Справа № 204/3556/20
Провадження № 2-з/204/37/21 р.
КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua
10 березня 2021 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Самсонової В.В.
за участю секретаря Зайченко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі заяву представника позивачки ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі № 204/3556/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів,-
В провадженні Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів.
09 березня 2021 року до суду надійшла заява від представника позивачки ОСОБА_3 про забезпечення даного позову, в якій вона просила вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспортний засіб марки FORD FOCUS, тип пального-дизельне пальне, 2004 року випуску, тип ТЗ-загальний легковий універсальний-В, VIN-код транспортного засобу НОМЕР_1 , сірого кольору, об'єм двигуна 1753 та накласти заборону будь-яким іншим особам вчиняти буд-які дії щодо відчуження у тому числі шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, передачу в оренду тощо на транспортний засіб марки FORD FOCUS, тип пального-дизельне пальне, 2004 року випуску, тип ТЗ-загальний легковий універсальний-В, VIN-код транспортного засобу НОМЕР_1 , сірого кольору, об'єм двигуна 1753. В обґрунтування заяви зазначила, що предметом спору по даній справі є автомобіль марки FORD FOCUS, тип пального- дизельне пальне, 2004 року випуску, тип ТЗ-загальний легковий універсальний-В, VIN-код транспортного засобу НОМЕР_1 , сірого кольору, об'єм двигуна 1753, придбаний у 2018 році ОСОБА_1 та зареєстрований на ОСОБА_2 , для подальшої перереєстрації придбаного автомобіля на ОСОБА_1 . На виконання домовленості ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_5 грошові кошти в розмірі 65 000 грн. (шістдесят п'ять тисяч гривень), та придбав з Литви автомобіль марки FORD FOCUS, VIN-код НОМЕР_1 , 2004 року випуску сірого кольору, і 15.01.2019 року зареєстрував право власності на придбаний автомобіль за собою. Надалі ОСОБА_2 свої зобов'язання так і не виконав, ухиляючись від виконання зобов'язань згідно попередньої домовленості і придбаний автомобіль так і не перереєстрував на ОСОБА_1 . Хоч вона неодноразово впродовж 2019 року просила ОСОБА_2 перереєструвати на неї вищевказаний автомобіль та продовжував ним користуватися. Зараз автомобіль марки FORD FOCUS, VIN-код НОМЕР_1 , 2004 року випуску сірого кольору вже зареєстрований на ОСОБА_6 . Оскільки позивач вимагає перереєструвати та повернути йому автомобіль марки FORD FOCUS, VIN-код НОМЕР_1 , 2004 року випуску сірого кольору, то є підстави вважати, що даний автомобіль, без згоди позивача знову може бути відчужено на користь третіх осіб, та у разі невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Так відповідачем ОСОБА_2 неодноразово висловлювалося бажання на здійснення відчуження вказаного автомобіля.
Заява про забезпечення позову передана судді Самсоновій В.В. 09 березня 2021 року цивільною канцелярією суду.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що дана заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально - правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні рішення.
При цьому, відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Згідно із п. 4 цієї ж Постанови, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно же з ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Надані же представником позивачки докази, враховуючи характер і зміст заявлених позовних вимог, не підтверджують тієї обставини, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а вказані нею обставини ґрунтуються лише на її припущеннях, а доказів на їх підтвердження суду не представлено. Крім того, в заяві про забезпечення позову зазначено, що спірний автомобіль зараз належить ОСОБА_6 , але в той же час, документів на підтвердження вищевказаного суду не надано, втім, надано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, з якого вбачається, що власником спірного автомобіля є ОСОБА_2 .
За таких обставин, з урахуванням вищевказаного, суд вважає необхідним відмовити представникові позивача в задоволенні її заяви про забезпечення даного позову.
На підставі викладеного, керуючись п. п. 3-4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», ст. ст. 12, 76-81, 149, 150, 152, 153, 247, 258-261, 352-354 ЦПК України, суд,-
В задоволенні заяви представника позивачки ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі № 204/3556/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів - відмовити повністю.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ч. 2 ст. 261 ЦПК України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день складення її повного тексту, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя В.В. Самсонова