Ухвала
іменем України
16 березня 2021 року
м. Київ
Справа № 613/453/20
Провадження № 51-310 ск 21
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Богодухівського районного суду Харківської області від 20 травня 2020 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 20 жовтня 2020 року,
Ухвалою Верховного Суду колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 26 січня 2021 року касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 залишено без руху у зв'язку з невідповідністю скарги вимогам ст. 427 КПК України.
У наведеній ухвалі, зазначалося, що засуджений, окрім іншого, вказує на неповноту та однобічність судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та оспорює правильність оцінки судами доказів, на підставі яких постановлені судові рішення, тобто просить дати доказам у кримінальному провадженні іншу оцінку, ніж її дали суди першої та апеляційної інстанцій, що згідно зі ст. 438 КПК України не є підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді кримінального провадження в суді касаційної інстанції.
Також наголошувалося, що, вказуючи на порушення, допущені, на думку засудженого, судами першої та апеляційної інстанцій, у касаційній скарзі не зазначалося, яким чином вказані ним порушення вплинули на законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень з урахуванням їх змісту та з огляду на вимоги ст. ст. 370, 412, 438 КПК України.
Крім того, прохання засудженого ОСОБА_4 до суду касаційної інстанції було викладено без урахування положень ст. 436 КПК України, яка визначає повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги.
Скаржнику було роз'яснено, що в разі неусунення недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, в установлений строк касаційна скарга повертається особі, яка її подала.
На виконання вимог вказаної ухвали засуджений ОСОБА_4 надіслав до Верховного Суду повторну касаційну скаргу. Проте, як убачається з її змісту, вимог ст. 427 КПК України заявником не дотримано та не всі вказані в ухвалі недоліки усунуто.
Так, засуджений знову посилається на обставини, які не можуть бути підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді кримінального провадження в суді касаційної інстанції, при цьому не наводить належних доводів, які могли би бути підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції з огляду на положення ст. 438 КПК України.
Окрім того, засуджений ОСОБА_4 повторно не зазначає, яким чином вказані ним у касаційній скарзі порушення, допущені, на думку засудженого, судами першої та апеляційної інстанцій, вплинули на законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень.
До того ж, усупереч положенням ст. 436 КПК України, засуджений лише просить Верховний Суд скасувати вирок від 20 травня 2020 року, яким його засудили до чотирьох років позбавлення волі, не зазначаючи при цьому вимог щодо подальшого руху кримінального провадження.
Оскільки в установлений строк скаржник не усунув недоліків касаційної скарги, залишеної без руху в установлений строк, його скарга підлягає поверненню відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 429 КПК України залишення касаційної скарги без руху або її повернення не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на касаційне оскарження.
Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК України, Суд
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 20 жовтня 2020 року з усіма доданими до неї матеріалами повернути.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3