Ухвала
10 березня 2021 року
м. Київ
справа № 132/4437/18
провадження № 61-13187св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» постанову Вінницького апеляційного суду від 20 червня 2019 року та касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Нестерук Марина Іванівна, на рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 04 квітня
2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 20 червня 2019 року,
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до АТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживача, розірвання договору, стягнення коштів за депозитним вкладом, відсотків та пені.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 04 квітня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Розірвано договір банківського вкладу (вклад «Депозит VIP») від 12 березня 2010 року № SAMDN 01000709783980, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Приватбанк».
Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 84 622,85 євро, з яких:
49 475,58 євро - сума депозитного вкладу та 35 147,27 євро - сума нарахованих за користування вкладом відсотків.
Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 пеню у розмірі 3 % вартості послуги за кожний день прострочення повернення вкладу в сумі 185,53 євро.
Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 пеню у розмірі 3 % вартості послуги за кожний день прострочення сплати відсотків в сумі 131,80 євро.
У задоволенні іншої частини позову ОСОБА_1 відмовлено.
Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 7 000,00 грн у відшкодування витрат на правничу допомогу.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 20 червня 2019 року апеляційну скаргу АТ КБ «Приватбанк» задоволено частково.
Апеляційну скаргу адвоката Нестерук М. І. в інтересах ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 04 квітня 2019 року в частині стягнення з АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 пені в розмірі трьох відсотків вартості послуги за кожен день прострочення повернення вкладу та сплати відсотків змінено.
Стягнуто з АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення повернення вкладу в сумі 5 892, 43 грн.
Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати відсотків в сумі 4 185, 97 грн.
В іншій частині рішення суду першої залишено без змін.
Аргументи учасників справи
У липні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга АТ КБ «ПриватБанк», у якій його представник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду у частині задоволених вимог (окрім задоволеної вимоги щодо стягнення пені у національній валюті) та в цій частині направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
У липні 2019 року до Верховного Суду від представника ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга, у якій вона, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення та постанову судів попередніх інстанцій: у частині стягнення з АТ КБ «ПриватБанк» 35 147,28 євро нарахованих відсотків за користування вкладом та ухвалити в цій частині нове рішення про стягнення 48 914,78 євро нарахованих відсотків за користування вкладом; у частині стягнення з АТ КБ «ПриватБанк» пені у розмірі 3 % вартості за кожен день прострочення сплати відсотків у розмірі 131,80 євро та ухвалити в цій частині нове рішення про стягнення пені у розмірі 3 % вартості за кожен день прострочення сплати відсотків у розмірі 183,43 євро.
Рух справи
Ухвалами Верховного Суду від 29 липня 2019 року та від 31 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
У пункті 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача про проведення підготовчих дій та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, колегія суддів встановила відсутність підстав, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України. Тому колегія суддів, з урахуванням категорії та складності справи, призначає справу до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п'яти суддів.
Щодо клопотання про участь у судовому засіданні
У касаційній скарзі представник АТ КБ «ПриватБанк» порушує клопотання про розгляд справи за його участю.
Європейський суд з прав людини вказав, що процедура допуску скарг до розгляду та провадження виключно з питань права, на відміну від того, що стосується питань фактів, може відповідати вимогам статті 6 Конвенції, навіть якщо скаржнику не була надана можливість бути особисто заслуханим апеляційним чи касаційним судом, за умови, якщо відкрите судове засідання проводилось у суді першої інстанції і якщо суди вищої інстанції не мали встановлювати факти справи, а тільки тлумачити відповідні юридичні норми (ZHUK v. UKRAINE, № 45783/05, § 32, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.
У частині тринадцятій статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи.
Тлумачення вказаних норм свідчить, що виклик учасників справи для надання пояснень у справі вирішується Верховним Судом з урахуванням встановленої необхідності таких пояснень. Оскільки Верховним Судом не приймалось рішення про виклик осіб, які беруть участь у справі, для надання пояснень, і така необхідність відсутня, тому в задоволенні клопотання представника АТ КБ «ПриватБанк» необхідно відмовити.
Керуючись статтями 33, 34, 260, 400 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
У задоволенні клопотання Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» про участь у судовому засіданні відмовити.
Справу № 132/4437/18 призначити до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п'яти суддів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: М. М. Русинчук
Н. О. Антоненко
В. І. Крат