Справа № 404/5523/15-ц
Номер провадження 6/404/41/21
11 березня 2021 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:
головуючого судді - Галагана О.В.,
при секретарі - Туровській О.Л.,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду міста Кропивницького заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа по справі № 404/5523/15-ц за позовом ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
09.02.2021 року (згідно до штампу на поштовому конверті) до суду надійшла вище вказана заява ТОВ «Вердикт Капітал», відповідно до якої просило:
- видати дублікат виконавчого листа № 404/5523/15-ц, звернувши до виконання рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 03.12.2015 року про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 ;
- поновити строк пред'явлення до виконання виконавчого листа № 404/5523/15-ц.
На обґрунтування заяви зазначено, що 03.12.2015 року рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» заборгованість за кредитним договором № 266/2007/Ж від 09.10.2007 року в сумі 1440287 гривень 15 копійок; стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 3045 грн. судового збору на користь держави з кожного. 09.02.2016 року видано виконавчі листи. В провадженні Фортечного відділу ДВС м. Кропивницький ГТУЮ у Кіровоградській області на виконанні перебував вказаний виконавчий лист. ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний банк» неодноразово було надіслано запити про хід вищевказаного виконавчого провадження та 06.12.2017 року відправлено скаргу на бездіяльність державного виконавця. Однак ні відповіді на запит, ні постанов щодо виконавчого провадження ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний банк» не отримав. Станом на сьогоднішній день у стягувача відсутня інформація про хід вищевказаного провадження. Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 23.03.2020 року замінено сторону виконавчого провадження - стягувача ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний банк» його правонаступником ТОВ «Вердикт Капітал».
Зазначає, що згідно даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень з відкритим доступом на сайті: asvpweb.minjust.gov.ua, за параметрами пошуку за прізвищем, ім'ям та по батькові боржника ОСОБА_1 відкриті виконавчі провадження відсутні, що підтверджує факт відсутності на виконанні у будь-якому відділі державної виконавчої служби чи приватного виконавця виконавчих листів про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 . На підтвердження викладених у заяві обставин відсутності виконавчих листів та у якості підтвердження того, що вказаний виконавчий лист не передавався надають акт перевірки матеріалів кредитної справи. Вважають, що видача стягувачу ТОВ «Вердикт Капітал» дублікату виконавчого листа жодним чином не порушує права ОСОБА_1 та не покладає на нього будь - яких додаткових зобов'язань, оскільки згідно чинного законодавства дублікат виконавчого листа має повністю відтворювати втрачений виконавчий лист, у тому числі містити й дату його видачі. Відмова в поновленні строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання тягне за собою фактичне невиконання рішення суду. Просили, суд, вирішуючи дане питання відповідно до практики Європейського суду, враховувати, що процесуальні обмеження у вигляді пропуску процесуального строку не можуть обмежувати реалізацію права в такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.
Представник заявника в третьому пункті прохальної частини заяви просив розгляд даної заяви здійснити за відсутності представника ТОВ «Вердикт Капітал».
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, повідомлялись судом про дату, час та місце розгляду заяви належним чином.
Відповідно до положень абз. 2 ч. 3 ст. 442ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа.
Враховуючи положення вище вказаної статті суд вважає доцільним розгляд вище вказаної заяви провести без участі сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що заочним рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 03.12.2015 року позовні вимоги ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» заборгованість за кредитним договором № 266/2007/Ж від 09.10.2007 року в сумі 1440287 гривень 15 копійок. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 3045 грн. судового збору на користь держави з кожного. (а.с. 83-84).
Рішення суду набрало законної сили, у зв'язку із чим було видано виконавчий лист (а.с. 95, 96).
Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 23.03.2020 року заяву ТОВ «Вердикт Капітал» про заміну сторони по справі № 404/5523/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено. Замінено стягувача, Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк», (04119, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 27-Т, Код ЄДРПОУ 19017842) на Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (04053, місто Київ, вулиця Кудрявський Узвіз, будинок № 5-Б, Код ЄДРПОУ 36799749) у справі № 404/5523/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 266/2007/Ж. (а.с. 140-142).
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.
Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК).
Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом (ч.ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК).
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК).
Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Конституційний Суд України у Рішенні від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010 у справі № 1-7/2010 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення пункту 18 частини першої статті 293 ЦПК України 2004 року у взаємозв'язку зі статтею 129 Конституції України (про апеляційне оскарження ухвал суду) зробив висновок, що необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Так, згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду.
Європейський суд з прав людини наголосив, що пункт 1 статті 6 вказаної Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін (пункт 43 рішення від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України»).
У статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Пунктом 17.4 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України (в редакції, чинній на час постановлення ухвали судом першої інстанції) передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
Таким чином, суд може видати дублікат виконавчого листа, якщо стягувач звернувся з заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.
Суд при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа та про поновлення строку для пред'явлення до виконання виконавчого документа, виданого на підставі судового рішення, повинен з'ясувати питання чи втрачено оригінал виконавчого листа, чи не виконано рішення, чи не втратило воно законної сили, щодо причин пропуску пред'явлення до виконання виконавчого документа та залежно від встановлених обставин і характеру причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав як для видачі дубліката виконавчого листа, так і для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Згідно даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень з відкритим доступом на сайті: asvpweb.minjust.gov.ua, за параметрами пошуку за прізвищем, ім'ям та по батькові боржників ОСОБА_1 - відкриті виконавчі провадження відсутні.
На підтвердження викладених у заяві обставин відсутності виконавчих листів та у якості підтвердження того, що вказаний виконавчий лист не передавався ТОВ «Вердикт Капітал» надано акт про втрату виконавчих документів в результаті перевірки матеріалів кредитної справи № 266/2007/Ж щодо ОСОБА_1 від 03.02.2021 року.
Крім того, до матеріалів справи долучено запит про хід виконавчого провадження на ім'я Фортечного відділу державної виконавчої служби у м. Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області вих. № 22/3-27999 від 02.11.2017 року, проте доказів отримання даного запиту Фортечним ВДВС у м. Кропивницький ГТУЮ у Кіровоградській області матеріали справи не містять.
За приписами ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 02.06.2016 року) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років.
Національним законом встановлено обмеження строком, із спливом якого стягувач позбавляється права вимагати процедури примусового виконання судового рішення.
Встановивши строк пред'явлення виконавчого документу до виконання законодавець визначив розумний строк, достатній для звернення до органів, що здійснюють примусове виконання судових рішень, тобто строк, в межах якого може бути розпочато застосування державного примусу до особи боржника.
Під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти такі обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Згідно з частиною шостою статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.
За змістом зазначених статей закону строк пред'явлення виконавчого документа до виконання може бути поновлений судом за умови, якщо заявник доведе належними і допустимими доказами існування обставин, які об'єктивно перешкоджали йому вчинити процесуальну дію у встановлений законом строк.
Однак, всупереч ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України заявником при зверненні до суду із даною заявою не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що вказаний виконавчий лист втрачено, не зазначено заходів, які здійснювались при здійсненні пошуку документа, відсутні відомості про звернення до відділу ДВС щодо місця перебування даних виконавчих листів.
Таким чином, впродовж тривалого часу стягувач байдуже ставився до своїх процесуальних прав і обов'язків, як сторони виконавчого провадження, у період строку, протягом якого державна виконавча служба повинна була виконати судове рішення ними не вчинено жодних дій щодо розшуку виконавчих листів чи отримання його дублікату та повторного пред'явлення до примусового виконання.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заявником не доведено належними та допустимими доказами поважність причин пропущеного строку ним для пред'явлення виконавчого документу до виконання, тому відсутні підстави для його поновлення та, відповідно, відсутні підстави для видачі його дублікату.
Керуючись п. 17.4 Розділу ХІІ (Перехідні положення) ЦПК України, ст. ст. 12, 258, 260, 353, 433 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа по справі № 404/5523/15-ц за позовом ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Кропивницького апеляційного суду або через Кіровський районний суд м. Кіровограда, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.
Суддя Кіровського
районного суду
м.Кіровограда О. В. Галаган