Ухвала
Іменем України
10 березня 2021 року
м. Київ
справа № 2-2479/10
провадження № 61-2881ск21
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М., розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 18 червня 2020 року у складі судді: Рудюка О. Д., та постанову Київського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Коцюрби О. П., Болотова Є. В., Іванченка М. М., у справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі - ТОВ «Вердикт Капітал») звернулося з заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заява мотивована тим, що 12 квітня 2011 року на підставі рішення Вишгородського районного суду Київської області від 28 грудня 2010 року видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості за кредитним договором в сумі 378 072,91 грн.
Постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції від 12 квітня 2011 року відкрито виконавче провадження за вказаним виконавчим листом. Постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції від 27 вересня 2013 року виконавчий документ повернуто стягувачу. Між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта-Банк», 08 грудня 2011 року укладено договір купівлі-продажу права вимоги (про заміну кредитора у зобов'язанні).
ТОВ «Вердикт Капітал» зазначало, що АТ «Дельта-Банк» мало намір подати заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні, але на підставі Постанови Правління НБУ від 02 березня 2015 року № 150 «Про віднесення Публічного акціонерного банку «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», прийнято рішення від 03 березня 2015 року про запровадження тимчасової адміністрації, та відповідно до розпорядження Правління НБУ від 02 жовтня 2015 року № 664 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Дельта Банк», у зв'язку із чим не було вчасно направлено заяву про заміну сторони виконавчого провадження в межах відкритого виконавчого провадження. В подальшому, 09 листопада 2018 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір купівлі-продажу майнових прав № 952/К, відповідно до якого, ПАТ «Дельта Банк» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги за кредитним договором, в тому числі за кредитним договором № 11112922000. Ухвалою Вишгородського районного суду від 05 вересня 2019 року замінено сторону виконавчого провадження, а саме стягувача ПАТ «Дельта Банк» на ТОВ «Вердикт Капітал» у зв'язку із укладенням договору купівлі-продажу майнових прав. Так як ПАТ «Дельта Банк» перебувало в стані ліквідації, втрачено документацію банку, а саме виконавчий лист, який на підставі постанови державного виконавця від 27 вересня 2013 року повернуто стягувачу. Крім того, згідно відповіді Вишгородського районного відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) від 10 березня 2020 року № 18183, перевіркою відомостей Автоматизованої системи виконавчих проваджень встановлено, що станом на 10 березня 2020 року на виконанні у відділі відсутні відкриті виконавчі провадження по стягненню з ОСОБА_1 заборгованості, у зв'язку із викладеними обставинами, виконавчий лист фактично втрачено, а строк пред'явлення виконавчого листа до повторного виконання пропущено.
ТОВ «Вердикт Капітал» просило видати дублікат виконавчого листа та поновити строк на його пред'явлення.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 18 червня 2020 року у задоволенні заяви ТОВ «Вердикт Капітал» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що звертаючись втретє із заявою про видачу дублікату виконавчого листа, ТОВ «Вердикт Капітал» не надало суду жодного належного та допустимого доказу втрати оригіналу виконавчого документа та не надало доказів того, що рішення суду, на підставі якого видано виконавчий лист, не виконано. Окрім цього не доведено, що не проведено стягнення з боржника за виконавчим листом, дублікат якого заявник просить видати. Таким чином, суд зробив висновок про те, що підстави для задоволення заяви про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строків пред'явлення виконавчого документу до виконання відсутні, оскільки, стягувач протягом встановленого законодавством строку не скористався своїм правом на повторне звернення виконавчого документа до виконання, наведені заявником причини належними та допустимими доказами не підтверджені.
Постановою Київського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року апеляційну скаргу ТОВ «Вердикт Капітал» залишено без задоволення, а ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 18 червня 2020 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для видачі дубліката виконавчого листа та поновлення строків пред'явлення виконавчого документу до виконання є правильним та таким, що ґрунтується на вимогах чинного законодавства. ТОВ «Вердикт Капітал», звертаючись із заявою про видачу дубліката виконавчого листа, не надало суду жодного належного та допустимого доказу втрати оригіналу виконавчого документа та не надало доказів того, що рішення суду, на підставі якого видано виконавчий лист не виконано. Також, не надано доказів на підтвердження того, що стягнення з боржника за виконавчим листом, дублікат якого заявник просить видати не закінчено. Окрім цього, суд зазначив, що заміна сторони виконавчого провадження не передбачає обов'язку видачу дублікату виконавчого листа, тому, стягувачу необхідно підтвердити, що оригінал виконавчого листа був ним втрачений. Стягувач протягом встановленого законодавством строку не скористався своїм правом на повторне звернення виконавчого документа до виконання, наведені заявником причини, зокрема, неотримання виконавчого листа від попереднього кредитора та втрата виконавчого листа, належними доказами не підтверджені, відтак, не можуть вважатися судом поважними.
ТОВ «Вердикт Капітал» засобами поштового зв'язку 22 лютого 2020 року подало до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 18 червня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції і ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву.
У клопотанні, яке міститься у касаційній скарзі, ТОВ «Вердикт Капітал» на підставі частини другої статті 390 ЦПК України просить поновити строк на касаційне оскарження, мотивуючи тим, що постанову Київського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року отримало засобами електронного зв'язку та ознайомилося з нею 25 січня 2021 року. На підтвердження указаних обставин суду надано копію супровідного листа Київського апеляційного суду від 25 січня 2021 року про направлення ТОВ «Вердикт Капітал» на електронну пошту копії оскарженої постанови.
Європейський суд з прав людини вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).
У частині другій та третій статті 390 ЦПК України передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів свідчить, що строк на касаційне оскарження пропущений з поважних причин. Тому суд, на підставі статті 390 ЦПК України, поновлює його.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд не дослідив зібрані у справі докази, зокрема, акт приймання-передачі від 10 грудня 2018 року, згідно з яким вже під час процедури ліквідації ПАТ «Дельта Банк» до правонаступника ТОВ «Вердикт Капітал» виконавчий лист не передавався. Також судами зроблено не вірний висновок щодо відповіді Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби від 10 жовтня 2020 року згідно якого на виконанні у відділі відсутні відкриті виконавчі провадження щодо стягнення на користь первісних стягувачів чи правонаступника заборгованості з ОСОБА_1 . Відмова у видачі дубліката виконавчого листа з підстав відсутності достатніх доказів втрати оригіналу, однак, за наявності підстав для поновлення правонаступнику строку для пред'явлення, була ухвалена судами без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 21 січня 2019 року у справі № 916/215/15-г. ТОВ «Вердикт Капітал» у касаційній скарзі також зазначає, що станом на 27 вересня 2013 року рішення Вишгородського районного суду Київської області від 28 грудня 2010 року у справі № 2-2479/10 залишалось невиконаним, а виконавчий документ було повернуто стягувачу. Однак, внаслідок об'єктивно незалежних від волі стягувача обставин, виконавчий лист на адресу ПАТ «Дельта Банк» не надходив, з 27 вересня 2013 року виконавчий лист у справі № 2-2479/10 до виконання не пред'являвся, згідно даних автоматизованої системи виконавчих проваджень з 27 вересня 2013 року не існувало відкритих виконавчих проваджень про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь первісних стягувачів чи правонаступника. Матеріали справи свідчать, що ПАТ «Дельта Банк» скористалося своїм правом та звернуло до виконання рішення у справі, в ході виконавчого провадження виконавчий лист було повернуто стягувачу, однак внаслідок об'єктивно незалежних від волі стягувача обставин виконавчий лист на адресу ПАТ «Дельта Банк» не надходив, доказів на спростування цього так і не було надано. Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства та держави.
У відкритті касаційного провадження на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 18 червня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року в частині вимог щодо поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання слід відмовити з таких мотивів.
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 406 ЦПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу.
У пункті 2 частини першої статті 389 ЦПК України встановлено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Оскарження ухвали щодо поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання передбачено пунктом 24 частини першої статті 353 ЦПК України.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Таким чином, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, оскільки оскаржені ухвала Вишгородського районного суду Київської області від 18 червня 2020 року та постанова Київського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року в частині вимог щодо поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання не підлягають касаційному оскарженню відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України.
У відкритті касаційного провадження на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 18 червня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року в частині вимог щодо видачі дубліката виконавчого листа слід відмовити з таких мотивів.
Суди встановили, що рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 28 грудня 2010 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту та заставу майна № 11112922000 від 31 січня 2007 року у сумі 376 252,91 грн, а також судовий збір у розмірі 1 700,00 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи у розмірі 120,00 грн, а всього стягнуто 378 072,91 грн. На виконання указаного рішення суду Вишгородським районним судом Київської області, 04 лютого 2011 року видано виконавчий лист.
Між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта-Банк» 08 грудня 2011 року укладено договір купівлі-продажу права вимоги за кредитами, відповідно до якого, до ПАТ «Дельта Банк» перейшло право вимоги за кредитним договором № 11112922000 укладеним 31 січня 2007 року між ОСОБА_1 та акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», назву якого змінено на ПАТ «УкрСиббанк».
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 30 квітня 2013 року замінено стягувача у виконавчому провадженні у справі за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 - стягувача ПАТ «УкрСиббанк» на ПАТ «Дельта Банк».
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 13 березня 2013 року заяву ПАТ «Дельта Банк» в особі ТОВ «Колекторська компанія «Вердикт» про заміну кредитора його правонаступником та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню визнано неподаною та повернуто заявнику.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 21 травня 2013 року у відкритті провадження за заявою ПАТ «Дельта Банк» про заміну сторони у виконавчому провадженні відмовлено, у зв'язку з тим, що ухвалою цього ж суду від 30 квітня 2013 року замінено сторону виконавчого провадження.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 13 липня 2016 року у задоволенні заяви АТ «Дельта Банк» про заміну сторони у справі на правонаступника, поновлення строків пред'явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого документа - відмовлено, оскільки представником АТ «Дельта Банк» не надано до суду належних та допустимих доказів щодо втрати виконавчого листа.
Суди встановили, що ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 05 серпня 2019 року замінено стягувача ПАТ «Дельта Банк» у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчих листів, виданих Вишгородським районним судом Київської області, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 11112922000 на його правонаступника ТОВ «Вердикт Капітал».
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 27 вересня 2019 року у задоволенні заяви ТОВ «Вердикт Капітал» про поновлення строків пред'явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого документа відмовлено у зв'язку з тим, що суду не надано належних та допустимих доказів того, що виконавчий лист втрачено, стягувач протягом встановленого законодавством строку не скористався своїм правом на повторне звернення виконавчого документа до виконання. Наведені заявником причини про неотримання виконавчих листів від попереднього кредитора та втрата виконавчого листа, доказами не підтвердженні.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 08 листопада 2019 року у задоволенні заяви ТОВ «Вердикт Капітал» про поновлення строків пред'явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого документа відмовлено у зв'язку з тим, що суду не надано належних та допустимих доказів того, що виконавчий лист втрачено, стягувач протягом встановленого законодавством строку не скористався своїм правом на повторне звернення виконавчого документа до виконання. Наведені заявником причини, про неотримання виконавчих листів від попереднього кредитора та втрата виконавчого листа, доказами не підтвердженні.
У частині шостій статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року N 1404-VIII стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно підпункту 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2019 року в справі № 2-1053/10 (провадження № 61-18169св18) зроблено висновок, що «при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист».
Суди встановили, що ТОВ «Вердикт Капітал», звертаючись із заявою про видачу дубліката виконавчого листа, не надало суду жодного належного та допустимого доказу втрати оригіналу виконавчого документа та не надало доказів того, що рішення суду, на підставі якого видано виконавчий лист, не виконано.
За таких обставин, суди зробили обґрунтований висновок про відмову у задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Аналіз змісту касаційної скарги та оскаржених судових рішень свідчить, що правильне застосовування судами норм права є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою.
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Керуючись статтями 260, 390, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Поновити товариству з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на касаційне оскарження ухвали Вишгородського районного суду Київської області від 18 червня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 18 червня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року в справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: В. І. Крат
Н. О. Антоненко
М. М. Русинчук