Справа №428/2046/21
Провадження №2-о/428/202/2021
16 березня 2021 року м. Сєвєродонецьк
Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді Кордюкової Ж.І.,
за участю секретаря Голуб Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, заінтересована особа Луганський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків),-
Адвокат Оверченко Оксана Олександрівна в інтересах ОСОБА_1 звернулася до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з заявою про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, заінтересована особа Луганський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків). В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Голубівка Луганської області помер чоловік заявниці ОСОБА_2 . Їй відмовили у видачі свідоцтва про смерть, оскільки лікарське свідоцтво про смерть та довідка про причини смерті померлої особи були видані на тимчасово окупованій території України. Встановлення факту смерті потрібне з метою реєстрації смерті, в порядку визначеному законодавством України.
Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась.
Представник заявника адвокат Оверченко О.А. в судове засідання не з'явилась, просила розглянути справу без її участі.
Представник заінтересованої особи Луганського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) в судове засідання не з'явився.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Пунктом 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Частиною 1 ст. 317 ЦПК України встановлено, що заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 має право на звернення до суду з цією заявою відповідно до приписів ч.1 ст. 317 ЦПК України, що підтверджується належними та достатніми доказами, наявними в матеріалах справи.
Згідно з копією паспорта громадянина України НОМЕР_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с. Малинівка Барвенківського району Харківської області, був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з довідкою про причину смерті №72, виданою 25 січня 2021 року медичною установою самопроголошеної «Луганської народної республіки» за формою первинної облікової документації №106/у, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кіровськ самопроголошеної «Луганської народної республіки» внаслідок неуточненої причини смерті.
Згідно з листом Луганського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 11 березня 2021 року №454/21.19-38 заявнику було відмовлено в проведенні державної реєстрації смерті померлої особи на підставі пред'явлених документів.
Суд враховує, що м. Голубівка (м. Кіровськ) Луганської області станом на час розгляду цієї справи знаходиться на тимчасово окупованій території України та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року №1085-р входить до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Вказана обставина позбавляє заявника можливості зареєструвати факт смерті померлої особи у встановленому законом порядку.
При цьому суд вважає за можливе застосувати загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів про смерть особи, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, оскільки розуміє, що можливості збору доказів щодо факту смерті особи на окупованій території можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право власності (спадкування), право на повагу до приватного та сімейного життя тощо.
Враховуючи вищевикладені обставини та письмові докази, суд вважає доведеним факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Малинівка, Барвенківського району, Харківської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Голубівка Луганської області, Україна, внаслідок неуточненої причини смерті.
Відповідно до ч. 4 ст. 317, п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України необхідно допустити негайне виконання рішення.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 247, 258-259, 263-265, 267-268, 273, 293, 315-319, 354, 355, 430 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Малинівка, Барвенківського району, Харківської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Голубівка Луганської області, Україна.
Допустити негайне виконання рішення.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ж. І. Кордюкова