Справа №173/1711/20
Провадження №2/173/27/2021
15 березня 2021 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
В складі: головуючого - судді Петрюк Т.М.
При секретареві - Рудовій Л.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами спрощеного провадження, в залі суду, в м. Верхньодніпровську цивільну справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
08.10.2020 року до суду звернувся позивач ОСОБА_1 , з позовом про розірвання шлюбу до відповідача ОСОБА_2
16.11.2020 року надійшла довідка про реєстрацію місця проживання відповідача - фізичної особи.
Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 18.11.2020 року відкрите провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження з викликом сторін на 23.12.2020 року.
23.12.2020 року розгляд справи відкладений до 17.02.2021 року в зв'язку з неявкою сторін в судове засідання.
17.02.2021 року розгляд справи відкладений до 15.03.2021 року в зв'язку з неявкою сторін в судове засідання
Учасники розгляду справи подали заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Відповідно до положень ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось в зв'язку з неявкою сторін в судове засідання.
Згідно заявлених позовних вимог позивач просить розірвати шлюб, укладений між ним та відповідачкою, зареєстрований 07 грудня 2007 року Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 878.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне: 07 грудня 2007 року він уклав шлюб з відповідачем по справі, який був зареєстрований Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 878
В період спільного проживання в них народилося двоє дітей: син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2
Їх одруження виявилось невдалим. Протягом останнього часу сімейне життя між ними поступово погіршувалось, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення шлюбних відносин. Шлюбні відносини між ними фактично припинені 24 липня 2020 року.
Між ними зникли взаємопорузуміння та взаємоповага, почуття лобові один до одного, що й стало причиною звернення до суду.
В судове засідання позивач не з'явився, подавши заяву про розгляд справи за ї його відсутності,згідно якої позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, подавши заяву про розгляд справи за її відсутності, згідно якої позовні вимоги визнала та просить розірвати шлюб між нею і позивачем.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.
За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором
При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред'явлений позов, тобто, законодавець пов'язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб'єктивних прав або законних інтересів позивача.
Суд, з'ясувавши зміст позовних вимог, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини
Судом встановлено, що сторони 07 грудня 2007 року зареєстрували шлюб у Заводському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 878 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб.
В період шлюбу у сторін народилося двоє дітей: син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження, в яких сторони записані батьками дітей.
Судом встановлено, що сторони припинили шлюбні відносини і спільне проживання 24 липня 2020 року, про що зазначено позивачем в позовній заяві і не заперечується відповідачем, згідно поданої нею заяви про розгляд справи за її відсутності. Тому даний факт суд вважає встановленим.
Причиною розпаду сімейних відносин стало втрата між сторонами взаємопорузуміння, любові та взаємоповаги одне до одного, через що сторони припинили шлюбні відносини та не бажають їх поновлювати
Зазначені обставини, на думку суду створюють неможливі умови для подальшого спільного проживання сторін та збереження шлюбних відносин між ними. Сторони подали заяви, згідно яких просять розірвати шлюб між ними і не заявили клопотання про надання строку для примирення. З чого суд приходить до висновку, що сторони прийняли зважене рішення щодо розірвання шлюбу та не бажають в подальшому підтримувати шлюбні відносини.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, - чоловіки та жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознаками раси, національності або релігії одружуватись і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження, під час шлюбу та під час його розірвання шлюбу.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що причини, які спонукали позивача на розірвання шлюбу є обґрунтованими, подальше проживання сторін та їх примирення стало не можливим, шлюб між сторонами потрібно розірвати так як подальше перебування сторін у шлюбі на думку суду суперечитиме їхнім інтересам та інтересам їхніх дітей.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 СК України - Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України - Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Сторони, згідно поданих заяв, настоюють на розірванні шлюбу, тому виходячи із принципу добровільності (вільної згоди чоловіка і жінки) шлюбу, суд приходить до висновку, що подальше перебування сторін у шлюбі буде мати наслідком примушення сторін до шлюбних відносин, та втратить одну з основних його підстав - добровільність.
За даних обставин суд приходить до висновку про наявність підстав для розірвання шлюбу, оскільки подальше перебування сторін у шлюбу суперечитиме інтересам сторін та їхніх дітей.
Дане рішення приймається судом у відповідності із способом захисту обраним позивачем та передбаченим нормами Сімейного кодексу України.
Відповідно до ст. 113 СК України - Особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Після розірвання шлюбу відповідно до бажання відповідачки, викладеного у поданій заяві, суд вважає за можливе залишити відповідачці прізвище, обране при реєстрації шлюбу « ОСОБА_5 ».
Відповідно до ст. 115 СК України рішення суду після набрання ним законної сили надсилається органу державної реєстрації актів цивільного стану громадян для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Відповідно до ч.1 ст. 142 ЦПК України - У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову
Так як відповідачем визнані позовні вимоги до початку розгляду справи по суті, суд вважає за можливе повернути позивачеві 50 відсотків судового збору, сплаченого відповідно до квитанції АТ «ОЩАДБАНК» № 70107 від 05.10.2020 року в сумі 420 (чотириста двадцять) гривні 40 коп.
Понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в іншій частині, в сумі 420 грн. 40 коп., покласти на позивача. Витрати за реєстрацію розірвання шлюбу в органах державної реєстрації актів цивільного стану, суд вважає за можливе покласти на відповідача, враховуючи вину обох сторін у розірванні шлюбу
На основі ст. 110, 112 Сімейного Кодексу України, керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 142, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України суд,-
Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити
Шлюб, зареєстрований 07 грудня 2007 року, Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 878, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , і ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 залишити прізвище, обране при реєстрації шлюбу - « ОСОБА_5 »
Після набрання рішенням законної сили його копію направити Верхньодніпровському районному відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Витрати за реєстрацію розірвання шлюбу в органах державної реєстрації актів цивільного стану покласти на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 повернути з державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового забору відповідно до квитанції АТ «ОЩАДБАНК» № 70107 від 05.10.2020 року в сумі 420 (чотириста двадцять) гривні 40 коп. (оригінал квитанції знаходиться в матеріалах цивільної справи № 173/1711/20 (провадження № 2/173/27/2021)
В іншій частині понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 420 грн., 40 коп. покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду .
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення.
Повний текст рішення виготовлений 15.03.2021 року
Суддя Петрюк Т.М.
Направлене до ЄДРСР: 16.03.2021 року
Дата набрання законної сили: 15.04.2021 року