Справа № 524/3328/17
Провадження № 1-кп/524/23/21
15 березня 2021 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області
у складі:головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю прокурора ОСОБА_4
захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Кременчука Полтавської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12017170090000031 від 02.01.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчука Полтавської області, українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, невійськовозобов'язаного, маючого на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимого в порядку ст.. 89 КК України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 307 ч.2, ст.. 309 ч.2 КК України,-
Органами досудового розслідування ОСОБА_7 висунуте обвинувачення в тому, що 02.01.2017 року , приблизно о 15 год. 00 хв. , керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, і бажаючи їх настання, на зупинці громадського транспорту «Спартак», біля будинку № 65/ 15 по вулиці Троїцька м.Кременчука , незаконно збув (продав) за 90 (дев'яносто)гривень громадянину ОСОБА_8 , медичний шприц ємністю 2 мл, заповнений рідиною коричневого кольору до позначки 1,5 мл , який згідно з висновком експерта №8 від 05.01.2017 року, містить особливо небезпечний наркотичний засіб «концентрат з макової соломи», маса «концентрату з макової соломи» у висушеному стані становить 0,291 грм.
Згідно обвинувального акта дії ОСОБА_7 за вказаним епізодом кваліфіковано за ч.2 ст.307 КК України, як незаконне придбання, зберігання з метою збуту і збут особливо небезпечного наркотичного засобу «концентрату з макової соломи».
23.02.2017 року , в період часу з 12 год. 22 хв. до 12 год. 46 хв., ОСОБА_7 ,усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, і бажаючи їх настання, направлених на незаконне зберігання з метою збуту та збут особливо небезпечного наркотичного засобу «концентрату з макової соломи» керуючись корисливим мотивом, поряд з будинком АДРЕСА_2 , незаконно збув (продав) за 280 (двісті вісімдесят) гривень громадянину ОСОБА_9 , медичний шприц ємністю 5 мл, заповнений рідиною коричневого кольору до позначки 3 мл, який згідно з висновком експерта №695 від 10.03.2017 року містить особливо небезпечний наркотичний засіб «концентрат з макової соломи», масою «концентрату з макової соломи» у висушеному стані 0,418 грм.
Згідно обвинувального акта дії ОСОБА_7 за вказаним епізодом кваліфіковано за ч.2 ст.307 КК України, як незаконне придбання, зберігання з метою збуту і збут особливо небезпечного наркотичного засобу «концентрату з макової соломи», вчинене повторно .
08.03.2017 року , в період часу з 12 год. 18 хв. до 12 год. 32 хв., ОСОБА_7 ,усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, і бажаючи їх настання, направлених на незаконне зберігання з метою збуту та збут особливо небезпечного наркотичного засобу «концентрату з макової соломи» керуючись корисливим мотивом, поряд з будинком АДРЕСА_3 , (район зупинки громадського транспорту «Троїцький ринок») незаконно збув (продав) за 280 (двісті вісімдесят)гривень громадянину ОСОБА_9 , медичний шприц ємністю 5 мл, заповнений рідиною коричневого кольору до позначки 3 мл, який згідно з висновком експерта №855 від 15.03.2017 року , містить особливо небезпечний наркотичний засіб «концентрат з макової соломи», масою «концентрату з макової соломи» у висушеному стані 0,294 грм.
Згідно обвинувального акта дії ОСОБА_7 за вказаним епізодом кваліфіковано за ч.2 ст.307 КК України, як незаконне придбання, зберігання з метою збуту і збут особливо небезпечного наркотичного засобу «концентрату з макової соломи»,вчинене повторно .
23.03.2017 року , приблизно о 12 год. 50 хв. ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, і бажаючи їх настання, направлених на незаконне зберігання з метою збуту та збут особливо небезпечного наркотичного засобу «опій ацетильований» керуючись корисливим мотивом, біля будинку АДРЕСА_4 , незаконно збув (продав) за 280 (двісті вісімдесят) гривень громадянину ОСОБА_10 , медичний шприц ємністю 5 мл, заповнений рідиною коричневого кольору до позначки 3 мл, який згідно з висновком експерта № 855 від 15.03.2017 року , містить особливо небезпечний наркотичний засіб «опій ацетильований», масою «опію ацетильованого» в перерахунку на суху речовину 0,296 грм.
Згідно обвинувального акта дії ОСОБА_7 за вказаним епізодом кваліфіковано за ч.2 ст.307 КК України, як незаконне придбання, зберігання з метою збуту і збут особливо небезпечного наркотичного засобу «опію ацетильованого» , вчинене повторно.
23.03.2017 року о 13 год. 05 хв. біля другого під'їзду будинку АДРЕСА_5 , під час обшуку затриманої особи ОСОБА_7 , в чоловічій сумці (барсетці) виявлено та вилучено два медичні шприці ємністю 2 мл заповнені до позначки 1,5 мл. рідиною коричневого кольору, які згідно з висновком експерта № 998 від 28.03.2017 року в двох полімерних медичних шприцах об'ємом 2 мл рідини коричневого кольорову містять в своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб «концентрат з макової соломи», масою «концентрату з макової соломи» у висушеному стані 0,155 грм., 0,159 грм. В полімерному медичному шприці об'ємом 2 мл. залишки рідини коричневого кольору містять в своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб «концентрат з макової соломи», масу концентрату з макової соломи не визначали, у зв'язку із малою кількістю наданої на дослідження рідини.
Згідно обвинувального акта дії ОСОБА_7 за вказаним епізодом кваліфіковано за ч.2 ст.307 КК України, як незаконне придбання, зберігання з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу «концентрату з макової соломи», вчинене повторно .
Обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні вину у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ст.. 307 ч. 2 КК України не визнав і пояснив , що він ніколи не займався збутом наркотичних засобів , вважає , що відносно нього працівниками поліції була здійснена провокація злочину , а кримінальне провадження було відносно нього було сфабриковане працівниками поліції . При його затриманні шприци , в яких була наркотична речовина йому в барсетку поклали працівники поліції . Він кричав і неодноразово казав при понятих , що шприци йому не належать, також він просив залучити адвоката при затриманні і проведенні обшуку , але працівники поліції на його заяви ніяким чином не реагували . Він не заперечує того факту , що до 23.03.2017 року вживав наркотичні засоби , але після його затримання і знаходження під вартою 10 місяців він припинив вживати наркотичні засоби . Гроші , які були вилучені при його обшуку йому повернув знайомий , який раніше брав у нього в борг.
Пред'явлене за викладених вище обставин обвинувачення ОСОБА_7 за ч. 2 ст.307 КК України суд визнає недоведеним за наступних підстав.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень частин 2 та 4 ст. 246 КПК України негласні слідчі (розшукові) дії проводяться у випадках, якщо відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб.
Згідно з ч. 4 ст. 246 КПК України виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину. Таке рішення відповідно до вимог ст. 251 КПК України приймається у формі постанови.
Така постанова є правовою підставою для проведення НСРД, у ній зазначається уся наявна інформація, одержана у встановленому законом порядку, що потребує перевірки за допомогою оперативно-розшукових заходів. З огляду на її функціональне призначення щодо підтвердження допустимості доказової інформації, отриманої за результатами проведення таких дій, така постанова повинна перевірятися та враховуватися судом під час оцінки доказів.
Негласні слідчі (розшукові) дії, передбачені, зокрема, ст. 271 цього Кодексу, проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів, при цьому відповідно до положень ст. 271 КПК України така негласна слідча (розшукова) дія, як контроль за вчиненням злочину, може проводиться у формах контрольованої поставки, контрольованої та оперативної закупки, спеціального слідчого експерименту та імітування обстановки злочину.
Порядок і тактика проведення контрольованої поставки, контрольованої та оперативної закупки, спеціального слідчого експерименту, імітування обстановки злочину визначається законодавством.
Про результати контролю за вчиненням злочину складається протокол, до якого додаються речі та документи, отримані під час проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії. Якщо контроль за вчиненням злочину закінчується відкритим фіксуванням, про це складається протокол у присутності такої особи.
Крім того, ч. 6 ст. 246 КПК України встановлює , що проводити негласні слідчі (розшукові) дії має право слідчий, який здійснює досудове розслідування кримінального правопорушення, або за його дорученням - уповноважені оперативні підрозділи Національної поліції, органів безпеки, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового і митного законодавства, органів, установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, органів Державної прикордонної служби України. За рішенням слідчого чи прокурора до проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть залучатися також інші особи .
У ст. 85 КПК України визначено, що належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Виходячи з вимог ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатись суд при ухваленні судового рішення.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України №12рп/2011 від 20 жовтня 2011 року (справа №1-31/2011) визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина у кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.
Відповідно до положень п. 5.9. Інструкції "Про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні", затвердженої наказом № 114/1042/516/1199/936/1687/5 від 16.11.2012 року (далі Інструкція), після завершення проведення негласних слідчих (розшукових) дій грифи секретності МНІ щодо їх проведення підлягають розсекреченню на підставі рішення прокурора, який здійснює повноваження прокурора в конкретному кримінальному провадженні у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, з урахуванням обставин кримінального провадження та необхідності використання матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій як доказів після проведення таких дій, у випадку, якщо витік зазначених відомостей не завдасть шкоди національній безпеці України.
Відповідно до п. 5.30 вищевказаної Інструкції до розсекречених матеріалів доступ надається разом з іншими матеріалами досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України.
Сторона захисту вправі мати інформацію про всі елементи процесуального порядку отримання стороною обвинувачення доказів, які остання має намір використати проти неї в суді. Інакше від самого початку судового розгляду сторона захисту перебуватиме зі стороною обвинувачення в нерівних умовах.
Така позиція суду узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовується при розгляді справ як джерело права.
Зокрема, Європейський суд у Рішенні від 05 лютого 2008 року у справі "Раманаускас проти Литви" (скарга № 74420/01) наголошував, що докази, одержані за допомогою застосування спеціальних методів розслідування, можуть вважатися допустимими за умови наявності адекватних і достатніх гарантій проти зловживань, зокрема чіткого та передбачуваного порядку санкціонування, здійснення відповідних оперативно-слідчих заходів та контролю за ними (рішення від 06 вересня 1978 року у справі "Класс та інші проти Німеччини", від 26 жовтня 2006 року у справі "Худобін проти Росії" (скарга № 59696/00).
Згідно з правовим висновком, який висловив Верховний Суд України у постанові від 16 березня 2017 року № 5-364кс16, невідкриття матеріалів сторонами одна одній в порядку ст.290 КПК України після закінчення досудового розслідування, а також додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду, є підставою для визнання судом відомостей, що містяться в них, недопустимими як доказ.
Зазначений правовий висновок підтвердила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року № 13-37кс18, при цьому вказала, що для доведення допустимості результатів негласних слідчих (розшукових) дій мають бути відкриті не тільки результати цих дій, а й документи, які стали правовою підставою для їх проведення (клопотання слідчого, прокурора, їх постанови, доручення, ухвала слідчого судді), оскільки змістом цих документів сторони можуть перевірити дотримання вимог кримінального процесуального закону стосовно негласних слідчих (розшукових) дій.
За наявності відповідного клопотання процесуальні документи, які стали підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій (ухвали, постанови, клопотання) і яких не було відкрито стороні захисту в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, оскільки їх тоді не було в розпорядженні сторони обвинувачення (процесуальні документи не було розсекречено на момент відкриття стороною обвинувачення матеріалів кримінального провадження), можуть бути відкриті іншій стороні, але суд не має допустити відомості, що містяться в цих матеріалах кримінального провадження, як докази.
Зважаючи на викладені положення закону, наявність рішення прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину підлягає обов'язковій перевірці, оскільки це має істотне значення для визнання чи невизнання, у відповідності до ст. 94 КПК України, належними, допустимими, достовірними докази, якими обґрунтовано доводиться вчинення обвинуваченим інкримінованого йому кримінального правопорушення.
В цьому випадку, на підтвердження винуватості ОСОБА_7 у вчиненні ним кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України , стороною обвинувачення надані, та судом досліджені:
- протокол № 107/424 від 24.02.2017 року про результати аудіо-, відео контролю місця (за особою) , який проводився на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду Полтавської області ОСОБА_11 згідно ст.. 260 КПК України , які проводились стосовно ОСОБА_7 (а.с. 92-93 т.2)
- протокол про результати контролю за вчиненням злочину № 107/423 від 24.02.2017 року у формі оперативної закупки, яка проводилась на підставі постанови прокурора Кременчуцької місцевої прокуратури ОСОБА_12 (а.с. 94-96т.2)
- протокол проведення негласної слідчої(розшукової) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж № 107/729 від 24.04.2017 року, яка проводилась на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду Полтавської області №424т від 13.02.2017 року згідно ст.. 265 КПК України , які проводились стосовно ОСОБА_7 (а.с. 169-175 т.2)
- протокол про результати контролю за вчиненням злочину № 107/595 від 24.03.2017 року, який проводився на підставі постанови прокурора Кременчуцької місцевої прокуратури ОСОБА_12 (а.с. 176-177 т.2)
- протокол про результати аудіо-, відео контролю місця (за особою)№ 107/596 від 24.03.2017 року на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду Полтавської області ОСОБА_11 згідно ст.. 260 КПК України , які проводились стосовно ОСОБА_7 (а.с. 178-180 т.2)
- протокол про результати аудіо-, відео контролю місця (за особою)№ 107/526 від 10.03.2017 року на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду Полтавської області ОСОБА_11 згідно ст.. 260 КПК України , які проводились стосовно ОСОБА_7 (а.с. 191-192 т.2)
- протокол про результати контролю за вчиненням злочину № 107/527 від 09.03.2017 року, який проводився на підставі постанови прокурора Кременчуцької місцевої прокуратури ОСОБА_12 (а.с. 193-195 т.2)
Наведені ухвали слідчих суддів Апеляційного суду Полтавської області під час відкриття матеріалів в порядку ст. 290 КПК України(27.04.2017 року) стороні захисту не відкривались і не розсекречені зазначені ухвали і під час судового розгляду.
Відповідно до п.2 Висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених в Постанові від 16.10.2019 року - процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД (ухвали, постанови, клопотання) та які на стадії досудового розслідування не було відкрито стороні захисту в порядку, передбаченому статтею 290 КПК України з тієї причини, що їх не було у розпорядженні сторони обвинувачення (процесуальні документи не були розсекречені на момент відкриття стороною обвинувачення матеріалів кримінального провадження), можуть бути відкриті іншій стороні під час розгляду справи у суді за умови своєчасного вжиття прокурором всіх необхідних заходів для їх отримання.
В пункті 5 вказаного рішення визначено, що якщо процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД, розсекречені під час судового розгляду, і сторона захисту у змагальному процесі могла довести перед судом свої аргументи щодо допустимості доказів отриманих у результаті НСРД, в сукупності з оцінкою правової підстави для їх проведення, то суд повинен оцінити отримані докази та вирішити питання про їх допустимість.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку , що процесуальні документи, які стали підставою для проведення НС(Р)Д (ухвали, постанови, клопотання) та які на стадії досудового розслідування не було відкрито стороні захисту в порядку, передбаченому в ст.290 КПК, з тієї причини, що їх не було в розпорядженні сторони обвинувачення (не були розсекречені на момент відкриття матеріалів), можуть бути відкриті іншій стороні під час розгляду справи в суді за умови своєчасного вжиття прокурором усіх необхідних заходів для їх отримання.
Але, сторона обвинувачення, прокурор , як вважає суд не вжив ніяких заходів під час судового розгляду справи для отримання процесуальних документів, які стали підставою для проведення НС(Р)Д (ухвал, постанов, клопотань) , жодного разу прокурор під час судового розгляду не заявляв клопотання про те , що він звернувся до експертної комісії з питань таємниць з приводу розсекречування процесуальних документів і яке нею було прийняте рішення ,( тобто було чи ні їх розсекречено) , і якщо їх було розсекречено , то він може їх відкрити відповідно до вимог ст.. 290 ч.11 КПК України стороні захисту , а якщо їх не було розсекречено , то з якої причини , щоб суд міг надати цьому оцінку, а навпаки сторона захисту під час судових дебатів акцентувала увагу суду , що стороною обвинувачення не були відкритті як під час досудового розслідування так і під час судового розгляду справи процесуальні документи, які стали підставою для проведення НС(Р)Д (ухвали, постанови, клопотання) , таким чином з урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку , що сторона захисту не мала можливості ефективно здійснювати захист обвинуваченого ОСОБА_7 .
Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладених в Постанові від 16.10.2019 року вбачається , якщо сторона обвинувачення не вжила необхідних і своєчасних заходів, спрямованих на розсекречення процесуальних документів, які стали підставою для проведення НС(Р)Д та яких немає в її розпорядженні, то в такому випадку має місце порушення норм ст.290 КПК, що констатоване судом під час розгляду даного кримінального провадження відносно ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ст.. 307 ч.2 КК України.
Відповідно до ч. 12 ст. 290 КПК України, не відкриття матеріалів сторонам у порядку цієї статті є окремою підставою для визнання таких матеріалів недопустимими як докази. Водночас відкриттю, окрім протоколів, у яких зафіксовано хід та результати проведення певних дій, в обов'язковому порядку підлягають і матеріали, які є правовою підставою проведення таких дій (ухвали, постанови), що забезпечує можливість перевірки стороною захисту та судом допустимості результатів таких дій як доказів. Саме з цих процесуальних документів суд може дійти висновку, чи були у органу досудового розслідування наявні законні підстави для проведення оперативно-розшукових заходів, результати яких виступають доказами у кримінальному провадженні.
Враховуючи не відкриття матеріалів сторонам у порядку ст. 290 КПК України документів щодо наявності правових підстав для проведення НСРД, суд приходить до висновку про недопустимість доказів, отриманих в результаті їх проведення та наданих стороною обвинувачення на підтвердження винуватості ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ст.. 307 ч.2 КК України .
Суд враховує й те, що саме матеріали проведених оперативно-розшукових заходів стали підставою для внесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до ЄРДР, зокрема ч. 2 ст. 307 КК України (02.01.2017р., 23.02.2017 р., 08.03.2017р.,23.03.2017 р) .
За таких обставин, відомості що містяться:
-у протоколі добровільної видачі від 23.02.2017 року за участі свідка ОСОБА_13 (а.с. 99 т.2)
- у протоколі огляду покупця від 23.02.2017 року за участю свідка ОСОБА_13 (а.с. 100 т.2)
- у протоколі видачі грошових коштів від 23.02.2017 року за участю свідка ОСОБА_13 (а.с. 101-102 т.2)
- у протоколі добровільної видачі від 08.03.2017 року за участю свідка ОСОБА_13 (а.с. 108 т.2)
- у протоколі огляду покупця від 08.03.2017 року за участю свідка ОСОБА_13 (а.с. 158 т.2)
- у протоколі видачі грошових коштів від 08.03.2017 року за участю свідка ОСОБА_13 (а.с. 159-160 т.2)
- у протоколі видачі грошових коштів від 23.03.2017 року за участю свідка ОСОБА_13 (а.с. 187-188 т.2)
- у протоколі огляду покупця від 23.03.2017 року за участю свідка ОСОБА_13 (а.с. 189т.2)
- у протоколі добровільної видачі від 23.03.2017 року за участю свідка ОСОБА_13 (а.с. 190 т.2)
- у протоколі затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 23.03.2017 року (а.с. 217 -221 т.2)
- у протоколі обшуку затриманої особи від 23.03.2017 року (а.с. 223 т.2),
- результати зафіксовані на флеш-карті № 38 т, на оптичному носію, диску без номеру , долученого до протоколу проведення негласної слідчої(розшукової) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж № 107/729 від 24.04.2017 року, яка проводилась на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду Полтавської області згідно ст.. 265 КПК України , які проводились стосовно ОСОБА_7 , флеш-карта № 52 т, флеш-карта № 53 т, флеш-карта № 54 т, які були здобуті в результаті проведення негласних слідчих дій відносно обвинуваченого ОСОБА_7 суд в порядку ст. 89 КПК України визнає недопустимими доказами.
Європейський суд з прав людини у справі "Шенк проти Швейцарії" зазначив, що інформація, отримана в результаті проведення оперативної закупки наркотиків не повинна бути єдиним доказом, на якому ґрунтується обвинувачення.
Показання свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , які були залучені понятими під час огляду місця події від 02.01.2017 року , показання свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , які були залучені понятими при проведенні контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, 23.02.2017 року, 08.03.2017 року, 23.03.2017 року , показання свідка ОСОБА_13 щодо якого застосовано заходи безпеки, який був залучений до проведенні контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, у виді закупного, допитаних в ході судового розгляду кримінального провадження, покласти в основу вироку і доведеності винуватості обвинуваченого , суд вважає недостатніми для підтвердження існування обставин, які слугували б підставою для кваліфікації дій ОСОБА_7 за ст. 307 ч.2 КК України. Так ?свідки ОСОБА_15 і ОСОБА_14 акцентували увагу суду , що вони були запрошені в січні 2017 року в якості понятих у відділення поліції , коли вони зайшли в кабінет на 1 поверсі, то в ньому вже знаходився свідок ОСОБА_18 разом з іншими працівниками поліції , який із кишені витягнув медичний шприц і пояснив , що він його придбав у чоловіка на ім.,я ОСОБА_19 , але свідки сам факт передачу шприцу і грошей не бачили , в якому місці це відбувалось не знають. Також , свідок ОСОБА_18 у судовому засіданні пояснив , що він у обвинуваченого ОСОБА_7 ніяких наркотичних засобів у 2017 році не придбав , він придбав наркотичний засіб у іншого чоловіка на ім,я « ОСОБА_20 », ніяких погроз на його адресу з боку обвинуваченого ОСОБА_7 не було. Свідки ОСОБА_16 та ОСОБА_17 були в якості понятих при проведенні оперативної закупівлі залегендованим свідком ОСОБА_13 наркотичних засобів , але сам факт купівлі наркотичних засобів і передачі грошей ОСОБА_13 вони не бачили , у кого ОСОБА_13 придбав наркотичний засіб ним також невідомо, ні ім.,я , ні прізвище особи ОСОБА_13 не називав .
Відповідно до змісту ст. 92 КПК України обов'язок доказування покладений на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом. Суд оцінює надані сторонами докази відповідно до ст. 94 цього Кодексу з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Згідно сформованої позиції Європейського суду з прав людини наявність державного інтересу не можна використовувати в якості обґрунтування щодо використання доказів, отриманих в результаті поліцейської провокації, оскільки застосування таких доказів наражає обвинуваченого на ризик остаточно позбавитись справедливого судового розгляду із самого початку; внутрішньодержавне законодавство не повинно дозволяти використання доказів, отриманих в результаті підбурювання з боку державних агентів. В іншому випадку таке законодавство не відповідає принципу «справедливого судочинства» (Рішення ЄСПЛ у справах «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 9 червня 1998 року, «Худобін проти Російської Федерації» від 26 жовтня 2006 року, «Ваньян проти Російської Федерації» від 15 грудня 2005 року, «Раманаускас проти Литви» від 5 лютого 2008 року).
Прецедентне право Європейського суду не забороняє посилатися на стадії розслідування кримінальної справи і у випадку, якщо дозволяє характер злочинної дії, на докази, отримані в результаті проведення співробітниками органів внутрішніх справ операцій під прикриттям (наприклад, рішення ЄСПЛ від 15 червня 1992 року у справі «Люді проти Швейцарії»). Однак застосування агентів під прикриттям повинно бути обмежене, співробітники поліції можуть діяти таємно, але не займатись підбурюванням (рішення ЄСПЛ від 9 червня 1998 року у справі «Тейксейра де Кастро проти Португалії»).
ЄСПЛ під провокацією (поліцейською) розуміє випадки, коли задіяні посадові особи, які є або співробітниками органів безпеки, або особами, що діють за їх дорученням, не обмежують свої дії лише розслідуванням кримінальної справи по суті неявним способом, а впливають на суб'єкт з метою спровокувати його на скоєння злочину, який в іншому випадку не було би скоєно, задля того щоб зробити можливим виявлення злочину, тобто отримати докази та порушити кримінальну справу (рішення ЄСПЛ у справі «Раманаускас проти Литви» від 5 лютого 2008 року).
Згідно рішення ЄСПЛ від 15 грудня 2005 року у справі «Ваньян проти Росії» № 53203/99 (пункти 47,49). Коли трапляється, що дії таємних агентів спрямовані на підбурювання злочину, і немає підстав вважати, що він був би скоєний без їхнього втручання, то це виходить за рамки розуміння таємного агента і може бути названо провокацією. Таке втручання і його використання в розгляді кримінальної справи може непоправно підірвати справедливість судового розгляду.
З викладеного вбачається, що в разі надходження від обвинуваченого заяви про вчинення провокації злочину, саме прокурор повинен довести відсутність такої провокації під час вчинення злочину.
В той же час прокурор вважає суд не спростував тверджень обвинуваченого ОСОБА_7 про наявність у діях працівників правоохоронних органів ознак провокації злочину, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеній у справах «Ваньян проти Росії», «Тейксейре де Кастро проти Португалії», підлягає ретельній перевірці під час судового розгляду.
При цьому відповідно до вимог ЄСПЛ для відмежування провокації від допустимої поведінки правоохоронних органів є низка критеріїв, тобто під змістовним критерієм розуміється наявність/відсутність суттєвих змістовних ознак, притаманних провокації правоохоронних органів, а під процесуальним критерієм - наявність у суду можливостей перевірити відомості про ймовірну провокацію під час судового засідання з дотриманням рівності змагальності та рівності сторін.
Тобто будь-яка інформація, що стосується існуючого наміру вчинити злочин або вчинюваного злочину, має бути такою, що може бути перевіреною, та державне обвинувачення повинно мати змогу продемонструвати на будь-якій стадії, що в його розпорядженні наявні достатні підстави для проведення оперативного заходу .
Встановлено дуже високі стандарти доведення для сторони обвинувачення, щоб довести суду, що заяви позивача про провокацію з боку правоохоронних органів абсолютно безпідставні; в разі виникнення сумнівів національні суди повинні зробити висновки, що не мають точного підтвердження (пункт 70 рішення Європейського Суду у справі „Раманаускас проти Литви), але певною мірою свідчать про презумпцію провокації з боку правоохоронних органів при наявності достовірних свідчень заявника, звучать досить переконливо.
Як вбачається з показань залегендованого свідка ОСОБА_13 він три рази в 2017 році приймав участь у якості особи , яка придбала наркотичні засоби у обвинуваченого ОСОБА_7 . Ініціатором закупівлі наркотичних засобів у ОСОБА_7 завжди виступав поліцейський, який кожний раз телефонував йому , казав що необхідно з,явитись до відділення поліції та що необхідно телефонувати ОСОБА_7 і казати , що він хоче у нього придбати наркотичні засоби , що він і робив, так як також раніше вживав наркотичні засоби , про що було відомо поліцейському . Якщо б поліцейський не пропонував йому придбати у ОСОБА_7 наркотичні засоби самостійно він би їх у нього не придбав.
За весь час здійснення оперативно-розшукових заходів та під час здійснення досудового розслідування оперативними працівниками було задокументовано лише три факти передачі наркотичних засобів одній і тій же особі, а саме особі зі зміненими анкетними даними на прізвище ОСОБА_13 .
Також наявність провокації вчинення злочину з боку поліцейських свідчить і той факт, що згідно протоколу проведення негласної слідчої(розшукової) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж № НОМЕР_1 від 24.04.2017 року (а.с. 169-175 т.2)вбачається , що ініціатива продажу наркотичних засобів виходила саме від невідомого чоловіка на ім,я « ОСОБА_21 » , саме останній кожного разу ( 08.03.2017 р,.09.03.2017р,10.03.2017р, 11.03.2017р,12.03.2017 р, 23.03.2017 р. - три рази )телефонував обвинуваченому ОСОБА_7 і просив його продати йому наркотичний засіб.
Будь-які інші докази, надані прокурором, зокрема протоколи про результати аудіо-, відеоконтролю особи та додані карти пам'яті з відповідними аудіо-, відеозаписами, , також не містять відомостей про те, що саме обвинувачений ОСОБА_7 був ініціатором продажу наркотичних засобів. Вказані матеріали лише містять відомості про факти передачі наркотичних засобів та грошових коштів за участю обвинуваченого.
Показання свідка ОСОБА_13 про те, що саме за ініціативою поліцейського, прізвище якого він не пам,ятає він придбав наркотичні засоби у обвинуваченого ОСОБА_7 , стороною обвинувачення не спростовані, а тому в силу статті 62 Конституції України, статті 17 КПК України тлумачаться на його користь.
Також слід зазначити, що для визначення питання, чи була у даному випадку провокацію злочину, не має значення, чи дійсно ОСОБА_7 продавав наркотичний засіб свідку ОСОБА_13 , а важливо хто був ініціатором передачі наркотичних засобів, важливо чи пасивно діяв свідок ОСОБА_13 , чи не було в його діях спонукання до вчинення злочину, що в даному випадку суд вважає ключовим фактором.
Використання таємних агентів допускається за умови, що існують чіткі обмеження і гарантії, громадські інтереси не можуть виправдати використання доказів, отриманих в результаті підбурювання з боку поліції, оскільки це тягне за собою ризик абсолютного позбавлення обвинуваченого права на справедливий судовий розгляд (див. пункти 49, 54 рішення Європейського Суду у справі „Раманаускас проти Литви).
Суд при дослідженні письмових доказів наданих стороною обвинувачення відповідно до вимог ст.. 85-87 КПК України , а саме протоколу затримання особи , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 23.03.2017 року і відеозапису до нього та протоколу обшуку затриманої особи від 23.03.2017 року приходить до наступних висновків:
Із протоколу затримання особи , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 23.03.2017 року і відеозапису до нього ( а.с. 217-221 т.2) вбачається , що відеозапис починається з того моменту , що ОСОБА_7 стоїть біля під'їзду будинку, руки відведені назад , пасок від барсетки знаходиться на лівому плечі ОСОБА_7 , сама барсетка знаходиться за спиною ОСОБА_7 , (файл «SDV_0636», 05:15 хвилина відеозапису) , слідчий повідомляє ОСОБА_7 , що він затриманий 23.03.2017 року о 13 год. 05 хв. , але самого факту затримання ОСОБА_7 працівниками поліції на відеозаписі не зафіксовано , потім слідчий ОСОБА_22 роз,яснює процесуальні права ОСОБА_7 , при роз,ясненні права на захист ОСОБА_7 заявляє клопотання , що бажає мати захисника і наполягає на його виклику (файл «SDV_0636», 02:31 хвилина відеозапису) , про що також зазначено у протоколі затримання ( а.с. 217 т.2зворіт ) і слідчий про затримання ОСОБА_7 повідомляє Полтавський обласний центр з надання безоплатної правової допомоги 23.03.2017 року о 13 год. 21 хв. ,згідно доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі , яка відповідно до положень кримінального процесуального законодавства вважається затриманою та /або стосовно якої обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою від 23.03.2017 року № 016-0001402, яке міститься на аркуші справи 28 т. №1 вбачається , що захиснику ОСОБА_6 необхідно з,явитись 23.03.2017 року о 14 год. 44 хв. для надання безоплатної вторинної правової допомоги затриманому інспектором СВ ОСОБА_23 , ОСОБА_7 ( згідно протоколу затримання ОСОБА_7 був затриманий не інспектором ОСОБА_23 ,а слідчим Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_22 ) , доручення адвокату ОСОБА_6 було видане о 13 год. 44 хв. 23.03.2017 року , але слідчий Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_22 не припиняє проведення процесуальних дій без участі захисника в порушення вимог ст.. 20, ст.. 42 ч.3 п.3 КПК України , а саме в період часу з 13год.05 хв. до 14год.04 хв. 23.03.2017 року без участі захисника проводить обшук затриманої особи. Під час обшуку 23.03.2017 року у обвинуваченого ОСОБА_7 згідно протоколу обшуку затриманої особи від 23.03.2017 року ( а.с. 223т.2) із барсетки були вилучені грошові кошти номіналом 1 грн.-5 шт , 2 грн. -2 шт. .,5 грн.-2 шт, 10 грн. - 2шт, 20 грн. - 3 шт , 50 грн. -1шт, 100 грн. - 4 шт. , ключі, мобільний телефон марки Нокіа , два шприци об'ємом 2мл заповнені до позначки 1 мл , які як пояснює ОСОБА_24 слідчому йому не належать , що їх йому підкинули працівники поліції, але слідчий на дану заяву ОСОБА_7 ніяким чином не реагує, що підтверджується також даними у судовому засіданні показаннями свідків ОСОБА_25 та ОСОБА_26 , які акцентували увагу суду , що при затриманні ОСОБА_7 вони бігли на відстані 30 метрів від поліцейських , потім ОСОБА_7 поліцейські повалили на землю , одягли кайданки , підняли , його барсетка знаходилась через плече , слідчий роз'яснював процесуальні права ОСОБА_7 і останній наполягав на участі захисника , але без участі захисника проводили обшук ОСОБА_7 , працівники поліції не пропонували ОСОБА_7 видати заборонені речі , якщо такі є , вони відразу відкрили його барсетку і витягнули з неї гроші , мобільний телефон , ключі і два шприци , які були заповнені на 2/3 частини , і відносно яких ОСОБА_7 неодноразово казав , що шприци йому не належать .
З урахуванням викладеного , суд вважає , що при затриманні ОСОБА_7 і проведенні слідчої дії , його обшуку , було порушено права обвинуваченого , на той час підозрюваного на захист , оскільки він заявляв клопотання про залучення захисника , який слідчим при проведені слідчої дії ,обшуку, залучений не був.
Також згідно вимог статті 9 частини 2 КПК України де зазначено , що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень, але слідчий у порушення вимог ст.. 9 ч.2 КПК України не перевірив заяву обвинуваченого ОСОБА_7 відносно того , що шприци йому в барсетку підкинули працівники поліції , що вони йому не належать , що його відбитків пальців на шприцах немає , шляхом призначення і проведення по справі судово - дактилоскопічної експертизи .
Оскільки , вищевказані докази були здобуті в порушення порядку встановленого Кримінально - процесуальним кодексом України , то відповідно до вимог ст.87 КПК України суд вважає , що вони є недопустимими доказами по справі.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого „розумного сумніву у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. При цьому, у справах щодо провокації стандарт доказування збільшується.
Зважаючи на все вище зазначене, суд вважає, що прокурором в судовому засіданні не було доведено відсутність провокації вчинення злочину, а тому, зважаючи на принцип «презумції провокації», всі зазначені вище докази, зібрані під час проведення оперативних закупок 23.02.2017 р.. 08.03.2017 року , 23.03.2017 року , слід визнати недопустимими.
Інші письмові докази по епізодам від 02.01.2017 року, 23.02.2017р, 08.03.2017р, 23.03.2017р, 23.03.2017 р. збуту наркотичних засобів , які були надані прокурором, а саме висновок експерта №695 від 10.03.2017 року , постанова про визнання речовими доказами від 10.03.2017 року,висновок експерта №989 від 27.03.2017 року , постанова про визнання речовими доказами від 31.03.2017 року , висновок експерта №998 від 28.03.2017 року, постанова про визнання речовим доказом від 31.03.2017 року, постанова про визнання речовим доказом від 24.03.2017 року, постанова про визнання речовим доказом від 21.03.2017 року, висновок експерта № 855 від 15.03.2017 року , не дають у своїй сукупності підстав для встановлення наявності складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, так як визнаються судом "плодами отруйного дерева".
Суд вважає , що органами досудового розслідування у висунутому обвинуваченні ОСОБА_7 по епізоду від 23.03.2017 року по факту збуту наркотичного засобу біля будинку № 5 по вулиці О.Богаєвського м. Кременчука Полтавської області неправильно зазначений висновок експерта № 855 від 15.03.2017 року ,так як подія мала місце 23.03.2017 року , то висновок експерта не може бути наданий раніше 15.03.2017 року.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 2.9 Інструкції про порядок проведення оперативної закупівлі і контрольованої поставки предметів, товарів і речовин, в тому числі заборонених до обороту, затвердженої наказом МВС України № 1065 дек/307 док/482 док от 30.11.2001 р., для проведення оперативної закупівлі використовуються кошти МВС України, СБУ України, податкової міліції ДПА України. Їх отримання та використання здійснюється згідно з відомчими нормативними актами.
При цьому матеріали кримінального провадження не містять доказів належної фінансової звітності на підтвердження офіційного отримання працівниками поліції коштів для проведення оперативної закупки 23.02.2017 року, 08.03.2017 і 23.03.2017 року наркотичних засобів.
Згідно з ч.1 ст.92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Про це також йдеться у справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1988 р. (п.146), де Європейський Суд з прав людини встановив, що «принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов'язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного, що також передбачено ст. 62 ч.3 Конституції України, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За змістом ст. ст. 21, 22, 30 КПК України у кримінальному провадженні правосуддя здійснюється судом на основі змагальності, безпосередності дослідження судом показань, речей та документів. Державне обвинувачення в суді підтримує прокурор, захист обвинуваченого здійснює він сам і його захисник, а функція розгляду справи покладається на суд. При цьому суд, зберігаючи незалежність, неупередженість і об'єктивність, створює необхідні умови для виконання учасниками їх процесуальних обов'язків і здійснення наданих їм прав.
У відповідності до ч.3 ст.373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведеності у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Згідно із положеннями ст.22 КПК України суд зберігає об'єктивність та неупередженість, в тому числі не надаючи переваг будь-якій стороні кримінального провадження.
Крім цього, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди умотивовувати свої рішення, але він не може тлумачитись як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент (довід). Об'єм цього обов'язку може змінюватись залежно від природи рішення.
Суд обґрунтовує вирок виключно на доказах, розглянутих у судовому засіданні. За допомогою дослідження на суді всіх доказів відбувається і формування внутрішнього суддівського переконання про винність або невинність обвинуваченого.
Доказування - це єдиний спосіб встановлення об'єктивної істини в кримінальному судочинстві. Поки не доведені обставини скоєння злочину, не можна сказати, що вони були, мали місце насправді.
З приводу того, що доведення є єдиним способом для встановлення істини у Кримінально процесуальному кодексі України вказано: "Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і постановляється лише при умові, коли в ході судового розгляду винність підсудного у вчиненні злочину доведена.
Оцінюючи зібрані органом досудового розслідування та представлені суду стороною обвинувачення докази, які перевірені в даному судовому провадженні та безпосередньо досліджені судом , суд вважає, що вони у своїй сукупності без усяких сумнівів, не дають можливості дійти обґрунтованого висновку щодо доведеності вчинення ОСОБА_7 злочину ,передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України за обставин викладених в обвинувальному акті.
За таких обставин суд вважає за необхідне виправдати ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 307 КК України .
Крім того , ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що у вересні 2016 року,точну дату органами досудового розслідування та судом не встановлено , він діючи з протиправним умислом, спрямованим на незаконне придбання, зберігання, виготовлення без мети збуту наркотичного засобу канабісу, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді порушення правового режиму обігу наркотичних речовин і бажаючи їх настання, перебуваючи в с. Дзержинка Кременчуцького району Полтавської області знайшов кущі канабісу , які він зірвав та приніс за місцем свого проживання , за адресою : АДРЕСА_1 , де його подрібнив та запакував у паперові згортки і зберігав з метою подальшого власного вживання , без мети збуту .
23.03.2017 року в період часу з 14 год. 12 хв. до 15 год. 31 хв., в ході санкціонованого обшуку згідно ували Автозаводського районного суду м. Кременчука №524/1842/17-к від 22.03.2017 року за місцем проживання ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 , працівниками Кременчуцького відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Полтавській області було виявлено і вилучено :
- на балконі квартири зліва у кутку паперовий пакунок з речовиною рослинного походження, зеленого кольору, два поліетиленових пакунки (для сміття) з речовиною рослинного походження зеленого кольору:
- на кухні квартири під столом пристрій для паління (дві обрізані полімерні пляшки з металевим ковпачком на яких маються нашарування коричневого кольору( із специфічним запахом), два паперових згортки з газети з речовиною рослинного походження зеленого кольору, 8 паперових згортків невеликого розміру з речовиною рослинного походження зеленого кольору, 26 пакунків з насінням рослинного походження, що згідно висновку експерта № 993 від 29.03.2017 року - два паперові згортки з речовиною рослинного походження зеленого кольору, знаходиться подрібнена речовина, рослинного походження зеленого кольору, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом - маса канабісу, в перерахунку на суху речовину становить 17,605грм., 74.9 грм., загальною масою вилученого в ході обшуку особливо небезпечного наркотичного засобу канабісу в перерахунку на суху речовину 92,05 грм, насіння рослинного походження зелено-коричневого кольору, згідно з висновком експерта № 992 від 31.03.2017 року надана на експертизу суміш речовини рослинного походження зеленого кольору та насіння зелено-коричневого кольору, яка знаходиться в прозорому пакеті з полімерного матеріалу, є сумішшю особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено канабісу, масою канабісу у висушеному стані становить 11, 887 грм.. пристрій для паління наркотичного засобу, згідно з висновком експерта № 990 від 31.03.2017 року, нашарування коричневого кольору, виявлені на фрагменті пляшки з горільцем та конструкції, що складається з дерев'яного циліндру та металевого наперстку, є особливо небезпечним наркотичним засобом канабісу. Загальна маса екстракту канабісу в перерахунку на суху речовину, становить 0,379 грм.
Обвинувачений ОСОБА_7 у судовому засіданні вину у вчиненому кримінальному правопорушенні , передбаченому ст. 309 ч.2 КК України визнав частково, не погоджується з правовою кваліфікацією злочину , вважає , що вчинив кримінальне правопорушення , передбачене ст.. 309 ч.1 КК України , так як злочин , передбачений ст.. 307 ч.2 КК України не вчиняв , ніколи збутом наркотичних засобів не займався , він у вересні 2016 року в с. Дзержинка Кременчуцького району , знайшов кущі канабісу , які нарвав і переніс до себе додому , де їх висушив та подробив і розпакував в паперові згортки , зробив наркотичний засіб для власного вживання .При обшуку 23.03.2017 року приміщення де він проживає він повідомив працівникам поліції , що в нього є наркотичні засоби , які він використовує для власного вживання . У скоєному злочині щиро кається , просить його суворо не карати .
Крім часткового визнання обвинуваченим ОСОБА_7 своєї вини у вчиненому кримінальному правопорушенні, його вина підтверджується:
-показаннями свідка ОСОБА_25 , який у судовому засіданні пояснив, що в кінці березня 2017 року знаходився в автомобілі біля спортивного комплексу «Спартак», м.Кременчука, із своїм другом ОСОБА_27 . До них підійшли 2 чоловіки , представились співробітниками поліції, показали посвідчення і попросили бути понятими при проведенні слідчої дії, а саме при затриманні особи, на що вони погодились. Поліцейські попросили їх проїхати за ними на автомобілі. Вони проїхали приблизно 2 хвилини, коли вони почали їхати, поліцейські раптово зупинили свій автомобіль , вибігли із нього і почали бігти за невідомим чоловіком , чоловік почав тікати. Вони також вийшли із автомобіля і пішли за поліцейськими. Коли вони підійшли до поліцейських, побачили що біля лавочки стоїть чоловік і поруч з ним на землі лежить шприц. Поки він дійшов із автомобіля до поліцейських і затриманої особи, пройшла одна хвилина і відстань була приблизно 50 метрів. Відразу після затримання на чоловіка надягли кайданки і підняли із землі. Він не бачив, як обвинувачений під час того, як тікав викинув шприц, який лежав на землі , поруч із ним. Потім поліцейські увімкнули відеокамеру і почали проводити обшук затриманого чоловіка. Чоловік був у куртці, при собі була сумочка чорного кольору. У сумочці чоловіка було знайдено 2 шприца по 2 мл, заповнені приблизно на 1,5 мл і гроші, приблизно 500 грн. Після обшуку всі вилучені речі були запаковані співробітниками поліції в пакети. Шприці були наповнені речовиною невідомого походження, коричневого кольору. Шприци із сумки чоловіка працівники поліції вилучали без рукавичок. Коли у ОСОБА_7 були вилучені шприци із сумочки, він повідомив, що це не його шприци. Поліцейські попросили пройти з ним для обшуку квартири, де проживав затриманий чоловік. Коли вони зайшли у квартиру , чоловік добровільно видав речовину рослинного походження, яка знаходилась в коридорі, кухні, на балконі і в кімнаті і пояснив, що це «конопля» . Поліцейські всі вилучені речі запакували у пакети і опечатили бирками , на яких він і його друг розписались. Після чого він і його друг ОСОБА_28 розійшлися, він поїхав на роботу, а ОСОБА_29 поїхав по своїм справам. При затриманні чоловіка, поліцейські йому роз'яснили його права та обов'язки,після чого невідомий чоловік попрохав викликати йому швидку медичну допомогу, що поліцейські і зробили. Окрім бірок на пакетах, де вони ставили свої підписи, вони ставили підписи у протоколі затриманої особи. Затриманий чоловік був одягнутий у спортивні штани чорного кольору, чорну куртку, светр, кросівки і кепку. Особа, яка була затримана це був ОСОБА_7 . Під час обшуку в квартирі ОСОБА_7 був знайдений засіб для вживання наркотичних засобів у вигляді пластикової пляшки, про що їм повідомили працівники поліції. Поліцейські йому, як понятому роз'яснювали йому його права та обов'язки. У квартирі обвинуваченого було вилучено багато речовини рослинного походження, яка знаходилась в пакетах, у папері, речовина була у подрібненому стані. Під час обшуку квартири обвинувачений ОСОБА_7 сидів на кухні , а він разом із працівниками поліції ходив по квартирі. Поліцейські після вилучених грошей із сумочки обвинуваченого ОСОБА_7 переписали їх номери у протокол.
-показаннями свідка ОСОБА_26 , який у судовому засіданні пояснив, що у 20-х числах березня 2017 року, йому зателефонували співробітники поліції, оскільки він є членом громадської організації в м. Горішні Плавні , яка допомагає співробітникам поліції у боротьбі із розповсюдженням наркотичних засобів . Працівники поліції попросили їх приїхати в м. Кременчук для участі у затриманні особи. Він на своєму автомобілі марки «VolkswagenPassat CC» приїхав в м.Кременчук, в центр міста, в район спортивного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Після того, як він з ОСОБА_30 приїхали на місце , із-за будинку , на вулиці, вийшов ОСОБА_7 і поліцейські на своєму автомобілі почали рухатись за ним і вони також поїхали за ним. Коли поліцейські почали виходити із автомобіля, обвинувачений ОСОБА_7 почав бігти уздовж будинку. Він разом із ОСОБА_25 вийшли із автомобіля і побігли за працівниками поліції. Відстань між ними і працівниками поліції, які побігли за обвинуваченим була приблизно 30 метрів. Поліцейські наздогнали ОСОБА_7 та поклали його на землю. Потім обвинуваченого ОСОБА_7 підняли, роз'яснили йому його права і провели його особистий обшук. У ОСОБА_7 був при собі мобільний телефон чорного кольору, гроші, сумочка темного кольору, в якій були шприци із рідиною коричневого кольору заповнені на 2/3 частини, один шприц пустий лежав на землі поруч із обвинуваченим ОСОБА_7 . При затриманні , обвинувачений ОСОБА_7 наполягав на тому, що шприци, які в нього вилучили йому не належать Після обшуку ОСОБА_7 , останній попросив йому викликати швидку медичну допомогу, оскільки йому стало погано. Приїхала швидка медична допомога, оглянули ОСОБА_7 і лікарі сказали, що стан його здоров,я задовільний . Потім співробітники поліції зателефонували дружині ОСОБА_7 , вона прийшла і вони пішли до квартири обвинуваченого проводити там обшук. Коли вони із працівниками поліції зайшли в квартиру , почали проводити її обшук. Працівники поліції фіксували обшук за допомогою відеокамери. На кухні у квартирі було виявлено речовина рослинного походження зеленого кольору, яка знаходилась біля спецій, на балконі були знайдені якісь сухі кущі. Потім ОСОБА_7 добровільно видав речовину рослинного походження і у квартиру зайшла дружина ОСОБА_7 та повідомила що вперше бачить ці речовини рослинного походження. Після цього дружина ОСОБА_7 пішла на вулицю і перебувала там разом із дитиною. Поліцейські йому і ОСОБА_25 роз'яснювали його права та обов'язки і роз'яснили ним що буде відбуватись слідча дія у вигляді закупки і затримання ОСОБА_7 . При затриманні обвинуваченого ОСОБА_7 працівники поліції не застосовували відносно нього насильство. Після того, як поліцейські повалили на землю обвинуваченого, його руки були позаду нього в кайданках. Сумочка обвинуваченого ОСОБА_7 під час його затримання була на ньому збоку . Обвинуваченого ОСОБА_7 затримували 4-5 працівників поліції. Всі поліцейські представились обвинуваченому, назвали час, місце затримання. ОСОБА_7 самостійно відчинив двері квартири своїми ключами і впустив працівників поліції в квартиру для проведення обшуку. Обвинуваченому перед початком обшуку квартири працівниками поліції було запропоновано добровільно видати наркотичні засоби., на що він видав речовину рослинного походження зеленого кольору . У квартирі ОСОБА_7 було знайдено подрібнену речовину зеленого кольору, рослинного походження у різних паперових згортках та згортках із газет. Під час обшуку і затримання обвинуваченого ОСОБА_7 до останнього не застосовувалось ніякого тиску. Будинок в якому знаходиться квартира де проводився обшук має 5-ть поверхів, квартира 3-х кімнатна, на 5-ому поверсі справа, вхідні двері були темного кольору із червоним відтінком, обшиті шкірою. У під'їзді будинку низ стін покрашений фарбою, верх побілений. Другий понятий ОСОБА_25 також член тієї ж громадської організації в якій він перебуває. Співробітники поліції підійшли до них не випадково, а завчасно зателефонували йому і попросили бути понятими. Він не пам'ятає в якому стані перебував обвинувачений ОСОБА_7 поліцейські самі відчинили сумочку ОСОБА_7 і не пропонували ОСОБА_7 самостійно показати вміст сумочки. Після закінчення всіх дій проведеними працівниками поліції, він розписався на бірках і у протоколах, як саме вони називались він не пам'ятає. З приводу цих подій, його приблизно через тиждень викликав слідчий для допиту в поліцію. Він не бачив, як шприц, який лежав поруч із обвинуваченим ОСОБА_7 опинився біля нього. Він не бачив, щоб до початку обшуку обвинуваченого , працівники поліції торкались до його сумочки. Під час обшуку квартири обвинуваченого він перебував завжди із співробітниками поліції і ходив із ними по всіх кімнатах. До затримання обвинуваченого він не знав, як він виглядає і як його звати, він дізнався ім'я обвинуваченого вже під час обшуку, коли обвинувачений сам назвав свої анкетні дані. До затримання працівники поліції не називали йому прізвища підозрюваного і не показували йому фотокартки обвинуваченого. Участі в оперативній закупці наркотичних засобів він не приймав, закупки не бачив. Під час обшуку у квартирі ОСОБА_7 він перебував із працівником поліції , який був у рукавичках і проводив обшук квартири.
Крім того вина обвинуваченого ОСОБА_7 підтверджується дослідженими судом письмовими доказами наданими стороною обвинувачення , а саме :
-висновком експерта № 993 від 29.03.2017 року із якого вбачається, що надані на експертизу частково подрібнена та подрібнена речовини рослинного походження зеленого кольору є особливо небезпечним наркотичним засобом обіг, якого заборонено- канабісом. (а.с. 133-136 т.2).
-висновком експерта № 990 від 31.03.2017 року із якого вбачається, що нашарування речовини коричневого кольору , виявлені на фрагменті полімерної пляшки з горільцем та конструкції, що складається з дерев'яного циліндру та металевого наперстка, є особливо небезпечним наркотичним засобом - екстрактом канабісу. Загальна маса екстракту канабісу в перерахунку на суху речовину становить 0,379 грм. (а.с. 139-141 т.2).
-висновком експерта № 992 від 31.03.2017 року із якого вбачається, що надана на експертизу суміш речовини рослинного походження зеленого кольору та насіння зелено-коричневого кольору , яка знаходиться в прозорому пакеті з полімерного матеріалу , є сумішшю особливо небезпечного наркотичного засобу , обіг якого заборонено - канабісу та дозрілого насіння коноплі. Дозріле насіння коноплі до наркотичних засобів не відноситься . Маса канабісу у висушеному вигляді становить 11,887 грм.(а.с. 143-149 т.2).
-протоколом обшуку від 23.03.2017 року із якого вбачається, що 23.03.2017 року був проведений обшук за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою АДРЕСА_1 , в ході якого було знайдено та вилучено 26 пакунків насіння рослинного походження , речовина рослинного походження в подрібненому стані , речовина рослинного походження у висушеному стані, пристрій для паління канабісу з ковпачком. (а.с. 196-198 т.2).
Зазначені докази винуватості обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення , є такими, що доповнюють одне одного, належними допустимими та достатніми, оскільки, у відповідності до ст.ст.84-86 КПК України прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженню, та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а також є такими, що отримані у порядку, встановленому Конституцією та КПК України.
Аналізуючи вищевказані докази в їх сукупності суд приходить до висновку , що дії обвинуваченого ОСОБА_7 необхідно перекваліфікувати зі ст. 309 ч.2 КК України на ст.. 309 ч.1 КК України , як незаконне придбання , виготовлення, зберігання наркотичних засобів, без мети збуту, без кваліфікуючих ознак перевезення і незаконне придбання , виготовлення, зберігання без мети збуту особливо небезпечного наркотичного засобу , оскільки відповідно до вимог ч. 3 ст. 337 КПК України, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження. Тому суд з метою ухвалення справедливого судового рішення вважає , що правова кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_7 в обвинувальному акті за ст.. 309 ч.2 КК України є неправильною, так як відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів" №4 від 26.04.2002 року зі змінами , незаконне перевезення наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів полягає в умисному переміщенні їх будь-яким видом транспорту в межах території України з порушенням порядку і правил, установлених чинним законодавством. Від перевезення наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів слід відрізняти їх перенесення з одного місця в інше, під час якого транспорт не використовується. Такі дії мають розглядатись як зберігання цих засобів і речовин. Як встановлено під час судового розгляду справи , обвинувачений ОСОБА_7 не здійснював будь-яких дій з переміщення у просторі за допомогою транспорту наркотичних речовин, а він без залучення транспорту , переніс кущі канабісу з с. Дзержинка Кременчуцького району до свого місця проживання , а саме , квартири АДРЕСА_6 , де наркотичні засоби були вилучені під час обшуку за місцем його проживання . Також диспозиція статті 309 ч.2 КК України станом на час повідомлення про підозру ОСОБА_7 ( 23.03.2017 року і на час повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри 10.04.2017 року ) не містить такої кваліфікуючої ознаки як особливо небезпечний наркотичний засіб.
Приймаючи до уваги вищевикладене ,оцінивши досліджені докази по справі суд вважає необхідним дії обвинуваченого ОСОБА_7 кваліфікувати по епізоду від 23.03.2017 року за ст.309 ч.1 КК України, як незаконне придбання, виготовлення, зберігання наркотичних засобів, без мети збуту.
При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення , особистість обвинуваченого, який задовільно характеризується за місцем проживання, на час досудового розслідування і судового розгляду справи офіційно не працевлаштований, раніше не судимий в порядку ст.. 89 КК України , стан здоров'я обвинуваченого, який на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, має на утриманні неповнолітню дитину , доньку ОСОБА_31 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
При призначенні обвинуваченому покарання враховується судом і те, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого та має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого у відповідності зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення , так як під час проведення обшуку житла обвинувачений ОСОБА_7 добровільно видав наркотичні засоби , вину у вчиненому кримінальному правопорушенні фактично визнав повністю , тільки не погодився з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення , також обвинувачений ОСОБА_7 має на утриманні неповнолітню дитину , доньку ОСОБА_31 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого у відповідності до ст. 67 КК України судом не встановлені .
Беручи до уваги те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень , одночасно враховуючи зазначені обставини, з урахуванням особи винного, суд прийшов до висновку про доцільність призначення обвинуваченому ОСОБА_7 покарання за ч.1ст.309 КК України у виді обмеження волі строком на 1 рік 6 місяців , визначеному санкцією ч.1 ст .309 КК України в редакції станом на час вчинення кримінального правопорушення, що відповідає вимогам ст. ст.4,5 КК України щодо чинності закону про кримінальну відповідальність у часі.
Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення 23.03. 2017 року.
Санкція ч. 1ст. 309 КК України, яка діяла на час вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбачала покарання у виді штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робот на строк до двох років, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк.
Відповідно до санкції ч. 1ст. 309 КК України,яка діє на день розгляду кримінального провадження,передбачено покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робот на строк до двох років, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п'яти років.
З наведенного вбачається, що ч.1ст.309 КК України (в редакції змін,внесених Законом України від 22.11.2018 № 2617-VIII) посилює межу покарання в частині збільшення строку обмеження волі .
За таких обставин, враховуючи положення ч.1ст. 5 КК України, суд дійшов висновку, що в даному випадку підлягає застосуванню закон про кримінальну відповідальність, який діяв на час вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення .
Призначення такого покарання відповідає принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.
Також , як вбачається з матеріалів провадження обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення 23.03.2017 року .
Згідно з позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 29 серпня 2018 року, якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII в силу як прямої, так і зворотної дії кримінального закону в часі.
Враховуючи, що ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення до 20 червня 2017 року, перебував під вартою з 23.03.2017 року по 24.03.2017 року, з 05.04.2017 року до 25.01.2018 року ( 9 місяців 21 день) , суд дійшов висновку, що строк попереднього ув'язнення ОСОБА_7 підлягає зарахуванню у строк покарання, відповідно до ч.5 ст. 72 КК України (в редакції ЗУ №838-УІІІ від 26.11.2015) з розрахунку один день переднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, з моменту фактичного затримання з 23.03.2017 року по 24.03.2017 року та з 05.04.2017 року по день зміни йому ухвалою Автозаводського районного суд м. Кременчука від 25.01.2018 року запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України пов'язані із проведенням по справі судово-хімічних експертиз №990 від 31.03.2017 року , № 993 від 29.03.2017 року, №992 від 31.03.2017 року підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь держави у сумі 1759,20 грн. По епізодам від 02.01.2017 року, 23.02.2017 року, 08.03.2017 року, 23.03.2017 року, 23.03.2017 року, процесуальні витрати по проведенню судово-хімічних експертиз згідно ст.124 КПК України, слід покласти на рахунок державного бюджету України , оскільки винуватість обвинуваченого за цими епізодами не доведена і судом ухвалюється виправдувальний вирок.
Відповідно до вимог ст. 174 ч.4 КПК України суд приходить до висновку про скасування арешту, який був накладений ухвалою слідчого судді Автозаводського районного суду м.Кременчука від 24.03.2017 року на наступні речі та предмети: грошові кошти в сумі 549 гривень (1 гривня - 5шт ТЕ4366278, РЕ9640106, НБ2052756, УЛ8730686, ПГ1594595) 2 гривні-2шт (СД8532356, СЖ9935640) 5 гривень-2шт (СВ1287449, СА1192066) 10 гривень-2шт (СЕ8570398 СД4428163) 20 гривень-3 шт (СЖ9519113, ТЕ 9641395, ТА3161511), 50 гривень-1шт (КТ0236380), 100 гривень-4 шт (ЕБ1148522, ЗА1827645, ЗА8078102, СН7707558), які використовувались для проведення оперативної закупівлі, мобільний телефон Нокіа жовтого кольору з сім картою мобільного оператору «Київстар» НОМЕР_2 .
Речові докази по справі - поліетиленовий пакет Експертної служби МВС 2299572, у якому знаходиться особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, суміш речовини рослинного походження зеленого кольору, маса канабісу 11, 887 грм.. упакований у поліетиленовий пакет Експертної служби МВС 1622681, фрагмент полімерної пляшки з горільцем та конструкції, що складається з дерев'яного циліндру та металевого наперстка, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом екстракту канабісу масою 0,397 грм. , упакований у поліетиленовий пакет Експертної служби МВС 2299562, поліетиленовий пакет Експертної служби МВС НОМЕР_3 , в якому знаходиться особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований, поліетиленовий пакет Експертної служби МВС НОМЕР_4 у якому знаходиться особливо небезпечний наркотичний засіб концентрат з макової соломи , поліетиленовий пакет Експертної служби МВС НОМЕР_5 , у якому знаходиться особливо небезпечний наркотичний засіб обіг якого заборонено - концентрат з макової соломи, 3 медичні шприци ємністю 2 мл., які знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Кременчуцького ВП ГУНП у Полтавській області( на теперішній час Кременчуцького РУП ГУНП В Полтавській області) відповідно до ст.. 100 КПК України - знищити. Грошові кошти в сумі 549 грн. 1 гривня - 5 шт., (ТЕ4366278, РЕ9640106, НБ 2052756, УЛ 8730686, ПГ 1594595), 2 гривні - 2 шт. (СД 8532356, СЖ 9935640), 5 гривень - 2 шт. (СВ 1287449, СА 1192066), 10 гривень - 2 шт (СЕ 8570398, СД 4428163), 20 гривень - 3 шт. (СЖ 9519113, ТЕ 9641395, ТА 3161511), 50 гривень - 1 шт. (КТ0236380), 100 гривень - 4 штуки (ЕБ1148522, ЗА 1827645, ЗА 8078102, СН 7707558), які використовувались для проведення оперативної закупівлі і знаходяться на зберіганні в ПАТ КБ «Приватбанк» ( м. Дніпро , Набережна Перемоги , 50 ) повернути власнику , мобільний телефон марки «НОКІА» жовтого кольору з сім картою мобільного оператору «Київстар» який знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Кременчуцького ВП ГУНП у Полтавській області( на теперішній час Кременчуцького РУП ГУНП В Полтавській області ), який належить обвинуваченому ОСОБА_7 відповідно до ст.. 100 КПК України повернути йому за належністю .
Керуючись ст. ст. 368,370,373 ч.1 п.2, 374 КПК України , суд,-
ОСОБА_7 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та виправдати на підставі п.2 ч.1 ст.373 КПК України у зв'язку із недоведеністю того, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.
ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ст.309 ч.1 КК України та призначити йому покарання у виді 1 року 6 місяців обмеження волі.
Зарахувати ОСОБА_7 строк попереднього ув'язнення у строк покарання, відповідно до ч.5 ст. 72 КК України (в редакції ЗУ №838-УІІІ від 26.11.2015) з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, з моменту фактичного затримання з 23.03.2017 року по 24.03.2017 року та з 05.04.2017 року по день зміни йому ухвалою Автозаводського районного суд м. Кременчука від 25.01.2018 року запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт та вважати таким , що повністю відбув призначене судом покарання.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь держави відповідно до вимог ст. 124 ч.2 КПК України процесуальні витрати, пов'язані із проведенням по справі судово-хімічних експертиз №990 від 31.03.2017 року , № 993 від 29.03.2017 року, №992 від 31.03.2017 року на користь держави у сумі 1759,20 грн. По епізодам від 02.01.2017 року, 23.02.2017 року, 08.03.2017 року, 23.03.2017 року, 23.03.2017 року, процесуальні витрати по проведенню судово-хімічних експертиз згідно ст.124 КПК України, слід покласти на рахунок державного бюджету України.
Скасувати арешт, який був накладений ухвалою слідчого судді Автозаводського районного суду м.Кременчука від 24.03.2017 року на наступні речі та предмети: грошові кошти в сумі 549 гривень (1 гривня - 5шт ТЕ4366278, РЕ9640106, НБ2052756, УЛ8730686, ПГ1594595) 2 гривні-2шт (СД8532356, СЖ9935640) 5 гривень-2шт (СВ1287449, СА1192066) 10 гривень-2шт (СЕ8570398 СД4428163) 20 гривень-3 шт (СЖ9519113, ТЕ 9641395, ТА 3161511), 50 гривень-1шт (КТ0236380), 100 гривень-4 шт (ЕБ1148522, ЗА1827645, ЗА8078102, СН7707558), які використовувались для проведення оперативної закупівлі, мобільний телефон Нокіа жовтого кольору з сім картою мобільного оператору «Київстар» НОМЕР_2 .
Речові докази по справі - поліетиленовий пакет Експертної служби МВС 2299572, у якому знаходиться особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, суміш речовини рослинного походження зеленого кольору, маса канабісу 11, 887 грм.. упакований у поліетиленовий пакет Експертної служби МВС 1622681, фрагмент полімерної пляшки з горільцем та конструкції, що складається з дерев'яного циліндру та металевого наперстка, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом екстракту канабісу масою 0,397 грм. , упакований у поліетиленовий пакет Експертної служби МВС 2299562, поліетиленовий пакет Експертної служби МВС НОМЕР_3 , в якому знаходиться особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований, поліетиленовий пакет Експертної служби МВС НОМЕР_4 у якому знаходиться особливо небезпечний наркотичний засіб концентрат з макової соломи , поліетиленовий пакет Експертної служби МВС НОМЕР_5 , у якому знаходиться особливо небезпечний наркотичний засіб обіг якого заборонено - концентрат з макової соломи, 3 медичні шприци ємністю 2 мл., які знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Кременчуцького ВП ГУНП у Полтавській області ( на теперішній час Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області ) відповідно до ст.. 100 КПК України - знищити. Грошові кошти в сумі 549 грн. 1 гривня - 5 шт., (ТЕ4366278, РЕ9640106, НБ 2052756, УЛ 8730686, ПГ 1594595), 2 гривні - 2 шт. (СД 8532356, СЖ 9935640), 5 гривень - 2 шт. (СВ 1287449, СА 1192066), 10 гривень - 2 шт (СЕ 8570398, СД 4428163), 20 гривень - 3 шт. (СЖ 9519113, ТЕ 9641395, ТА 3161511), 50 гривень - 1 шт. (КТ0236380), 100 гривень - 4 штуки (ЕБ1148522, ЗА 1827645, ЗА 8078102, СН 7707558), які використовувались для проведення оперативної закупівлі і знаходяться на зберіганні в ПАТ КБ «Приватбанк» ( м.Дніпро , Набережна Перемоги , 50 ) повернути власнику, мобільний телефон марки «НОКІА» жовтого кольору з сім картою мобільного оператору «Київстар», який знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Кременчуцького ВП ГУНП у Полтавській області ( на теперішній час Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області ), який належить обвинуваченому ОСОБА_7 відповідно до ст.. 100 КПК України повернути йому за належністю .
Вирок може бути оскаржений в Полтавський апеляційний суд, через Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Головуючий суддя: