10 березня 2021 року
м. Київ
справа № 757/37441/19-ц
провадження № 61-2856ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Крата В. І. розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на постанову Київського апеляційного суду від 11 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості із заробітної плати, грошової компенсації за не використану відпустку, середнього заробітку за час затримки виплати та компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням термінів їх виплати,
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ «Українська залізниця», у якому просив стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості із заробітної плати у розмірі 52 465,07 грн, грошову компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати - 11 509,06 грн та суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - 129 378,24 грн. Всього просив стягнути з відповідача на свою користь 193 352,37 грн.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 21 жовтня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з АТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати, в тому числі заборгованості із заробітної плати у розмірі 52 465,07 грн, грошову компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати - 11 509,06 грн та суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - 129 378,24 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 11 січня 2021 року апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» задоволено частково, рішення Печерського районного суду міста Києва від 21 жовтня 2019 року змінено в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, зменшивши його розмір з 129 378,34 грн до 52 465,07 грн.
В іншій частині рішення залишено без змін.
У лютому 2021 року (згідно штемпеля на поштовому конверті) ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить частково скасувати постанову апеляційного суду в частині зменшення позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, рішення суду першої інстанції в зазначеній частині залишити без змін, в іншій частині постанову апеляційного суду залишити без змін, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.
Згідно із пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає, касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи, справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
У пункті 1 частини шостої статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Зі змісту положень пункту 3 частини третьої статті 175, пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Справа є малозначною в силу закону, оскільки ціна позову в ній становить 193 352,37 грн та не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з врахуванням встановленого з 01 січня 2021 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» цього показника на рівні 2 270,00 грн складає 227 000,00 грн (100 х 2 270,00).
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 у касаційній скарзі вказує, що справа є малозначною, однак касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики так як у 2017 році відповідач звільнив понад 20 тисяч працівників не провівши при цьому розрахунки, а справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для позивача, оскільки рішенням апеляційного суду порушена гарантована Конституцією України оплата праці, зменшено розмір середнього заробітку за час розрахунку при звільненні. Не виплачені відповідачем кошти мають надважливе значення для позивача і є для нього питанням виживання.
Проте представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 не обґрунтовує, чому саме касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для учасника справи. Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженим судовим рішенням, і відповідно не свідчить, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для ОСОБА_1 .
Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити.
Керуючись пунктом 1 частини шостої статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 , на постанову Київського апеляційного суду від 11 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості із заробітної плати, грошової компенсації за не використану відпустку, середнього заробітку за час затримки виплати та компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням термінів їх виплати.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді М. М. Русинчук
Н. О. Антоненко
В. І. Крат