іменем України
Справа № 210/818/21
Провадження № 1-в/210/126/21
"15" березня 2021 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого-судді: ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
засудженого: ОСОБА_3 ,
захисника засудженого, - адвоката: ОСОБА_4 ,
прокурора: ОСОБА_5 ,
представника адміністрації колоні: ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, в режимі відеоконференції (дистанційного провадження) з Державною установою «Криворізька виправна колонія (№80)», клопотання засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про зарахування в строк відбуття покарання час тримання під вартою, згідно ст.72 ч.5 КК України, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі (в редакції Закону №838-VIII від 26 листопада 2015 року), та приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України, в частині призначення остаточного покарання за правилами ст.69 КК України, -
11 лютого 2021 року до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшло вищевказане клопотання, в котрому засуджений ОСОБА_3 просить зарахувати йому в строк покарання термін попереднього ув'язнення з 07 жовтня 2015 року по 27 червня 2016 року, та з 02 листопада 2020 року по 30 грудня 2020 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі (в редакції Закону №838-VIII від 26 листопада 2015 року).
Також у вказаному клопотанні засуджений ОСОБА_3 просить привести вирок Октябрьського міського суду Самарської області від 14 червня 2016 року відносно нього у відповідність із законодавством України, та призначити йому остаточне покарання із застосуванням положень ст.69 КК України, оскільки дане питання не було вирішено при винесенні ухвали Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 травня 2019 року, ухваленої за результатами розгляду клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України.
Відповідно до ст.539 ч.2 п.2 КПК України клопотання про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подано до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок.
Присутній у судовому засіданні засуджений ОСОБА_3 , та його захисник, адвокат ОСОБА_4 , кожен окремо клопотання підтримав з підстав та мотивів, викладених у ньому, просили його задовольнити.
Присутній у судовому засіданні прокурор підтримав клопотання засудженого ОСОБА_3 частково, вважаючи що останньому за вироком Октябрьського міського суду Самарської області від 14 червня 2016 року, в строк покарання підлягає зарахуванню термін попереднього ув'язнення з 07 жовтня 2015 року по 27 червня 2016 року включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі (в редакції Закону №838-VIII від 26 листопада 2015 року). Інший термін, вказаний у клопотанні засудженого за даними правилами зарахуванню не підлягає, оскільки мав місце вже після набрання вироком, за котрим ОСОБА_3 відбуває покарання, законної сили. Щодо клопотання засудженого в частині приведення вироку Октябрьського міського суду Самарської області від 14 червня 2016 року відносно нього у відповідність із законодавством України, та призначення остаточного покарання із застосуванням положень ст.69 КК України, то в цій частині клопотання також задоволенню не підлягає, оскільки дане питання вирішувалося судом при розгляді клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України, при постановленні ухвали Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 травня 2019 року, котра ніким не оскаржувалася, та набрала законної сили.
Представник адміністрації колонії клопотання засудженого також підтримав частково.
Вислухавши пояснення засудженого, його захисника, прокурора та представника адміністрації колонії, вивчивши матеріали особової справи та надані до суду матеріали в їх сукупності, суд дійшов до наступних висновків.
Так, 24 грудня 2015 року набрав чинності Закон України №838-VIII від 26 листопада 2015 року «Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання)», та котрий втратив чинність з 21 червня 2017 року в силу набрання законної сили Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення» від 18 червня 2017 року за №2046-VIII.
Згідно ст.72 ч.5 КК України, в редакції вказаного вище Закону, зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 засуджений вироком Октябрьського міського суду Самарської області від 14 червня 2016 року, до покарання у вигляді 07 років позбавлення волі, за вчинення злочинів, передбачених ст.33 ч.5 ст.228 ч.3 КК Російської Федерації (за пособництво у незаконному придбанні та перевезенні наркотичних засобів невстановленій особі в інтересах набувача наркотичних засобів), із застосуванням ст.64 КК Російської Федерації. Термін покарання рахується з 14 червня 2016 року. Зараховано в строк відбуття покарання період знаходження під вартою з 07 жовтня 2015 року по 13 червня 2016 року включно.
Вирок не оскаржувався, та набрав законної сили 27 червня 2016 року.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 травня 2019 року, задоволено клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України. Вирок Октябрьського міського суду Самарської області від 14 червня 2016 року, яким ОСОБА_3 визнано винним за ст.33 ч.5 ст.228 ч.3 КК РФ, із застосуванням ст.64 КК РФ, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 07 років, приведено у відповідність із законодавством України. ОСОБА_3 вважається засудженим за ст.27 ч.5 ст.309 ч.3 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 07 років. Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з 14 червня 2016 року. Зараховано в строк відбуття покарання період знаходження ОСОБА_3 під вартою з 07 жовтня 2015 року по 13 червня 2016 року включно. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, залишено в силі.
Ухвала не оскаржувалася, та набрала законної сили 25 травня 2019 року.
Згідно статті 1 Закону України «Про попереднє ув'язнення» №3352-XII від 30 червня 1993 року, попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
Отже, попереднє ув'язнення у розумінні положень ст.1 Закону України «Про попереднє ув'язнення» закінчується з моменту набрання вироком законної сили.
Постановою Сизранського міського суду Самарської області від 08 жовтня 2015 року, в рамках кримінального провадження, за результатами розгляду котрого ОСОБА_3 засуджено вироком Октябрьського міського суду Самарської області від 14 червня 2016 року, було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, котрий в подальшому неодноразово було продовжено.
Отже, відносно ОСОБА_3 на стадії досудового розслідування був обираний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, та відповідно, застосовувалися заходи попереднього ув'язнення.
Як вбачається з правового висновку Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2018 року у справі №663/537/17 (провадження №13-31кс18) щодо застосування норми права, передбаченої ст.72 ч.5 КК України (зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання), згідно якої якщо особа вчинила злочин в період з 24 грудня 2015 року до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ст.72 ч.5 КК України в редакції Закону №838-VIII (пряма дія Закону №838-VIII).
Якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув'язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом №2046-VIII, то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ст.72 ч.5 КК України в редакції Закону №838-VIII. В такому разі Закон №838-VIII має переважаючу (ультраактивну) дію. Застосування до таких випадків Закону №2046-VIII є неправильним, оскільки зворотна дія Закону №2046-VIII як такого, що «іншим чином погіршує становище особи», відповідно до ст.5 ч.2 КК України не допускається.
Таким чином, засудженому ОСОБА_3 за вироком Октябрьського міського суду Самарської області від 14 червня 2016 року, підлягає зарахуванню строк попереднього ув'язнення з 07 жовтня 2015 року (дня затримання) по 27 червня 2016 року (дня набрання чинності вироком суду) включно, згідно ст.72 ч.5 КК України, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі (в редакції Закону №838-VIII від 26 листопада 2015 року).
Інший час, котрий просить зарахувати йому засуджений ОСОБА_3 мав місце вже після набрання вироком законної сили, та втрати дії запобіжним заходом, та останній вважався таким, що вже відбуває покарання. Крім того, вказаний у клопотанні інший період мав місце після втрати чинності Законом №838-VIII від 26 листопада 2015 року.
Щодо клопотання засудженого ОСОБА_3 в частині приведення вироку Октябрьського міського суду Самарської області від 14 червня 2016 року у відповідність із законодавством України, та призначення остаточного покарання із застосуванням положень ст.69 КК України, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
До Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області 12 квітня 2019 року надійшло клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку Октябрьського міського суду Самарської області від 14 червня 2016 року, відносно засудженого ОСОБА_3 у відповідність із законодавством України, котре було задоволено ухвалою суду від 17 травня 2019 року.
Вирок Октябрьського міського суду Самарської області від 14 червня 2016 року, яким ОСОБА_3 визнано винним за ст.33 ч.5 ст.228 ч.3 КК РФ, із застосуванням ст.64 КК РФ, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 07 років, приведено у відповідність із законодавством України. ОСОБА_3 вважається засудженим за ст.27 ч.5 ст.309 ч.3 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 07 років. Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з 14 червня 2016 року. Зараховано в строк відбуття покарання період знаходження ОСОБА_3 під вартою з 07 жовтня 2015 року по 13 червня 2016 року включно. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, залишено в силі.
Ухвала не оскаржувалася, та набрала законної сили 25 травня 2019 року.
При цьому, при винесенні ухвали від 17 травня 2019 року, судом було зазначено, що положення ст.69 КК України (котра відповідає ст.64 КК РФ), суд не застосовує по відношенню до засудженого ОСОБА_3 із за різниці в санкції статей, оскільки ст.228 ч.3 РФ передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від десяти до п'ятнадцяти років, а ст.309 ч.3 КК України, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від п'яти до восьми років.
Пунктом «b» частини 1 статті 9 Європейської конвенції про передачу засуджених осіб визначено, що компетентні власті держави виконання вироку визнають вирок і таким чином замінюють міру покарання, призначену в державі визначення вироку, мірою покарання, передбаченою законодавством держави виконання вироку за такий самий злочин, згідно з положеннями статті 11.
Пунктами «а», «d» статті 11 Конвенції про передачу засуджених осіб встановлено, що у випадку заміни вироку застосовуються процедури, передбачені законодавством держави виконання вироку. Замінюючи вирок, компетентний орган: повинен врахувати зроблені щодо фактів висновки, які ясно викладені або припускаються в рішенні, ухваленому державою винесення вироку; неповинен посилювати кримінальне покарання засудженої особи.
Згідно з ч.3 ст.610 КПК України, під час розгляду клопотання Міністерства юстиції України суд визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, яким передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинене засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку іноземної держави.
Крім того, згідно з ч.4 ст.610 КПК України, при визначенні строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, крім таких випадків, зокрема якщо законом України про кримінальну відповідальність за кримінальне правопорушення максимальний строк позбавлення волі є меншим, ніж призначений вироком суду іноземної держави, суд визначає максимальний строк позбавлення волі, передбачений кримінальним законом України.
Таким чином, в даній частині клопотання засудженого ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного клопотання засудженого ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.537, 539, 610 КПК України, ст.72 КК України (в редакції, визначеній Законом України №838-VIII від 26 листопада 2015 року «Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання)»), Європейською конвенцією про передачу засуджених осіб, Конвенцією про передачу засуджених осіб, суд, -
Клопотання засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про зарахування в строк відбуття покарання час тримання під вартою, згідно ст.72 ч.5 КК України, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі (в редакції Закону №838-VIII від 26 листопада 2015 року), та приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України, в частині призначення остаточного покарання за правилами ст.69 КК України, - задовольнити частково.
Зарахувати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в строк відбуття покарання за вироком Октябрьського міського суду Самарської області від 14 червня 2016 року, строк попереднього ув'язнення з 07 жовтня 2015 року по 27 червня 2016 року включно, згідно ст.72 ч.5 КК України, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі (в редакції Закону №838-VIII від 26 листопада 2015 року).
В іншій частині клопотання, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом 07 (семи) днів з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Суддя: ОСОБА_1