Справа № 428/2081/21
16 березня 2021 року м. Сєвєродонецьк
Сєвєродонецький міський суд Луганської області в особі судді Бароніна Д.Б., розглянувши матеріали клопотання ОСОБА_1 про визнання та надання дозволу на виконання рішення Одеського районного суду Омської області Російської Федерації від 27.12.2017 по справі № 2-422/2017, -
ОСОБА_1 звернулася до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з клопотанням про визнання та надання дозволу на виконання рішення Одеського районного суду Омської області Російської Федерації від 27.12.2017 по справі № 2-422/2017.
У своєму клопотанні заявник ОСОБА_1 просить визнати та дозволити виконання вищевказаного рішення іноземного суду, яке стосується надання дозволу іншому громадянину Російської Федерації усиновлення дитини.
Вирішуючи питання про можливість прийняття до розгляду вказаного клопотання суд дійшов наступних висновків.
Згідно із ст. 462, 463, 464 ЦПК України рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.
У разі якщо визнання та виконання рішення іноземного суду залежить від принципу взаємності, вважається, що він існує, оскільки не доведено інше.
Рішення іноземного суду може бути пред'явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили, за винятком рішення про стягнення періодичних платежів, яке може бути пред'явлено до примусового виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки.
Питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника.
Згідно з ч. 1 ст. 465 ЦПК України клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду подається до суду безпосередньо стягувачем (його представником) або відповідно до міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, іншою особою (її представником).
Відповідно до ч. 2, 4 ст. 466 ЦПК України до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду додаються документи, передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд, встановивши, що клопотання і документи, що додаються до нього, не оформлено відповідно до вимог, передбачених цією главою, або до клопотання не додано всі перелічені документи, залишає його без розгляду та повертає клопотання разом з документами, що додані до нього, особі, яка його подала.
Згідно із ст. 472 ЦПК України клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, подається заінтересованою особою до суду в порядку, встановленому статтями 464-466 цього Кодексу для подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, з урахуванням особливостей, визначених цією главою.
До клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, додаються такі документи:
1) засвідчена в установленому порядку копія рішення іноземного суду, про визнання якого порушується клопотання;
2) офіційний документ про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили, якщо це не зазначено в самому рішенні;
3) засвідчений відповідно до законодавства переклад перелічених документів українською мовою або мовою, передбаченою міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до статті 53 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, яка була ратифікована Законом України від 10 листопада 1994 року № 240/94-ВР, клопотання про дозвіл примусового виконання рішення подається в компетентний суд Договірної Сторони, де рішення підлягає виконанню. Воно може бути подано й у суд, що виніс рішення в справі в першій інстанції. Цей суд направляє клопотання судові, компетентному винести рішення по клопотанню.
До клопотання додаються:
а) рішення або його засвідчена копія, а також офіційний документ про те, що рішення набуло законної сили і підлягає виконанню або про те, що воно підлягає виконанню до набуття законної сили, якщо це не випливає із самого рішення;
б) документ, з якого випливає, що сторона, проти якої було винесене рішення, що не прийняла участі в процесі, була в належному порядку і вчасно викликана в суд, а у випадку її процесуальної недієздатності була належним чином представлена;
в) документ, що підтверджує часткове виконання рішення на момент його пересилання;
г) документ, що підтверджує угоду сторін, по справах договірної підсудності.
Клопотання про дозвіл примусового виконання рішення і прикладені до нього документи забезпечуються завіреним перекладом на мову запитуваної Договірної Сторони або на російську мову.
Суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 не додала до свого клопотання жодного із документів, які передбачені ч. 2 ст. 466, ст. 472 ЦПК України та статтею 53 вищевказаної Конвенції. Неподання цих документів є суттєвим недоліком оформлення клопотання, що також не дозволяє суду встановити чи брала ОСОБА_1 та Відділ ДРАЦС по Лутугінському району та місту Сєвєродонецьку участь у розгляді справи № 2-422/2017, чи дотримано ОСОБА_1 строк, передбачений статтею 463 ЦПК України тощо.
Таким чином, слід залишити без розгляду та повернути вищевказане клопотання на підставі ч. 4 ст. 466 ЦПК України, оскільки клопотання містить суттєві недоліки щодо його оформлення.
Керуючись ст.ст. 258, 260, 261, 353-355, 462-466, 472 ЦПК України, суд -
Залишити без розгляду та повернути клопотання ОСОБА_1 про визнання та надання дозволу на виконання рішення Одеського районного суду Омської області Російської Федерації від 27.12.2017 по справі № 2-422/2017, разом з документами, що додані до клопотання.
Із урахуванням пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017) ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Д.Б. Баронін