави ОТП «Факторинг Україна» (а.с.103-105).
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 18.02.2019 року первісного стягувача у виконавчому провадженні Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» замінено на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» у справі №2-62/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №CL-D00/059/2007 (а.с.142).
Також встановлено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича перебуває виконавче провадження №63999687 з примусового виконання виконавчого листа Київського районного суду м. Полтави №2-62/2011 від 17.02.2012 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості.
За повідомленням приватного виконавця, 28 грудня 2020 року ним винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та у порядку статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» направлено боржнику рекомендованим листом з повідомленням за адресою, яка вказана у виконавчому документі.
В межах вказаного виконавчого провадження виконавцем 10 лютого 2021 року винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках боржника в АТ КБ "ПриватБанк", в тому числі і на р/р НОМЕР_4 , та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом (в тому числі розрахункові рахунки призначені для виплати заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів), та належать боржнику (а.с.194-195).
При цьому в постанові про арешт коштів боржника виконавцем зазначено, що не підлягають арешту кошти, що містяться на рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом, в тому числі, що призначені для виплати пенсії.
Враховуючи, що копія зазначеної постанови боржником отримана 17 лютого 2021 року, до суду скарга ОСОБА_1 надійшла 01 березня 2021 року, тобто протягом 10 робочих днів з дня, коли він дізнався про її винесення приватним виконавцем, судом встановлено, що скарга ним подана до суду у встановлений ч.5 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» строк.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості та законності зазначеної постанови, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України cуд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно з частиною першою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).
За змістом статей 1, 5 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно з пунктом 7 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Статтею 56 Закону № 1404-VIII передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Частиною другою статті 48 Закону № 1404-VIII заборонено звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Відповідно до частини третьої статті 52 Закону № 1404-VIII не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Згідно з абзацом другим частини другої статті 59 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.
Відповідно до пункту 10 частини першої статті 34 Закону № 1404-VIII виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення, до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», її дочірня компанія «Газ України», публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз», постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 59 Закону № 1404-VIII підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.
З наведених норм права вбачається, що судове рішення є обов'язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому стаття 48 Закону № 1404-VIII встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.
Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону № 1404-VIII повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону № 1404-VIII.
Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону № 1404-VIII).
Кошти, переказані платником отримувачу, з моменту їх зарахування на банківський рахунок переходять у власність останнього, який має виключне право розпорядження ними, а банк у свою чергу в межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта (здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів.
Кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат), та набули статус вкладу.
Такого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд України у постанові від 24 червня 2015 року у справі № 6-535цс15.
Велика Палата Верховного Суду від зазначеного висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах не відступала.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника В.Л. від 10 лютого 2021 року накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках банківських установ на ім'я ОСОБА_1 , зокрема, арештовано грошові кошти, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_5 в АТ КБ «ПриватБанк» (а.с.194-195).
На вказаний рахунок № НОМЕР_5 в АТ КБ «ПриватБанк», який відкритий на ім'я ОСОБА_1 , скаржник отримує пенсійні виплати, що підтверджується довідкою АТ КБ «ПриватБанк» від 01 березня 2021 року № SHDHC614PSUQ8G6J (а.с. 198).
Із змісту постанови приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника В.Л. від 10 лютого 2021 року про накладення арешту на кошти боржника вбачається, що приватний виконавець визначив банківським установам порядок її виконання, із застереженням щодо накладення арешту на кошти, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом (а тому числі розрахункові рахунки, призначені для виплати заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів), та належать боржнику.
Будь-які докази того, що АТ КБ «ПриватБанк», на яке нормами статті 52 Закону № 1404-VIII покладений обов'язок визначати статус рахунка та можливість накладення арешту на кошти на ньому, постанову виконавця про накладення арешту на кошти боржника на рахунку № НОМЕР_5 виконав, матеріали справи не містять.
Зазначеною вище довідкою АТ КБ «ПриватБанк» від 01 березня 2021 року № SHDHC614PSUQ8G6J також підтверджується, що на рахунок № НОМЕР_5 може бути зарахована будь-яка виплата (переказ).
З наведеного вбачається, що рахунок № НОМЕР_5 не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено.
Кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат тощо), та набули статусу вкладу.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що зазначений рахунок не є рахунком із спеціальним режимом використання, кошти, які знаходяться на рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_5 стали його власністю та набули статусу вкладу, у зв'язку з чим підстави для скасування постанови приватного виконавця від 10 лютого 2021 року про накладення арешту відсутні.
На підставі викладеного суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 .
В її задоволенні необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 450-451 ЦПК України, суд, -
В задоволенні скарги ОСОБА_1 на рішення та дії приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу у 15-денний термін з дня її проголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 15 березня 2021 року.
Головуючий О.А.Самсонова