Ухвала
15 березня 2021 року
м. Київ
справа № 559/115/19
провадження № 61-1373ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Воробйової І. А. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 23 вересня 2020 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 22 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання незаконними та скасування правових актів, визнання недійсними правочинів,
Рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 23 вересня 2020 року залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 22 грудня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
У січні 2021 року до Верховного Суду через засоби поштового зв'язку ОСОБА_1 , подала касаційну скаргу в якій, заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов.
Ухвалою Верховного Суду від 10 лютого 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги та залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків, а саме для сплати судового збору, а також роз'яснено про наслідки її невиконання.
На адресу суду надійшла повторна заява ОСОБА_1 про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, у якому посилається на поганий стан здоров'я та скрутне матеріальне становище.
У задоволенні клопотання слід відмовити з таких підстав.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, враховуючи при цьому майновий стан сторони.
Згідно із частиною першою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Надіслані заявником копії документів не відображають майнового стану заявника.
Оскільки, заявником не виконано вимоги статті 136 ЦПК України щодо надання доказів на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті ним судового збору, які б давали підстави для звільнення від сплати судового збору, відповідно до положень статті 136 ЦПК України, що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу, заявлене клопотання не може бути задоволено.
Отже, станом на 15 березня 2021 року заявник вказані в ухвалі Верховного Суду від 10 лютого 2021 року недоліки не усунув.
Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення або розстрочення сплати судового збору відмовити.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 23 вересня 2020 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 22 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання незаконними та скасування правових актів, визнання недійсними правочинів, повернути заявнику.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. А. Воробйова