Справа № 214/5560/20
2-а/214/29/21
Іменем України
15 березня 2021 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:
головуючого - судді Попова В.В.,
при секретарі - Джемерчук О.В.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у м. Кривому Розі, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу №1 роти №2 батальйону №2 Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції Дніпропетровської області молодшого лейтенанта поліції Кошарського Віктора Миколайовича про скасування постанови, -
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить скасувати постанову серії ЕАМ №2923741 від 04.08.2020 року про накладення на нього адміністративного стягнення, посилаючись на те, що згідно зазначеної постанови він 04 серпня 2020 року, о 09 год. 59 хв., керуючи автомобілем марки «Ford Focus», н/з НОМЕР_1 , рухався по автодорозі Н11 (30-й кілометр) в крайній лівій смузі без наміру повернути ліворуч або виконати розворот, в той час коли права крайня смуга була вільна, чим порушив п.11.5 Правил дорожнього руху України. Однак дії відповідача у даному випадку позивач вважає протиправними, оскільки відповідач виніс постанову не врахувавши всі обставини справи та позбавив його прав, передбачених у ст. 268 КУпАП.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, пояснивши при цьому, що він здійснював маневр обгону вантажного автомобіля та після його закінчення мав намір перестроїтись у крайню праву смугу для руху, проте такі його пояснення не були прийняті відповідачем до уваги.
Відповідач, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи належним чином, у судове засідання не прибув, але надав до суду відзив на позов, додавши до нього носій відеоінформації, стосовно порушення позивачем Правил дорожнього руху України. Згідно наданого відзиву, відповідач заперечив проти задоволення пред'явлених вимог у повному обсязі, вважав, що спірна постанова була винесена відповідно до вимог законодавства. Зазначив, що ним, під час патрулювання, 04 серпня 2020 року був помічений автомобіль марки «Ford Focus», н/з НОМЕР_1 , водій якого рухався по дорозі, яка має дві смуги для руху, у крайній лівій смузі не маючи наміру здійснити поворот ліворуч або розворот, у той час коли права смуга була вільна, чим порушив п.11.5 Правил дорожнього руху України. Після того, як були помічені ознаки правопорушення та після зупинки транспортного засобу, він підійшов до автомобіля позивача, представився та повідомив про причину зупинки, потім попросив пред'явити позивача посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб. Відповідач зачитав позивачу його права передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. Переконавшись, що вимоги ст. 278 КпАП України виконані, він перейшов до розгляду справи про адміністративне правопорушення. Отже, відповідач вважає, що за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення ним законно та обґрунтовано було винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.
Так, згідно складеної відповідачем постанови у справі про адміністративне правопорушення, позивач, 04 серпня 2020 року, о 09 год. 59 хв., керуючи автомобілем марки «Ford Focus», н/з НОМЕР_1 , рухався по автодорозі Н-11 (30-й кілометр) в крайній лівій смузі без наміру повернути ліворуч або виконати розворот, в той час коли права крайня смуга була вільна, чим порушив п.11.5 Правил дорожнього руху України, у зв'язку з чим зазначеною постановою у справі про адміністративне правопорушення його було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. (а.с.6).
Разом з тим, судом у присутності позивача був досліджений наданий відповідачем носій відеоінформації, який був долучений до матеріалів справи, що підтвердив обставини, викладені у спірній постанові, а саме те, що позивач дійсно безпідставно рухався у крайній лівій смузі для руху, при наявності достатньої можливості перестроїтись у праву крайню смугу для руху, позаяк така була вільною від руху інших транспортних засобів.
Окрім того, переглянутим відеоносієм також спростовуються твердження позивача щодо того, що він мав намір перестроїтись у крайню праву смугу для руху після здійснення маневру обгону вантажного автомобіля, оскільки такий намір мав би підтверджуватись увімкнутим покажчиком повороту, однак цього факту на відеоносії не зафіксовано.
Відповідно до п. 11.5 Правил дорожнього руху України на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки).
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У відповідності до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У відповідності до ст.ст.251, 280 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Виходячи з положень ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2, 3 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Отже, судом при дослідженні спірної постанови встановлена відповідність останньої вимогам статей 283-285 КУпАП та відповідність розміру накладеного штрафу межам санкції статті КУпАП, за якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим доводи позивача про протиправність дій відповідача при винесенні спірної постанови є безпідставними.
Відтак, зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та правомірність дій відповідача щодо винесення спірної постанови, у зв'язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247, 251, 280, 283, 288 КУпАП, ст.ст.2, 6, 8, 9, 72-77, 90, 241-242, 244-246, 250-251, 255, 286, 295 КАС України, суд, -
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора взводу №1 роти №2 батальйону №2 Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції Дніпропетровської області молодшого лейтенанта поліції Кошарського Віктора Миколайовича про скасування постанови.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду протягом 10-ти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя В.В. Попов