Справа № 428/118/21
16 березня 2021 року м. Сєвєродонецьк
Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:
головуючого судді Бароніна Д.Б.,
за участю секретаря Корнєвої Ю.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьку цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
1. Позиції сторін, процесуальні дії
1.1. Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулося до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просить стягнути заборгованість, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх кредитних зобов'язань, посилаючись на наступне.
Відповідач звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв'язку із чим підписав заяву №б/н від 04.01.2019. При підписанні анкети-заяви відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Відповідно до виявленого бажання, відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримав кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 21000 грн. АТ КБ «Приватбанк» свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості, тому зобов'язання за вказаним договором не виконав. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 11.11.2020 має заборгованість у загальній сумі 30390,04 грн., яка складається з наступного: 24826,84 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 5563,20 грн. - заборгованість за простроченими відсотками. На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав АТ КБ «Приватбанк».
1.2. В судове засідання представник позивача не з'явився, у позовній заяві вказав про відсутність заперечень проти розгляду справи без його участі в разі неявки відповідача.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. Заяви про розгляд справи без його участі до суду не надходило, відзиву на позов від відповідача також не надходило.
1.3. Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи за відсутності відповідача. У зв'язку з наведеним, суд вважав за можливе слухати справу за відсутністю відповідача, а матеріали, що є у справі, достатніми для цього, про що було постановлено ухвалу, яка відображена в протоколі судового засідання.
2. Обставини справи, зміст спірних правовідносин
2.1. Відповідно до анкети - заяви від 04.01.2019 відповідач виразив згоду із тим, що підписанням цієї анкети-заяви він відповідно до ст. 634 ЦК України у повному обсязі приєднується до Умов та правил надання банківських послуг АТ КБ «Приватбанк», які розміщені на офіційному сайті банка в мережі Інтернет за адресою privatbank.ua та які разом з пам'яткою клієнта і тарифами складають договір банківського обслуговування, екземпляр якого він отримав шляхом самостійного роздрукування.
У вищевказаній анкеті-заяві відсутня будь-яка позначка щодо бажання отримати кредит, а також відсутній розмір бажаного кредитного ліміту, розмір відсотків за користування кредитом, порядок та розмір нарахування штрафів за невиконання кредитних зобов'язань.
Згідно з копією паспорта споживчого кредиту від 04.01.2019, підписаного відповідачем, у ньому міститься узагальнена інформація про тип кредитного продукту, ліміт кредиту, можливу процентну ставку, порядок повернення кредиту тощо. У цьому документів окремо вказано, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому паспорті.
Відповідно до довідки АТ КБ «Приватбанк» за картковим рахунком № НОМЕР_1 змінювався кредитний ліміт наступним чином: 04.01.2019 - 500 грн., 16.06.2019 - 0 грн., 25.09.2019 - 500 грн., 10.10.2019 - 19000 грн., 04.12.2019 - 21000 грн., 18.03.2020 - 21000 грн., 31.03.2020 - 21000 грн., 14.04.2020 - 21000 грн., 27.04.2020 - 21000 грн., 08.05.2020 - 21000 грн., 19.05.2020 - 21000 грн., 01.06.2020 - 21000 грн., 12.06.2020 - 21000 грн., 23.06.2020 - 21000 грн., 01.07.2020 - 0 грн.
2.2. З розрахунку заборгованості за договором б/н від 04.01.2019, укладеним між Приватбанком та ОСОБА_1 , вбачається, що на думку позивача станом на 11.11.2020 заборгованість у загальній сумі становить 30390,04 грн., яка складається з наступного: 24826,84 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 5563,20 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
2.3. 16.03.2021 судом було здійснено огляд веб-сайту за клопотанням представника позивача. За веб-адресою: https://privatbank.ua/terms в розділі «Архів договорів» після натискання на посилання «більше» стає доступним посилання «Повний договір (актуальний на 01.01.2019р)». Після натискання на це посилання стає доступним для огляду текст Умов та Правил надання банківських послуг, в тому числі і розділ 2.1.1 цих Умов та Правил. Зміст вказаного розділу відповідає змісту Умов та Правил, які додано в роздрукованому вигляді представником позивача до позовної заяви.
3. Релевантні джерела права
3.1. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
3.2. В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України.
Відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів.
Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.
Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII«Про захист прав споживачів» (далі - Закон №1023-XII).
Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону № 1023-XII споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.
Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.
3.3. Відповідно до ч.ч. 2, 7 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію") із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті. Забороняється обмежувати споживача в часі для ознайомлення з інформацією, зазначеною у паспорті споживчого кредиту.
Інформація, наведена у паспорті споживчого кредиту, викладається шрифтом одного розміру і типу та в одному форматі друку. За бажанням споживача зазначена інформація може бути надана йому на належному йому електронному носії інформації або електронною поштою.
3.4. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 викладена правова позиція, яка зводиться до того, що відсутні підстави вважати, що при укладенні договору між сторонами АТ КБ «Приватбанк» дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII (в редакції станом на час підписання відповідачем анкети-заяви), в аспекті повідомлення споживача про зміст конкретних Умов та Правил надання банківських послуг, Тарифів та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк.
Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з'ясування змісту кредитного договору, зі складовими якого він взагалі не був ознайомлений.
Тобто, надані банком Умови та Правила надання банківських послуг не є частиною укладеного між сторонами договору.
Проте, як зазначає Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові, якщо фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку банку не повернуті, то відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
4. Оцінка доказів та аргументів сторін
4.1. Із урахуванням правової позиції, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, суд доходить висновку про те, що надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг не є частиною укладеного між сторонами договору.
Судом встановлено, що анкета-заява від 04.01.2019, підписана відповідачем, не містить домовленості сторін про суму кредитного ліміту, сплату відсотків за користування кредитними коштами, штрафів за несвоєчасне погашення кредиту та посилань на паспорт споживчого кредиту, як складову договору.
З паспорта споживчого кредиту від 04.01.2019 вбачається, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому паспорті споживчого кредиту та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо. У Законі України «Про споживче кредитування» вказано, що паспорт споживчого кредиту містить лише інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.
Отже, зазначений паспорт споживчого кредиту містить узагальнену інформацію про умови кредитування та орієнтовану загальну вартість кредиту. Вказаний паспорт передує укладенню кредитного договору з позичальником, оскільки передбачає проведення оцінки кредитодавцем кредитоспроможності споживача.
При цьому суд звертає окрему увагу на те, що паспорт споживчого кредиту є відмінним за своїм змістом та суттю від довідки про умови кредитування, адже довідка про умови кредитування фіксує факт обізнаності позичальника про конкретні умови надання кредиту, в той час як паспорт споживчого кредиту містить орієнтовні умови, про які сторони можуть домовитися або не домовитися в наліній формі у майбутньому. У зв'язку із цим, висновки Верховного Суду, які стосуються підписання позичальником довідок про умови кредитування, в даному випаду застосуванню не підлягають.
За таких обставин, саме по собі підписання відповідачем паспорта споживчого кредиту не підтверджує наявність домовленості сторін щодо розміру відсотків, неустойки та інших умов кредитного договору.
З огляду на зазначене, відсутні підстави вважати, що сторони у письмовому вигляді обумовили розмір процентної ставки, порядок її зміни, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені та штрафу) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Отже, позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» в частині стягнення заборгованості за простроченими відсотками в сумі 5563,20 грн. є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
4.2. Стосовно вимог про стягнення заборгованості (фактично отриманих та неповернутих відповідачем коштів) суд зазначає наступне.
З виписки по рахунку відповідача, а також зі змісту банківського розрахунку, наданого позивачем, вбачається, що відповідач фактично зняв з банківської картки, виданої позивачем, грошові кошти в загальній сумі 174488,91 грн. (детальний розрахунок суду: 20+160+46,90+25+
247,30+300,05+49,01+71,95+41,90+62,24+10,10+11,11+11,11+19,19+101+378,72+20+100+60,30+ 424,20+67,67+2206,87+125,65+20+140,20+22,40+151+11,11+20+1+1515,08+36,43+151+2160+507,30+72,72+67,67+9,09+81,55+18,80+453,37+77,52+89,95+195,75+54+86,40+900+103,50+255,44+258,33+20+1507,50+1439,93+8557,62+808+2,42+5150+151+9+70+241,50+350+62+6,50+1010+354+505+ 8,48 НОМЕР_2 +9+102,87+7,13+50+514,97+5,03+229,44+121,90+8,66+102+8+303,02+205+1,98+391,95+ 8,05+202+8+202+8+1005+6998,90+51+5,10+7040+416+4+46,46+3,54+1456+4+55,75+7956+8,25+ 20+239,20+5490+0,80+312+2100,80+7,20+104+6+32,30+7,70+7280+1497,60+2444+8,40+1331,20+ 8,80+208+2+520+20+180,40+9,60+2600+57,95+2,05+36+4+9,02+104,52+10240+204,8+5,48+5,20+ 103,02+6,98+2288+2+7080+0,98+312+479,47+8,53+143,70+20+6,30+104+51,51+209,05+141,20+4,24+530+232+45,80+305,24+166,20+0,76+3757,60+2,40+1563,38+11520+6240+6,72+90+4309,76+ 12832,56+2,68+627,14+532,50+113,20+42+5,16+126,50+3,50+1358,79+1,21+58,10+1,90+0,60+52,26+7,74+20+7891,52+8,48+847+3+448,05+83,62+8,33+647+530+3+424+9+145,70+4,30+10000+424+ 685,13+0,87+147+3+49,20+0,80+0,60+104,52+20+5,48+459,40+4,10+426+4+55,20+4,80+67,94+2,06+9,18).
З тих же виписки та банківського розрахунку вбачається, що відповідач повернув банку суму в загальному розмірі 157426,24 грн. (детальний розрахунок суду: 250+100+200+300+150+ 600+80+500+2500+150+500 НОМЕР_3 +200+950 НОМЕР_4 +500 НОМЕР_5 НОМЕР_6 НОМЕР_7 +300+600+310+110 НОМЕР_8 НОМЕР_9 НОМЕР_10 НОМЕР_10 НОМЕР_11 +6000+9500+1000+4350+1500+6000+2500+ 4000+1000+500 НОМЕР_12 НОМЕР_9 +10000+100+5 НОМЕР_13 +500+100 НОМЕР_14 НОМЕР_15 +500 НОМЕР_16 НОМЕР_17 500+11,29+769,98+100+15+14,44).
Таким чином, сума заборгованості за неповернутими коштами становить 17062,67 грн. (174488,91 - 157426,24).
4.3. Підводячи підсумок суд зазначає, що відповідач свої зобов'язання з повернення заборгованості за грошовими коштами виконав не у повному обсязі, у зв'язку із чим станом на 11.11.2020 утворилася заборгованість в сумі 17062,67 грн. Саме в такому обсязі підлягають задоволенню вимоги позивача АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості.
5. Розподіл судових витрат
5.1. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На думку суду, вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір (наприклад, його сплачено за мінімальною ставкою, визначеною Законом).
Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжним дорученням від 17.11.2020 про сплату судового збору в сумі 2102 грн. Враховуючи те, що задоволено 56,15 % позовних вимог (17062,67 грн. від 30390,04 грн. складає 56,15 %), то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених судових витрат в розмірі 1180,27 грн. - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (2102 грн. х 56,15% / 100).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст.ст. 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 289, 354 ЦПК України,суд -
Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_18 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: Україна, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д) заборгованість у розмірі 17062 (сімнадцять тисяч шістдесят дві) грн. 67 коп.
Відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_18 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: Україна, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д) судові витрати в розмірі 1180 (сімсот тридцять) грн. 27 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Із урахуванням пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017) рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Д.Б. Баронін