Справа № 640/14967/19 Головуючий суддя І інстанції Зуб Г.А.
Провадження № 22-ц/818/1524/21 Суддя доповідач Яцина В.Б.
Категорія: поділ майна подружжя
15 березня 2021 року м. Харків
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
судді-доповідача Яцини В.Б.,
суддів колегії Бурлака І.В., Хорошевського О.М.,
у порядку вирішення питання про відкриття апеляційного провадження по справі за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Бочарової Олени Миколаївни на рішення Київського районного суду м. Харкова від 29 жовтня 2020 року, по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя,
Рішенням Київського районного суду м.Харкова від 29 жовтня 2020 року позов ОСОБА_2 задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням 21 грудня 2020 року представник відповідача адвокат Бочарова О.М. подала апеляційну скаргу безпосередньо до Харківського апеляційного суду подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 24 грудня 2020 року справу витребувано із суду першої інстанції, та 21 січня 2021 року справа надійшла до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 26 січня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Бочарової О.М. залишено без руху з підстав несплати судового збору та надано строк 10 днів з дня отримання копії ухвали для сплати судового збору.
Згідно зворотнього повідомлення адвокат Бочарова О.М. отримала копію ухвали 05 лютого 2021 року, ОСОБА_1 отримав копію ухвали 08 лютого 2021 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Десятиденний строк на усунення недоліків апеляційної скарги сплив 19 лютого 2021 року, з огляду на те, що копію ухвали Харківського апеляційного суду від 26 січня 2021 року ОСОБА_1 отримав 08.02.2021 року.
Станом на 15 березня 2021 ніяких заяв від представника відповідача та відповідача до суду апеляційної інстанції не надходило, тобто недоліки апеляційної скарги не усунуто.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07 липня 1989р. у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії» сформував позицію про те, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Також, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії» (Тeuschler v. Germany) наголосив на тому, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
Згідно пункту 1 статті 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод про право кожного на доступ до суду та ухваленого за аналогічних обставин справи в контексті дотримання права на доступ до суду рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (заява № 28249/95), - сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету сплати судового збору. Аналогічне за змістом роз'яснення судам викладено у п. 1 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах.
У цьому контексті у п. п. 55, 64-67 зазначеного рішення Страсбурзького суду «Креуз проти Польщі» вказано, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.
У даному випадку вимога суду апеляційної інстанції сплатити судовий збір або надати належні докази про звільнення від його сплати ґрунтується на законі, відповідає легітимній меті, та з огляду на наявність у заявника оригіналів запитаних судом документів, за відсутності у заявах апелянта доводів та вимог щодо його неплатоспроможності, - вимоги суду апеляційної інстанції не становлять для апелянта надмірний процесуальний тягар, який перешкоджає йому доступу до суду апеляційної інстанції. Наразі апелянт вибрав шлях процесуальної суперечки, що є очевидним затягуванням розгляду питання щодо відкриття апеляційного провадження у справі та порушує принцип правової визначеності стосовно оскаржуваного рішення, що є зловживанням процесуальним правом і тому відповідно до ст. 44 ЦПК України така процесуальна поведінка є неприпустимою.
На підставі викладеного, слід вважати неподаною і повернути апеляційну скаргу представнику ОСОБА_1 - адвокату Бочаровій О.М. роз'яснивши, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо будуть усунуті обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись ч. 3 ст. 185, ст. 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Бочарової Олени Миколаївни на рішення Київського районного суду м. Харкова від 29 жовтня 2020 року, по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя - вважати неподаною і повернути апелянту.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту підписання, і протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач В.Б.Яцина.
Судді колегії І.В.Бурлака.
О.М. Хорошевський.